Справа № 134/1681/20
Провадження №11-кп/801/341/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 березня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7
(в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_8 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 січня 2021 року, якою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України звільнено від подальшого відбування покарання умовно-достроково,
02 листопада 2020 року до Крижопільського районного суду надійшло подання ДУ "Крижопільський ВЦ №113" відносно засудженого ОСОБА_7 про умовно- дострокове звільнення. Встановлено, що за даною справою ОСОБА_7 засуджений вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 11.03.2011 року за п.4 ч.2 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 13 років.
У поданні вказано, що адміністрація установи ВЦ №113 клопоче про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 , посилаючись на те, що засуджений за час відбування покарання довів своє виправлення.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 січня 2021 року ОСОБА_7 звільнено від подальшого відбування покарання.
Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що станом на 21 січня 2021 року ОСОБА_7 відбув 11 років 9 місяців 14 днів призначеного судом покарання, що становить 3/4 частину призначеного строку покарання. Як вбачається із довідки про заохочення та стягнення засуджений ОСОБА_7 в період відбування покарання має 12 заохочень та піддався один раз стягненню.
При прийнятті рішення судом не ігнорується, що у засудженого наявне стягнення за 27.08.2018 року у вигляді оголошення догани за увесь період відбування покарання, а також враховується що після отримання вищезазначеної догани засуджений отримав 6 подяк, що підтверджує його виправлення, усвідомлення необхідності дотримання вимог установи, та позитивну характеристику засудженого.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання ДУ «Крижопільський ВЦ №113» про застосування до ОСОБА_7 ст.81 КК України, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно матеріалів провадження ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, за що був засуджений вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 11.03.2011 року за п.4 ч.2 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 13 років.
Необхідну частину покарання засуджений ОСОБА_7 відбув 28.12.2018 року та відбутий ним строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами п.2 ч.3 ст.81 КК України, але настав у зв'язку із застосуванням до нього вимог ч.5 ст.72 КК України, що в даному випадку є недостатнім для об'єктивного висновку, що засуджений за весь час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів свої виправлення.
Як вбачається із довідки про заохочення та стягнення засуджений ОСОБА_7 в період відбування покарання піддався стягненню, що свідчить про схильність останнього до вчинення порушень вимог режиму утримання засуджених, а тому дані про особу засудженого ОСОБА_7 за весь період відбування ним покарання не свідчать про його сумлінну поведінку і до доведення його виправлення.
Заслухавши прокурора, який підтримав вимоги викладені апеляційній скарзі державного обвинувача; засудженого ОСОБА_7 , який заперечив проти апеляційної скарги прокурора просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення.
Статтею 81 КК України визначено, що до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засудженого, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених.
У відповідності до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 засуджений вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 11.03.2011 року за п.4 ч.2 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 13 років.
Відповідно до ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 19.12.2016 року ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув'язнення з 16.04.2010 року по 15.04.2011 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 16.03.2018 року не відбута частина покарання замінена ОСОБА_7 на більш м'яке обмеження волі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17.10.2019 року відмовлено ОСОБА_7 в умовно-достроковому звільненні.
Відповідно до ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 26.03.2020 року зараховано в строк відбування покарання час слідування під вартою з 23.03.2018 року по 04.04.2018 року включно, тобто 12 днів, виходячи з співвідношення один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.
Застосовуючи до засудженого ОСОБА_7 положення ст.81 КК України, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_7 відбувши ѕ частину покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, має 12 заохочень на одне стягнення.
Разом з тим, судом першої інстанції не враховано те, що ОСОБА_7 засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину вчинене проти життя та здоров'я особи, вчиненого з особливою жорстокістю, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, за час відбування покарання до останнього застосовувалися вимоги ч.5 ст.72 КК України, що значно скоротило його термін покарання; згідно довідки про заохочення та стягнення засуджений ОСОБА_7 в період відбування покарання піддавався стягненню 27.02.2018 року - не виконав команду підйом та знаходився на своєму спальному місці, за що отримав догану.
Враховуючи вищезазначені обставини, поведінка засудженого ОСОБА_7 не свідчить про його виправлення та бажання усунути наслідки кримінального правопорушення.
У відповідності до положень ч.2 ст.81 КК України обов'язковою умовою для застосування умовно-дострокового звільнення є те, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує умовно-достроковому звільненню.
Зазначені вище обставини в сукупності свідчать про те, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, що потягло за собою невірне умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання на думку колегії суддів, є доведеними.
Враховуючи вище наведені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, в задоволенні подання ДУ «Крижопільський ВЦ №113» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.405, 407, 419, 537 КПК України суд,
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 січня 2021 року, якою ОСОБА_7 засудженого вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 11 березня 2011 року за п.4 ч.2 ст.115 КК України звільнено умовно-достроково від подальшого відбування покарання - скасувати.
В задоволенні подання Державної установи «Крижопільський ВЦ №113» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4