Справа №127/5072/21
Провадження №1-кс/127/2094/21
26 лютого 2021 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше неодноразово судимого, одруженого, зі слів працює збірником електрокабелів на Вінницькому 45-ому экспериментальному механічному заводі, раніше судимого,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Слідчий ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_4 , маючи ряд не знятих і не погашених судимостей, в тому числі за вчинення злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького міського суду від 13.04.2017, близько 22.00 год. 23.02.2021, проходячи біля будинку № 38-А по вул. І. Миколайчука в м. Вінниці, побачив автомобіль «PEUGEOT BOXER» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна із вищевказаного автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, таємно, з корисливими мотивом та метою, підійшов до автомобіля «PEUGEOT BOXER», д.н.з. НОМЕР_1 , та, вирвавши руками передні праві бокові дверцята, відчинив їх і проник до салону автомобіля, із якого забрав належне ОСОБА_7 майно загальною вартістю близько 1500 грн., а саме: автомагнітофон «HYUNDAI» чорного кольору, пару ковзанів «EXTERNO», пару ковзанів «ТУКЕ», пару ковзанів «MATRIX», відеореєстратор «WDR FULL 10880Р, переносний зарядний пристрій бірюзового кольору. Після цього ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, а викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму близько 1500 грн.
ОСОБА_4 25.02.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 24.02.2021; протоколами огляду місця події від 24.02.2021; протоколом огляду місця події від 24.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.02.2021; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 24.02.2021та іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий зазачив, що враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий за умисні, корисливі злочини, сам ніде не працює, не має постійного джерела доходів, крім того, на момент скоєння інкримінованої йому крадіжки відносно ОСОБА_4 передано два обвинувальні акти за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, проте, належних висновків після цього не зробив та знов обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, тобто продовжує вчиняти умисні корисливі злочини, а тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухиляння від проведення слідчих дій. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.
Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав за обставин, викладених в ньому, та просив клопотання задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики не обгрунтовані, ОСОБА_4 виконує процесуальні обов"язки належним чином, переховуватися від органів досудового розслідування суду не має наміру. Так, ОСОБА_4 перебував у центрі зайнятості, звідки був направлений на роботу збірником електрокабелів на Вінницькому 45-ому экспериментальному механічному заводі, де на даний час працює, одружений, має на утриманні малолітнього сина, потерпілому повернуто викрадене майно, просили застосувати більш м"який запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби, з метою можливості йому працювати та утримувати свою дружину. Зібрати підтверджуючі характеризуючі документи, станом на час розгляду даного клопотання не виявилося можливим.
Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За змістом п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, крім того на даний час до Вінницького міського суду Вінницької області відносно ОСОБА_4 передано два обвинувальні акти за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,тобто надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, що ОСОБА_4 , хоча одружений, має на утриманні малолітнього сина, що не стало перешкодою для вчинення нових кримінальних правопорушень, натомість має антисоціальну поведінку, низькі соціально стримуючі фактори, що підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.
Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки беручи до уваги наведені вище обставини, є обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи те, що прокурором було доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи особу ОСОБА_9 , обставини кримінального правопорушення, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених названим Кодексом, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181600 ( сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.107, 183, 177, 194, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування, строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, а саме: до 17: 40 години 24 квітня 2021 року.
Одночасно визначити розмір застави, в сумі 181600 ( сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у визначеному порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_4 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: