11 травня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ситникова О.Ф.
Суддів: Зайця В.С.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві неправомірними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві починаючи з 1 січня 2008 року провести перерахунок державної пенсії, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення, а також проводити щомісячно виплату йому державної пенсії згідно ч.4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести перерахунок до додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення, а також проводити щомісячно виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» мінімальної пенсії за віком встановленої на момент виплати; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві проводити перерахунок пенсій та їх щомісячну виплату з урахуванням положень ч. 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Перерахунок проводити з мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України про Державний бюджет України на момент виплати.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2009 року позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та винести нову, якою повністю відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження, так як відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково на підставі наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом 1-ої інстанції було встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що стверджується копією посвідчення, копією довідки МСЕК в матеріалах справи.
Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м. Білій Церкві і одержує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , станом на 01.01.2009 року розмір пенсії становить 1177 грн.01 коп.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд 1-ої інстанції вважає, що необхідно визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві щодо перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії по другій групі інвалідності відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні 8 мінімальних пенсій за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні 75 % від мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, починаючи з 1 лютого 2008 року.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду 1-ої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Нормами ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Отже, за таких обставин позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком, на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд 1-ої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1293, що набрала чинності з 01.01.2006 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також колегія суддів вважає, що посилання відповідача на вищевказану постанову неправомірні, оскільки надання законодавцем права Кабінету Міністрів України на визнання обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.
Зі ст. ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Так, ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб, які втратили працездатність: з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Ст. 54 Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Також колегія суддів зазначає про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з цими змінами було встановлено наступне.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1 і які визнані інвалідами ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, згідно зі змінами, внесеними до ст. 54 цього ж Закону України, було визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. по II групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому відповідно до вищезазначених змін було також встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, колегія суддів вважає, що з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р. позивач не мав права на перерахунок пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у зв'язку з дією положень п. 28 розд. II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а дії відповідача з 22.05.2008 року по 06.05.2009 р.(день ухвалення рішення судом 1-ої інстанції) у зв'язку з виплатою позивачу державної пенсії по інвалідності, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1293 є неправомірними та не відповідають ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.
Оскільки позивач не обмежував свої вимоги 2008 роком по який слід здійснити перерахунок пенсії, колегія суддів вважає, що позивач просив суд в подальшому нараховувати йому пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При таких обставинах порушене право позивача підлягало захисту по час прийняття судом 1-ої інстанції судового рішення.
При цьому колегія суддів зазначає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, а Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області зобов'язане діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2009 року слід скасувати, прийняти нову постанову, так як судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2009 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_3 за період з 22.05.08 року по 06.05.2009 року відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з встановленою частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ст. ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік" з 22.05.2008 року по 06.05.2009 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий суддя: _________________ Ситников О.Ф.
Судді: _________________ Заяць В.С.
__________________ Хрімлі О.Г.