Справа № 946/1499/21
Провадження № 2-з/946/25/21
04 березня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Пащенко Т.П.
при секретарі - Топтигіної О.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Toyota Rav4», 2016 року випуску, НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , на 5/23 частин житлового домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер розділу об'єкта нерухомого майна 586395651106, та заборони вчинення дій з відчуження, перереєстрації, закладання частки, що належить ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «Пансіонат з лікування «АЇФА» (код ЄДРПОУ 38543296), а також, у майні ТОВ «Пансіонат з лікування «АЇФА» (код ЄДРПОУ 38543296).
Дослідивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 3076111 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.02.2021 року №245305547 ОСОБА_2 є власником 5/23 частин житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів станом на 02.03.2021 року за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб - автомобіль «Toyota Rav4», 2016 року випуску, дата державної реєстрації за особою НОМЕР_3 , об'єм двигуна 2231, потужність двигуна 110.
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Пунктами 1, 2 частини 1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову. Водночас вжиття заходів забезпечення позову не може підміняти собою вирішення спору по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, забезпечення позову - сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно п. 4 згаданої постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конституцією України(ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до ЗУ від 17.07.1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Суд також повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Пунктом 4 ст. 3 ЦК України свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства, в зв'язку з чим втручання державних органів у господарську діяльність підприємств не допускається.
Тому, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, однак, у зв'язку із тим, що забороною вчинення дій з відчуження, перереєстрації, закладання частки, що належить ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «Пансіонат з лікування «АЇФА» (код ЄДРПОУ 38543296), а також, у майні ТОВ «Пансіонат з лікування «АЇФА» (код ЄДРПОУ 38543296), можливо відбудеться втручання у господарську діяльність ТОВ «Пансіонат з лікування «АЇФА» (код ЄДРПОУ 38543296), яке не є учасником даної справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на автомобіль «Toyota Rav4», 2016 року випуску, НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 та на 5/23 частин житлового домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 586395651106.
Керуючись статтями 149,150,260,353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль «Toyota Rav4», 2016 року випуску, НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_5 ».
Накласти арешт на 5/23 частин житлового домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 586395651106, що належить ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_5 ».
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання даної ухвали покласти на відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.
Ухвала може бути скасована за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги, що не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко