Справа № 496/335/21
Провадження № 3/496/416/21
04 березня 2021 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
тимчасово не працюючого
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
18.01.2021 року о 20:00 год. в с. Усатове, по вул. Вернидуба, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із порожнин рота, не стійка хода). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, від продуття алкотест «Драгер» відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про дату та час розгляду справи належним чином. 18.02.2021 року, відповідно до протоколу, ОСОБА_1 не з'явився, хоча був повідомлений, про що свідчить його підпис у протоколі, у зв'язку з чим розгляд справи був призначений на 04.03.2021 року, та було направлено судову повістку, на адресу яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення. Але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, ОСОБА_1 був повідомлений про складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, про що свідчить його пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення «з протоколом ознайомлений», ніяким чином ОСОБА_1 не цікавився розглядом справи, а судом були вжиті всі заходів для повідомлення правопорушника та дотримання ст. 268 КУпАП.
Враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, та строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, враховуючи дату вчинення правопорушення, з метою виявлення та притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника, та недопущення уникнення від відповідальності, суд вважає за можливо розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 ..
Як встановлено судом, ОСОБА_1 своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №098898 від 18.01.2021 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про що було засвідчено їх підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці або проїхати до стаціонарного медичного закладу у їх присутності, а також довідкою інспектора СРПП відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції І. Брінза від 19.01.2021 року, відповідно до якої встановлено, що згідно обліків НПУ з адміністративної практики ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . на протязі календарного розу за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався. Згідно бази даних ІПНП «Цунамі» посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видавалося (серія НОМЕР_2 ).
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Отже, диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність осіб за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Частиною 1 ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-36, 40-1, ч.1 ст. 130, ст.ст. 221, 245, 268, 280, 283-285 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 454 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.Л. Пасечник
Строк пред'явлення постанови до виконання
згідно Закону України "Про виконавче провадження"
Постанова набрала законної сили
"___" ____________ 2021 року