Код суду 233 Справа № 233/22/21
Вирок
Іменем України
04 березня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костянтинівка, Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020055380000262 від 24 грудня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, працездатного, який не працює та не навчається, раніше не судимої, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
23 грудня 2020 року приблизно о 22 год. 00 хв., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 будучи в стані алкогольного сп'яніння, разом із належним йому гірським велосипедом торгової марки «Optima» моделі «Motion», сидів біля автомобільної стоянки, розташованої навпроти буд. АДРЕСА_2 . В цей час до ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_4 та намагався допомогти ОСОБА_5 підвестися із землі, але останній почав обурюватись з цього приводу. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме гірського велосипеду торгової марки «Optima» моделі «Motion», який належить ОСОБА_5 .
Негайно реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання майнової шкоди власнику майна, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 за ним спостерігає та його дії носять відкритий характер, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з ділянки місцевості, що знаходилась біля зазначеної автомобільної стоянки, відкрито вкрав майно ОСОБА_5 , а саме гірський велосипед торгової марки «Optima» моделі «Motion», вартістю 4474,36 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4474,36 грн.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність, матеріальний претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, просить призначити ОСОБА_4 не суворе покарання.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілого можливо з'ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження, прийшов до висновку про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі при обставинах, викладених в обвинувальному акті, пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, та він визнає себе винним і бажає давати показання.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив щодо обставин вчиненого ним злочину 23 грудня 2020 року. Так, в нічний час він проходив біля автостоянки по вул. Громова, де побачив потерпілого (який перебував в стані алкогольного сп'яніння) із велосипедом, намагався допомогти йому підвестися, проте останній почав обурюватися. Після чого він відкрито заволодів велосипедом потерпілого. У вчиненому щиро кається.
Відповідно до ч. 1 ст. 349 КПК України головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Згідно із ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ст. 349 КПК України суд пересвідчився в тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. З'ясувавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 та що вони правильно розуміють зміст цих обставин, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, допитавши в судовому засіданні обвинувачеого, суд дійшов до висновку, що подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і її слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж). Провина ОСОБА_4 у вказаному кримінальному правопорушенні доведена повністю.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч. 1 ст. 186 Особливої частини КК України суд згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового засідання, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра, нарколога, фтизіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, не працює, не одружений, раніше не судимий, а також суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім того, відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально - психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, рівень ризику вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінується як середній. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Тож, враховуючи вищенаведені обставини, приймаючи до відома досудову доповідь з соціально - психологічною характеристикою обвинуваченого ОСОБА_4 та що останній щиро покаявся у кримінальному правопорушенні, з урахуванням тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, наявності обставин, що пом'якшують та відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, особи обвинуваченого, відсутності на час постановлення вироку жодних вимог матеріального і морального характеру до обвинуваченого, з урахуванням позиції потерпілого, який просив суд суворо не карати обвинуваченого, суд приходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді громадських робіт, оскільки саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 2/20-1216 від 29 грудня 2020 року у розмірі 653,80 грн. відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 в ході судового розгляду не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, суд не знаходить підстав для його застосування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 50, 65-67 КК України, ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази:
- гірський велосипед торгової марки «Optima» моделі «Motion» (який знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_5 ) - вважати повернутим за належністю власнику ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів (на проведення судової товарознавчої експертизи № 2/20-1216 від 29 грудня 2020 року) у розмірі 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляція на вирок суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1