Справа № 520/10455/17
Провадження № 1-кп/947/27/21
05.03.2021 м.Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,
секретарі судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження №12017160480002951 від 21.07.2017, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 ,
потерпілого ОСОБА_10 , його представника - адвоката ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника - адвоката ОСОБА_12 ,
ОСОБА_8 і ОСОБА_10 є чоловіками рідних сестер і проживають своїми сім'ями більше десяти років в одному будинку за адресою АДРЕСА_1 окремо у відведених їм відокремлених приміщеннях, які мають окремі входи: у ОСОБА_8 з АДРЕСА_2 у ОСОБА_10 з боку вул.Толбухіна. За цей тривалий час сусідського співмешкання між ОСОБА_8 і ОСОБА_10 склалися неприязні стосунки через побутові питання, що проявлялося у взаємних претензіях один до одного, яка переходила в агресію. Одним з приводів для конфлікту між ними був квітник біля паркану будинку, який обладнав ОСОБА_8 та доглядав за ним, а ОСОБА_10 , в свою чергу, паркував належний йому автомобіль саме на цьому квітнику, та в очі ОСОБА_8 при нагоді обіцяв взагалі залити квітник бетоном.
18.07.2017, приблизно о 08:30 годин, між ОСОБА_8 і ОСОБА_10 стався черговий конфлікт на ґрунті неприязних відносин через неправильно припаркований ОСОБА_10 автомобіль, який переріс у бійку між ними, внаслідок якої обидва отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
Так, ОСОБА_10 , висуваючи претензії з приводу квітника, несподівано, протиправно наніс в область лобової ділянки голови ОСОБА_8 удар кулаком, в якому був невстановлений слідством предмет, спричинивши останньому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я у виді забійної рани лобової ділянки. Від отриманого удару у ОСОБА_8 з рани почалася кровотеча, сліди якої залишилися на лобовій ділянці голови ліворуч, лівому оку і лівій щоці. Далі ОСОБА_10 , спираючись на широко поставлені ноги, витягнувши перед собою руки, зігнути в ліктьових суглобах, кисті яких стиснуті у кулаки, тобто зайнявши агресивну бійцівську стойку, яка фіксує і гарантує підготовку для нанесення ударів як руками так і ногами, у т.ч. з розбігу, обравши тактику нападу та відходу (відскоку) після нанесення ударів, проявляючи рішучість, наніс в різній послідовності ОСОБА_8 кілька ударів руками в область обличчя, ногами - в область колінних суглобів та паху, не тікаючи від зіткнень із ОСОБА_8 , не повертаючись до нього спиною, а після нанесення йому ударів, відходив (відскакував) від нього, зберігаючи бійцівську стойку, провокуючи його на дії у відповідь.
Від нанесених ОСОБА_10 ударів ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які складають єдиний морфологічний комплекс ушкоджень, у виді закритого перелому проксимального відділу другої п'ясної кістки без зміщення кісткових уламків та закритого перелому трапецеподібної кістки лівого променево-запясткового суглобу, яке могло бути спричинено як від удару ногою, так і при ударі о тупий предмет кистю, стиснутою в кулак. Крім того, неправомірними діями ОСОБА_10 . ОСОБА_8 були заподіяні і легкі тілесні ушкодження у виді синців обох передпліч, правого колінного суглобу і паху.
ОСОБА_8 ж, захищався від ударів ОСОБА_10 , діючи невміло у спосіб присідання і закривання руками, зігнувшись в поясниці, намагаючись відвести своє тіло від ударів, увернутися. Крім того, ОСОБА_8 намагався нанести ОСОБА_10 удари руками, кисті яких стиснуті у кулаки. Від деяких ударів ОСОБА_10 вдалося увернутися, а деякі удари влучили в його обличчя, від яких він сідницею сів на землю, та сидячи, захищаючись руками і ногами, отримав від ОСОБА_8 ще кілка ударів кулаками в область голови.
Від нанесених ОСОБА_8 ударів ОСОБА_10 останьому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, в комплекс яких входять перелом медіальної (внутрішньої) стінки правої орбіти зі зміщенням, черепно-мозкової травма у формі струсу головного мозку, забійна рана спинки носа і нижньої повіки правого ока та синців повік обох очей.
Описані, встановлені судом обставини, підтверджуються наступними доказами, безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 вину у висунутому йому обвинуваченні за ч.1 ст.122 КК України не визнав, вважав, що він діяв правомірно, захищаючи себе від неправомірного посягання з боку ОСОБА_10 , тобто - перебував у стані необхідної оборони, межі якої він не перевищив, а тому просив суд виправдати його. При цьому обвинувачений показав, що 18.07.2017, приблизно о 08:30, він вийшов з будинку викинути сміття на АДРЕСА_3 . За ним також вийшов ОСОБА_10 , який випередив його, став перед ним і пред'явив претензії з приводу квітника, який заважає паркуватися, обіцяв покрити квітник бетоном. Слово - за слово, між ними почався черговий конфлікт. В цей час вийшла дружина ОСОБА_10 - ОСОБА_13 , яка в руках тримала мобільний телефон в готовності фільмувати події. Несподівано ОСОБА_10 наніс йому удар в лобову частину голови кулаком, в якому був якийсь металевий предмет. Від удару він почув сильний біль та течу гарячої крові по своєму обличчю через око на щоку. В цей час ОСОБА_10 , скориставшись його розгубленістю і тим, що він відволікся, витираючи кров, яка заливала око, ногою наніс йому удар в колінний суглоб та відскочив, зайнявши бійцівську стойку. І таких ударів ОСОБА_10 здійснив біля трьох. Тоді він, ОСОБА_8 , став захищатися від ударів руками і пішов на ОСОБА_10 , який, відходячи, продовжував наносити удари руками і ногами, намагаючись влучити в пах, силу яких він, ОСОБА_8 , відчував через отриману біль в руках і в області паху. Головою він в обличчя ОСОБА_10 не бив, бо не міг цього зробити, оскільки той весь час відскакував від нього, не даючи можливості наблизитися для нанесення такого удару. Внаслідок побиття ОСОБА_10 , він, ОСОБА_8 , отримав забій лобової частини, перелом лівої руки, синці обох рук, правого колінного суглобу і паху. До лікарні він спочатку не звертався, бо через нервові і емоційні переживання, маючи серцеве захворювання, він кілька днів пролежав вдома, але нестерпний біль в руці, та біль у серці вимусили його звернутися до лікарні, де виявили перелом та інші тілесні ушкодження. Переміщуючись під час бійки, вони увійшли в поле зору відеокамери зовнішнього спостереження сусіда ОСОБА_14 , який, дізнавшись про бійку, погодився і видав відеозапис події, яку слідчий в свій час не вилучив. Обвинувачений вважає, що розслідування справи відбувалося з обвинувальним уклоном, оскільки, як з'ясувалося пізніше, бійку бачило чимало сусідів, у т.ч. тих осіб, які зафіксовані на відеозаписах, і яких слідчий не допитав під час досудового розслідування. ОСОБА_13 ж, яка підбурювала свого чоловіка на бійку і фільмувала конфлікт від самого початку, слідчому видала лише частину відеозапису, саме ту, де він, ОСОБА_8 , б'є ОСОБА_10 , який вже сидів на землі і відбивався від нього ногами та руками, поки їх не розборонили. В завершення ОСОБА_8 показав, що він виніс сміття і, повертаючись до дому, бачив, як ОСОБА_10 , продовжував сидіти на землі і висловлюватися в його бік нецензурною лайкою, розмазав якнайбільше крові по обличчю, роблячи з себе жертву. Він, ОСОБА_8 , аналізуючи поведінку подружжя ОСОБА_15 , які знають про його тривале захворювання на серце, робить висновок, що вони цілеспрямовано спровокували бійку, щоб зафільмувати її та використати у власних цілях.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що сусід ОСОБА_8 дуже скандальна людина, який зі своєю дружиною скандалив біля чотирьох днів поспіль до події, про що він чув через стінку та відкриті вікна. Батьки їх дружин надали сім'ям своїх доньок по 1/3 будинку, і залишили собі також 1/3. Входи до помешкань окремі. Сестри не дружать, та між ним і ОСОБА_8 також неприязні стосунки більше десяти років. 18.07.2017, приблизно о 08:30, він вийшов до припаркованого автомобіля біля буд. АДРЕСА_2 , де з претензіями про неправильне паркування автомобіля до нього звернувся ОСОБА_8 , перегородив йому виїзд. Тоді він, ОСОБА_10 , вийшов зі свого автомобіля і підійшов до ОСОБА_8 , який несподівано своєю головою наніс йому удар в область носа, а потім став наносити численні удари кулаками рук по його голові. Він, ОСОБА_10 , став відбиватися від ОСОБА_8 , махаючи у відповідь хаотичні удари не достаючи до обвинуваченого. Від ударів ОСОБА_8 він сів на дорожнє покриття, частково втративши свідомість, хаотично відбиваючись від його ударів руками і ногами, однак це не зупинило ОСОБА_8 , який продовжував наносити йому удари кулаками рук по голові. Після цього їх розборонили. Він, ОСОБА_10 з отриманими травмами обличчя та ЧМТ головного мозку звернувся за медичною допомогою до лікарні, де йому наклали два шви на ніс і під око. До роботи він повернувся через місяць після події. Однак, через деякий час він вимушений був звільнитися з роботи у зв'язку з погіршенням зору після отриманих травм. На теперішній час він почав носити окуляри.
Свідок ОСОБА_13 показала в судовому засіданні, що 18.07.2017 року, приблизно о 08:30 - 08:35, вона зі своїм чоловіком ОСОБА_10 збиралися поїхати на роботу на належному їм автомобілі. Чоловік вийшов раніше прогріти автомобіль. Через 5-7 хвилин вона вийшла на вулицю і почула словесні претензії ОСОБА_8 до її чоловіка через неправильне паркування їхнього автомобіля та побачила, як ОСОБА_8 наближається до її чоловіка і наніс удар головою йому в обличчя. Її чоловік став захищатися. Вона почала голосити, просила ОСОБА_8 зупинитися, попереджала його, що буде знімати події на мобільний телефон та коли почалася бійка стала фільмувати події на мобільний телефон, бо це не перший випадок між чоловіками і треба було якось захищатися від цього. В бійці ОСОБА_8 і ОСОБА_10 відійшли по провулку до сусіднього будинку. Через деякий час ОСОБА_8 перестав лупцювати її чоловіка, оскільки їх розборонила дружина обвинуваченого. Була викликана поліція та карета швидкої допомоги, яка забрала побитого ОСОБА_10 до лікарні з травмами обличчя і голови. Слідчому вона віддала свій телефон з відеозаписом подій, щоб діям ОСОБА_8 була надана кримінальна оцінка.
Свідок ОСОБА_16 показав в судовому засіданні, що він є сусідом ОСОБА_8 і ОСОБА_10 і 18.07.2017 з ранку перебував у власному подвір'ї. Його увагу притягнув шум і через прозорий паркан він побачив ОСОБА_8 і ОСОБА_10 на АДРЕСА_2 , які агресивно і голосно висловлювалися один на одного. Відстань від нього до них була не більше десяти метрів. Тут він побачив, як ОСОБА_10 першим наніс рукою, стиснутою у кулак, удар у голову ОСОБА_8 і у того рясно пішла кров. В цей момент він, ОСОБА_16 , став пересаджуватися з кресла у візок, бо він є інвалідом, щоб виїхати на вулицю. Він чув шум боротьби між ними та як почала голосити якась жінка. Коли він на візку виїхав на вулицю, то ОСОБА_8 і ОСОБА_10 не побачив, оскільки ті відійшли за кут до сусіднього будинку. Через деякий час, поки він виїхав до них, бійка скінчилася, а на місці події були дружини ОСОБА_8 і ОСОБА_10 . У ОСОБА_8 , який вже вмився, він бачив на лобі велику шишку в місці розсічення, а ОСОБА_10 довго сидів на землі з закривавленим обличчям.
Свідок ОСОБА_14 , допитаний в суді, показав, що свідком бійки між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 він не був. Але ОСОБА_8 попросив у нього подивитися відеозапис з камери стаціонарного відеоспостереження на його гаражі, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . На відеозапису, який він надав ОСОБА_8 , видна бійка між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Свідок вважає, що першим наніс удар ОСОБА_10 , на обличчі якого крові не було, майже, до кінця бійки, і ОСОБА_10 вміло проводив удари руками, більше ногами, намагаючись влучити у пах і йому це вдалося. Після ударів ОСОБА_10 відскакував від ОСОБА_8 в готовності нанести інший удар, а у ОСОБА_8 обличчя було закривавлене і він більше захищався від ударів ОСОБА_10 , поки не збив того з ніг.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що він є сусідом ОСОБА_10 і ОСОБА_8 , бо проживає на цьому ж провулку в буд. АДРЕСА_4 . 18.07.2017, близько 08:00 години, він перебував на подвір'ї. Почув голосну лайку між ОСОБА_10 і ОСОБА_8 , а також голос дружини ОСОБА_10 , яка голосила, що вони роблять. Він підійшов ближче до хвіртки та побачив, як ОСОБА_10 ногою б'є ОСОБА_8 в область паху, а той руками захищався від удару. ОСОБА_10 ще наносив удари ногами в область паху ОСОБА_8 і відскакував від нього. Так в бійці вони пересувалися і зайшли за кут. Його здивувало, що дружина ОСОБА_10 не розбороняла чоловіків, не кликала на допомогу, а знімала бійку на мобільний телефон. На обличчях ОСОБА_10 і ОСОБА_8 були помітні сліди побоїв і крові. Він, ОСОБА_17 , повернувся до свого будинку, одягнувся та вийшов на вулицю, де збиралися люди. На обличчі ОСОБА_8 вже не було слідів крові, оскільки той умився, а ОСОБА_10 , хоча його люди просили вмитися, увесь час не вмивався, а, втираючись руками, якими тримав невідомий предмет прямокутної форми, лише розмазував кров.
Свідок ОСОБА_18 , показав в суді, що він є сусідом ОСОБА_10 і ОСОБА_8 , бо живе на цьому ж провулку в будинку АДРЕСА_5 . Вранці 18.07.2017 він збирався на роботу і, відкриваючи браму, побачив бійку між ОСОБА_10 і ОСОБА_8 на відстані, приблизно, 30 метрів від нього. Він бачив, як ОСОБА_10 з розбігу б'є ногою ОСОБА_8 в область паху, а той присів і руками намагався поставити блок, після чого ОСОБА_10 здійснив ще аналогічний удар. На обличчі ОСОБА_8 була кров. ОСОБА_10 він спостерігав зі спини, а тому не бачив, чи була в нього кров на обличчі. Бійку дружина ОСОБА_10 знімала на мобільний телефон, не рознімаючи чоловіків. В цей час з подвір'я вибігла собака, за якою він погнався, щоб повернути її у двір, а тому подальші події не бачив.
Свідок ОСОБА_19 показав в судовому засіданні, що він у складі екіпажу «Благо» 18.07.2017 з ранку прибув на виклик за адресою: АДРЕСА_2 . По дорозі вони зустріли, як пізніше з'ясувалося - ОСОБА_8 , який виносив сміття і показав їм, як правильно проїхати на місце події, куди сам прийшов через кілька хвилин. На місці він, ОСОБА_19 , побачив ОСОБА_10 , який сидів на землі зі слідами побоїв і крові на обличчі. ОСОБА_10 повідомив, що його побив ОСОБА_8 і вказав на нього. ОСОБА_8 не спростовував факту бійки між ними. На лобі у ОСОБА_8 також були сліди побоїв але крові на обличчі не було. ОСОБА_8 поводив себе спокійно, чемно, без агресії, спротиву не оказував, добровільно сів до службового автомобіля для доставки у відділок поліції, від надання йому медичної допомоги відмовлявся. На місці пригоди дружина ОСОБА_10 показала на її мобільному телефоні відеозапис бійки і також вказала на ОСОБА_8 , як на особу, яка побила її чоловіка. На відеозаписі він, ОСОБА_19 , бачив, як ОСОБА_8 кулаками обох рук б'є ОСОБА_10 по обличчю, який сидячи на сідниці відбивався від ударів руками і ногами.
Відповідно до ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів, крім показань осіб, є документи, висновки експертів тощо.
Так, з висновку судово-медичної експертизи №1876 від 22.08.2017, який розтлумачила під час допиту в судовому засіданні лікар-судмедексперт ОСОБА_20 , вбачається, що у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому медіальної (внутрішньої) стінки правої орбіти зі зміщенням, черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, забійної рани спинки носа та нижньої повіки правого ока і синців повік обох очей, які утворюють єдиний комплекс відкритої черепно-мозкової травми, які не були небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день та за цим критерієм згідно з пп.2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 з наступними змінами, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
З висновку судово-медичної експертизи №2570 від 30.10.2017, вбачається, що у ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження: забійна рана лобової ділянки, яка спричинила короткочасний розлад здоров'я строком понад 6, але не більше як 21 день, і за цим критерієм згідно з п.2.2.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 з наступними змінами, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; синці обох передпліч, правого колінного суглобу і калитки, які спричинили короткочасний розлад здоров'я строком не більше 6 днів, і за цим критерієм згідно з п.2.2.5 тих же Правил відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; закритий перелом проксимального відділу другої п'ясної кістки без зміщення кісткових уламків, закритий перелом трапецеподібної кістки лівого променево-запясткового суглобу, які складають єдиний морфологічний комплекс ушкоджень і оцінюються разом, що спричинило тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно з пп.2.2.2 тих же Правил відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
З копії медичної картки амбулаторного хворого №747 вбачається, що ОСОБА_10 через два тижня після події, а саме, 01.08.2017, звернувся до КУ «Міська клінічна лікарня №8» для амбулаторного лікування у лікаря невропатолога.
З виписок з історій хвороб №2743/818/372 від 23.07.2014 та №11806 від 24.11.2017 вбачається, що ОСОБА_8 мав захворювання на серце, яке загострилося 19.11.2017, внаслідок чого він був госпіталізований до кардіохірургічного відділення медичного центру Одеського національного медичного університету.
З лазерного диску CD-R оранжевого кольору з візерунком у вигляді вогню білого кольору, який має маркування “VIDEXTM excellenti CD-R, 52х, 700МB, 80 min”, виданого слідчому дружиною ОСОБА_10 видно, що на диску містяться п'ять окремих відеофайли, в яких зберігаються фрагменти відеозапису бійки між ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , що мала місце 18.07.2017, відзнятих ОСОБА_13 на її мобільний телефон, а також чотири фотознімка обличчя ОСОБА_10 після бійки. Фрагменти відеозапису стосуються фінальної частини бійки, коли ОСОБА_10 втрачає рівновагу, сідає на землю на сідницю, сидячи, відбивається руками і ногами від ударів ОСОБА_8 і коли бійку зупиняють випадкові перехожі.
З лазерного диску DVD-R, 16х, 4,7 GB, який має маркування маркером чорного кольору “18.07.2017”, та роздруківкою стоп-кадрів з цього диску, наданих в розпорядження суду стороною захисту, на якому міститься відеофайл, в якому зберігається відеозапис бійки між ОСОБА_10 і ОСОБА_8 , що мала місце 18.07.2017, зафіксованою камерою спостереження, встановленою на домоволодінні ОСОБА_14 - буд. АДРЕСА_2 , а також скриншоти елементів бійки. Відеозапис безперервно відображає середню фазу бійки з моменту, коли ОСОБА_10 відскакує від ОСОБА_8 , до моменту, коли ОСОБА_10 сідає на землю.
З витягу з ЄРДР, копії постанови слідчого від 09.11.2019 про закриття кримінального провадження №12017160480003112 від 28.07.2017 стосовно ОСОБА_10 за ч.1 ст.122 КК України у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу вказаного злочину, копією ухвали слідчого судді від 19.11.2020 про скасування вище вказаної постанови слідчого від 09.11.2019, згідно яких кримінальне провадження №12017160480003112 від 28.07.2017 стосовно ОСОБА_10 за ч.1 ст.122 КК України триває.
З заяви від 18.07.2017 видно, що ОСОБА_13 повідомляє правоохоронний орган про вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, який 18.07.2017, близько 09:00 години, побив її чоловіка ОСОБА_10 .
З протоколу прийняття заяви ОСОБА_10 від 20.07.2017 видно, що він просить розпочати кримінальне провадження за фактом заподіяння йому ОСОБА_8 18.07.2017, близько 08:30 годин, тілесних ушкоджень.
Реєстраційними даними АРМ 102 та рапортом чергового поліцейського, згідно яких до чергового відділу поліції 18.07.2017 в період з 08:38 по 09:53 надходили повідомлення про бійку між сусідами від ОСОБА_10 , його дружини і від лікаря бригади швидкої медичної допомоги.
Витягом з ЄРДР про реєстрацію кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_10 тощо.
З висновку амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №581 від 18.12.2019 вбачається, що ОСОБА_8 в період часу, який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, і в теперішній час, не страждав і не страждає хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки. Він за своїм психічним станом був здатен і здатен на теперішній час повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними. Він не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
На підставі наведеного висновку експертів суд визнає ОСОБА_8 осудним.
Оцінюючи вищезазначені докази, суд дійшов висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що в діях обвинуваченого відсутній склад інкримінованого йому в провину злочину, оскільки ОСОБА_8 знаходився у стані необхідної оборони, межі якої він не перевищив, що знайшло підтвердження у судовому засіданні.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з ч.3 ст.27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Відповідно до ч.2 ст.36 КК України кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Отже, в даному кримінальному провадженні право на необхідну оборону у ОСОБА_8 , який захищав своє життя і здоров'я, виникло в момент, коли ОСОБА_10 неправомірно першим завдав йому удару, спричинивши забійну рану лобової ділянки голови. Такого висновку суд дійшов на підставі сукупності досліджених доказів, у т.ч. показань свідків, яких слідчий не допитував під час досудового розслідування; на підставі відеозапису з камери спостереження з гаражу сусіднього будинку, яку слідчий своєчасно не виявив і не дослідив; передчасно зробивши висновок про наявність в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, лише на підставі показань і фрагментів відео, а не всього відеозапису, наданих зацікавленою стороною. Крім того, неправомірність і реальність дій ОСОБА_10 в цій частині підтверджується відповідним висновком судмедексперта про наявність у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, спричинених йому ОСОБА_10 .
Судом достовірно встановлено, що стан необхідної оборони, в якому перебував ОСОБА_8 , його активні дії щодо захисту свого життя і здоров'я були своєчасними, оскільки в часі відбулися відразу ж після нанесеного йому удару у лобову ділянку голови та послідуючих ударів, були обумовленими відповіддю на активні дії ОСОБА_10 , що спричиняли ОСОБА_8 фізичну біль, і були припинені ОСОБА_8 безпосередньо після того, як ОСОБА_10 втратив перевагу в бійці, його активні дії були остаточно подавлені і він не міг більше фізично протистояти ОСОБА_8 , хоча, як це видно з відео, посягання могло відновитися у будь-який момент, якщо б цьому не завадили пересічні перехожі.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_8 заподіяв тілесні ушкодження саме тій особі, з якою він бився, захищаючись від її неправомірного посягання на своє життя і здоров'я. При цьому ОСОБА_8 заподіяв тому, хто посягав, тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, тобто його діями не утворилися склади злочинів, передбачених ст.ст.118 чи 124 КК України. Отже, він не перевищив межі необхідної оборони, що відповідно до ч.3, ч.5 ст.36 КК України виключає злочинність діяння.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.373 виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Висновок суду про перебування ОСОБА_8 у стані необхідної оборони також ґрунтується на сталій судовій практиці (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №722/1981/16-к, провадження №51-792км18), а також пунктах 5, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» №1 від 26.04.2002; п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» №2 від 07.02.2003.
Органи досудового розслідування умисні дії ОСОБА_8 кваліфікували за ч.1 ст.122 КК України за ознаками: умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день. Органи досудового розслідування виклали фактичні обставини кримінального правопорушення і сформулювали обвинувачення ОСОБА_8 в тому, що він, діючи умисно, маючи намір на заподіяння тілесних ушкоджень, лобною частиною голови наніс удар потерпілому ОСОБА_10 в область обличчя, внаслідок чого останній впав на дорожнє покриття, де ОСОБА_8 , продовжуючи протиправні дії наніс численні удари кулаком правої руки в обличчя потерпілого, заподіявши йому відомі сторонам і суду тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, описані у висновку судово-медичної експертизи №1876 від 22.08.2017.
Разом з тим, наведене обвинувачення не знайшло підтвердження в судовому засіданні і прокурор не зміг наданими ним доказами переконати суд в обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Так, факт нанесення удару головою ОСОБА_8 в область обличчя ОСОБА_10 , крім показів потерпілого і його дружини, які є явно зацікавленими у справі особами, більше нічим не підтверджується, навіть, наданим ними слідчому відеозаписом подій. Більш того, цей факт спростовується сукупністю доказів: показаннями обвинуваченого, свідка ОСОБА_16 , відеозаписом з камери зовнішнього спостереження сусідського будинку із роздруківкою скріншотів, висновком судмедексперта тощо. Так, судом достовірно встановлено, що кров у ОСОБА_8 на лобовій частини голови ліворуч, в області лівого ока, на лівій щоці з'явилася раніше, ніж видимі тілесні ушкодження на обличчі ОСОБА_10 , який саме в цей час був дуже активним в своїх діях.
Отже, прокурор не довів, що в діяннях ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, передусім, його суб'єктивної і об'єктивної сторін.
Суд відповідно до ст.86 КПК України також дійшов висновку про визнання недопустимим доказом протоколу огляду предмету від 25.07.2017 - диску CD-R, у зв'язку з тим, що предметом огляду був диск з іншим маркуванням, ніж той, що доданий до цього протоколу. Так, згідно протоколу огляду предметом огляду був CD-R диск сірого кольору з візерунком типу вензелів червоного кольору, на лицьовій стороні якого є літерне і цифрове маркування у вигляді “Axent, DVD+R, 16х, 4,7 GB, 120 min”. Разом з тим до протоколу додано лазерний диск CD-R помаранчевого кольору з візерунком у вигляді вогню білого кольору з літерними і цифровими маркуванням “VIDEXTM excellenti CD-R, 52х, 700МB, 80 min”. Таким чином, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
В цій частині захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_12 просив суд визнати недопустимим доказом лазерний диск CD-R помаранчевого кольору з візерунком у вигляді вогню білого кольору з літерними і цифровими маркуванням “VIDEXTM excellenti CD-R, 52х, 700МB, 80 min”, оскільки він у не процесуальний спосіб з'явився у справі, та містить в собі не повний запис подій, а лише фрагменти, вигідні потерпілому.
Суд, дослідивши даний диск у судовому засіданні, дійшов висновку, що сам диск, як документ, є допустимим і належним доказом, оскільки джерела його походження встановлені, на ньому хоч і частково, але міститься інформація, яка підлягає доказуванню у кримінальній справі. Більш того, саме цей доказ став підставою для задоволення клопотань сторони захисту про допит низки свідків, які, як виявилося, були на місці події, але яких слідчий не виявив і не допитав під час досудового розслідування.
Захисник - адвокат ОСОБА_12 також просив суд виключити з числа доказів висновок судово-медичної експертизи №1876 від 22.08.2017, яким встановлені характер і ступінь тяжкості отриманих потерпілим ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, як неналежний доказ. В обґрунтування доводів захисник зазначив, що через описки в супровідних листах дата складання висновку викликає сумніви; що у вступній частині висновку відсутні відомості про вид експертизи, про особу, яка призначила її, спосіб і дата доставки до експертної установи об'єктів для дослідження, перелік документів із зазначенням їх найменувань і кількості аркушів у кожному тощо; що в тексті висновку містяться суперечності щодо виду черепно-мозкової травми у ОСОБА_10 - закрита та відкрита; що критерій визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого та тривалість його лікування визначені без документів, які б підтверджували строк лікування потерпілого.
Наведені захисником доводи спростовуються матеріалами справи, сам висновок судово-медичної експертизи №1876 від 22.08.2017 по формі і за змістом має усі необхідні реквізити і відомості, у т.ч. стосовно питань, які слідчий поставив на вирішення експерта, Крім того, вказаний висновок не суперечить іншим дослідженим судом доказам, а навпаки, узгоджується з ними.
Більш того, допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_20 , яка складала згаданий висновок, роз'яснила висновки, вичерпно відповіла на усі питання, що турбували захисника, у т.ч. стосовно первинного діагнозу потерпілого під час приймання до лікарні - закрита черепно-мозкова травма, і клінічного діагнозу після завершення лікування - відкрита черепно-мозкова травма, яка перш за все, обумовлена комплексом отриманих тілесних ушкоджень.
Отже вказаний висновок не викликає сумнівів і законних підстав для визнання його неналежним судом не встановлено.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_11 просив суд визнати недопустимим доказом письмові консультації спеціаліста ОСОБА_21 по відео матеріалам і скріншотам з відео, надані стороною захисту, оскільки навички і статус спеціаліста ОСОБА_21 викликають сумніви, що ОСОБА_22 не акредитований експерт в області бойових мистецтв, експертизу з поставлених захисником питань в суді не обговорювали і суд відповідної ухвали про залучення експерта не постановляв.
Наведені доводи представника потерпілого повністю спростовуються матеріалами справи. Так, представник потерпілого безпідставно зазначив деякі вимоги, передбачені ст.69 КПК України, що ставляться до експерта і судової експертизи, до особи, яка експертом не являється, а лише відповідно до ст.71 КПК України, маючи спеціальні знання в області медицини, фізкультури і спорту, філософії була залучена стороною кримінального провадження в якості спеціаліста і надала відповідні консультації, які джерелом доказів відповідно до ч.2 ст.84 КПК України не являються. Компетентність ОСОБА_21 у суду не викликає сумнівів, оскільки до письмових консультативних пояснень додані копії дипломів про отримання ним у 1964 році вищої освіти по спеціальності фізична культура і спорт, у 1972 році - вищої медичної освіти, а ту 2010 році йому присвоєна вчена ступінь доктора філософії корекції польових структур. Такий висновок суду не хитає й той факт, що суд не зміг опитати цю особу в судовому засіданні через наявні в неї захворювання, пов'язані з поширенням пандемії коронавірусу і поважний вік.
Потерпілий ОСОБА_10 у зв'язку із вчиненням щодо нього злочину подав позовну заяву про стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 3437,47 грн. і моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
Обвинувачений ОСОБА_8 позовні вимоги не визнав.
Згідно ч.3 ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення суд залишає позов без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_8 виправдати і визнати його невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України у зв'язку з недоведеністю в його діях складу вказаного злочину.
Цивільний позов ОСОБА_10 про стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 3437,47 грн. і моральної шкоди в розмірі 10000 грн., залишити без розгляду.
Речовий доказ у справі - лазерний диск CD-R помаранчевого кольору з візерунком у вигляді вогню з літерними і цифровими позначеннями “VIDEXTM excellenti CD-R, 52х, 700МB, 80 min”, а також лазерний диск DVD-R PATRON 4,7 Gb 120 16х, після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах судової справи.
На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу не подано, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1