19.05.2010 року Справа № 11/17-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П. (доповідача),
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Литвин А.П.
Представники сторін:
від позивача: Кучеренко М. В, довіреність № б/н від 14.10.09, представник;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.10р. у справі №11/17-10
за позовом Дочірнього підприємства “Рідна Марка”, м. Київ (04176, вул. Електриків,29а)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега”, м. Дніпропетровськ (49034, вул. Панікахи, 15)
про стягнення 258 880,15грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2010р. по справі №11/17-10 (суддя -Мельниченко І.Ф. ) присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Омега”, м. Дніпропетровськ на користь дочірнього підприємства "Рідна Марка", м. Київ, вул. 257 160,15 грн. 15 коп. основного боргу, 2571,80 грн. 80 коп. держмита, 234,43 грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що в порушення умов укладеного Договору поставки відповідач частково не виконав своїх зобов'язань, в зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість, що є доведеним матеріалами справи та не спростовано відповідачем належними доказами.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Омега” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2010р., відмовивши в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Скаржник зазначає, що при винесені оскаржуваного рішення суд не прийняв до уваги недоведеність позивачем своїх вимог відносно заборгованості, оскільки акт звірки взаєморозрахунків сторонами підписано не було.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2010р. колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П. (доповідача), суддів: Чус О.В., Швеця В.В., прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 19.05.2010р. о 10 год. 00 хв.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В судове засідання не з'явився представник відповідача, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, який не скористався своїм правом з'явитись до судового засідання.
В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Матеріалами справи встановлено, що в період з 04.02.09р. по 20.07.09р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 258 880,15 грн., що підтверджено накладними (а.с. 14-44).
Згідно приписів ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього кодексу.
Дії позивача по передачі товару за накладними (а.с. 14-44) представнику відповідача на загальну суму 258 880,15 грн., та дії відповідача по прийняттю товару вказаного в накладних, свідчать про те, що у боржника, в даному випадку відповідача, виникло зобов'язання з оплати отриманого у позивача (кредитора) товару.
Оскільки строк виконання грошового зобов'язання сторонами не був узгоджений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
А відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк.
Вимоги, щодо здійснення розрахунків за поставлений товар позивачем викладені в претензії від 23.11.09р., яка надіслана на адресу відповідача 23.11.09р, що підтверджується поштовою квитанцією № 922173.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач частково виконав своє зобов'язання по оплаті за договором здійснивши розрахунки на загальну суму 1720 грн.
Судова колегія не приймає доводи скаржника відносно не підписання сторонами акту взаєморозрахунків між сторонами, оскільки зазначене спростовується підписаним атом, який є в матеріалах справи (а.с. 45-46) Факт постачання продукції підтверджено також накладними.
Зазначене свідчить про те, що заборгованість відповідача перед позивачем на суму 257 160,15 грн. є доведеною і такою що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.10р. у справі №11/17-10 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.10р. у справі № 11/17-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя П.П. Павловський
СуддяО.В. Чус
СуддяВ.В. Швець