Провадження № 2/742/54/21
Єдиний унікальний № 742/559/20
10 лютого 2021 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Короткої А.О.,
при секретарі судових засідань - Сидоренко Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення прострочених грошових зобов'язань,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї 2417, 57 грн та 166 доларів США за прострочення грошових зобов'язань, а також судових витрат. В ході судового розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 було збільшено до 5967,95 грн та 372 доларів США.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що рішенням Деснянського районного суду від 25.04.2019 року на його користь було звернуто стягнення на спадкове майно боржника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , в межах суми заборгованості по договору позики від 17.10.2015 року в розмірі 70000,00 грн.
11.09.2019 року постановою Чернігівського апеляційного суду звернуто стягнення на користь ОСОБА_1 на спадкове майно боржника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , в межах суми заборгованості по договору позики від 17.10.2015 року в розмірі 11683,00 доларів. ОСОБА_1 стверджує, що жодне з цих судових рішень досі не виконано, у зв'язку з чим у відповідачки, яка є спадкоємицею нині покійного ОСОБА_3 , виникли перед позивачем грошові зобов'язання, які на даний час вже є простроченими.
06.05.2020 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідачки - адвокат Карпенко В.К. зазначив про те, що ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та намагалася отримати відповідне свідоцтво у Другій Чернігівській державній нотаріальній конторі, але їй було відмовлено у цьому через неодноразові звернення ОСОБА_1 до зазначеної нотаріальної контори з клопотаннями про призупинення видачі ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину. На підставі рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.04.2019 року було накладено стягнення на спадкове майно ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , в межах суми заборгованості по договору позики від 17.10.2015 року в розмірі 70000,00 грн.
11.09.2019 року постановою Чернігівського апеляційного суду звернуто стягнення на користь ОСОБА_1 на спадкове майно боржника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 в межах суми заборгованості по договору позики від 17.10.2015 року в розмірі 11683,00 доларів. На виконання цих рішень позивачем було отримано виконавчі листи та відкриті виконавчі провадження №60526898 та №60527749, які свідчать про те, що на даний час проходить процес виконання цих судових рішень і виконавча служба повинна проводити реалізацію спадкового майна для їх виконання, яке не залежить від дій чи бездіяльності ОСОБА_2 , зважаючи на те, що вона не являється власником вказаного майна.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.04.2019 року та постановою Чернігівського апеляційного суду від 11.09.2019 року на користь ОСОБА_1 звернуто стягнення саме за рахунок спадкового майна, а не на певну грошову суму. Крім того, спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки у тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
15.05.2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення, в яких він зазначаив, що предметом позову у цій справі є стягнення на підставі ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних витрат за невиконання грошового зобов'язання, а саме: виплати грошових коштів на виконання рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.04.2019 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 11.09.2019 року, а також судового збору в розмірі 7681,60 грн. Позивач звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не відмовилась від спадщини та продовжує претендувати на майно спадкодавця і намагається отримати свідоцтво про прийняття спадщини, чим підтверджує свій статус боржника, але дистанціюється від обов'язку погасити борг спадкодавця.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, сторони до суду не з'явилися, але від представника відповідачки була подана заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідача (а.п.226).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.04.2019 року на користь ОСОБА_1 накладено стягнення на спадкове майно боржника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , в межах суми заборгованості по договору позики від 17.10.2015 року в розмірі 70000,00 грн (а.п.37-38).
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11.09.2019 року звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах належної до виплати ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 11683 доларів США (а.п.39-43).
Тож, даними рішеннями не було стягнуто суму неповернутої позики, а лише накладено стягнення в межах цих сум.
Постановою Верховного суду України від 28.10.2020 року скасовано постанову Чернігівського апеляційного суду від 11.09.2019 року (а.п.213-214).
З документів, наданих на запит суду Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою вбачається, що за життя ОСОБА_3 дійсно належала квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.06.2017 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори подала ОСОБА_2 , однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 неодноразово звертався до даної нотаріальної контори з вимогою (претензією) кредитора та клопотаннями про призупинення видачі ОСОБА_2 свідоцтв про право власності на майно, яке належало ОСОБА_3 (а.п.173-196).
Відповідно до копій листів Другої Чернігівської державної нотаріальної контори №4804 від 20.09.2017 року та №5370 від 01.11.2017 року претензія ОСОБА_1 до спадкоємців (а.п.34) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та клопотання щодо поінформування спадкоємців (а.п.35) приєднані до спадкової справи №669/2017.
Відповідно до копії листа №4286 від 14.11.2018 року у провадженні Другої Чернігівської державної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа №669/2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка була заведена за заявою ОСОБА_2 . На адресу Другої Чернігівської державної нотаріальної контори 03.05.2018 року, 14.06.2018 року та 01.08.2018 року надійшли клопотання ОСОБА_1 з проханням призупинити видачу свідоцтв про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 до моменту вирішення спору щодо погашення заборгованості за договором позики від 17.10.2015 року, тому видача свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 призупинена до вирішення справи судом (а.п.36).
17.07.2019 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було подано подання про роз'яснення рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.04.2019 року стосовно того, хто є боржником та як в такому випадку виконувати рішення суду (а.п.47).
Як вбачається з документів, наданих Центральним відділом державної виконавчої служби у м.Чернігові, виконавче провадження з виконання рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.04.2019 року - АСВП №60069199, виконавчі провадження з виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 11.09.2019 року - АСВП №60526898, АСВП №60527749 відкриті та знаходяться на примусовому виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у м.Чернігові та не є закритими до даного часу (а.п.89-157).
На виконання ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.06.2020 року ОСОБА_2 повідомила, що вона не відмовилась від успадкування належного спадкодавцю ОСОБА_3 майна, але свідоцтво про право на спадщину не отримала. Наявність її обов'язку щодо виплати грошових коштів на виконання рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.04.2019 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 11.09.2019 року вона не визнає, оскільки рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова не було ухвалено сплатити грошові кошти, а ухвалено накласти стягнення на спадкове майно боржника ОСОБА_3 - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах суми заборгованості по договору позики від 17.10.2015 року в розмірі 70000,00 грн.
Постановою Чернігівського апеляційного суду також не було прийнято рішення про стягнення коштів, а звернуто стягнення на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах належної до виплати ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 11683 доларів США. Саме з цієї підстави ОСОБА_2 і не виконувалися добровільно вказані рішення. Також ОСОБА_2 не було вжито ніяких дій з метою погашення перед ОСОБА_1 боргів спадкодавця ОСОБА_3 у зв'язку з оскарженням рішення суду та передачі виконання рішення суду до примусового стягнення (а.п.162).
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5 з урахуванням положення ст.1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки у тому випадку, якщо вони виникли за життя позичальника. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Виходячи з викладеного вище, судом не було встановлено факту уникнення відповідачки від обов'язку погасити борг спадкодавця за рахунок отриманого у спадщину майна в натурі, що вбачається з подання нею до нотаріуса заяви про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_3 та з відмови нотаріуса видати їй свідоцтво про спадщину саме за заявами позивача.
Зі змісту рішень Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.04.2019 року та Чернігівського апеляційного суду від 11.09.2019 року також не вбачається, що саме у ОСОБА_2 виникло перед ОСОБА_1 грошове зобов'язання, оскільки ними було звернуто стягнення на майно, здійснення чого є прерогативою виключно державної виконавчої служби. Так, у ч.1 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» чітко визначено, що у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна здійснюється звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна.
У даному випадку у грошових одиницях виражені лише межі, в яких відповідними рішеннями судів було звернуто стягнення, тим самим констатована відсутність у спадкоємця боржника ОСОБА_2 грошових коштів, у зв'язку з чим і зобов'язання, яке виникло у неї перед ОСОБА_1 на підставі цих рішень судів жодним чином не може бути визнано грошовим у розумінні ст.524, 533-535, 625 ЦК України.
Зважаючи на відсутність у ОСОБА_2 грошових зобов'язань перед ОСОБА_1 , у суду немає підстав і для стягнення з неї прострочених грошових зобов'язань разом з інфляційними витратами та 3% річних. Крім того, постановою Верховного суду України було скасовано постанову Чернігівського апеляційного суду від 11.09.2019 року, на підставі якої ОСОБА_1 просить суд стягнути кошти за прострочення грошових зобов'язань.
Відповідно до змісту ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з нього 6000,00 грн в рахунок понесених ОСОБА_2 та документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 81, 247, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення прострочених грошових зобов'язань - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу розміром 6000 (шість тисяч) грн 00 к.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22.02.2021 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцятиднів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О.Коротка