Справа № 127/21250/20
Провадження № 2/127/3471/20
(заочне)
03 березня 2021 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Шаміної Ю.А.,
при секретарі судового засідання Чорнобров О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Регіональна філія міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,
29.09.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Свої вимоги мотивує тим, що 09.01.2019 року в Територіальному сервісному центрі МВС №0541 ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль «Toyota Camry 2.4», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , на підставі договору купівлі-продажу. При спробі продати даний автомобіль іншій особі, позивач дізнався, що на дане авто накладено обтяження. Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 13.01.2020 року за №27383933 Регіональною філією міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» було накладено обтяження на підставі Договору застави транспортного засобу №03/1/195/07-AKLN серія та номер 1701, який був виданий 12.06.2007 року приватним нотаріусом Миколаївського МНО Філіпенко В.В.
Враховуючи, що вище вказане обтяження порушує майнове право позивача щодо розпорядження власністю, позивач у зв'язку з цим вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кундеус С.І. у судове засідання не з'явилися, проте, представником позивача адвокатом Кундеусом С.І. подано заяву від 03.03.2021 року (вх. №15026) відповідно до якої просив розгляд справи провести за відсутності позивача та його представника, позовну заяву підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.
Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» явку представника в судове засідання не забезпечили, про день, час та місце судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду, про причини неявки суд не повідомили, відзиву не надали, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Третя особа Регіональна філія міста Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» явку представника в судове засідання не забезпечили, проте, 02.11.2020 року на адресу суду надіслали пояснення (вх. №75219) за підписом представника Кисляка А.В., який діє на підставі довіреності ДВ-10/19.1-06 від 24.12.2019 року, у яких вказали, що спірні обтяження рухомого майна були 13.01.2021 року зареєстровані реєстратором - Регіональною філією міста Києва і Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» на підставі заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна, поданої обтяжувачем - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». При здійсненні реєстрації обтяження рухомого майна державне підприємство «Національні інформаційні системи» в особі Регіональної філії міста Києва і Київської області діяло виключно в межах, встановлених чинним законодавством України. А також зазначили, що достатньою підставою для вилучення з реєстру запису про обтяження може бути заява встановленого зразка обтяжувача, тобто ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власником та 23.01.2019 року здійснив реєстрацію транспортного засобу марки Toyota, модель Camry, номер шасі (кузова, рама) НОМЕР_2 , 2007 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.10-11).
Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р65443 від 15.09.2020 року реєстратором Регіональної філії міста Києва і Київської області Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Цілепою Є.М. 13.01.2020 року за №27383933 зареєстровано обтяження у виді застави нерухомого майна - автомобіль легковий, Toyota Сamry 2.4, 2007 року випуску, номер об'єкта НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 , боржник - ОСОБА_2 , обтяжувач - ТОВ «Довіра та гарантія». Як підстава обтяження зазначено договір застави транспортного засобу №03/1/195/07-AKLN, серія та номер 1701, виданий 12.06.2007 року приватним нотаріусом Миколаївського МНО Філіпенко ВВ. (а.с.12).
Із наданої Територіальним сервісним центром №0541 РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області інформації слідує, що станом на 09.09.2020 автомобіль «Toyota Camry 2.4» номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2007 року випуску належить громадянину ОСОБА_1 , дата реєстрації 09.01.2019. Право власності на даний автомобіль громадянином ОСОБА_1 набуто на підставі договору купівлі-продажу від 09.01.2019 №0541/2019/1260084 (а.с.13).
09.01.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу 0541/2019/1260084 транспортного засобу на умовах якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві транспортний засіб марки Toyota, модель Camry, 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , зареєстрований за продавцем 09.01.2019 підрозділом ТСЦ0541 (а.с. 14).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 перереєстрував автомобіль 23.01.2019 року, а обтяження були накладені 13.01.2020 року, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем.
Взаємні права та обов'язки з приводу застави автомобіля «Toyota Camry 2.4», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , виникли між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ОСОБА_2 .
Згідно із ч. 1 ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
За змістом ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. У разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.
Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі настання однієї з таких обставин: 1) інша ніж обтяжувач особа набула права стягнення на предмет обтяження; 2) порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; 3) прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, рухоме майно якої є предметом забезпечувального обтяження.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).
Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.
Систематичний аналіз наведених норм та встановлені фактичні обставини у справі, дозволяють дійти висновку, що позивач є третьою стороною у правовідносинах, що випливають з договору застави, а тому за відсутності відповідного запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, він є добросовісним набувачем, оскільки не знав і не міг знати про наявність договору, укладеного між банком та ОСОБА_4 .
У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Встановивши, що на час відчуження спірного автомобіля, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати збереження сили застави для нового власника майна.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Зазначений висновок узгоджується і з положенням ст. 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
В даному випадку ОСОБА_1 придбав автомобіль на законних підставах, про що було складено 09 січня 2019 року Договір купівлі-продажу 0541/2019/1260084 транспортного засобу.
При купівлі продажу автомобіля були відсутні будь-які обтяження або обмеження, що підтверджується і тим, що при знятті з реєстраційного обліку автомобіля, співробітниками сервісного центру МВС України було перевірено наявність або відсутність обтяжень, яких виявлено не було.
Таким чином, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем і накладення обтяження порушує його право власності.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 333/6700/15-ц.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
У зв'язку із накладенням на автомобіль обтяження, ОСОБА_1 не може в повній мірі використовувати своє право власності на автомобіль, оскільки позбавлений права розпоряджатися власністю. Тому, виникає необхідність в усуненні перешкоди у здійсненні права власності, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна.
Таким чином, є підстави для задоволення позову у спосіб, який обраний позивачем - шляхом усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 178, 191, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 204, 317, 321, 330, 391, 572, 589, 590 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права власності автомобілем марки TOYOTA модель CAMRY СЕДАН-В 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом зняття обтяження №27383933 від 13.01.2020 року зареєстрованого реєстратором Цілепою Євгеном Миколайовичем Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» і виключення відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ;
третя особа: Регіональна філія міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи», код ЄДРПОУ 39881922, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4, м. Київ.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна