Номер провадження: 11-кп/813/571/21
Номер справи місцевого суду: 511/1866/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
01.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
за участю прокурорів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 ,
представника потерпілої ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Роздільнянського райсуду Одеської області від 21.02.2020 в межах кримінального провадження №12019160390000497 від 25.06.2019 відносно:
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Петро-Євдокіївка Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працевлаштованого, вдівця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та йому призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 відраховано з моменту фактичного затримання, тобто з 06.08.2019.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Скасовано арешт, накладений на тимчасово вилучене майно ухвалою слідчого судді Роздільнянського райсуду Одеської області від 01.07.2019.
Вирішено питання щодо долі речових доказів.
Відповідно до оскаржуваного вироку суду 1-ої інстанції, ОСОБА_9 визнаний винуватим у тому, що 24.06.2019 в період часу з 21 год. до 00 год. 25.06.2019, знаходячись разом зі свої дружиною ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 , де разом мешкали. Між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбулася сварка, в ході якої ОСОБА_9 , діючи навмисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та при цьому передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, став наносити удари руками по тулубу ОСОБА_12 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини та живота: неповний (з лінією перелому з боку внутрішньої кісткової пластинки) поперечний перелом тіла грудини на рівні третіх міжреберних проміжків, перелом передньо-бічних відділів 4,5,6,7 правих ребер (із них 5-6 ребер подвійні переломи), перелом заднього відділу - 4-го лівого ребра щилоподібний до 0,5 см. розрив передньої стінки лівого шлуночка серця поблизу його верхівки з крововиливом у порожнину серця (близько 100 мл крові), печінки і нижньої поверхні її лівої частки з крововиливом у черевну порожнину (близько 0,5 літра рідкої крові), від чого ОСОБА_12 після отримання тілесних ушкоджень померла за місцем мешкання.
Смерть ОСОБА_12 знаходиться у прямому причинному зв'язку з отриманою закритою травмою грудної клітини та живота, яка поєднує переломи зазначених вище ребер і грудини з розривом передньої стінки лівого шлуночка серця і крововиливом у порожнину осердя, а також поверхні розриву печінки з крововиливом у черевну порожнину, і настала від шоку, обумовленого вказаними ушкодженнями.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 зазначив, що оскаржуваний вирок є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим з огляду на наступні обставини:
- в порушення вимог ч. 3 ст. 373 КПК України, суд обґрунтував свої висновки про винуватість ОСОБА_9 у спричиненні загиблій ОСОБА_12 тілесних ушкоджень на припущеннях та допустився суперечностей, зокрема, зазначив, що потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також «всі без виключення свідки» не були очевидцями вчинення злочину, проте в цей же час вказує, що вказані особи підтвердили, що ОСОБА_12 «померла від побиття у будинку»;
- суд залишив поза увагою те, що комісійна судово-медична експертиза №182 від 18.08.2019 дійшла висновку про те, що не можна категорично підтвердити або виключити можливість утворення ушкоджень, які призвели до смерті ОСОБА_12 , в результаті дій та при механізмі спричинення, на які в своїх поясненнях та на слідчому експерименті посилається підозрюваний ОСОБА_9 , зокрема, про те, що він міг спричинити ушкодження дружині, від яких вона померла, надаючи їй допомогу у вигляді масажу серця;
- суд 1-ої інстанції безпідставно звинувачує ОСОБА_9 у спричиненні потерпілій ОСОБА_12 тілесних ушкоджень у вигляді перелому кісток носу та перелому грудини, оскільки вказані тілесні ушкодження не підтверджені висновком вищевказаної комісійної судово-медичної експертизи.
З урахуванням викладених обставин та враховуючи те, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України тлумачаться на його користь, захисник ОСОБА_10 вважає, що вчинене обвинуваченим правопорушення повинно бути кваліфіковане за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність, у зв'язку із чим просить вирок суду змінити, змінити правову кваліфікацію вчиненого ОСОБА_9 злочину з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України та призначити останньому мінімальну міру покарання, а також на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора та представника потерпілої, які заперечували проти їх задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як видно зі змісту вироку, він приписам зазначеної вище норми кримінального процесуального закону загалом відповідає.
Так, в судовому засіданні суду 1-ої інстанції обвинувачений ОСОБА_9 винним себе не визнав та пояснив, що проживав за вказаною адресою з дружиною та чотирма неповнолітніми дітьми. У шлюбі перебував з 2006 року, працював, а дружина виховувала дітей та займалась домашнім господарством. Заперечував, що у період спільного проживання він бив чи калічив дружину ОСОБА_15 . Про обставини інкримінованого йому злочину відмовився давати показання суду та відповідати на запитання учасників судового розгляду, скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України; лише пояснив, що підтримує показання, надані ним на слідчому експерименті та від них не відмовляється.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні суду 1-ої інстанції протоколу проведення слідчого експерименту, 01.08.2019 року у період часу з 15:16 до 15:35 год. у присутності понятих за участю статиста ОСОБА_16 , захисника, ОСОБА_9 на місці вчинення злочину відтворив свою версію подій, що мали місце з 24.06.19 по 25.06.2019 у буд. АДРЕСА_1 , як саме він під час сварки здійснив удар в обличчя ОСОБА_12 , яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, та штовхнув її у бік на диван, після чого залишив приміщення кімнати та пішов на кухню готувати їжу; після цього дав дітям гроші та вони пішли до магазину, а він помирився з дружиною. Після того як діти повернулися, він пішов з ними на город та почав рвати траву. Потім через деякий час вони повернулися до будинку, діти пішли у кімнату гратись, а він приблизно о 21 год. пішов до знайомої ОСОБА_17 , де вживав вино; через деякий час повернувся додому та побачив, що грудна дитина спить разом з ОСОБА_15 ; він забрав дитину та поклав до коляски, а потім пішов до знайомого ОСОБА_18 , проте останнього вдома не було і він повернувся до себе додому. Повернувшись додому, він побачив, що маля плаче та почав з ним гратись, після чого пішов до дружини, щоб остання погодувала дитя. ОСОБА_15 не реагувала на його спроби її розбудити, тому він відніс дитину до іншої кімнати, а сам повернувся до дружини та почав її знову будити, але вона не прокидалась, після чого ОСОБА_9 зазначив, що почав робити дружині масаж серця. Побачивши, що вона не прокидається, він побіг до сестри ОСОБА_19 , щоб та викликала швидку медичну допомогу, після чого повернувся додому з сестрою та побіг до батька, щоб останній відвіз дружину до лікарні. Коли вони повернулись додому, то він перевірив пульс ОСОБА_15 та зрозумів, що пульс у неї відсутній. Через деякий час приїхала «швидка» та медичні працівники повідомили, що ОСОБА_15 мертва. На статистові підозрюваний показав, як саме наносив удари дружині та як саме він надавав їй медичну допомогу, а саме: здійснював натиски на грудну клітину приблизно 10-15 разів. Також він зазначив, що у нього з дружиною виникали конфлікти через те, що вона вживала спиртні напої з місцевими мешканцями. Дружину бачила живою його сестра приблизно о 18:30 год. 24.06.2019, коли приходила до них за ключами.
Водночас, не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї провини у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд 1-ої інстанції, обґрунтовуючи доведеність вини останнього, послався на досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази, а саме на:
- показання потерпілої ОСОБА_13 , яка зазначила, 25.06.2019 приблизно о 02:23 год. їй зателефонувала сестра ОСОБА_20 - ОСОБА_21 та повідомила, що ОСОБА_22 вбив ОСОБА_15 , вона не повірила та передзвонила на телефон ОСОБА_15 , проте слухавку підняла старша сестра обвинуваченого та передала телефон слідчому, який повідомив, що чоловік вбив дружину тупим предметом; вранці приблизно о 10 год. вона зі своїм чоловіком приїхали в село та спочатку відвідали батька обвинуваченого, який розповів, що приблизно о 24 год. прибіг ОСОБА_22 , сказав, що ОСОБА_15 погано, він з донькою побігли до них додому, але не встигли надати допомогу ОСОБА_15 та вона померла; вона поїхала до будинку, де жили ОСОБА_15 та ОСОБА_22 , побачила у дворі кров, а також кров у будинку на хідниках та шпалерах, всі речі було перевернуто, закриті дзеркала, під кухонним столом валялись поламані табуретки та було видно затерті плями крові; вона поїхала у райвідділ поліції, але там нічого їй не повідомили та направили в морг, де знаходилось тіло сестри, судово-медичний експерт дуже здивувався, що у ОСОБА_15 є сестра та інші родичі, сказав, що йому повідомили, що та сирота, він розповів, що у ОСОБА_15 є численні травми, але причина смерті ще не встановлена; вона достовірно знає, що ОСОБА_22 в період шлюбу часто бив ОСОБА_15 , минулої зими, коли та працювала на ринку, вона бачила, що обличчя в неї було все синє, чоло пробите, минулим літом також був випадок, коли вона була дуже побита; старша дитина в школі жалілася, що тато дуже б'є матір; вона наполягала, щоб сестра написала заяву про протиправну поведінку ОСОБА_20 щодо неї, але ОСОБА_15 не хотіла писати на нього заяви до поліції, жаліла його, хотіла щоб у дітей був батько та говорила, що любить його; сварки та бійки відбувалися, коли він випивав, а пив він доволі часто;
- показання потерпілої ОСОБА_14 , яка підтвердила показання потерпілої ОСОБА_13 та зазначила, що вона достовірно знає, що у період спільного життя з їх сестрою ОСОБА_23 на протязі 13 років проявляв до неї жорстокість, бив та ображав її; вона сама бачила синці на обличчі сестри, коли спілкувалась з нею та радила їй покинути чоловіка, але та її не слухала; вона проживає за межами України та їй на мобільний телефон надходили повідомлення від сусідів сестри про її побиття ОСОБА_24 ; коли вона дізналася про смерть сестри, то зразу зрозуміла, що її вбив ОСОБА_25 , вона приїздила на похорони сестри ОСОБА_15 та бачила на її обличчі сліди побоїв, а саме: синець під оком, зламаний ніс, а також синці та садна на голові, спині та по всьому тілу; у будинку, де жила сестра з ОСОБА_24 , вона бачила кров на стінах, на підлозі, побиті меблі та зрозуміла, що її побиття відбулося саме там;
- показання свідка ОСОБА_26 , який зазначив, що працює фельдшером «швидкої допомоги» та раніше знав ОСОБА_27 , оскільки незадовго до вказаних подій доставляли її каретою «швидкої допомоги» у день його чергування до пологового відділення ЦРЛ; обвинуваченого раніше не знав, причин його обмовляти у нього немає; у ніч з 24 на 25 червня 2019 року під час його чергування поступив виклик приблизно о 23 год. з с. Петро-Євдокіївка про те, що жінка лежить і втрачає свідомість; «швидка» виїхала на виклик, їх зустрів батько обвинуваченого, показав, де лежить жінка та коли вони ввійшли до будинку, він побачив, що на ній були видні сліди смерті, пульсу не було, тиску не було, навіть були трупні плями, смерть наступила десь близько години 40 хвилин до приїзду «швидкої»; він викликав «102» та стали чекати поліцію; ОСОБА_28 сидів у будинку та чекав разом з ними поліцію, говорив, що побив дружину під час сварки, потім їй стало погано і він викликав «швидку»; ще говорив, що дружина померла після сварки; як фельдшер при огляді жінки він помітив, що у неї синець під оком, грудна клітка синя, синці на руках, а при вході до кімнати він помітив з правої сторони на стіні плями крові; оскільки на тілі померлої були численні гематоми та сліди побиття на тілі, він повідомив працівників поліції, що жінку побив чоловік, після чого вона померла;
- показання свідка ОСОБА_29 , яка зазначила, що вона давно знає сім'ю ОСОБА_30 - ОСОБА_22 та ОСОБА_15 , поганого про ОСОБА_20 нічого сказати не може; вони з ОСОБА_15 вживали спиртні напої, але сварок та бійок між ними вона не бачила; в ніч з 24 на 25.06.2019 приблизно о 01 год. до неї прийшла ОСОБА_31 , сестра обвинуваченого, та сказала, що ОСОБА_15 померла; вона пішла до домоволодіння ОСОБА_30 , зайшла у будинок та побачила, що ОСОБА_15 лежить на ліжку, також побачила кров на підлозі, на шпалерах, дітей вдома не було; ОСОБА_15 була напівроздягнена, ніс виглядав якось не так, під оком був синець; того дня десь по обіді ОСОБА_15 приходила до неї в гості, була в нетверезому стані, але видимих пошкоджень у неї не було; вони сиділи, розмовляли, пили вино, потім вона пішла покласти дитину спати, але десь через півтори години повернулась з пляшкою вина та вони посиділи ще годину; потім прийшов її син ОСОБА_32 , сказав, що проснувся маленький та вона пішла додому, більше живою вона ОСОБА_15 не бачила;
- показання свідка ОСОБА_33 , яка зазначила, що є сестрою обвинуваченого та підтримувала нормальні відносини з ним та його дружиною, були випадки, що брат з дружиною зловживали спиртними напоями, проте вона ніколи не бачила, щоб вони сильно сварилися чи билися; літом, можливо з 24 на 25.06.2019, ОСОБА_22 прийшов вночі до неї додому та сказав, що ОСОБА_34 погано та їй потрібна допомога, вона побігла до нього додому та помітила, що ОСОБА_15 лежить на дивані в нічній сорочці, спущеній до пояса, ніс був розбитий, під оком синець; діти були в іншій кімнаті; вона зміряла пульс ОСОБА_15 , торкнулась її руки та шиї, вона хрипіла, тому їй здалося, що та ще жива; запропонувала ОСОБА_22 піти до батька за машиною і він пішов, а вона в цей час побігла додому за мобільним телефоном, щоб викликати «швидку»; коли повернулась назад, «швидка» вже приїхала та встановили, що ОСОБА_15 померла; останній раз вона бачила ОСОБА_15 о 18:30 год. 24.06.2019, коли приходила до них за ключами, ніяких пошкоджень на ній вона не помітила;
- показання свідка ОСОБА_35 , яка зазначила, що проживає разом з батьком, є рідною сестрою обвинуваченого ОСОБА_20 , підтримувала добрі відносини з ним та його дружиною ОСОБА_15 та на сьогоднішній день їй під опіку передані всі четверо дітей загиблої та її брата; про події 24.06.2019, що відбувалися між її братом та його дружиною вона нічого не знає, вночі 25.06.2019 приблизно о 01:40 год. до батька прийшов ОСОБА_22 та сказав, що ОСОБА_15 погано, батько поїхав до них додому, а вона викликала «швидку допомогу»; коли приїхала «швидка», вона поїхала з ними та показала, де будинок брата, до будинку вона не заходила та перебувала на вулиці, а коли «швидка» поїхала, вона забрала дітей до себе додому; пам'ятає, що лікар зайшов з батьком та братом до будинку, а потім вийшов та сказав, що ОСОБА_15 мертва; останній раз вона бачила ОСОБА_15 за два дні до цього, брат з нею жили нормально, випивали, трохи сварились; якось вона бачила на обличчі ОСОБА_15 синець, проте звідки він вона не запитувала; спілкувались вони з невісткою рідко і вона ніколи не жалілася на поведінку брата;
- показання свідка ОСОБА_36 , яка зазначила, що добре знала обвинуваченого та його дружину ОСОБА_15 як жителів села, відносин з ними не підтримувала; раз чи два вона бачила ОСОБА_15 з синцями та у селі говорили, що ОСОБА_22 її б'є, ніхто не втручався у їх сімейне життя; до свідка він агресії не проявляв, але зробив їй зауваження щодо корів, які вона гонила біля його двору та пригрозив, що поламає їм копита; десь у травні 2019 року вони знайшли поліетиленовий пакет, в якому були забиті сусідські собаки, у селі казали, що це ОСОБА_22 вбив тих собак;
- показання свідка ОСОБА_37 , яка зазначила, що знала ОСОБА_20 та його дружину з дитинства, відносин з ними не підтримувала, бо була з ними різного віку; 25.06.2019 її мама ОСОБА_38 повідомила їй, що ОСОБА_39 вбив ОСОБА_40 ; ОСОБА_40 вона бачила ще вагітну, до народження четвертої дитини, особисто синці на ній вона ніколи не бачила, але люди говорили, що ОСОБА_22 її б'є, про що вона особисто писала у соціальних мережах її сестрі ОСОБА_41 ; десь за місяць до смерті ОСОБА_34 , ОСОБА_22 вбив їх собаку, мати визвала поліцію та він признався, що зарубав не одну собаку; вночі 25.06.2019 ОСОБА_22 приходив до них додому, хотів побачити її матір, але вийшов батько, якому ОСОБА_22 сказав, що хоче попросити пробачення за вбиту ним собаку;
- показання свідка ОСОБА_42 , яка зазначила, що знала ОСОБА_43 та ОСОБА_15 як мешканців села, відносин з ними не підтримувала, знала, що вони обоє випивали, але щоб вони билися вона не бачила; з синцями ОСОБА_15 вона ніколи не бачила, один раз ОСОБА_15 їй казала, що коли ОСОБА_22 вип'є, вона боїться з ним йти додому; 24.06.2019 вона бачила ОСОБА_15 останній раз у свого батька ОСОБА_44 та його співмешканки ОСОБА_29 вдома, всі вони вживали вино, а вона побула там хвилин п'ятнадцять та пішла у своїх справах; жодних пошкоджень у ОСОБА_15 вона вдень не бачила;
- показання свідка ОСОБА_45 , яка зазначила, що знала ОСОБА_46 та ОСОБА_22 з липня 2017 року, з ОСОБА_15 вона працювала на ринку в контейнері, торгували разом з липня 2017 по березень 2018 року; ОСОБА_47 на роботу приходила чисто одягнена, була привітна з людьми, доброзичлива, згодом стала приходити з синцями на обличчі, пояснювала, що чоловік її вдома «виховує»; в грудні 2017 року їй повідомила ОСОБА_48 , що ОСОБА_15 не може прийти на роботу, бо сильно побита чоловіком, у неї гематоми, очі запливли, але вона відмовляється йти до лікарні, щоб ОСОБА_22 не притягнули до відповідальності; через три тижні вона вийшла на роботу, бо потрібні були гроші, свідок помітила у ОСОБА_15 синці на обличчі, мізинець виламаний, тіло все було синьо-зелене; ОСОБА_22 вона бачила рідко, але ОСОБА_15 жалілась, що він її б'є та забирає «дитячі гроші», свідок сама зателефонувала ОСОБА_22 з телефону ОСОБА_15 та попередила, щоб він не бив дружину, інакше вона напише заяву до поліції; у березні 2018 року ОСОБА_15 перейшла на промтоварний ринок, і вона її більше не бачила, потім почула від людей, що її вбив чоловік;
- показання свідка ОСОБА_49 , яка зазначила, що вона ОСОБА_15 знала з дитинства, ОСОБА_20 знає років НОМЕР_1 , він зустрічався з ОСОБА_15 , міг приїхати до неї в стані алкогольного сп'яніння, нецензурно лаявся; коли вони побралися та стали жити разом, вона бачила у ОСОБА_15 синець під оком, чула, що ОСОБА_22 міг прийти додому не один, а з іншими жінками; він відносився до ОСОБА_15 погано, обзивав її, бив, навіть у присутності її подруг давав їй запотиличники та бив ногами; останній раз вона бачила ОСОБА_15 два роки тому та її зовнішній вигляд здивував, остання була зморена, мішки під очами, схудла; на запитання про життя вона відповіла, що «Вітя, як завжди», але було видно, що нічого хорошого; в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_22 ставав агресивний, жорстокий, на очах у свідка знущався над тваринами, вона пам'ятає випадок, що вночі у п'яному вигляді він піднімав дітей, заставляв їх віджиматися та присідати;
- показання свідка ОСОБА_50 , яка зазначила, що знає ОСОБА_15 з дитинства, їх батьки працювали разом, ОСОБА_51 знає років 13, разом вони проводили час, гуляли; роки два тому вона бачила ОСОБА_15 на ринку та помітила, що та змінилась, схудла, на запитання про сімейне життя відповіла, що ОСОБА_22 не працює, випиває і б'є її у нетверезому стані; ОСОБА_22 завжди принижував молодших та слабших за нього, вона особисто бачила, що у нетверезому стані він стає агресивний, провокує конфлікти; незадовго до смерті ОСОБА_15 вона зустріла її сестер ОСОБА_52 та ОСОБА_53 , вони повідомили їй, що ОСОБА_15 народила четверту дитину, говорили, що збираються до неї в гості; наприкінці червня 2019 року, з понеділка на вівторок, їй зателефонували знайомі о 04 год. та сказали, що ОСОБА_22 вбив ОСОБА_15 ;
- показання експерта ОСОБА_54 , який повністю підтримав свій акт №80 та висновок №3/80 від 12.07.2019 та зазначив, що всі тілесні ушкодження, які були виявлені у ОСОБА_12 зафіксовані ним у п. 1 висновку, встановлена причина смерті, всі тілесні ушкодження були прижиттєвими, спричинені від неодноразової дії тупого предмету, яким, він не виключає, могла бути і рука, і нога людини, смерть наступила у проміжку з 21 до 01 год. (з 24.06. на 25.06.2019), у загиблої були ушкодження голови та обличчя, але вони не відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та не були причиною смерті, був очевидний факт перелому носа, наявні синці на спині від дії тупого предмета; смерть ОСОБА_12 знаходиться у прямому причинному зв'язку з отриманою закритою травмою грудної клітини та живота (яка поєднує переломи зазначених вище ребер і грудини з розривом передньої стінки лівого шлуночка серця і крововиливом у порожнину осердя, а також поверхневі розриви печінки з крововиливом у черевну порожнину) настала від шоку, обумовленого вказаними пошкодженнями.
- витяг з ЄРДР з кримінального провадження №12019160390000497 від 25.06.2019, де за повідомленням підприємств, установ, організацій та посадових осіб о 18:12:04 25.06.2019 внесені відомості в ЄРДР за кваліфікацією: ч. 1 ст. 115 КК України (т. 1, а.с. 55);
- протокол огляду місця події від 25.06.2019 з фото-таблицею, де зафіксовано, що у присутності понятих та експерта криміналіста з 02:45 год. по 04:20 год., за участю власника ОСОБА_9 оглянутий будинок без номеру по АДРЕСА_1 , в якому виявлено труп жінки у положенні лежачи на спині, у якої наявні пошкодження (синці) обличчя, правої руки та ніг, на простирадлі сліди бурого кольору, а також на стіні з правого боку над диваном розташовані плями бурого кольору, ноги жінки виправлені, ліва рука виправлена прямо вздовж тулуба, права рука зігнута в лікті та знаходиться на поясі тіла; на килимі біля входу виявлено пляму бурого кольору; труп направлено до Роздільнянського районного відділення ООГБСМЕ, з місця події вилучено один змив речовини бурого кольору зі скосів (об'єкт №1), зріз зі шпалери з речовиною бурого кольору у кімнаті (об'єкт №2), один змив з килиму речовини бурого кольору (об'єкт №3) (т. 1, а.с. 57-69);
- довідку медичного огляду ОСОБА_9 в Роздільнянській ЦРЛ від 25.06.2019 за №181, згідно якої станом на 04:30 год. у нього тілесних ушкоджень не виявлені, наявний запах алкоголю з рота, зі слів вживав спиртне (т. 1, а.с. 70);
- ухвалу слідчого судді від 02.07.2019 про доручення проведення судово-медичної експертизи та акт судово-медичного дослідження №80 від 12.07.2019 (з додатками) трупа ОСОБА_12 , згідно якого у неї були виявлені наступні ушкодження: 1) закрита травма грудної клітки і живота: неповний (з лінією перелому з боку внутрішньої кісткової пластинки) поперечний перелом тіла грудини на рівні третіх міжреберних проміжків, переломи передньо-бічних відділів 4,5,6,7 правих ребер (із них 5-6 ребер - подвійні переломи), перелом заднього відділу 4-го лівого ребра, щілиноподібний до 0,5 см розрив передньої стінки лівого шлуночка серця поблизу його верхівки з крововиливом у порожнину осердя (близько 100 мл крові), поздовжні розриви /по 1/ з боку діафрагмальної поверхні правої частки печінки і нижньої поверхні її лівої частки з крововиливом у черевну порожнину (близько 0,5 літра рідкої крові); - перелом кісток носа, численні синці у ділянках обличчя і вушних раковин, численні крововиливи (підшкірні гематоми) волосистої частини голови; - синці на правій бічній поверхні грудної клітки /3/, а також в проекції лівої ключиці і лівій підключичній ділянці /2/; садна /3/ у ділянці внутрішньої половини правового коліна; садно в проекції поперекового відділу хребта; синці /7/ з нерівномірно вираженим осадженням з локалізацією на спині в обох надлопаткових і між лопаткових ділянках; численні синці і садна з локалізацією у ділянках ліктів, а також з боку задніх півкіл у верхніх половинах обох плечей і у верхній третині правого передпліччя, на тильних поверхнях у нижній третині передпліч і кистей; 2) усі виявлені ушкодження утворені від неодноразових дій тупим предметом (предметами), характерні особливості якого (яких) в отриманих травмах не відобразилися; 3) виявлена при гістологічному (мікроскопічному) дослідженні травмованих тканин нерівномірно виражена клітинна запальна реакція (нерівномірна кількість лейкоцитів у самих крововиливах і на периферії, гемоліз еритроцитів), враховуючи наявні ознаки порушення кровообігу в мікроциркуляторному руслі (нерівномірне кровонаповнення судин, саджі (склеювання) еритроцитів і мікротромби в капілярах легень з поодинокими жировими емболами, дрібно вогнищеві крововиливи під ендокард лівого шлуночка серця, набряк головного мозку і легень), - в сукупності свідчать за пожиттєвість і відповідають давності отриманих ушкоджень в межах декількох годин до настання смерті; 4) смерть ОСОБА_12 знаходиться у прямому причинному зв'язку з отриманою закритою травмою грудної клітини та живота (яка поєднує переломи зазначених вище ребер і груднини з розривом передньої стінки лівого шлуночка серця і крововиливом у порожнину осердя, а також поверхневі розриви печінки з крововиливом у черевну порожнину), настала від шоку, обумовленого вказаними пошкодженнями; 5) ступінь розвитку посмертних змін тіла при дослідженні трупа в морзі орієнтовно (ймовірно!) вказує на давність настання смерті - 9-13 годин тому, таким чином, можливий час настання смерті - у проміжку 21 години 24 червня - 01 години ночі 25 червня 2019 року; 6) виявлена у ОСОБА_12 закрита травма грудної клітини та живота, що обумовила розвиток небезпечного для життя патологічного процесу - шоку з настанням смерті, - містить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; ушкодження м'яких тканин обличчя і волосистої частини голови з переломом кісток носа самі по собі при звичайному клінічному перебігу у живих осіб, як правило, спричиняють короткочасний розлад здоров'я /тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні/ і за даним критерієм містять ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, синці та садна шкірних покровів тулуба і кінцівок самі по собі містять ознаки легких тілесних ушкоджень; 7) при судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_12 виявлено 2,88 %о етилового спирту, що за життя безпосередньо перед настанням смерті орієнтовно могло відповідати сильному ступеню алкогольного сп'яніння (т. 1, а.с. 75-80, з додатками на а.с. 81-87);
- акт судово-медичного дослідження (обстеження) №762 від 26.06.2019 рідкої крові трупа ОСОБА_12 , згідно якого кров від її трупа відноситься до групи АВ (ІУ) за ізосерологічною системою АВО (т. 1, а.с. 88);
- висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 №3/80 від 12.07.2019, який повністю підтвердив підсумки, наявні у акті судово-медичного дослідження №80 від 12.07.2019 року (з додатками) трупа ОСОБА_12 щодо виявлених у неї тілесних ушкоджень, їх локалізації, механізму спричинення від неодноразових дій тупого предмету (предметів), прижиттєвості та давності отриманих ушкоджень, ступінь їх тяжкості, дату і час настання смерті, наявність у крові трупа 2,88 проміле етилового спирту, що за життя безпосередньо перед настанням смерті орієнтовно могло відповідати сильному ступеню алкогольного сп'яніння; характер, локалізація і поєднанність виявлених ушкоджень грудної клітини та живота виключають можливість спричинення їх самою ОСОБА_12 (т. 1, а.с. 89-92);
- ухвалу слідчого судді від 07.08.2019 про доручення проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи та висновок судово-психіатричних експертів №77 від 03.09.2019 стосовно ОСОБА_9 , згідно якого останній у період часу, який відноситься до вчинення кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав, у зв'язку із чим був здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними; згідно наданих свідчень у матеріалах кримінального провадження та зі слів самого випробуваного, перебував у стані простого (не патологічного) алкогольного сп'яніння, що також не позбавляло його здатності в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними; на теперішній час ОСОБА_9 також не страждає на хронічне психічне захворювання та недоумство, або інший хворобливий стан психіки, тому здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними; за своїм психічним станом може приймати участь у слідчих діях, стати перед слідством та судом, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
- висновок судово-медичної експертизи №553 від 05.08.2019 зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 , згідно якого його кров відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО (т. 1, а.с. 109-110);
- висновок судово-медичної експертизи №546 від 12.08.2019 зріза обоїв, 2-х тампонів зі змивами з місця події за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого кров потерпілої ОСОБА_12 відноситься до групи АВ за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО; на зрізі обоїв, 2-х тампонах зі змивами з місця події виявлена кров людини, не виключається її походження від потерпілої ОСОБА_12 (т. 1, а.с. 112-115);
- висновоко комісійної судово-медичної експертизи (експертиза за матеріалами справи) №182 за фактом смерті ОСОБА_12 , 1988 р.н., від 30.09.2019, який не спростував висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 №3/80 від 03.07.-12.07.2019 та підсумки, наявні у акті судово-медичного дослідження №80 від 25.06.-12.07.2019 (з додатками) трупа ОСОБА_12 щодо виявлених у неї тілесних ушкоджень, їх локалізації, механізму спричинення від неодноразових дій тупого предмету (предметів), індивідуальні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відтворилася; визначити кількість та послідовність травматичних впливів на тіло постраждалої комісія експертів не має можливості тому, що не вказана точна кількість ушкоджень, а також немає точних даних, що не було повторної травматичної дії в одне й те саме місце; визначити точну кількість травматичних впливів у ділянку грудної клітини комісія експертів не має можливості тому, що за механізмом утворення є прямі переломи та непрямі (пошкодження які утворилися в результаті травмуючої дії безпосередньо у місці перелому та на відстані дії травмуючої сили), також на 5-7 правих ребрах по навколо-грудинній лінії є ознаки повторної травматизації, тобто у проекцію даних ушкоджень неодноразово діяла травмуючи сила; давність та послідовність вищевказаних ушкоджень комісія експертів може визначити частково тому, що була відібрана недостатня кількість біологічного матеріалу, та прийшла до наступного, що з моменту розриву серця до моменту настання смерті пройшов проміжок часу біля 30 секунд, на що вказують наявність початку розвитку перифокальної клітинної реакції; травматичний розрив серця та перелом 4-го лівого ребра можуть складати єдиний комплекс травми та мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження; закрита травма черева у вигляді розривів (2) правої частки печінки на діафрагмальній поверхні та нижній поверхні лівої частки печінки, крововилива у черевну порожнину (500 мл крові) утворилися при дії тупого предмета (предметів) та могли утворитися як при однократній дії, так і при неодноразовій травматичній дії; індивідуальні властивості травмуючи предметів в ушкодженнях не відтворилися; має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя; враховуючи локалізацію, морфологічні особливості ушкоджень грудної клітини та черева можливо дійти висновку, що потерпіла ОСОБА_12 у момент їх утворення знаходилась до травмуючого чинника передньою поверхнею тіла, локалізація ушкоджень голови та кінцівки (по різних поверхнях) свідчить про те, що положення тіла потерпілої при утворенні даних ушкоджень змінювалось; враховуючи надані матеріали кримінального провадження, не можна категорично підтвердити або виключити можливість утворення ушкоджень, які привели до смерті потерпілої ОСОБА_12 в результаті дій та при механізмі спричинення, на які в своїх показах під час допиту та слідчого експерименту вказує ОСОБА_9 ; смерть ОСОБА_12 знаходиться у прямому причинному зв'язку з травматичним розривом серця, що призвело до розвитку кровотечі з подальшою тампонадою навколосерцевої сумки, яка стала безпосередньою причиною смерті; комісія експертів дійшла висновку про прижиттєвість та давність отриманих ушкоджень, визначила ступінь їх тяжкості, дату і час настання смерті, наявність у крові трупа 2,88 проміле етилового спирту, що за життя безпосередньо перед настанням смерті орієнтовно могло відповідати сильному ступеню алкогольного сп'яніння; характер, локалізація і поєднанність виявлених ушкоджень грудної клітки і живота виключають можливість спричинення їх самою ОСОБА_12 (т. 1, а.с. 125-143).
Враховуючи викладене, за результатами безпосереднього дослідження та оцінки вищезазначених доказів на предмет їх належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - достатності та взаємопов'язаності, суд 1-ої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена в ході судового розгляду та правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 121 КК України за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Апеляційний суд критично відноситься до тверджень сторони захисту в апеляційній скарзі щодо необхідності перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України (вбивство, вчинене через необережність) з огляду на наступні обставини.
Частина 1 ст. 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, апеляційний суд вважає такими, що відповідають дійсності посилання захисника на те, що у висновку комісійної судово-медичної експертизи №182 експерти дійшли переконання про те, що не можна категорично підтвердити або виключити можливість утворення ушкоджень, які призвели до смерті ОСОБА_12 , в результаті дій та при механізмі спричинення, на які в своїх поясненнях та на слідчому експерименті посилається ОСОБА_9 . Зазначені обставини були також встановлені судом 1-ої інстанції під час безпосереднього дослідження зазначеного висновку під час судового розгляду (а.с. 69-70).
Водночас, погоджуючись із висновком суду 1-ої інстанції, апеляційний суд приходить до переконання, що висловлена обвинуваченим ОСОБА_9 версія подій, згідно якої останній заподіяв ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження грудної клітини та живота під час надання їй медичної допомоги у вигляді масажу серця, спростовується вищевикладеними та дослідженими судом 1-ої інстанції, взаємопов'язаними між собою, доказами, зокрема, зазначеним вище висновком комісійної судово-медичної експертизи №182, відповідно до якого виявлені на тілі ОСОБА_12 тілесні ушкодження грудної клітини та черева заподіяні прижиттєво неодноразовою дією тупого предмету (предметів), індивідуальні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, а також поясненнями багаточисленних свідків, які хоч і не були безпосередніми очевидцями події злочину, проте зазначили, що на протязі спільного життя обвинувачений ОСОБА_9 неодноразово вчиняв домашнє насилля щодо своєї дружини ОСОБА_12 , бив та ображав її, вона систематично ходила побита, із синцями на різних частинах тіла.
Окрім того, на спростування доводів сторони захисту, апеляційний суд погоджується та вважає слушними висновки суду 1-ої інстанції щодо того, що позиція обвинуваченого ОСОБА_9 є способом самозахисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки судом було з'ясовано, що останній фахової медичної освіти не має, так само як і навичок надання першої медичної допомоги, таких як масаж серця, що підтверджується відтвореним під час судового розгляду відео-файлом, долученим до протоколу слідчого експерименту, з якого вбачається, що на статисті він показав хаотичні натискання з великою силою на різні частини грудної клітини та живіт, що не можуть бути визнані «масажем серця» в прямому розумінні цього поняття.
При цьому, висновок суду в цій частині стороною захисту в апеляційному порядку оспорений не був та під час апеляційного розгляду, як це передбачено вимогами ч. 3 ст. 404 КПК України, захисником не заявлялось клопотання про повторне дослідження вищезазначеного доказу з підстав неповного або з порушеннями вимог закону його дослідження судом 1-ої інстанції.
Таким чином, окрім показань самого обвинуваченого ОСОБА_9 , наданих під час слідчого експерименту, будь-яких інших доказів, які б підтверджували можливість утворення ушкоджень, які призвели до смерті потерпілої ОСОБА_12 при механізмі їх спричинення в результаті заходів реанімації, на які він посилається, матеріали кримінального провадження не містять та під час судового розгляду встановлено не було.
Аналізуючи доводи захисника щодо безпідставного звинувачення судом його підзахисного у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень у вигляді перелому кісток носу та перелому грудини, апеляційний суд наголошує на їх очевидній помилковості та звертає увагу на те, що суд 1-ої інстанції, керуючись положеннями абз. 1 п. 2 ч. 2 ст. 374 КПК України, зазначив в оскаржуваному вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та визнав ОСОБА_9 винуватим у спричиненні потерпілій ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень у вигляді закритої травми грудної клітини та живота, від яких остання померла за місцем мешкання.
Що стосується тверджень захисника на те, що вказані вище тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу та перелому грудини не підтверджені висновком комісійної судово-медичної експертизи, то такі твердження спростовуються дослідженим в суді 1-ої інстанції та зазначеним вище висновком комісійної судово-медичної експертизи №182, яким не спростовуються висновок судово-медичної експертизи трупа №3/80 від 03.07.-12.07.2019 й акту судово-медичного дослідження трупа (з додатками) №80 від 25.06.-12.07.2019 та відповідно до змісту якого на тілі постраждалої ОСОБА_12 були виявлені, серед іншого, переломи тіла грудини, переломи ребер, перелом кісток носа (а.с. 69-70).
Водночас, спричинення потерпілій ОСОБА_12 тілесних ушкоджень у вигляді перелому носу не ставиться у провину обвинуваченому ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 121 КК України та, відповідно акту судово-медичного дослідження тупа ОСОБА_12 №80 від 12.07.2019, містять ознаки легких тілесних ушкоджень.
Відтак, за встановлених апеляційним судом обставин, суд 1-ої інстанції на підставі аналізу та оцінки всіх досліджених доказів у провадженні дійшов обґрунтованого висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та правильність кваліфікації його дій, а будь-яких підстав для перекваліфікації його дій на ч. 1 ст. 119 КК України, тобто на вбивство, вчинене через необережність, судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду кримінального провадження встановлено не було.
Що стосується вимог сторони захисту щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, апеляційний суд зазначає наступне.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд 1-ої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, поведінку обвинуваченого до вчинення злочину та після його вчинення, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння у якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, на підставі чого дійшов обґрунтованого висновку про те, що виправлення ОСОБА_9 та запобігання вчиненню ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.
Водночас, апеляційний, погоджуючись із висновком суду 1-ої інстанції, зазначає, що факт наявності у обвинуваченого ОСОБА_9 чотирьох неповнолітніх дітей на утриманні не може слугувати підставою для звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, враховуючи те, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно заподіяв своїй дружині та матері своїх дітей ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть, залишивши власних дітей сиротами та позбавивши їх материнської опіки.
Відтак, апеляційний суд доходить переконання про те, що суд 1-ої інстанції на підставі детального аналізу та оцінки всіх безпосередньо досліджених доказів в даному кримінальному провадженні, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та правильність кваліфікації його дій, а також призначив останньому покарання, керуючись вимогами ст. 65 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду 1-ої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.
Отже, апеляційний суд вважає оскаржуваний вирок законним, вмотивованим та обґрунтованим, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду 1-ої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 21.02.2020, яким ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим, який утримується під вартою - у той самий строк з дня отримання її копії.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4