донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.05.2010 р. справа №10/78
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Москальової І.В.
суддівАлєєвої І.В. , М'ясищева А.М.
При секретарі Апонащенко О.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Горохова А.Д. -за дов. б/н від 10.11.2009 р.
від відповідача 1: не з"явились
від відповідача 2: Гончарова В.А. -за дов. 393 від 20.02.2008 р.
від третьої особи 1: не з"явились
від третьої особи 2: не з"явились
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" м.Київ в особі Донецької філії м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2010 р. у справі № 10/78 (суддя Приходько І.В.)
за позовом: Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" м.Донецьк
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аустор Інжинірінг М" м.Донецьк; 2) Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" м.Київ в особі Донецької філії м.Донецьк
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) громадянина ОСОБА_7 м.Макіївка; 2) громадянина ОСОБА_8 м.Димитрів
про стягнення матеріальної шкоди, -
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.03.2010 р. по справі № 10/78 задоволено позовні вимоги ЗАТ „Страхова компанія „ВУСО" м.Донецьк. Стягнуто з ТОВ “Аустор Інжінірінг М” м.Донецьк суми страхового відшкодування у розмірі 4 000,06 грн., з до АТ “Українська пожежно-страхова компанія” м.Київ суму страхового відшкодування у розмірі 24 990 грн. з розподілом судових витрат.
Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" м.Київ в особі Донецької філії м.Донецьк звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду та просить його скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині стягнення з відповідача-2 суми страхового відшкодування в розмірі 24990,00 грн. та судових витрат в сумі 351,62 грн.
Мотивуючи апеляційну скаргу відповідач-2 посилається на те, що правове положення ЗАТ СК "ВУСО" та АТ "УПСК" передбачене різними видами страхування: ВУСО -добровільне страхування автомобіля згідно Закону України "Про страхування", УПСК -обов'язкове страхування відповідальності згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". При цьому зазначає, що свої вимоги позивач підтверджував договором добровільного страхування Автокаско, фактом виплати страхового відшкодування на підставі Закону України "Про страхування", яким регулюються відносини при укладенні договору саме добровільного страхування. Також, обгрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач-2 посилався на приписи статей 22, 33.1.1, 33.1.2., 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якими передбачений інший порядок виплати страхового відшкодування, ніж передбачений Законом України "Про страхування". Крім того, скаржник вважає, що АТ "УПСК" не є особою відповідальною за завданий збиток, тому вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи і є необґрунтованим, тому підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача-2 суми страхового відшкодування в розмірі 24990,00 грн. та судові витрати в сумі 351,62 грн. (т.2 а.с.100-102)
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване судове рішення законним та вмотивованим, тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представник відповідача-1 та треті особи в судове засідання не з'явились, письмового відзиву на апеляційну скаргу не надали, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія встановила наступне.
08.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аустор Інжинірінг М" (відповідачем 1) та Акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (відповідачем 2) укладений поліс № ВВ/3049337 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників на транспортний засіб ВАЗ 21043 ЗНГ державний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.121). Умовами полісу ВВ/3049337 встановлений ліміт за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого в сумі 25500 грн., франшиза -510 грн.
03.06.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (позивач) та гр. ОСОБА_8 (третя особа 2) укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 022319-02-05-15 - автомобіля Hyundai Getz 2006 р. випуску, колір синій, номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, зі страховою сумою 65 994,39 грн. (т.1 а.с.12-13). Умовами цього договору передбачені страхові випадки, одним з яких є ушкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, які відбулись під час руху застрахованого транспорту.
Постановою Гірницького районного суду м.Макіївки від 21.10.2008 р. по справі № 3-11956, а також протоколом серії ДО 672319 про адміністративне порушення від 21.08.2008 р. встановлено, що в Красноармійському районі на автодорозі Красноармійськ-Димитров напроти АЗС “УкрТАТНафта” о 12-45 год. сталась дорожня пригода за участю автомобіля ВАЗ 21043 ЗНГ державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 та Hyundai Getz державний номер НОМЕР_2 під керуванням гр.ОСОБА_10 (т.1 а.с.9) і саме гр.ОСОБА_7 винен у скоєнні ДТП. Будь-які інші документи, які б спростовували вину гр.ОСОБА_7 або підтверджували протиправні дії гр.ОСОБА_10 матеріали справи не містять.
Згідно матеріалів справи гр.ОСОБА_7 знаходився у трудових відносинах з ТОВ “Аустор Інжінірінг М” (відповідач 1) та під час скоєння ДТП працював водієм-експедитором виконував транспортування людей на автомашині ВАЗ 21043 ЗНГ державний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.103-104,124).
Розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП встановлено актом автотоварознавчого дослідження № 290908/211 від 13.10.2008 р., який проведений експертом ОСОБА_12 (т.1 а.с.24-35), згідно з яким розмір матеріальної шкоди складає 40 877,45 грн.
Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з настанням страхового випадку, позивачем на підставі страхового акту № 8500-02 від 18.12.2008 р. виплачено гр.ОСОБА_8 (третя особа 2) страхове відшкодування (платіжні доручення № 20590 від 18.12.2008 р., № 20632 від 19.12.2008 р., № 20757 від 22.12.2008 р.) на загальну суму 28 990,06 грн. (т.1 а.с.36, 38-39).
Предметом спору у цій справі є стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 4 000,06 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аустор Інжінірінг М” та стягнення з Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” суми страхового відшкодування у розмірі 24 990 грн.
Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України цивільно-правова відповідальність за спричинення збитків (або нанесення шкоди) наступає внаслідок правопорушення, яке складається з чотирьох елементів: шкоди, протиправності поведінки, вини особи та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків (ст.1172 ЦК України).
Відповідно до положень статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)
З матеріалів справи, а саме, протоколу серії ДО 672319 про адміністративне порушення від 21.08.2008р., постанови Гірницього районного суду м.Макіївка від 21.10.2008р. по справі 3-11956, вбачається, що саме гр.ОСОБА_7 винен у скоєні ДТП, яке сталось 21.08.2008р. в Красноармійському районні на автордорозі Красноармійськ -Димитров напроти АЗС "УкрТАТ Нафта" о 12-45 годині. Факт трудових відносин між гр.ОСОБА_7 з відповідачем-1, на час скоєння ДТП, доведений матеріалами справи та не спростовується сторонами.
З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги до відповідача-1 про відшкодування шкоди у розмірі 4000,06 грн. доведені належним чином та підлягають задоволенню, оскільки заявлені в межах ліміту встановленого полісом ВВ/3049337, з яких сума страхового відшкодування складає 3 490,06 грн. та сума франшизи -510 грн.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно положень ст. 27 Закону України „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Вказані положення Закону не містять обмежень у їх застосуванні відносно страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування майна. Закон України "Про страхування" визначає види страхування: добровільне та обов'язкове, умови якого визначаються шляхом укладення договору майнового страхування.
Цивільно-правова відповідальність відповідача-1, як власника автомобіля ВАЗ 21043 ЗНГ державний номер НОМЕР_1, була застрахована АТ "УПСК" (відповідачем-2) 08.11.2007 р. згідно полісу № ВВ/3049337 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників на транспортний засіб (т.1 а.с.121), умовами якого встановлений ліміт за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого в сумі 25500 грн., франшиза -510 грн.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані збитки, у даному випадку є "УПСК" відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності від 08.11.2007р., та відповідач-1 відповідно до вимог ст. 1172,1194 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню АТ "УПСК" як страховиком.
Відповідно до пункту 22.1. Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третій особі.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги в межах ліміту встановленого полісом ВВ/3049337, цей розрахунок є вірним, фактичні витрати позивача підтверджуються платіжними дорученнями № 20590 від 18.12.2008 р., № 20632 від 19.12.2008 р., № 20757 від 22.12.2008 р. у загальному розмірі 28 990,06 грн., а відтак висновок господарського суду про стягнення з відповідача-2 суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 24 990 грн. грунтується на положеннях наведених норм права.
На підставі викладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Донецької області, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" м.Київ в особі Донецької філії м.Донецьк залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2010 р. у справі № 10/78 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом одного місяця.
Головуючий І.В. Москальова
Судді: І.В. Алєєва
А.М. М'ясищев
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС