Справа № 947/6546/21
Провадження № 1-кс/947/2981/21
Іменем України
05.03.2021 року м. Одеса
Слідча суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Таїровського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 01.03.2021 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні №12020166480000561 від 30.12.2020 року,
І. Суть скарги
1.1. 03.03.2021 року ОСОБА_3 звернулась до слідчої судді зі скаргою, в якій просила скасувати постанову дізнавача ОСОБА_4 від 01.03.2021 року у кримінальному провадженні №12020166480000561 про відмову у визнанні її потерпілою.
1.2. Скарга мотивована тим, що дізнавач, відмовляючи ОСОБА_3 у визнанні потерпілою, зазначив, що вона не вказала який саме вид та розмір шкоди завдано кримінальним правопорушенням, а також не надала жодних підтверджуючих документів. На її думку, у дізнавача не було очевидних і достатніх підстав вважати, що на даний час не встановлено вид та розмір завданої шкоди, оскільки вона неодноразово приходила для допиту, але проводити допит дізнавач не бажав. Звернула увагу, що внаслідок поширення відомостей про її особисте життя в соціальній мережі «INSTAGRAM» у неї виникли проблеми із працевлаштуванням та спілкуванням. Вважає, що постанова винесена передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
ІІ. Процедура та позиції учасників
2.1. Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 03.03.2021 року, справа №947/6546/21 передана на розгляд судді ОСОБА_1 (а.с.10).
2.2. Ухвалою слідчої судді від 03.03.2021 року відкрито провадження за скаргою (а.с.11).
2.3. Під час розгляду скарги повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України.
2.4. Учасники кримінального провадження, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явились, звернувшись із заявою про розгляд скарги за їх відсутність.
ІІІ. Релевантне законодавство
3.1. Кримінальний процесуальний кодекс України (надалі - КПК України)
Стаття 2. Завдання кримінального провадження
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 9. Законність
1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Стаття 55. Потерпілий
1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Стаття 110. Процесуальні рішення
3. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
5. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
місце і час прийняття постанови;
прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
зміст прийнятого процесуального рішення;
місце та час (строки) його виконання;
особу, якій належить виконати постанову;
можливість та порядок оскарження постанови.
Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження
1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
[…] 3) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
[…] 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
2) зобов'язання вчинити певну дію […];
4) відмову у задоволенні скарги.
ІV. Оцінка та висновки слідчої судді
4.1. Дослідивши матеріали скарги, слідча суддя дійшла такого висновку.
4.2. В ході розгляду скарги встановлено, що 30.12.2020 року Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020166480000561 внесено відомості про кримінальне правопорушення, викладені в заяві ОСОБА_3 .
4.3. 22.02.2021 року ОСОБА_3 звернулась до відділення поліції №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області із клопотанням про залучення її до кримінального провадження як потерпілої.
4.4. Постановою дізнавача СД Таїровського ВП Київського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 01.03.2021 року у визнані потерпілою ОСОБА_3 відмовлено.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови, ОСОБА_3 не вказала який саме вид та розмір шкоди їй завдано кримінальним правопорушенням, а також не надала жодних підтверджуючих документів.
4.5. Аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що потерпілим може бути 1) фізична або юридична особа, якій завдано шкоди (фізичній особі - моральної, фізичної або майнової; юридичній - майнової), яка 2) подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
4.6. Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням.
4.7. Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст.55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому, відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
4.8. Вимоги до структури та змісту постанови слідчого, дізнавача, прокурора визначені у ч.5 ст.110 КПК України. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин. При чому мотивувальна частина повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
4.9. Неналежне мотивування постанов про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, дізнавачем, прокурором рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
4.10. Слід також зазначити, що відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є обставинами, які підлягають доказуванню, тому неналежне мотивування постанови про відмову у визнанні потерпілим також може призвести до порушення прав особи, яка зазнала шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
4.11. З наданих до скарги матеріалів вбачається, що основним аргументом дізнавача при прийнятті рішення про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020166480000561 від 30.12.2020 року є те, що у органу досудового розслідування на даному етапі досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні відсутні об'єктивні та достатні дані, які б свідчили про завдання їй шкоди.
4.12. Слідча суддя вважає, що дізнавачем було лише проаналізовано зміст заяви про визнання потерпілою від 22.02.2021 року, однак не вжито заходів для належної перевірки викладених у ній фактів, що вплинуло на прийняття рішення про відмову без належної мотивації.
4.13. На думку слідчої судді, вимога щодо вмотивованості постанови про відмову у визнанні потерпілим передбачає не лише аналіз змісту заяви про визнання потерпілим, а дослідження всіх доказів, наданих на її підтвердження, та їх подальшу перевірку. Отже, дізнавач у межах кримінального провадження, у якому заявляється відповідне клопотання, має процесуальну можливість вчинити слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії, спрямовані не перевірку викладених фактів. Таким чином, у дізнавача на момент прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 було достатньо процесуальних можливостей перевірити надані нею докази, що ним не було вчинено. Так, дізнавач не провів допит ОСОБА_3 , яка могла надати інформацію, необхідну для вирішення питання про наявність завданої їй шкоди у межах кримінального провадження №12020166480000561, та вчинити інші дії, спрямовані на встановлення обставин справи, які б вказували на наявність чи відсутність у останньої статусу потерпілої особи.
4.14. За таких обставин, слідча суддя вважає, що постанова дізнавача від 01.03.2021 року не відповідає вимогам, встановленим частиною п'ятою статті 110 КПК України, а тому наявні підстави для її скасування.
4.15. Отже, скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 55, 94, 110, 303-307, 309 КПК України, -
1. Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Таїровського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 01.03.2021 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні №12020166480000561 від 30.12.2020 року, - задовольнити.
2. Постанову дізнавача СД Таїровського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 01.03.2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020166480000561 від 30.12.2020 року, - скасувати.
3. Копію ухвали направити для відома учасникам кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя: ОСОБА_1