"13" травня 2010 р. Справа № 3/37/10
за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»
49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50
в особі Миколаївського РУ ПАТ КБ «Приватбанк»
м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 27
До: Приватного підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Про: стягнення заборгованості в сумі 65 645,23 грн. за договором овердрафту.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Заливчий Я.В. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою стягнути з відповідача заборгованість по договору № 10Н/2008 про надання «Овердрафт-мікро»кредиту від 17.01.08 р. у розмірі 65 645,23 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 1ОН/2008 від 17.01.2008 року, норм Цивільного законодавства України та мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за своїми договірними зобов'язаннями в повному обсязі.
Крім того, позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на наступне майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1:
1/1 квартири АДРЕСА_2;
1/1 квартири АДРЕСА_3
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивач не зазначив жодного аргументу для забезпечення позову, не вказав обставини, які можуть зробити неможливим виконання рішення.
Отже, суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі.
Відповідач в судове засідання з невідомих причин не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5400111404816; вимоги ухвал суду від 30.03.10р. та від 27.04.10 р. не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував.
Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
встановив:
17 січня 2008 року між ЗАТ комерційного банку “ПриватБанк”, (надалі - позивач) та ПП ОСОБА_1 (надалі - відповідач) було укладено договір № 1ОН/2008 про надання овердрафт -мікро кредиту (далі - договір овердрафту), за умовами якого банк зобов'язався за наявності грошових засобів надати позичальнику у власність грошові кошти за рахунок кредитних коштів на поточному рахунку клієнта, відкритому у банку № НОМЕР_2, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого у відповідності з п. 1.3 даного договору, шляхом дебетування поточного рахунку.
Згідно пунктів 1.2, 1.3, 1.4 та 1.5 договору, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, оплаті процентів та винагорода в обумовлені даним договором строки. Ліміт, відносно до даного договору, є сума грошових коштів, у межах якої банк зобов'язується виконувати оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. В період дії даного договору перерахунок ліміту здійснюється банком не менш одного разу в два місяці в строк не пізніше 10 числа місяця. Зміни ліміту здійснюється банком за згодою сторін та вважається прийнятими датою укладення додаткової угоди про величину знов встановленого ліміту. На момент підписання даного договору ліміт складає 50 000,00 грн. Проведення платежів клієнта у порядку, встановленого даним договором, здійснюється банком в строк до 15 січня 2009 р. «Овердрафт-мікро»кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту та строку, встановлених згідно п.п. 1.3, 1.4 даного договору, з періодом безперервного користування кредитом не більш 30 днів.
Розділом 2 договору сторони визначили, що клієнт зобов'язаний: використовувати кредит на цілі, які вказані у п.1.1 даного договору. Сплачувати проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.1, 3.2 даного договору. Здійснювати погашення кредиту, отриманого у межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду непереривного користування кредитом, встановленого п. 1.5 даного договору. Здійснювати погашення різниці між заборгованістю по кредиту та знов установленою заборгованістю по кредиту понад сумою знов встановленого ліміту, протягом операційного дня, по стану на який виникла різниця. Погашення цієї різниці трактується як погашення кредиту. Здійснювати повне погашення кредиту не пізніше строків, встановлених п.п. 1.4, 2.3.4 даного договору.
17 листопада 2008 року між позивачем і позичальником було укладено додаток № 1 до договору овердрафту, відповідно до якого сторони визначили проценту ставку за користування кредитом.
Матеріали справи свідчать, що виконуючи умови договору, банк надав позичальнику кредит у формі овердрафту в загальній сумі 50 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовим рахункам відповідача та розрахунком заборгованості з 18.01.2008р. по 12.05.2010р.
Спірний період, за яким виникла заборгованість в сумі 37 489,47 стосується п'ятого траншу в період з 29.09.2008 р. по 12.05.2010 р.
Пунктом 1.4 договору встановлено дату остаточного повернення овердрафту -15.01.2009 р.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положення статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлені договором строки.
Умови статті 599 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з пояснень розрахунку та доказів позивача, відповідач заборгованість за договором овердрафту в остаточній сумі - 37 489,47 грн. не погасив.
Відповідач зі свого боку не надав суду доказів погашення існуючого боргу по спірним відносинам.
Таким чином, основна заборгованість по простроченому кредиту позичальника за договором овердрафту дійсно становить в розмірі 37 489, 47 грн. та підлягає стягненню з боржника.
Умовами пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 договору овердрафту сторони визначили, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом та встановлений у додатку № 1 до даного договору. У відповідності зі с. 212 Цивільного кодексу України, при порушенні клієнтом якого-небудь з зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 даного договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 43% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При встановлені банком у порядку, передбаченим п. 2.3.13 даного договору, зменшеною процентною ставкою, умови даного пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки. Сплата процентів за користування кредитом, розрахованих згідно п.п. 3.1, 3.2 даного договору, здійснюється в порядку, вказаним в п.п. 1.1, 2.1.4, 2.2.7 даного договору. Проценти, несплачені по закінченню періоду непереривного користування кредитом, вважаються простроченими. Сплата процентів може бути здійснена клієнтом, також з других належним йому рахунків в установленому законом порядку. Погашення кредиту, сплата процентів, винагорода та неустойка по даному договору здійснюється в валюті кредиту.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по простроченим відсоткам за період з 30.10.08 р. по 10.02.10 р. в сумі 20 516,92 грн., яка нарахована згідно п. 3.2 договору овердрафту.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Беручи до уваги вищенаведене, перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по простроченим відсоткам в сумі 20 516,92 грн. також підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з ПП ОСОБА_1 пеню за користування овердрафтом за період з 30.10.2009 р. по 12.05.2010 р. в сумі 7 638,84 грн., нараховані згідно п. 4.1 договору овердрафту.
Пунктами 4.1 договору передбачено, що при порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 3.1, 3.2, 3.3 даного договору; строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 даного договору; винагороди, передбаченого п.п. 2.2.6, 3.4 даного договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні.
Згідно з п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, перевіривши строки нарахування позивачем відповідачу пені в сумі 7638,84 грн., а саме з 30.10.2009 р. по 12.05.2010 р., зобов'язав позивача надати розрахунок пені до стягнення в межах строку який передбачений вимогам чинного законодавства (ст. 232 ГК України).
Після дослідження порядку нарахування пені до стягнення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме -стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 24.11.08 р. по 30.04.08 р. в розмірі 3878,29 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оскільки, відповідач не скористався своїм правом надати суду належних доказів виконання умов по договору № 10Н/2008 про надання «Овердрафт-мікро»кредиту від 17.01.08 р., то суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 66, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. В задоволенні заяви № 05.316 від 17.03.10 р. про забезпечення позову відмовити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»в особі Миколаївського РУ ПАТ КБ «Приватбанк»(м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 27, код ЄДРПОУ 23618145) -заборгованість по простроченому кредиту в сумі 37 489,47 грн., 20516,92 грн. -заборгованість по простроченим процентам, 3878,29 грн. -пені, 618,84 грн. державного мита та витрати по інформаційному забезпеченню судового процесу у сумі 236,00 грн.
4. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя