33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"11" травня 2010 р. Справа № 14/55
за позовом Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго"
до відповідача Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Шевченка
про стягнення в сумі 8 280 грн. 69 коп.
Суддя
Представники:
Від позивача : представник по довіреності Манжаюк Д.Л.
Від відповідача : не з"явився
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена
СУТЬ СПОРУ : Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго" звернулося в господарський суд з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Шевченка в якому просить стягнути з останнього заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 7536,97 грн. та пеню в сумі 743,72 грн. за несвоєчасну оплату її вартості.
Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №3300105600709.
Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов"язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Вказані дії відповідача свідчать про недобросовісне користування належними йому, як стороні у судовому процесі, процесуальними правами.
За наведених обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд керувався наступним.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (далі-Правила), між ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» та Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім.Шевченка, було укладено договір на постачання та користування електроенергією №134 від 14..11.2006 року ( надалі - Договір).
При виконанні даного Договору, Сторони зобов'язалися дотримуватись чинного законодавства України зокрема Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).
Відповідно до пунктів 2.1.1., 2.2.2., Договору ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» зобов'язується постачати електроенергію, а сільськогосподарський кооператив ім. Шевченка в свою чергу зобов"язався своєчасно у визначені в Договорі терміни сплачувати за використану електроенергію.
Пунктом 8.1 Договору встановлено, що оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника в терміни визначені Додатком №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".
Відповідно до п.8.2 Договору розрахунки величини плати за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та Споживача здійснюються у порядку, визначеному додатком №8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".
Пунктом 3 Порядку зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків встановлено, що Споживач протягом розрахункового періоду здійснює 2 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:
1-й платіж щомісячно до 5-го числа місяця оплата 50% вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, яка передбачена додатком № 1 до договору на постачання електричної енергії на поточний розрахунковий період;
2-й платіж щомісячно до 15-го числа місяця оплата 100% вартості фактичного обсягу споживання електричної енергії на поточний розрахунковий період.
Розрахунковий період - період часу, який починається 15 числа кожного місяця і триває до 15 числа наступного місяця, і за який проводиться розрахунок вартості відпущеної електроенергії. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.
Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у поточному періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на наступний розрахунковий період із врахуванням відсотка планового платежу.
Планові платежі вносяться Споживачем самостійно, без надання Постачальником окремого рахунку у терміни, передбачені п.3. Рахунок та інші необхідні документи оформляються на фактично спожитий обсяг електричної енергії протягом розрахункового періоду.
Однак, відповідач свого зобов"язання не виконав та не сплатив Позивачу за використану електроенергію.
За період з листопада 2009 року по березень 2010 року включно Відповідач за використану електроенергію заборгував Позивачу 7536 грн. 97 коп.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України чітко встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За наведених обставин вимога Позивача про стягнення з Відповідача 7536 грн. 97 коп. вартості спожитої електроенергії грунтується на договорі та законі, а відтак підлягає задоволенню.
Згідно п. 4.2.1. Договору, за порушення термінів внесення платежів згідно Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.
Таким чином обгрунтованою є і вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені за порушення зобов"язання в частині своєчасної оплати вартості спожитої електроенергії в сумі 743 грн. 72 коп..
З метою добровільного врегулювання питання погашення дебіторської заборгованості за електроенергію сільськогосподарському виробничому кооперативу Позивачем було надіслано претензію № 67 від 24 лютого 2010 р., про що свідчить поштова квитанція. Проте, споживач проігнорував законні вимоги ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», оскільки не надіслав відповіді на пред'явлену претензію, а також не сплатив борг за спожиту електроенергію та нараховану пеню.
На основі ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з рахунку Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Шевченка Великі Цепцевичі,Володимирецький район, Рівненська область,34341 р/р 2645001063635 ФАБ "Укоопспілка" смт. Володимирець МФО 333625 ЗКПО 30626961 на користь Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (вул. Кн. Володимира 71,Рівне,33000, код ЄДР 05424874) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 7536,97 грн., пеню в сумі 743,72 грн. за несвоєчасну оплату її вартості, 102 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя