05.03.2021
Справа №497/120/2021
Провадження №1-кп/497/24/2021
05.03.2021 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 , його представника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград кримінальне провадження №12020160270000170 від 19.06.2020 року з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Одеса, зі слів - з середньо-спеціальною освітою, що офіційно непрацевлаштований, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
- який обвинувачується за ч.2 ст.286 КК України,
19.06.2020 року приблизно о 06:00 годині (точний час не встановлено), ОСОБА_6 , керуючи автотранспортним засобом - спеціалізованим вантажним фургоном-рефрижератором «Меrсedes-Benz» з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , на 23км+400м. автодороги Т-1606 - біля с.Василівка Болградського району, - порушив вимоги Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з трактором «Т-25А» з державним реєстраційним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого трактор перекинувся, а його водій отримав тяжкі тілесні ушкодження, - за наступних обставин.
Так, у вказані день і час, обвинувачений ОСОБА_6 , керуючи вищезазначеним вантажно-спеціалізованим фургоном-рефрижератором «Меrсedes-Benz» з д.з. НОМЕР_1 , що належить гр. ОСОБА_8 , рухаючись автодорогою Т-1606 (Одеса-Болград-ППр«Виноградівка») у напрямку з боку с.Василівка у бік с.Каракурт Болградського району, на 23км+400м. цієї дороги, яка має дорожню розмітку 34.1.1. «вузька суцільна лінія», що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах і межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
-п.1.5. «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні утворювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, спричиняти матеріальну шкоду»,
-п.2.3 (б) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі»,
-12.1. «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
-п. 12.3. «в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»,
-п.13.1. «водій, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, - повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу» (п.1.10. безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, та яка, в разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру);
- тобто, був неуважним, рух керованого ним автомобіля постійно не контролював, обрав швидкість руху керованого ним автомобіля без урахування дорожньої обстановки, - яка не забезпечила безпеку руху, і не надала можливості постійно контролювати рух автомобіля, за дорожньою обстановкою не слідкував, відповідно, не реагував на її зміну, в результаті чого допустив зіткнення передньою частиною свого автомобіля з задньою частиною вищевказаного трактора, - який рухався у попутному напрямку попереду нього правим краєм дорожньої смуги, і з меншою швидкістю. Внаслідок цього зіткнення трактор «Т-25А» виїхав на праве узбіччя і перекинувся на правий бік.
В наслідок цієї ДТП водію трактора ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у виді: відкритого крайового не повного перелому тіла (діафіза) лівої великої гомілкової кістки в середній третині з наявністю забійної рани в проекції перелому, забійних ран і саден в ділянці обох гомілок по передній поверхні, забійної рани на обличчі в міжбрівній ділянці, синця і садна на обличчі, які за ознакою небезпеки для життя, у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, допущені водієм ОСОБА_6 порушення вимог п.п.1.5, 1.10., 2.3(6), 12.1, 12.3, 13.1, та 34.1.1. дорожньої розмітки Правил дорожнього руху України, - перебувають у причинному зв'язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди і настанням суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, а його дії правильно кваліфіковані як злочин, передбачений ч.2ст.286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
У судовому засіданні захисник заявив клопотання про розгляд судом даного кримінального провадження у порядку частини 3 статті 349 КПК України, посилаючись на те, що обвинувачений свою вину визнає в повному обсязі, розкаюється у своїх діях, наслідком яких стала ДТП, в якій постраждав потерпілий, просив суворо не карати обвинуваченого, та не позбавляти його права керування транспортними засобами.
Обвинувачений, визнаючи себе винним в повному обсязі пред'явленого йому обвинувачення, та не оспорюючи фактичні обставини, зазначені в обвинувальному акті, - підтримав думку захисника, не заперечував щодо розгляду справи у порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Прокурор, потерпілий та представник потерпілого не заперечували також проти розгляду справи у порядку частини 3 статті 349 КПК України.
Представник потерпілого зазначив, що цивільний позов потерпілим не подається, оскільки обвинувачений відшкодував в повному обсязі шкоду, завдану ДТП - щодо витрат на лікування та моральну шкоду, що підтверджується відповідною розпискою, оригінал якої наданий суду, покарання представник потерпілого і потерпілий просили призначити найменше з тих, що передбачені санкцією статті кримінального кодексу, за якою обвинувачений притягується до відповідальності, та, - без застосування додаткового покарання у виді позбавлення його права керування транспортним засобами, вважаючи, що ДТП сталося з необережності - з-за неуважності обвинуваченого, який має достатній стаж керування транспортними засобами, та фактично вже виправився, усвідомив свої дії та наслідки, більше не буде допускати скоєння порушень ПДР. Потерпілий запевнив, що він вже повністю одужав після отриманих в тій ДТП травм, а відновлення трактора буде відбуватися за рахунок страхових виплат, оскільки автомобіль, яким керував обвинувачений - застрахований.
Суд встановив, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють положення частини 3 статті 349 КПК України, відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, та вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч.3ст.349 КПК України, у зв'язку з чим судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого, потерпілого, та дослідити характеризуючі матеріали стосовно особистості обвинуваченого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив фактичні обставини справи, пояснивши, що він в той день на прохання знайомого, який не зміг виконувати свою роботу, погодився за нього перевезти хліб до м.Болград вантажним автомобілем-фургоном «Мерседес», тому керував цим автомобілем вперше. Раніше він вже керував вантажними автомобілями, оскільки працював в м.Одеса з 18-ти років водієм, у т.ч. - тривалий час керував вантажними автомобілями, тому має достатній досвід керування транспортними засобами. Наразі він також працює водієм в м.Одеса. Вранці, в день ДТП він дійсно відволікся від стеження за дорожньою обстановкою, оскільки подивився у дзеркало заднього виду перед маневром - він хотів скоїти обгін, адже дорога була зовсім вільна, трактор потерпілого, що рухався поперед його автомобіля у попутньому напрямку занадто повільно - не більше 30км. на годину, в той час як його, обвинуваченого, фургон - рухався приблизно 70км. на годину. Вважає ДТП своєю прикрою помилкою, неуважністю, продовжує працювати водієм в м.Одеса, оскільки керування транспортними засобами є єдиним видом його заробітку. Щодо наслідків ДТП - він щиро розкаюється, просить пробачення в потерпілого. На запитання суду повідомив, що відразу після ДТП він схопив аптечку і побіг до потерпілого, який на вигляд мав незначні ушкодження - були посічені склом його ноги, але він сам ходив, від виклику швидкої спочатку відмовився - погодився на виклик поліції, працівники якої після прибуття вже викликали швидку допомогу, яка доставила потерпілого у лікарню міста Болград. Дорожнє покриття було сухе, видимість добра.
Потерпілий пояснив, що в день ДТП рухався вранці на тракторі на своє поле, щоб обробляти свою земельну ділянку та своїх близьких знайомих і рідних, його трактор був без причипів, рухався зі швидкістю приблизно 30км. на годину, у дзеркало заднього виду він не дивився, оскільки дорога ранньої години була вільна, інших транспортних засобів не вбачалося. Звідки взявся той «Мерседес» - він не знає, відчув лише удар, та вже відчувши себе у перекинутому тракторі виліз через його розбите вікно. Напередодні, 18-го числа, йшов дощ, тому він рухався не польовими дорогами, а асфальтованими, які вже були сухими, видимість була добра. Потерпілий відразу викликав поліцію, допомагав з лікуванням. Наразі він претензій до обвинуваченого не має, просить його суворо не карати, не позбавляти права керування транспортними засобами, вважає, що він виправиться без цього.
Показання потерпілого та обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті, які вони не заперечують.
З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і нічим не спростовуються.
Прокурор надав суду докази факту скоєння ДТП, проведення досудового розслідування, відповідних експертиз, їх вартості та характеризуючі матеріали стосовно обвинуваченого, просив призначити покарання обвинуваченому у виді трьох років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України - з випробуванням, строком на один рік, та, з врахуванням позиції потерпілого, а також навність пом'якшуючих вину обставин і враховуючи відсутність обтяжуючих обставин - без призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Вислухавши думку прокурора, потерпілого, представника потерпілого, обвинуваченого та захисника, дослідивши надані суду письмові докази та дослідивши висновок органу пробації у досудовій доповіді, згідно якого ступінь небезпеки обвинуваченого для суспільства та ризик повторного скоєння ним правопорушення є мінімальною, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні з необережності вищезазначеного кримінального правопорушення, та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження; а, при вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви ухваленого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не бути залежним від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що витікає з положень ч.2 ст.50 КК України.
Тому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, зокрема те, що злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, відповідно до вимог ст.12 КК України - є тяжким, проте скоєний з необережності, а також враховує обставини злочину та його наслідки, ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій, особисті дані про ОСОБА_6 , який працює водієм, має достатній водійський стаж, та досі не скоював правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами, має позитивну характеристику, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, - суд визнає: повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире дієве каяття у вчиненому - яке підтверджується фактом надання потерпілому першої допомоги та відшкодування у добровільному порядку витрат на лікування, а також позицією самошго потерпілого.
Обставин, що обтяжують покарання - відповідно до вимог ст.67 КК України, - судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи санкцію статті КК України, за якою суд визнав обвинуваченого ОСОБА_6 винним, суд дійшов висновку, що обвинувачений підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі в межах санкції статті 286ч.2 КК України, згідно якої дії винного караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
З огляду на положення ч.1ст.75 КК України, згідно якої «якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням», - суд вважає, що до ОСОБА_6 слід застосувати дію ст.75 КК України, призначивши випробувальний строк, - враховуючи, що відсутні відомості про скоєння ним інших правопорушень як до, так і після скоєння вищевказаного ДТП.
Таким чином, суд вважає можливим застосувати до призначеного покарання ст.75 КК України, враховуючи дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі обставини та позицію потерпілого, який просив обвинуваченого суворо не карати.
Крім того, враховуючи позицію потерпілого та його представника, а також - прокурора і захисника, які вважають, що призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення керування транспортними засобами є недоцільним, оскільки він виправився, усвідомив свої дії, активно сприяв у виправленні наслідків своїх дій, відшкодував добровільно витрати потерпілого на лікування, надав першу медичну допомогу, викликав сам поліцію на місце ДТП, щиро розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується, та, з огляду на те, що керування транспортними засобами для обвинуваченого є єдиним видом його заробітку, він має понад п'ять років водійського стажу та раніше не скоював правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами, з моменту ДТП продовжує працювати водієм, нових правопорушень не скоїв, тому суд дійшов висновку, що призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення керування транспортними засобами - не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника, його ставленню до вчиненого ним, ступеню його вини та обставинам і наслідкам скоєного.
Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України, а саме, після набрання даним вироком законної сили:
- зняти арешт, накладений на речові докази ухвалами слідчого судді;
- після набрання вироком законної сили автомобіль Меrсedes-Benz» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , що переданий на зберігання власнику ОСОБА_8 - вважати таким, що повернутий власнику;
- трактор «Т-25А» з реєстраційним номером НОМЕР_2 - повернути власнику або його довіреній особі разом з документами, що передані прокурором в ході судового засідання та зберігаються в матеріалах судової справи.
Відповідно до ст.124 ч.2 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз технічного стану транспортного засобу, - відповідно до доказів, наданих прокурором, - у сумі 3758,30грн. (1471,05 + 1471,05 + 817,20) грн.
Запобіжний захід обвинуваченому в ході досудового розслідування не обирався, не знаходить суд підстав й для обрання його на даній стадії судового провадження, оскільки обвинувачений виконував усі процесуальні дії та дотримувався усіх процесуальних вимог чинного законодавства, до суду на усі виклики з'являвся.
Враховуючи викладене, керуючись 75,76 ст.286ч.2 КК України, ст.ст.100,124,349,368-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного даним вироком покарання, - з випробуванням, та призначити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ч.1п.1,2 та ч.3п.2 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до відповідного уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.4 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого, - обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_6 - що звільнений від відбування покарання з випробуванням, - починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_9 - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз у сумі 3758,30 грн. (1471,05 грн+1471,05+817,20)грн.
Після набрання даним вироком законної сили:
- зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 26.06.2020р. на автомобіль Меrсedes-Benz Shrinter» з реєстраційним номером НОМЕР_1 білого кольору та з свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу;
- вважати таким, що повернутий власнику автомобіль Меrсedes-Benz Shrinter» з реєстраційним номером НОМЕР_1 білого кольору та свідоцтво про його реєстрацію;
- зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 24.06.2020р. на трактор «Т-25А» з реєстраційним номером НОМЕР_2 та з свідоцтва про його реєстрацію;
- повернути потерпілому ОСОБА_4 або його довіреній особі трактор «Т-25А» з реєстраційним номером НОМЕР_2 - що переданий на зберігання до Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНМ в Одеській області, та свідоцтво про реєстрацію трактора - що зберігається в матеріалах судової справи.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а, в разі подання апеляційної скарги - якщо вирок не буде скасовано, він набирає законної сили після ухвалення свого рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1