Справа № 946/1127/21 Провадження № 3/946/539/21
05 березня 2021 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з відділу організації несення службу в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
працюючого помічником судді Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області, мешкає за адресою:
АДРЕСА_1
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакара О.Я. від 16.02.2021 року прийнято самовідвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамова А.С. від 19.02.2021 року прийнято самовідвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамова А.С.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Смокіної Г.І. від 22.02.2021 року прийнято самовідвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Смокіної Г.І.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Жигуліна С.М. від 25.02.2021 року прийнято самовідвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Жигуліна С.М.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенка І.І. від 02.03.2021 року прийнято самовідвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенка І.І.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Швеця В.М. від 02.03.2021 року прийнято самовідвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Швеця В.М.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Баннікової Н.В. від 02.03.2021 року прийнято самовідвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Швеця В.М.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 05.03.2021 року справа надійшла до розгляду судді Бурнусусу О.О.
Вважаю за необхідне заявити по вищевказаній справі заявити самовідвід, з наступних підстав.
Так, головуючий суддя Бурнусус О.О. є суддєю Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 є працівником цього ж суду та обіймає посаду помічника судді.
Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід (самовідвід), і відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід).
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до пункту 4 резолютивної частини рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34, питання відводу (самовідводу) під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення вирішує суддя, на розгляді якого перебувають матеріали.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 49).
Стосовно об'єктивного критерію в цьому ж рішенні Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45) (п. 53).
Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об'єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об'єктивним критерієм та призводить до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Приймаючи до уваги викладене, з метою недопущення сумніву щодо об'єктивного та неупередженого розгляду вищевказаної справи, є за доцільне заявити по справі самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. ст. 283, 285 КУпАП,-
Прийняти самовідвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусуса Олександра Олексійовича.
Здійснити повторний автоматизований розподіл справи між суддями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О.О.Бурнусус