11 травня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ситникова О.Ф.
Суддів: Зайця В.С.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новоград -волинської міської ради на постанову Новоград - Волинського міскрайонного суду від 29 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Новоград -волинської міської ради про визнання протиправним обмеження права на щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплату недоотриманої допомоги,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною відмову, не реагування її вимоги про перерахунок та доплату недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, визнати протиправним обмеження її права на державну підтримку у вигляді щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», «Про державну допомогу з дітьми» розмірі; зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплатити на мою користь недоотриману суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в сумі 761,29 гривень.
Постановою Новоград - Волинського міскрайонного суду від 29 жовтня 2008 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління праці та соціального захисту населення Новоград -волинської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, у якій в задоволенні вимог позивача відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження, так як відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4)порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та, як застрахована особа здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку і у 2007 одержувала допомогу по догляду за дитиною, яку їй виплачував відповідач, що є розпорядником бюджетних коштів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ої інстанції прийшов до висновку про необхідність визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради щодо проведення перерахунку ОСОБА_3 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради здійснити відповідний перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_3 761 грн. 29 коп. недоплаченої допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Колегія суддів не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції частково з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір'ю дитини, яка не досягла трирічного віку, з якою вона разом проживає та яку вона фактично доглядає, є також застрахованою особою, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, внаслідок чого має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається застрахованій особі у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Проаналізувавши положення ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", колегія суддів приходить до висновку, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується, виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць.
Однак, пунктом 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які інакше регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказані норми законів були прийняті пізніше в часі, вони мали пріоритет по відношенню до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення п.7 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", отже, з цього часу відновлено дію ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Про це також вказано і в ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", п. 3 рішення Конституційного Суд України від 09.07.2007 № 6-рп/2007р.
Отже, при стягненні допомоги по догляду за дитиною, колегія суддів вважає, що суд 1-ої інстанції фактично не врахував та не застосував вимоги ст. 152 Конституції України, ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України".
Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що всупереч рішенням Конституційного Суду України допомога, передбачена ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", позивачу виплачувалась не в повному розмірі, то дії відповідача в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 є неправомірними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, всупереч рішенням Конституційного Суду України допомога, передбачена ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", позивачу виплачувалась не в повному розмірі.
Колегія суддів також зазначає, що судом 1-ої інстанції вказано помилково, що застосуванню при проведенні перерахунку підлягає прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, оскільки ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", передбачено, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується, виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць.
Так, ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 492 гривні, з 1 квітня - 525 гривень, з 1 жовтня - 532 гривень.
Відповідно до ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом та іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки жодна із сторін не наполягала на відмові у задоволенні адміністративного позову з підстав пропуску строку звернення до суду, то колегія суддів дане питання не вирішує.
На підставі викладеного вище колегія судів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову Новоград - Волинського міськрайонного суду від 29 жовтня 2008 року слід скасувати, прийняти нову постанову, у зв'язку з порушенням судом 1-ої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новоград -волинської міської ради задовольнити частково.
Постанову Новоград - Волинського міськрайонного суду від 29 жовтня 2008 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Новоград -волинської міської ради щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги ОСОБА_3 по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року неправомірними.
Управління праці та соціального захисту населення Новоград -волинської міської ради здійснити перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_3 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року згідно з вимогами ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленому ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з урахуванням проведених виплат.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий суддя: _________________ Ситникова О.Ф.
Судді: _________________ Заяць В.С.
__________________ Хрімлі О.Г.