Справа № 509/10/21
05 березня 2021 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Євгеній Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водій вантажівки, «Каллап транспорт ЛТД» Грузія, м.Батумі, громадянина Туреччини, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 далі КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 177909 від 21.12.2020 року - ОСОБА_1 21.12.2020 року приблизно о 10:40 год в Одеській області, Овідіопольському районі, смт Авангард по вул. Степовій 2 керував транспортним засобом «Iveco Stralis 450» н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager» ARLM-0411 в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , результат був позитивний, та становив 0,26 проміле. Тим самим, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, про дату, час та місце її розгляду неодноразово повідомлявся за номером мобільного телефону, який вказаний інспектором в протоколі про адміністративне правопорушення. На дзвінки особа не відповідала, оскільки абонент знаходився поза зоною досяжності, про що зазначено в довідках секретаря судового засідання від 05.01.2021 року, 22.01.2021 року, 12.02.2021 року, які долучені до матеріалів справи, іншим чином повідомити особу не було можливим, оскільки в протоколі зазначено адресу проживання: АДРЕСА_1 , інших контактних даних не було вказано. Будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило, в зв'язку з чим, вважаю за необхідне розглянути справу без участі особи, стосовно якої розглядається справа, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення інспектором взводу №2 роти №2 батальйону полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Хмельницьким С.О. до протоколу про адміністративне правопорушення додано: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, результат (чек) приладу «Drager», а також пояснення двох свідків.
Інших належних і допустимих доказів вини ОСОБА_4 не представлено.
Згідно із п. 1-7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 - ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
До вказаного протоколу інспектором взводу №2 роти №2 батальйону полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Хмельницьким С.О. надані письмові пояснення двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які нібито підтверджують факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Однак, з вищевказаних письмових пояснень вбачається, що складені і заповнені вони однією рукою на заздалегідь заготовлених бланках пояснень зі стандартними заготовленими фразами (формулювання) з вписаними прізвищами свідків та їхніх адрес місць проживання, що викликає у суду обґрунтований сумнів в їх достовірності та обґрунтованості.
Судом було здійснено виклик свідків для допиту в судовому засіданні, шляхом направлення за їх адресами проживання, які зазначені в протоколі та в їх особистих поясненнях судових повісток про виклик до суду, однак в судові засідання вони не з'являлися. Поштова кореспонденція повернулася на адресу суду не врученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Що стосується відеозапису, який наявний в матеріалах справи, вказаний запис взагалі неможливо розцінювати як належний та допустимий доказ по справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з тим, що в графі «до протоколу додається» взагалі відсутня будь-яка інформація чи посилання на диски з відеозаписом. Незазначена взагалі інформація щодо серії та номеру пристрою на який він був здійснений, та до якого саме протоколу він доданий.
Згідно п.4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 № 23рп/2010- Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3,частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції України, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24), юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, в судове засідання свідки, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та письмові пояснення яких містяться в матеріалах справи, не з'явились, вказану подію (керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння) не підтвердили, вважаю, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, не надано суду переконливих доказів винуватості особи - ОСОБА_1 .
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, тому провадження в справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області.
Суддя Є.М. Панасенко