Справа № 127/5340/21
Провадження 2-а/127/57/21
04 березня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти 2 взводу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Черниша Є.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕГА №162739 від 17.02.2021 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до поліцейського 1 батальйону 2 роти 2 взводу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Черниша Є.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕГА №162739 від 17.02.2021 року.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
В порушення зазначеного позивачем не вказано в позовній заяві найменування суду, до якого подано заяву.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення зазначеного позивач в позовній заяві не зазначив свій поштовий індекс, РНОКПП або номер паспорту, повне ім'я відповідача.
Відповідно до п. 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відповідно до п.9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
В порушення цієї норми позивач в позовній заяві не виклав обставини, які, на його думку, є підставою для скасування оскаржуваної постанови, не зазначив жодного доказу таких обставин, не обґрунтував порушення оскаржуваною постановою прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до п.п. 7, 11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак позивач не зазначив в позовній заяві чи здійснювалися ним заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, не підтвердив письмово, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Проте позивачем не додано до позовної заяви її копію та копії доданих до неї документів для відповідача.
Ч.3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2021 року становить 454 гривні.
В порушення зазначеного позивачем ОСОБА_1 до позову не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Позивач як на підставу звільнення його від сплати судового збору посилається на те, що він є учасником бойових дій, на підтвердження чого додав до позову копію відповідного посвідчення.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За статтями 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору.
Зокрема, відповідно до пункту 13 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Конструкція цієї норми, в якій йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Аналогічну позицію Верховний Суд неодноразово висловлював в своїх постановах, зокрема №805/3982/17-а від 25.03.2020 року, №545/1149/175-ц від 12.02.220 року (Велика Палата Верховного Суду).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є оскарження позивачем постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, «Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно».
Суд дійшов переконливого висновку, що така позовна вимога позивача не пов'язана з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, тому судовий збір за подання до суду цієї заяви ним має бути сплачений на загальних підставах.
Все вищезазначене є недоліками позовної заяви, які мають бути усунуті позивачем шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору в розмірі 454 гривні та приведення позовної заяви до вимог, визначених ст.ст. 160-161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без руху та надання позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Суд звертає увагу позивача на те, що ст. 288 КУпАП визначено альтернативний порядок оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, як до вищестоящого органу, шляхом подачі скарги, так і до суду в порядку КАС України, шляхом подачі позовної заяви з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 5, 160-161, 169, 171 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти 2 взводу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Черниша Є.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕГА №162739 від 17.02.2021 року - залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: