Cправа № 127/4888/21
Провадження № 1-кс/127/2015/21
Іменем України
01 березня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника заявника скарги: адвоката ОСОБА_3
слідчого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 13.02.2021 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020020010002061, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, -
ОСОБА_5 звернулася до суду зі скаргою, в порядку статті 303 КПК України, в якій просила скасувати постанову слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 13 лютого 2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12020020010002061 від 04.12.2020 та визнати її потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Скарга мотивована тим, що на досудовому розслідуванні Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12020020010002061 від 04.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, внесеного на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області №127/26086/20 від 27.11.2020.
До СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, у відповідності до ч. 2 ст. 55 КПК України, ОСОБА_5 10.02.2021 була подана заява про залучення її як потерпілої до вказаного кримінального провадження. В заяві викладені обставини того, що заявник разом із своїми сусідами, що проживають в будинку по АДРЕСА_1 , стали жертвами неправомірних дій представників місцевого органу самоврядування, які 9 та 12 листопада 2020 року намагались незаконно, шляхом пошкодження майна співвласників багатоквартирного, будинку - спилянням навісних дверних замків, проникнути до підвального приміщення, що також належить співвласникам багатоквартирного будинку. Підвальне приміщення, в яке намагались проникнути службові особи списане з балансу комунального майна ще з 2018 року, а отже ніяких правових підстав у представників Вінницької міської ради не було на момент намагання проникнути у підвал. Таким чином, за наведених обставин заявника та сусідів двічі було відірвано від роботи, оскільки вони мали боронити та захищати свою спільну власність від свавільних дій місцевої влади. Вони двічі, організовувались і відстоювали їх права. Очевидно, що хвилювання в момент відстоювання майна нерозривно пов'язанні із моральною стороною.
За таких обставин, на думку заявника, дійсність страждань та факт завдання моральної шкоди є очевидним.
Слідчий СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 постановою від 13 лютого 2021 року відмовив у визнанні потерпілою ОСОБА_5 .
Таким чином, на думку заявника, постанова слідчого про відмову у визнанні її потерпілою не може вважатись законною та обґрунтованою та є перешкодою для захисту прав заявника.
З огляду на зазначене ОСОБА_5 звернулася до суду зі скаргою на постанову слідчого.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 підтримала заявлені в скарзі вимоги, просила задовольнити скаргу з наведених у ній підстав.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначивши, що ОСОБА_5 не може бути визнана потерпілою у даному кримінальному проваджені, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні докази заподіяння їй шкоди.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, матеріли кримінального провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020020010002061 від 04.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.
Вказане кримінальне провадженні зареєстровано на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області №127/26086/20 від 27.11.2020, за заявою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 12 листопада 2020 року з приводу того, що 09.11.2020 та 12.11.2020 невідомі особи, які представилися представниками Вінницької міської ради, намагались незаконно, шляхом пошкодження майна співвласників багатоквартирного, будинку, проникнути до підвального приміщення, яке належить співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
10 лютого 2021 року ОСОБА_5 звернулася до слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 із заявою (клопотанням) про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12020020010002061 від 04.12.2020.
Постановою слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 13.02.2021 відмовлено у визнанні ОСОБА_5 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020020010002061 від 04.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.
Вказана постанова мотивована тим, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12020020010002061 від 04.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, на даний час, не встановлено очевидних та достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 заподіяно моральної або матеріальної шкоди.
Надаючи оцінку на предмет обґрунтованості постанови слідчого про відмову у визнані потерпілим суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. (ч. 2 ст. 55 КПК)
Положеннями частини п'ятої вказаної норми передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
З матеріалів справи слідує, що звертаючись до слідчого з заявою від 10.02.2021 про залучення у якості потерпілої до кримінального провадження №12020020010002061 від 04.12.2020 ОСОБА_5 не зазначала про завдання їй матеріальної чи моральної шкоди, а лише просила визнати її потерпілою у даному кримінальному провадженні та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
В своїй скарзі представник заявника - адвокат ОСОБА_3 зазначила, що очевидно, що хвилювання ОСОБА_5 в момент відстоювання її майнових прав нерозривно пов'язанні із моральною стороною, а тому на її думку ОСОБА_5 завдана моральна шкода, що тягне за собою визнання її потерпілою по даному кримінальному провадженні.
Однак, жодних доказів завдання ОСОБА_5 моральної або майнової шкоди, ні до заяви (клопотання) від 10.02.2021 надісланої слідчому СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , ні до скарги на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, заявником не надано.
Як уже зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_3 зазначила про завдання ОСОБА_5 саме моральної шкоди.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Однак, посилання адвоката ОСОБА_8 на те, що ОСОБА_5 кримінальним правопорушенням завдано моральної шкоди, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки жодних доказів завдання шкоди матеріали кримінального провадження не містять.
З огляду на зазначене, постанова слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 13.02.2021, якою відмовлено у визнанні ОСОБА_5 потерпілою у кримінального провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020020010002061 від 04.12.2020, прийнята у відповідності до вимог статті 55 КПК України.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 9, 25, 55, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 13.02.2021 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020020010002061, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: