Єдиний унікальний № 946/5403/20
Провадження № 1-в/946/24/21
про направлення для відбування призначеного покарання
04 березня 2021 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі Одеської області подання Ізмаїльського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області (далі - орган з питань пробації) про скасування випробування та направлення для відбування призначеного покарання відносно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого за наймем, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засудженого вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2020р. за ч. 2 ст.185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до одного року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК строком на один рік, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК,
учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , засуджений ОСОБА_3 , представник персоналу органу пробації ОСОБА_5 .
Суть питання, що вирішується
1.Орган з питань пробації звернувся до суду з поданням на підставі ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК), ч. 2 ст. 78 КК для вирішення питання про скасування випробування та направлення засудженого ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання, посилаючись на те, що 05 травня 2019 року ОСОБА_3 було роз'яснено порядок та умови відбування покарання та наслідки за їх невиконання. У цей же день, 29 жовтня 2020 року, засудженому була винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію - перша, друга та третя п'ятниця кожного місяця, з якою ОСОБА_3 був ознайомлений під підпис. Однак ОСОБА_3 , не зважаючи на застосоване письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, порушує покладені на нього обов'язки, а саме - не з'являється своєчасно на реєстрацію без поважних причин.
Так, 06 листопада 2020 року ОСОБА_3 не з'явився на реєстрацію без поважних причини, за що 10 листопада 2020 року до нього було застосоване письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Однак ОСОБА_3 знов не з'явився на реєстрацію без поважних причин 12 лютого 2021 року, чим не виконав обов'язок, покладений судом, періодично з'являтися на реєстрацію.
Встановлені судом обставини
2.Представник органу з питань пробації ОСОБА_5 у судовому засіданні подання підтримала, просила суд скасувати засудженому ОСОБА_3 випробування та направити його для відбування призначеного судом покарання.
3.Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні подання органу з питань пробації також підтримав, і також просила суд скасувати випробування та направити ОСОБА_3 для відбування покарання, оскільки ОСОБА_3 розумів наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, але він неодноразово допустив неявку на реєстрацію без поважних причин.
4.ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення подання органу з питань пробації, хоча підтвердив обставини, викладені в поданні, та пояснив, що йому були відомі обов'язки покладені на нього судом, йому були роз'ясненні порядок і умови відбування іспитового строку, дні явки на реєстрацію, а також наслідки за невиконання покладених на нього судом обов'язків у виді скасування випробування та направлення для відбування покарання. Він 06.11.2020 р. дійсно не з'явився на реєстрацію до органу з питань пробації, оскільки погано себе почував та проспав весь день. Після першої неявки 10.11.2020 р. йому було оголошено попередження про те, що якщо він продовжуватиме невиконання обов'язків, то він буде направлений для відбування призначеного покарання. 12.02.2021 р. він також не з'явився на реєстрацію, оскільки він після роботи також проспав весь день. У нього не було мобільного телефону, будильник якого міг би його розбудити, і саме тому він також не з'явився на реєстрацію. Засуджений просив суд не направляти його для відбування покарання, зобов'язується в подальшому виконувати покладені на нього обов'язки.
5.Відповідно до вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2020 р. ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК до одного року позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК строком на один рік з покладанням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК, а саме періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (а.о.с. 6 - 10).
6.Постановою від 29.10.2020 р., з якою ОСОБА_3 був ознайомлений, йому були встановлені дні явки до органу з питань пробації - перша, друга та третя п'ятниця кожного місяця з 08:00 до 17:00 години (а.о.с. 27).
7.Також ОСОБА_3 29 жовтня 2020 року були роз'яснені покладені судом обов'язки, а також він був попереджений про те, що у разі невиконання покладених судом обов'язків, звільнення від відбування покарання може бути скасоване судом і він буде направлений для відбування призначеного покарання (а.о.с. 26).
8.З листку реєстрації вбачається, що ОСОБА_3 06 листопада 2020 року не з'явився на реєстрацію (а.о.с. 28), у зв'язку з чим 10 листопада 2020 року органом з питань пробації до нього було застосоване письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання у разі подальшого невиконання покладених на нього судом обов'язків (а.о.с. 44). Також з листку реєстрації вбачається, що ОСОБА_3 також не з'явився на реєстрацію без поважних причин і 12 лютого 2021 року (а.о.с. 28).
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
9.Отже суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали особової справи, допитавши засудженого ОСОБА_3 , дійшов висновку, що подання органу з питань пробації підлягає задоволенню, а засудженого ОСОБА_3 необхідно направити для відбуття призначеного покарання з таких підстав.
10.Згідно ч. 2 ст. 78 КК, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
11.Відповідно до ч. 3 ст. 164 КВК звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
12.Згідно ч. 1 ст. 166 КВК, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
13.Частиною ж 2 ст. 166 КВК встановлено, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
14.Виходячи із граматичного тлумачення положень ч. 2 ст. 78 КК, в якій застосований сполучник «або», то для прийняття судом рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання є достатньою наявність лише хоча б однієї із перелічених в ній обставин, а саме: або невиконання засудженим покладених на нього обов'язків, або ж систематичне вчинення ним правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Це означає, що для прийняття судом рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання не є необхідним встановлювати наявність відразу цих двох обставин у сукупності, а лише однієї з них. Крім того, суд звертає також увагу на те, що ця норма сформульована імперативно, і у випадку встановлення наявності однієї із зазначених підстав, то у суду відсутні дискреційні повноваження вирішувати чи направляти, чи не направляти засудженого для відбування покарання, у тому числі з урахуванням супутніх обставин та обставин, що виникли після направлення подання органом з питань пробації до суду, а встановлений обов'язок суду прийняти рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Саме тому, при вирішенні питання про направлення засудженого для відбування призначеного покарання за поданням органу з питань пробації доказуванню та встановленню підлягають лише факти невиконання засудженим покладених на нього обов'язків, та/або систематичне вчинення ним правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення. При цьому інші обставини для вирішення подання органу з питань пробації не мають значення, окрім тих, що обґрунтовують поважність причин невиконання покладених обов'язків.
15.Таким чином, системний аналіз положень ст. 78 КК дає підстави для висновку, що суд зобов'язаний ухвалити рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання у випадку, якщо засуджений під час іспитового строку або не виконує покладені на нього обов'язки, або ж систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення. При цьому значення має поведінка засудженого саме під час іспитового строку, а не до його початку та після його завершення.
16.Про успішне проходження засудженим іспитового строку можна було би вести мову тільки у випадку дотримання усіх правових наслідків звільнення його від відбування покарання з випробуванням, що перелічені у ст. 78 КК, а саме не вчинення іншого кримінального правопорушення, виконання покладених на нього обов'язків та не вчинення систематично правопорушень, що потягли би за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. В іншому випадку, при порушенні протягом іспитового строку умов звільнення від відбування покарання, не можна вважати, що засуджений виправдав виявлену до нього судом довіру, своєю поведінкою довів своє виправлення та пройшов випробування, що було би підставою для звільнення його від призначеного покарання. Саме про це й йдеться у ст. 78 КК, якою встановлені правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку. І саме положення цієї норми мають бути застосовані судом у цьому випадку, а не будь-які інші.
17.З досліджених же судом доказів випливає, що, незважаючи на застосоване письмове попередження від 10.11.2020 р. про скасування випробування після першої неявки на реєстрацію 06.11.2020 р. (а.о.с. 28, 44), ОСОБА_3 вдруге не з'явився на реєстрацію без поважних причин 12 лютого 2021 року (а.о.с. 28), документів, підтверджуючих поважність причини неявки не надав, посилаючись лише на погане самопочуття та на те, що він проспав, оскільки у нього не було телефону, будильник якого мав би його розбудити (п. 4 ухвали). З урахуванням того, що засуджений мав з'являтися на реєстрацію протягом усього робочого дня, тобто з 08:00 до 17:00 години, а не в точно визначений час, то у нього була об'єктивна можливість виконувати цей обов'язок, і обставини, на які він послався, безумовно, є неповажними, і свідчать про його свідоме ігнорування виконання встановлених йому обов'язків, як умови звільнення від відбування покарання, та про його небажання стати на шлях виправлення.
18.Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 за відсутності документально підтверджених об'єктивних обставин, що фактично позбавляли би засудженого можливості виконувати покладені судом обов'язки, не з'явився на реєстрацію 06 листопада 2020 року та 12 лютого 2021 року, чим без поважних причин не виконав покладений на нього судом обов'язок.
19.Отже, оскільки ОСОБА_3 під його особистий підпис був повідомлений про необхідність з'являтися на реєстрацію до органу з питань пробації першу, другу та третю п'ятницю кожного місяця з 08:00 до 17:00 години, та був повідомлений про можливі наслідки невиконання даного обов'язку, йому були відомі наслідки невиконання покладених на нього судом обов'язків. Однак, незважаючи на застосоване до нього письмове попередження після невиконання без поважних причин покладеного на нього обов'язку з'являтися на реєстрацію, знов без поважних причин продовжив не виконувати обов'язок з'являтися на реєстрацію до органу з питань пробації. Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 мав реальні можливості виконувати покладені на нього обов'язки, а факт неодноразових їх невиконань свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
20.При призначенні покарання під час ухвалення вироку відносно ОСОБА_3 суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, у зв'язку з чим звільнив його на підставі ст. 75 КК від його відбування з випробуванням за умови виконання покладених на нього судом обов'язків.
21.Але, враховуючи засаду невідворотності покарання, закріплену у ст. 5 КВК, а також того, що ОСОБА_3 не виправдав проявлену до нього довіру та не виконав умови його звільнення від відбування покарання з випробуванням, в силу імперативних положень ч. 2 ст. 78 КК його слід направити для відбування призначеного судом покарання.
22.З набранням ухвалою законної сили, з метою її виконання ОСОБА_3 підлягає затриманню та взяттю під варту.
Керуючись ч. 2 ст. 78 КК, ст. 166 КВК, ст. ст. 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
постановив:
1.Подання Ізмаїльського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області задовольнити.
2.ОСОБА_3 , засудженого вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2020 р. за ч. 2 ст. 185 КК до одного року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК строком на один рік, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК, направити для відбування призначеного вироком покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
3.З набранням ухвалою законної сили, з метою її виконання ОСОБА_3 затримати та взяти під варту.
4.Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення ухвали до виконання та фактичного його затримання.
5.Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
6.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
7.Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали в суді, а засудженому та прокурору вручити копію ухвали негайно після її оголошення.
8.Повний текст ухвали оголошений 05 березня 2021 року.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1