Cправа № 127/4893/21
Провадження № 1-кс/127/2019/21
Іменем України
26 лютого 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Вінницькій області області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 про арешт майна, -
Старший слідчий другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Вінницькій області області лейтенант податкової міліції ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021020000000017 від 22.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, зареєстрованого на підставі листа ГУ ДФС у Одеській області, про те, що невстановлені на даний час особи, використовуючи Інтернет ресурси: ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюють збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, через відділення ТОВ «Нова Пошта» розташованих в с. Немія, Могилів-Подільського району та с. Ксаверівка, Вінницького району Вінницької області, при чому для реалізації своєї злочинної мети та для покращення об'ємів реалізації алкоголю та збільшення прибутків від такої діяльності розмістили на зазначених сайтах відомості про продаж алкогольних напоїв з інформацією про їх безпечність, якість та оригінальність, асортимент такої продукції з фото, вартість, способи оплати та доставки, а також із зазначенням номерів операторів мобільного зв'язку та форм зворотного зв'язку для здійснення їх замовлення, у подальшому отримуючи оплату за реалізацію незаконно виготовлених алкогольних напоїв від замовників.
Проведеним оглядом інтернет-сайту http://duty-free-alco.com.ua/ встановлено, що на вказаному інтернет-ресурсі здійснюється реалізація алкогольних напоїв в упаковках типу bag-in-box/тетрапак, без маркування марками акцизного податку, однак згідно вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудні 1995 року №481.95-ВР, вказана вище тара заборонена для законодавством для розливу алкогольних напоїв.
Ст. 226 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару . Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.
Згідно п. 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2010 №1251 - ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняється.
Крім того, питання здійснення торгівлі через Інтернет регламентовано положеннями Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію».
Згідно ст. 3 Закону України №675-VIII визначено такі поняття як: електронна комерція, електронна торгівля, електронний договір, інтернет -магазин, реалізація товару дистанційним способом; суб'єкт електронної комерції тощо.
Так, інтернет-магазин - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину. , Законом №675, Електронним правочином згідно даного Закону визначається дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а електронна торгівля визначається як: господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Разом з тим, питання продажу такого різновиду підакцизної продукції, як алкогольні товари, врегульовані положеннями Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481).
Так, відповідно до статті 14 Закону №481 роздрібна торгівля спиртом етиловим,коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим та виноградним дистилятом спиртовим забороняється.
Статтею 15 Закону № 481 передбачено, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Щодо реєстрації (делегування) доменного імені встановлено, що дана дія здійснюється для адресації веб-сайту вищевказаним доменним іменем. Тільки реєстрант доменного імені отримує від реєстратора доменного імені дані доступу для управління доменним іменем, та відповідно тільки він чи уповноважені ним особи, відповідальні за здійснення адміністративних/технічних функцій щодо такого доменного імені, мають можливість здійснювати налаштування/зміну адресації доменного імені шляхом: визначення/зміни IP-адрес (-и), яким/якій відповідає доменне ім'я; визначення/зміни ns-серверів доменного імені; визначення/зміни серверів електронної пошти; встановлення перенаправлення (редиректу) на інше доменне ім'я тощо.
Отже, враховуючи те, що веб-сайт розроблений та створений за допомогою інтелектуальної, творчої діяльності людини, він є об'єктом права інтелектуальної власності.
Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, припинення злочинної діяльності, виникла необхідність накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні веб-ресурсу http://duty-free-alco.com.ua/, шляхом закриття до них доступу у спосіб зобов'язання інтернет-провайдерів, закрити до нього доступ.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак 26.02.2021 звернулась до суду з заявою про розгляд клопотання у її відсутність, у якій також зазначила, що вказане клопотання остання підтримує в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явилися, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021020000000017 від 22.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України.
Вказане кримінальне провадження зареєстроване на підставі листа ГУ ДФС у Одеській області, про те, що невстановлені на даний час особи, використовуючи Інтернет ресурси: ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюють збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, через відділення ТОВ «Нова Пошта» розташованих в с. Немія, Могилів-Подільського району та с. Ксаверівка, Вінницького району, Вінницької області, при чому для реалізації своєї злочинної мети та для покращення об'ємів реалізації алкоголю та збільшення прибутків від такої діяльності розмістили на зазначених сайтах відомості про продаж алкогольних напоїв з інформацією про їх безпечність, якість та оригінальність, асортимент такої продукції з фото, вартість, способи оплати та доставки, а також із зазначенням номерів операторів мобільного зв'язку та форм зворотного зв'язку для здійснення їх замовлення, у подальшому отримуючи оплату за реалізацію незаконно виготовлених алкогольних напоїв від замовників.
З клопотання слідчого ОСОБА_3 слідує, що остання просить накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні веб-ресурсу http://duty-free-alco.com.ua/, з метою з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, припинення злочинної діяльності.
При цьому, слідчий у клопотанні посилається на положення статті 98 КПК України, яка визначає поняття речових доказів.
Так, відповідно до частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 419 ЦК України право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
Статтею 423 ЦК України закріплено, що особистими немайновими правами інтелектуальної власності є: право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності; право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.
Частиною першою статті 424 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
У своєму клопотанні слідчий просить накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні веб-ресурсу http://duty-free-alco.com.ua/, однак, враховуючи вищевикладене, твердження слідчого про те, що у користувачів сайту виникають майнові права інтелектуальної власності є помилковим, оскільки не узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України, а відтак можливість зайти на сайт та користуватись його функціоналом не свідчить про набуття особою майнового права інтелектуальної власності.
Крім того, об'єктивних підстав вважати, що веб-ресурс http://duty-free-alco.com.ua/ відповідає критеріям, зазначених у статті 98 КПК України не має.
Разом з тим, накладення арешту з забороною доступу до веб-ресурсу не передбачено положеннями статті 170 КПК України.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною десятою статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Однак, аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вказаною нормою не передбачено можливості накладення арешту, в межах кримінального провадження, на права інтелектуальної власності, які в себе включають як особисті немайнові права інтелектуальної власності так і (або) майнові права інтелектуальної власності.
З огляду на наведене у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 171-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Вінницькій області області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32021020000000017 від 22.02.2021 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя