79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
05.05.10 Справа № 12/87-2360
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.
розглянув матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «АГРО-КПК», с. Угриньківці Заліщицького району Тернопільської області, без номера від 24.03.2010р.
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2010 року
у справі № 12/87-2360, суддя Френдій Н.А.,
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго»в особі Заліщицького району електричних мереж, м. Заліщики
до Приватного підприємства «АГРО-КПК», с. Угриньківці Заліщицького району Тернопільської області
про стягнення боргу,
за участю представників
від позивача: Калакайло Я.Б. - представник;
від відповідача: не з'явились.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2010 р. у справі № 12/87-2360 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго»в особі Заліщицького району електричних мереж задоволено частково. З рахунку Приватного підприємства «АГРО-КПК»на користь позивача стягнуто 26 499 грн. 92 коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 1174грн.09коп. -пені, 665грн.68коп. -інфляційних нарахувань, 430грн.39коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 14 698грн.85коп. боргу - провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПП «АГРО-КПК» звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області у даній справі в частині стягнення 26 499 грн. 92 коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії з підстав невідповідності такого нормам матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні спростовують доводи, викладені в апеляційній скарзі, просять оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.
Скаржник в судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи ту обставину, що участь уповноважених представників сторін в судовому засіданні була визначена на власний розсуд, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника скаржника.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду -залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 4-7 ГПК України, судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 ГПК України, згідно якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до вимог ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня 2006 року між сторонами у справі було укладено договір №174 про постачання електричної енергії, згідно з п. 1. якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 403 кВт, а останній оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Як свідчать матеріали справи за період квітень -грудень 2009р. відповідачу було відпущено електроенергії на загальну суму 34698, 85 грн., за яку останній розрахувався частково, заборгувавши позивачу 14 698, 85 грн.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач сплатив вказану суму, а тому місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в цій частині.
Позивач при зверненні до суду з позовом окрім 14 698, 85 грн. боргу за відпущену електроенергію за період квітень -грудень 2009р., просив стягнути на його користь 26 499 грн. 92 коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 1174грн.09коп. -пені, нарахованої за прострочку виконання зобов'язань по своєчасній оплаті використаної електроенергії на підставі п. 12 додатку № 2 до договору та 665грн.68коп. -інфляційних.
Судова колегія погоджується з доводами позивача та з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині, з огляду на наступне.
Відповідно до "Порядку постачання електричної енергії споживачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 441, зі змінами, внесеними Постановою від 16.06.2005р. № 473 (надалі Порядок), споживачам запроваджується регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення величин її споживання, та передбачено, що відповідно до п. 11 Порядку договірні величини споживання та потужності доводяться до споживачів у терміни, обумовлені договором.
Відповідно до п. 4.2. Правил користування електричною енергією та п.7 "Порядку постачання електричної енергії споживачам" сторони визначили договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік.
Зокрема, у п. 5.1. договору сторони передбачили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). Договірні обсяги постачання електричної енергії на кожен місяць 2009 року визначено в розмірі 8,5 тис. кВт/год.
Абзацом 3 п. 11 "Порядку" та п. 5.5 Договору передбачено, що Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Докази звернення відповідача до позивача за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії в матеріалах справи відсутні.
Згідно додатку №2 до договору про постачання електричної енергії від 30.10.2006р. №174 "Порядок розрахунків" сторони погодили, що споживач своєчасно проводить розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним договором; розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця; перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату; розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії; за дату здійснення платежу приймається дата поступлення коштів на рахунок постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника; споживач до 10 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.
Відповідно до п. 7 додатку №2 до договору, щомісяця в перший день після закінчення розрахункового періоду споживач зобов'язується направляти представника до постачальника електричної енергії для надання Акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період) та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії, якщо постачальник не отримав у зазначений термін даних про покази засобів обліку електричної енергії з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії визначається відповідно до Правил користування електричною енергією (п. 5 Додатку №2).
Згідно п. 4.2.2. договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці від фактичної спожитої та договірної величини; при цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год. і більше, також п. 10 додатку №2 “Порядок розрахунків” до договору сторони передбачили, у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над договірним за цей розрахунковий період обсягом електричної енергії, споживач оплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини відповідно до Закону України “Про електроенергетику”.
Пунктом 9.4. договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2006 року, договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до Угоди від 28.05.2008р. до договору постачання електроенергії №174 від 30.10.2006р. сторони домовились, що даний договір продовжено до 31.12.2008р. та вважається продовжений на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Враховуючи, що ні одна із сторін договору в строк визначений пунктом 9.4. договору не заявила про припинення дії договору чи зміну його умов, даний договір вважається пролонгованим на тих же умовах.
Відповідно до актів про використану електричну енергію, величина фактично спожитої електричної енергії відповідачем у вересні 2009 року складає 53,83 тис. кВт/г.
Таким чином, відповідач перевищив встановлені договірні величини споживання електричної енергії у вересні 2009 року на 45,33 тис. кВт/г (53,83 тис. кВт/г. (фактично спожита е/е) -8,5 тис. кВт/г. (узгоджена договірна величина) = 45,33 кВт/г (перевищення договірної величини).
Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику”від 16.10.1997р. №575/97-ВР, передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної вартості різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною.
Таким чином, перевищення договірних величин споживання електричної енергії за вересень 2009 року складає 26 499грн.92коп., які підставно стягнуті судом першої інстанції.
Твердження скаржника про те, що у виставлених йому рахунках за активну енергію містяться різні номери лічильників, є безпідставними оскільки, в матеріалах справи відсутні докази встановлення у відповідача двох лічильників. Однак, факт встановлення у відповідача у березні 2007 року саме лічильника №410182 підтверджується актом заміни (встановлення) приладів обліку електроенергії від 29.03.2007р.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу ст. 599 Цивільного кодексу України та ст.202 Господарського кодексу України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до вимог пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також, згідно з ч.2 статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Оскільки, позивачем у справі доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України належне виконання відповідачем умов укладеного договору, то судова колегія Львівського апеляційного господарського суду оцінивши докази в їх сукупності, дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2010 р. у справі № 12/87-2360 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.