Єдиний унікальний номер: 223/192/21
Провадження номер: 2/223/171/2021
03 березня 2021 р. м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в особі головуючого - судді Дочинець С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., за участі відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів та заяву представника відповідача ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення доказів, в межах цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна між подружжям,
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна між подружжям.
До Вугледарського міського суду Донецької області надійшла заява позивачки про забезпечення доказів шляхом витребування у відповідача ОСОБА_1 оригінали документів, у Вугледарської державної нотаріальної контори засвідчених копій договорів, у Вугледарській міській раді належним чином посвідчені копії свідоцтв про право власності.
Обґрунтовуючи своє клопотання про забезпечення доказів ОСОБА_3 зазначає, що під час шлюбу позивачкою та відповідачем ОСОБА_1 було спільно набуте нерухоме майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, зокрема: автомийний комплекс із газонаповнювальною станцією та блочною автозаправною станцією, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; автозаправочна станція за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, площею 0,885 га, кадастровий номер 1414800000:01:001:0152, розташована у АДРЕСА_3 ; торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 3180,8 кв.м. основна площа 2239,5 кв.м., кількість поверхів 2 поверхи, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; квартири АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_5 .
Проте, у позивачки відсутні правовстановлюючі документи на зазначене спільне майно, оскільки їх утримує відповідач. На підтвердження належності цього майна до спільної сумісної власності подружжя та обставин його набуття під час шлюбу позивачем надано Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №243520607 від 09.02.2021 року щодо суб'єкта ОСОБА_1 . Зазначені вище докази підтверджують обставину набуття спірного нерухомого майна під час перебування сторін у шлюбі, та перебувають як у відповідача як власника майна, та і в органах, які видали зазначені правовстановлюючі документи. Окрім того, частину квартир, набутих подружжям під час шлюбу у будинку АДРЕСА_6 , було відчужено відповідачем за наявності попередньо отриманої нотаріально засвідченої згоди позивачки на відчуження майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. Відчуження частини нерухомого майна у будинку АДРЕСА_6 відповідач здійснив всупереч положень ст. 65 СК України без відома та згоди на це ОСОБА_3 , а грошові кошти за продаж майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, використано ним не в інтересах сім'ї на власні цілі.
Позивачка не має можливості отримати належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів та договорів купівлі-продажу, оскільки вони приховуються відповідачем та право власності на це майно зареєстровано на відповідача. Тому, ОСОБА_3 просить суд витребувати:
- у відповідача ОСОБА_1 оригінали договорів купівлі-продажу, свідоцтв про право власності;
- у Вугледарської державної нотаріальної контори засвідчені копії договорів купівлі-продажу;
- у Вугледарській міській раді належним чином посвідчені копії свідоцтв про право власності;
- у приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Мороза Віктора Івановича договори купівлі-продажу;
- у Відділі державної реєстрації Вугледрської міської ради свідоцтво про право власності.
Пізніше на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла письмова заява про зустрічне забезпечення доказів, згідно з яким остання просить суд витребувати у Вугледарській державній нотаріальній конторі оригінали договорів купівлі-продажу, разом із додатками (для огляду), у зв'язку з тим, що матеріали нотаріальної справи необхідні для дослідження правомірності підстав для відчуження майна, що є предметом спору у даній справі. Однак, зазначена інформація не може бути отримана самостійно, оскільки вона може бути надана лише за рішенням суду і захищена відповідно до Закону України «Про нотаріат». Згідно положень Закону України «Про нотаріат», інформація про вчинені нотаріальні дії містить нотаріальну таємницю і не може бути отримана стороною самостійно.
Будь-яких доказів до заяв про забезпечення доказів сторонами не додано.
Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час розгляду клопотання була повідомлена належним чином, надала до суду письмове клопотання про розгляд заяви про забезпечення доказів у справі №223/192/21 за її відсутності, вимоги заяви підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у заяві.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог заяви ОСОБА_3 про забезпечення доказів, оскільки останньою не доведено, що вона не має можливості самостійно отримати вказані докази, а також, що такі докази може бути знищено, пошкоджено або приховано будь-якими особами. Заяву представника відповідача про зустрічне забезпечення доказів підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в ній.
Суд, вислухавши пояснення відповідача та представника відповідача, дослідивши надані до суду заяви сторін про забезпечення доказів, приходить до висновку, що вимоги зазначених заяв не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
Статтею 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявників як ОСОБА_3 так і представника відповідача ОСОБА_2 насамперед треба зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто, це не стільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а насамперед спосіб запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заявлені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, однак ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 у своїх заявах про забезпечення доказів не зазначають чи звертались вони за отриманням необхідних їм доказів самостійно, а також не надано суду жодного доказу на підтвердження такого звернення та неможливість їх отримання самостійно.
Більш того, в наданих до суду заявах ОСОБА_3 про забезпечення доказів та представника відповідача ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення доказів не наведено обставин та фактів, підтвердженими належними доказами, про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав до задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення доказів та заяви представника відповідача ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення доказів, скільки заявниками не доведено існування обставин, які відповідно до ст. 116 ЦПК України є підставою для забезпечення доказів.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 84, 116-118, 260-261 ЦПК України, суд -
В задоволенні вимог заяви ОСОБА_3 про забезпечення доказів в межах цивільної справи за Єдиним унікальним номером 223/192/21, - відмовити.
В задоволенні вимог заяви представника відповідача ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення доказів в межах цивільної справи за Єдиним унікальним номером 223/192/21, - відмовити.
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п'яти днів.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через Вугледарський міський суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області Дочинець С.І.