04 березня 2021 року місто Чернігів
Справа №751/4360/20
Провадження №2/751/128/21
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Дасюк Н. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Встановив :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем з 2010 року перебуває у зареєстрованому шлюбі. Спільне життя не склалося, шлюбні відносини не підтримують, на даний час проживають окремо, спільне господарство не ведуть. За таких обставин, подальше сумісне життя та збереження сім'ї неможливе. Відповідач у добровільному порядку відмовився розірвати шлюб через органи РАГЦСу.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 28 липня 2020 року прийняв справу до розгляду та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 04 лютого 2021 року сторонам надано строк на примирення терміном на 1 місяці до 04 березня 2021 року, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 04.03.2021 року провадження у справі поновлено.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про надання строку на примирення терміном 1 місяць, оскільки свою дружину кохає та бажає зберегти сім'ю.
Позивач у судовому засіданні заперечувала щодо клопотання відповідача, вона наполягала на розірванні шлюбу.
Заслухавши клопотання відповідача, думку позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.111 Сімейного Кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно ч. 3 ч. 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до вимог ч.7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
З урахуванням того, що судом було вжито заходи щодо примирення подружжя та надано строк для примирення, однак після закінчення призначеного судом строку примирення не відбулося, а позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача про надання сторонам повторного строку для примирення подружжя відмовити.
Керуючись ст. ст. 240, 251 ЦПК України, ст. 24, 56, 111 СК України, суд
Ухвалив:
У задоволенні клопотання відповідача про надання строку для примирення - відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н. В. Маслюк