Справа № 265/6272/20
Провадження № 2/265/225/21
(заочне)
05 березня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
при секретарях - Дрьомової О. В., Яшкові М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/6272/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради,
за участі позивача - ОСОБА_1 , -
Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись в його обґрунтування на те, що 26 жовтня 2013 роки вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , під час якого у них народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Натомість сімейні стосунки з відповідачем фактично припинились та за рішенням суду від 9 лютого 2016 р. шлюб між сторонами було розірвано. Зараз вона створила нову сім'ю та проживає з дитиною по АДРЕСА_1 . Вказувала, що з 2016 року вона на протязі останніх 5 років самостійно дбає про свою доньку, ОСОБА_3 . Також за судовим рішенням від 25 грудня 2015 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно до повноліття дитини. Натомість, заборгованість ОСОБА_2 по аліментам на утримання дитини становить на 1 липня 2019 року 31563,49 грн. та по теперішній час відповідач відмовляється сплачувати аліменти. Також ОСОБА_2 з вересня 2018 року перестав проявляти будь-яку батьківську турботу про свою доньку, ОСОБА_3 , оскільки протягом останніх 3-х років жодного разу з донькою, ОСОБА_3 , не бачився, не спілкується із нею, не цікавиться її життя, здоров'ям та розвитком. Таким чином відповідач повністю відсторонився від виховання ОСОБА_3 . Натомість спільна донька сторін постійно проживає разом із позивачкою та її цивільним чоловіком, який бажає її удочерити. У житловому приміщенні по АДРЕСА_1 для ОСОБА_3 створені всі необхідні умови для нормального життя та розвитку, ОСОБА_3 відвідує шкоду № 65 м. Маріуполя, перебуваючи на обліку у дитячій поліклініці № 3 м. Маріуполя. На підставі викладеного з метою побудови для дитини повноцінної сім'ї та усунення негативного впливу зі сторони відповідача, який ухиляється від участі у вихованні своєї доньки просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні позивачка, ОСОБА_1 , заявлені позовні вимоги підтримала повністю, надавши суду пояснення аналогічні тим, що викладені у поданій нею позовній заяві. При цьому вказувала, що відповідач ухиляється від сплати аліментів та жодним чином не приймає участі у житті своєї доньки, не спілкується із нею, яка у свою чергу називає батьком цивільного чоловіка позивачки, ОСОБА_6 . Просила суд задовольнити позов.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився за невідомих суду причин повторно, будучи повідомленим про час та місце слухання справи належним чином, не надавши суду заяву з проханням вирішити спір у його відсутність.
Представник третьої особи, яка діє на підставі довіреності, Мамаєва С. В. , у судове засідання не прибула, надавши суду заяву з проханням вирішити спір за її відсутності, максимально врахувавши інтереси малолітньої дитини.
За ч. 4 ст. 223 ЦПК суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, які з'явились, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що поданий позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
На підставі ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі за текстом рішення - СК) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
За ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, а також несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Суд встановив, що згідно із свідоцтвом про народження, виданим 20 серпня 2014 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 719, вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого 26 жовтня 2013 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 466, ОСОБА_2 одружився на ОСОБА_1 , внаслідок чого дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».
На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 9 лютого 2016 року шлюб між сторонами було розірвано з 19 лютого 2016 року.
Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 25 грудня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів щомісячно до повноліття дитини.
За виконавчим листом, виданим на підставі вказаного рішення суду, було відкрито виконавче провадження Лівобережним відділом державної виконавчої служби міста Маріуполя та станом на 1 липня 2019 року у ОСОБА_2 мається заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 на користь позивачки у розмірі 31563,49 грн., що підтверджується довідкою від 9 липня 2019 року державного виконавця, Болотіної Е. М .
У свою чергу за довідкою від 22 жовтня 2020 року Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя станом на 1 жовтня 2020 року у ОСОБА_2 мається заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 в розмірі вже 93186,74 грн., при цьому за останні два роки жодних оплат аліментів з боку відповідача не було проведено.
Відповідно до відомостей ДНЗ «Ясла-садок № 49 «Ромашка» Маріупольської міської ради від 8 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_3 відвідувала такий навчальний заклад. Однак батько дитини, ОСОБА_2 , участі у навчальному процесі своєї дитини не приймав.
За інформацією КЗ «Маріупольська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 65» Маріупольської міської ради від 18 вересня 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 відвідує такий навчальний заклад, контроль за навчанням якої здійснює мати, ОСОБА_1 . Натомість батько дитини, ОСОБА_2 , участі у навчальному процесі не приймає.
Відповідно до довідки від 7 липня 2019 року, складеного головою ОСББ «Покровський» за свідченнями сусідів по будинку, вбачається, що ОСОБА_1 разом із донькою, ОСОБА_3 , фактично мешкають з січня 2017 року по АДРЕСА_1 . При цьому батько такої дитини, ОСОБА_2 , участі у житті та вихованні ОСОБА_3 не бере.
На підставі акту обстеження умов проживання від 2 жовтня 2020 року, складеного працівниками служби у справах дітей, вбачається, що за місцем мешкання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 створені гарні умови для проживання родини позивачки, яка мешкає разом із цивільним чоловіком та донькою, ОСОБА_3 , у якої, в свою чергу, мається власна кімната, обладнана меблями для підготовки уроків та сну, а також достатня кількість одягу за сезонами та іграшки.
Свідок, ОСОБА_13 , вказувала в суді, що є рідною сестрою ОСОБА_1 , з якої постійно підтримує стосунки та щотижня відвідує її. На підставі цього стверджувала, що з моменту розлучення ОСОБА_1 із ОСОБА_2 останній жодного разу не бачив свою доньку, ОСОБА_3 , оскільки взагалі не цікавився її життям, не спілкувався із нею, не відвідував її ні в садочку, ні в школі, ні за місцем проживання. При цьому малолітня ОСОБА_3 ще змалку називає своїм батьком саме цивільного чоловіка ОСОБА_1 , яка із ним мешкає більше трьох років разом.
Свідок, ОСОБА_14 , пояснила суду, що вона є матір'ю ОСОБА_6 , який є цивільним чоловіком ОСОБА_1 , з якою він постійно мешкає по АДРЕСА_1 разом із донькою позивачки, ОСОБА_3 . При цьому її син називає ОСОБА_3 своєю донькою, а та, у свою чергу, називає його батьком, бо не пам'ятає свого справжнього батька, ОСОБА_2 , який повністю ухилився від виховання своєї доньки. Зазначала, що вона за три роки, як знає ОСОБА_1 та її доньку, ОСОБА_3 , жодного разу не чула звісток про ОСОБА_2 ні від позивачки, ні від ОСОБА_3 . Натомість, сам ОСОБА_2 за цей час жодного разу не проявив ініціативу та не спілкується зі своєю донькою.
Свідок, ОСОБА_15 , зазначала суду, що знайома із ОСОБА_1 , бо вони удвох народжували в одному пологовому будинку. З того часу постійно спілкується із ОСОБА_1 . Зазначала, що з часу розлучення позивачки із ОСОБА_2 , останній жодним чином не цікавиться своєю донькою, бо не відвідує її, не спілкується із нею, не придбає їй жодних речей. Тому за останні роки він ухилився від своїх батьківських обов'язків.
На підставі висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 4 березня 2021 року вбачається, що відповідло до рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради від 12 лютого 2021 року вважається доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно із п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, оскільки зі своєю донькою, ОСОБА_3 , не спілкується, не відвідує її, не приймає участі у її вихованні, не цікавиться здоров'я, життям, інтересами доньки, а також ухиляється від утримання малолітньої дитини.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої ОСОБА_3 , що свідчить про підтвердження підстав обґрунтування позову ОСОБА_1 , які передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК, оскільки відповідач, будучи батьком ОСОБА_3 протягом тривалого проміжку часу не піклується своєю донькою, не займається її вихованням, не надаючи належної матеріальної допомоги на утримання дитини, чим фактично від участі у вихованні дитини відмовився.
Таким чином суд, приділяючи першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів малолітньої дитини, для реалізації її прав та дотримання її інтересів, дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню понесені останньою судові витрати при зверненні до суду із вказаним позовом в сумі 420,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження дитини № 719 від 20 серпня 2014 року).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте відповідачем шляхом подачі письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 5 березня 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , в м. Маріуполі зареєстрована по АДРЕСА_2 , а мешкає по АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , в м. Маріуполі зареєстрований по АДРЕСА_3 .
Третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Маріупольської міської ради, розташований в м. Маріуполі по вул. Митрополитській 3.
Суддя