11 травня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ситникова О.Ф.
Суддів: Зайця В.С.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 25 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача провести донарахування та виплату йому суми недоотриманої щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2007 рік в розмірі 2920, 48 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 25 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, посилаючись на неповне з'ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального права, на невідповідність висновків суду 1-ої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження, так як відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб' єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 2-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни другої групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
В судовому засіданні також встановлено, що виплата вказаної допомоги позивачу за 2007 рік була проведена в розмірі 360 грн. 16.04.2007 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ої інстанції зазначив, що слід визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2007 рік позивачу відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком; зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області донарахувати та виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік в розмірі 2920 грн. 48 коп.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду 1-ої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст. ст. 12, 13, 14, 15, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплата разової грошової допомоги встановлена щорічно до 5 травня. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
У 2007 році діяли нормативно - правові акти, які мають однакову юридичну силу, а саме Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни.
Згідно ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас пунктом 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі № 18/183-97 за конституційним зверненням ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України набирає законної сили з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії в часі. Тому на момент виплати позивачу грошової допомоги в квітні 2007 року, що сторонами не оспорюється, були чинними ст. 29 та п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими відповідно встановлено, що у 2007 році виплата вищезгаданої допомоги інваліду війни 2 групи здійснюється у розмірі 360 грн. та було зупинено дію ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Із аналізу зазначених нормативних актів випливає, що право на отримання щорічної одноразової допомоги до 5 травня у розмірах, установлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за вказаний період мають особи, які взагалі не отримали її з різних причин до прийняття рішення Конституційним Судом України .
Як вбачається з матеріалів справи, на час виплати позивачу грошової допомоги, 16.04.2007року, що сторонами не оспорюється, були чинними ст. 29 та п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими відповідно встановлено, що у 2007 році виплата вищезгаданої допомоги здійснюється у розмірі 360 грн. та було зупинено дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, дії відповідачів в указаний період відповідали вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.
Відповідно до вищевикладеного апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 25 вересня 2008 року слід скасувати, прийняти нову постанову, так як судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 25 вересня 2008 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий суддя: _________________ Ситникова О.Ф.
Судді: _________________ Заяць В.С.
__________________ Хрімлі О.Г.