Кіровоградської області
"14" травня 2010 р.Справа № 6/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув справу
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс", м. Кіровоград, вул. Мурманська, 37Е,
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
про стягнення 16778,56 грн.
від позивача - Мудрак Р.В., довіреність № б/н від 17.08.2009,
від відповідача - участі не брали.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 16778,56 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2010 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов в розумінні статті 59 Господарського процесуального кодексу України та інших витребуваних документів до суду не подав.
Конверти з примірниками ухвал суду від 18.03.2010 про порушення провадження у даній справі та від 06.04.2010 про відкладення розгляду справи повернуті органом поштового зв'язку на адресу суду з відміткою на конверті "За закінченням терміну зберігання".
Господарським судом враховується, що вказані процесуальні документи направлялись судом за адресою відповідача, яка вказана в позовній заяві позивачем, та яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який міститься в матеріалах справи (а.с. 58-60). Відповідно до вказаного витягу місцем проживання відповідача є: 25001, АДРЕСА_1.
Відтак відповідач не повідомляв державного реєстратора стосовно зміни свого місця проживання, а тому, відповідно, несе відповідальність за всі процесуальні наслідки неподання таких відомостей державному реєстратору.
Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.
Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією процесуальні документи за місцем реєстрації відповідача.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу № 482 від 03.01.2008 (далі за текстом - Договір).
За умовами даного Договору продавець (позивач у справі) зобов'язався продати товар покупцю (відповідачу у справі) на умовах відстрочки платежу згідно відпускних документів, які є невід'ємною частиною Договору.
У відповідності до п. 3.1 Договору ціни продавця на товар визначаються за накладними при передачі товару продавцем покупцеві і приймаються на умовах "Зі складу Продавця" з урахуванням ПДВ.
Накладна на відпуск товару являється невід'ємною частиною Договору (п. 3.2 Договору).
Загальна сума договору визначається виходячи із вартості фактично переданого товару згідно накладних (п. 3.3 Договору).
За умовами Розділу 4 Договору (п. 4.1) покупець зобов'язався провести оплату на розрахунковий рахунок продавця, зокрема за алкогольну продукцію, протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.
Згідно п. 8.2, п. 8.3 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 з правом пролонгації на один рік у випадку, якщо сторони Договору за 15 днів до закінчення строку його дії не повідомили одне одного письмово про свій намір розірвати Договір.
Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем у справі своїх зобов'язань за Договором.
За видатковими накладними (а.с. 8-30) товариством з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" у період з 15.09.2009 по 30.09.2009 поставлено відповідачеві товар на загальну суму 16778,56 грн.
Разом з тим, відповідач у справі свої зобов'язання за Договором в частині своєчасної оплати поставлено товару не виконав, вартість отриманого товару на користь позивача у справі не сплатив.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" 02.02.2010 за вих. № 1174 направлено на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 претензію з вимогою розрахуватись за отриманий товар, а 04.02.2010 за вих. № 1181 примірник акта звірки взаєморозрахунків. Докази направлення претензії та акта звірки наявні в матеріалах справи (а.с. 35).
Відповідачем відповідей на вказані листи на адресу позивача не направлено.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
Господарський суд керується положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, якою регулюються правовідносини купівлі-продажу.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
З урахуванням вказаних обставин, а також того факту, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" про стягнення суми боргу в розмірі 16778,56 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, згідно змісту статті 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача у справі покладаються судові витрати, понесені позивачем при поданні даного позову до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (25001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р суду не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" (25014, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 37Е, р/р 26005310001301 у філії АБ "Південний" у м. Кіровограді, МФО 383170, код ЄДРПОУ 31774943) борг в сумі 16778,56 грн, а також судові витрати на державне мито в сумі 167,79 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам у справі.
Суддя В.Г.Кабакова
Дата підписання
повного тексту рішення: 14.05.2010.