Дата документу 02.03.2021 Справа № 335/1041/19
Єдиний унікальний № 335/1041/19 Головуючий у 1-й інстанції: Воробйов А.В.
Провадження № 22-ц/807/969/21 Суддя-доповідач Поляков О.З.
02 березня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
Головуючого Полякова О.З.
Суддів Кухаря С.В.
Крилової О.В.
При секретарі Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про відвід суддів Запорізького апеляційного суду Полякова О.З., Крилової О.В.. ОСОБА_3 у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради №62/131 від 24 грудня 2008 року, визнання недійсним договорів оренди землі №040926100470, №040926100471 від 17 квітня 2009 року та відшкодування моральної шкоди,-
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2020 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 подала апеляційній скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25 січня 2021 року визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Поляков О.З., склад колегії суддів: Крилова О.В., Кухар С.В. (т. 3 а.с. 56).
Розгляд справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2020 року призначено на 02 березня 2021 року.
02 березня 2021 року, перед початком судового засідання, представником ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подану заяву про відвід колегії суддів Запорізького апеляційного суду у складі: Полякова О.З., Крилової О.В.. Кухаря С.В.
В заяві представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 посилається на п.п. 4,5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, якими встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
ОСОБА_1 посилається на те, що інша справа № 335/6384/18, яка стосувалась парку Яланського, за його позовом до Запорізької міської ради, ТОВ «Ленд Дівелопмент» про визнання недійсним договорів оренди землі, у суді першої інстанції також була розподілена на суддю Воробйова А.В., а в апеляційній інстанції на колегію: Крилова О.В., Кухар С.В., Поляков О.З. Заявник зазначає, що справа була розглянута в інтересах ОСОБА_4 (ТОВ «Ленд Дівелопмент»), при цьому, колегією суддів не було враховано всіх порушень здійснених при ухваленні оскаржуваного рішення та наведених ОСОБА_1 доводів.
Наведене викликає у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підозри про втручання в автоматизовану систему розподілу справ, а також ці обставини також викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності колегії суддів Крилової О.В., Кухаря С.В., Полякова О.З. при розгляді цієї справи.
Так, за приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлений відвід підтримали та просили задовольнити його з вищевказаних підстав. Щодо строку на подання заяви про відвід, ОСОБА_2 зазначила, що про вищенаведені обставини їй стало відомо з відзиву ТОВ «Ленд Дівелопмент», який нею отримано 01 березня 2021 року, після чого ОСОБА_2 звернулась до свого представника ОСОБА_1 для підготовки заяви про відвід.
Представники Запорізької міської ради - Базік О.Д., Шеремет З.В. у судовому засіданні проти заявленого відводу заперечували, просили залишити його без задоволення.
Представник ТОВ «Ленд Дівелопмент» - Мухін О.І. також просив залишити заявлений відвід без задоволення, оскільки заявниками не надано жодних доказів на підтвердження упередженості колегії суддів.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про відвід суддів Полякова О.З., Крилової О.В., Кухаря С.В., колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Так, статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Приписами п. 4 ч. 1 статті 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
В заяві про відвід ОСОБА_1 зазначається про виникнення в нього підозри про втручання в автоматизовану систему розподілу справ.
Разом з тим, заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували факт втручання до автоматизованої системи розподілу судових справ. З урахуванням того, що доводи на підтвердження штучного втручання в порядок визначення колегії суддів, та корегування результатів автоматизованого розподілу у цивільній справі №335/1041/19, для визначення колегії саме у складі суддів: Полякова О.З., Крилової О.В.. ОСОБА_3 належними доказами не підтверджені, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень ч.3 ст.14 ЦПК України, та, відповідно наявності підстав, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України для задоволення заяви про відвід.
Крім того, приписами ч. 4 ст. 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Вбачається, що у заяві про відвід ОСОБА_1 посилається на розгляд колегією суддів у складі: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Крилова О.В., склад колегії суддів: Поляков О.З., Кухар С.В. іншої справи (№ 335/6384/18), де ОСОБА_1 був позивачем. При цьому, на думку ОСОБА_1 при розгляді справи колегією не було враховано всіх порушень здійснених при ухваленні оскаржуваного рішення та наведених ним доводів.
Отже, зазначені доводи фактично є незгодою з рішенням суддів в іншій цивільній справі, що у відповідності до положень ч. 4 статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, посилання заявників на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, частково приймаються колегією суддів.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію («Пулар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року §32, Звіти 1996- ІІІ).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості («Де Куббер проти Бельгії», 26 жовтня 1984 року, §26, Серія А, №86).
Суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру («Пєрсак проти Бельгії», 01.10.1982 року, «Ветштайн проти Швейцарії», «Паскал проти України», 15.12.2011 року та інші).
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу (самовідводу).
За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у провадженні Запорізького апеляційного суду у складі колегії: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Крилова О.В. судді: Поляков О.З., Кухар С.В. перебувала апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, ТОВ «Ленд Дівелопмент» про визнання недійсними договорів оренди землі (№ 335/6384/18).
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 постановою Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2019 року скаргу залишено без задоволення, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2019 року залишено без змін.
Встановлено також, що постановою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2019 року залишено без змін.
Вбачається, що у справі № 335/6384/18 ОСОБА_1 звертався з позовом до Запорізької міської ради, ТОВ «Ленд Дівелопмент» та просив визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 17 квітня 2009 року площами 1,1322 га та 2,5856 га, які знаходяться на АДРЕСА_1 .
Позивач, зокрема, посилався на те, що оскаржувані договори суперечать положенню статті 50 Конституції України, при їх укладенні не були дотримані обов'язкові вимоги, зазначені у висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області від 26 грудня 2006 року та у рішеннях Запорізької міської ради, зокрема щодо погодження місця розташування підземного комплексу, з повним збереженням існуючих скверів та зелених насаджень в них, проведення громадських слухань та дотримання вимог розробника генерального плану м. Запоріжжя. Також на думку позивача, не були дотримані і інші обов'язкові вимоги закону, зокрема статей 123, 151 ЗК України. ТОВ «Ленд Дівелопмент» не були виконані умови та вимоги рішення Запорізької міської ради від 2006 року №29/152 щодо погодження та затвердження проектно-кошторисної документації, після затвердження якої повинно бути вирішено питання надання земельної ділянки, остаточну площу та її межі і дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, тощо.
При цьому, ОСОБА_2 , в інтересах якої ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, звертаючись до суду з позовом до Запорізької міської ради, крім інших вимог (визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради №62/131 від 24 грудня 2008 року та стягнення моральної шкоди), також просила суд визнати недійсними договори оренди землі № 040926100470, № 040926100471 від 17 квітня 2009 року, посилаючись, крім іншого, на невиконання ТОВ «Ленд Дівелопмент» вимог рішення Запорізької міської ради від 2006 року №29/152, недотримання при передачі земельних ділянок в оренду вимог ст.ст. 123, 151 ЗК України.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що обставини, на які ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 посилається у заяві не є передбаченими ст.ст. 36, 37 ЦПК України підставами для відводу колегії суддів, але, з урахуванням того, що обставини та правовідносини, на які посилається скаржники, були предметом дослідження та оцінки в іншій справі, яка розглядалася у складі головуючого судді Крилової О.В. та суддів Полякова О.З., Кухаря С.В., з метою уникнення будь-яких сумнів учасника процесу щодо об'єктивності та упередженості суддів щодо розгляду справи, приймаючи до уваги положення ст.3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений, колегія суддів дійшла висновку про доцільність часткового задоволення заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про відвід суддів Полякова О.З., Крилової О.В., Кухаря С.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи задоволення заяви про відвід всьому складу колегії, справа підлягає передачі у відділ забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Запорізького апеляційного суду для здійснення нового авторозподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про відвід суддів Запорізького апеляційного суду Полякова О.З., Крилової О.В.. ОСОБА_3 у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради №62/131 від 24 грудня 2008 року, визнання недійсним договорів оренди землі №040926100470, №040926100471 від 17 квітня 2009 року та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Справу передати у відділ забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Запорізького апеляційного суду для здійснення нового авторозподілу відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 05.03.2021 року
Головуючий:
Судді: