Справа № 152/1138/20
іменем України
23 лютого 2021 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - Войнаровського І.В.,
за участі:
секретаря - Дешевої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (далі-відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі рішення 14 сесії 21 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 30 листопада 1993 року із внесеними змінами рішенням 26 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 20 липня 2018 року №253, він замовив у проектній організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Однак, рішенням 34 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 20 травня 2019 року №423 повернуто акт прийому-передачі межових знаків на зберігання його домогосподарства для позначення на абрисі земельної ділянки каналу водовідведення з АДРЕСА_1 , який проходить біля його домогосподарства та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також, біля під'їзної дороги до земельної ділянки ОСОБА_2 .
З відповіді на адвокатський запит відділу містобудування та архітектури Шаргородської районної державної адміністрації №5 від 21 лютого 2020 року вбачається, що рішенням Козлівської сільської ради від 2013 року було визнано придатним для подальшого використання, до розробки нового генерального плану, Проект планування та забудови села Мальовниче Шаргородського району Вінницької області та генерального плану с. Мальовниче, розробленого інститутом «Укрземпроект» (Вінницька філія) у 1972 році. Також повідомлено, що інших матеріалів, креслеників, планів, програм тощо стосовно визначення під'їзду до його ділянки та ділянки ОСОБА_2 немає. Крім того, між ним та ОСОБА_2 укладено договір сервітуту на право проїзду та проходу через його земельну ділянку.
Щодо каналу водовідведення з АДРЕСА_1 біля його домогосподарства, відповідачем зазначено, що документи, що підтверджують існування даного каналу відсутні, що вбачається із відповіді на адвокатський запит від 19 лютого 2020 року №02-13-58.
16 березня 2020 року він повторно звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повторно розглянути акт прийому-передачі межових знаків на зберігання його домогосподарства та погодити його.
01 червня 2020 року відповідачем йому надано копію рішення 41 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 22 травня 2020 року №585, відповідно до якого зменшено площу земельної ділянки, яка закріплена за його домоволодінням. Також відповідач надав копію акту, яким змінюється межа його земельної ділянки.
Вважаючи дії відповідача протиправними, а рішення незаконним, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення 41 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 22 травня 2020 року № 585. Визнати неправомірним акт встановлення та виділення земельних ділянок комунальної власності для пішого переходу та каналу водовідведення від 28 травня 2020 року, складений в с. Мальовниче щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Зобов'язати відповідача розглянути його заяву від 16 березня 2020 року та прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
При цьому, 23 лютого 2021 року від представника позивача - адвоката Парпальос В.В. до суду надійшла заява про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.
Від представника відповідача - голови ліквідаційної комісії Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області Кокизи А.В. 23 лютого 2021 року до суду надійшла заяву про розгляд справи без її участі.
Розглянувши позовну заяву з доданими документами, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши усі обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, дослідивши письмові докази, допитавши свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Позивач є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
На підставі рішення 14 сесії 21 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 30 листопада 1993 року «Про передачу земельної ділянки у власність», ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , яке змінено рішенням 26 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 20 липня 2018 року № 253 у зв'язку із уточненням фізичної площі земельної ділянки, зокрема надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,8500 га: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд - 0,2500 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,6000 га (а.с.10).
З довідки Виконкому Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 02 травня 2018 року № 293, копія якої міститься в матеріалах цієї справи (а.с. 23), вбачається, що за вище вказану замельну ділянку, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 , останній щорічно сплачує земельний податок.
Зазначе також підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордера: №235 від 14 липня 2016 року, №255 від 19 липня 2016 року, № 416 від 13 вересня 2017 року, №100 від 02 травня 2018 року (а.с.22).
На підставі рішення 26 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 20 липня 2018 року № 253, яким зокрема запропоновано ОСОБА_1 замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в землевпорядній організації, технічну документацію після погодження з відповідними органами подати на затвердження до сільської ради (пункти 2,3 рішення), позивачем замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , в натурі (на місцевості) в землевпорядній організації, якою видано Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання з метою встановлення та погодження із суміжними землекористувачами меж та конфігурації земельної ділянки (а.с.9).
З метою затвердження вказаного акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання домогосподарству ОСОБА_1 , останній звернувся до Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області із відповідною заявою.
При розгляді звернення ОСОБА_1 щодо погодження акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання його домогосподарству 03 травня 2019 року комісією Козлівської сільської ради по розгляду земельних питань прийнято рішення про повернення вказаного акту до проектної організації для позначення в абрисі земельної ділянки каналу водовідведення з АДРЕСА_1 , який проходить біля домогосподарства ОСОБА_1 , його земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, та під'їзної дороги до земельної ділянки ОСОБА_2 , що підтверджуєтся копією акту обстеження земедбної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 від 03 травня 2019 року (а.с.26).
Рішенням 34 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області № 423 від 20 травня 2019 року «Про затвердження акту обстеження земельної ділянки» за наслідками розгляду акту обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 затверджено акт обстеження земельної ділянки від 03 травня 2019 року та повернуто акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання домогосподарства ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , до проектної організації для позначення в абрисі даної земельної ділянки каналу водовідведення з АДРЕСА_1 , який проходить біля домогосподарства ОСОБА_1 , його земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, та під'їзної дороги до земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с.11).
З відповіді на адвокатський запит відділу містобудування та архітектури Шаргородської районної державної адміністрації № 5 від 21 лютого 2020 року вбачається, що рішенням Козлівської сільської ради від 2013 року було визнано придатним для подальшого використання, до розробки нового генерального плану, Проект планування та забудови села Мальовниче Шаргородського району Вінницької області та генерального плану с. Мальовниче, розробленого інститутом «Укрземпроект» (Вінницька філія) у 1972 році. Також повідомлено, що інших матеріалів, креслеників, планів, програм тощо стосовно визначення під'їзду до його ділянки та ділянки ОСОБА_2 немає. Крім того, між ним та ОСОБА_2 укладено договір сервітуту на право проїзду та проходу через його земельну ділянку (а.с.12, 13-14).
Із відповіді на адвокатський запит Виконавчого комітету Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 лютого 2020 року №02-13-58 щодо каналу водовідведення з АДРЕСА_1 , біля домогосподарства ОСОБА_1 , вбачається, що документи, що підтверджують існування даного каналу відсутні, у зв'язку з проведенням робіт по виготовленню генерального плану села Мальовниче, де має бути зазначено даний канал. Відповідно до акту від 03.03.2019 обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , комісією по земельних питаннях прийнято рішення залишити під комунальною власністю або накласти сервітути на земельну ділянку під каналом водовідведення, так як зміна русла чи закриття даного каналу призведе до непередбачуваних наслідків (а.с.17).
16 березня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача з заявою, в якій, урахуванням викопіювання із опорного плану села Мальовниче та укладеного договору сервітуту із ОСОБА_2 , просив повторно розглянути та погодити акт прийому-передачі межових знаків на зберігання його домогосподарства та погодити його (а.с. 8).
Рішенням 41 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 22 травня 2020 року № 585 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо повторного розгляду акту прийому-передачі межових знаків» внесено зміни в рішення 26 сесії 7 скликання від 20 липня 2018 року №253, в частині розміру земельної ділянки, яка закріплена за домоволодінням ОСОБА_1 , а саме: надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства на території Козлівської сільської ради, згідно поданої заяви з гр. ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_1 , на земельну ділянку орієнтовною площею 0,4700 га, у тому числі для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,2500 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,2200 га. Заборонено в.о. Козлівського сільського голови, секретарю сільської ради ОСОБА_5 погоджувати акт прийому-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1 , земельна ділянка якого розташована в АДРЕСА_1 , у зв'язку з невиконанням пункту 2 рішення 34 сесії 7 скликання від 20 травня 2019 року №423. Повернуто акт прийому-передачі межових знаків на зберігання домогосподарства ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , до проектної організації для позначення на абрисі даної земельної ділянки каналу водовідведення з АДРЕСА_1 , яка проходить біля домогосподарства ОСОБА_1 та його земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства та під'їзної дороги до земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с.19).
На підставі зазначеного рішення, в.о. голови Козлівської сільської ради Блахом С.С., депутатом Козлівської сільської ради ОСОБА_6 , депутатом Козлівської сільської ради ОСОБА_7 , землевпорядником сільської ради ОСОБА_8 , в присутності суміжних власників та землекористувачів, що пред'явили свої повноваження, складено акт встановлення та виділення земельних мідянок комунальної власності для пішого переходу та каналу водовідведення від 28 травня 2020 року, яким проведено погодження та встановлення межових знаків ділянок комунальної власності пішого проходу, який проходить між земельними ділянками ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 та ОСОБА_9 , і ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 . Каналом водовідведення, який проходить між земельною ділянкою для особистого селянського господарства ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 та земельною ділянкою для будівництва ОСОБА_1 . Цим актом, зокрема змінюється межа земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.20-21).
З огляду на вище викладене, судом встановлено, що заяву позивача від 16 березня 2020 року про розгляд та погодження акту прийомки-передачі межових знаків його домогосподарству повторно, фактично не розглянуто.
Натомість, оскаржуваним рішенням 41 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 22 травня 2020 року № 585 відповідачем безпідставно та протиправно внесено зміни в рішення 26 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 20 липня 2018 року № 253, (яким надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,8500 га: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд - 0,2500 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,6000 га), внаслідок чого суттєво зменшено розмір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства до 0,2200 га (а.с.11), тому це рішення, а також оспорюваний акт встановлення та виділення земельних ділянок комунальної власності для пішого переходу та каналу водовідведення від 28 травня 2020 року, складений на підставі цього рішення, належить визнати незаконними та скасувати. Отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Поряд з цим, в частині зобов'язання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області розглянути заяву позивача від 16 березня 2020 року та прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення, позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до рішення 2 сесії 8 скликання Шаргородської міської ради від 14 грудня 2020 року № 18 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Шаргородської міської ради» розпочато процедуру реорганізації шляхом приєднання до Шаргородської міської ради Козлівської сільської ради та Шаргородську міську раду визначено правонаступником Козлівської сільської ради, а тому відповідач не є органом місцевого самоврядування, уповноваженим на розгляд заяви ОСОБА_1 від 16 березня 2020 року (а.с.60-63).
Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Згідно з ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільської ради належать розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання екологічного та земельного законодавства; вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин.
Частиною 1 ст.152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин… У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (ст.158 ЗК України).
Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
У відповідності до ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Зі змісту ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів не відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням 41 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 22 травня 2020 року № 585 відповідачем безпідставно та протиправно внесено зміни в рішення 26 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 20 липня 2018 року №253, внаслідок чого суттєво зменшено розмір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з 0,6000 га до 0,2200 га, тому це рішення, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, виконавцем встановлення межових знаків є юридична особа, що володіє необхідним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа-підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим землевпорядником.
Однак, з оспорюваного акту встановлення та виділення земельних ділянок комунальної власності для пішого переходу та каналу водовідведення від 28 травня 2020 року, складеного на підставі рішення 41 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 22 травня 2020 року № 585, вбачається, що жодна проектна організація, яка має відповідні повноваження вказаних робіт, не залучалась, у зв'язку з чим цей акт складений неправомірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення 41 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 22 травня 2020 року № 585 та складений на його підставі акт встановлення та виділення земельних ділянок комунальної власності для пішого переходу та каналу водовідведення від 28 травня 2020 року, складений в с. Мальовниче щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , розташованої в АДРЕСА_1 , є незаконними, оскільки порушують право власності позивача на належну йому земельну ділянку, а тому це право підлягає судовому захисту.
Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення 41 сесії 7 скликання Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 22 травня 2020 року № 585.
Визнати неправомірним акт встановлення та виділення земельних ділянок комунальної власності для пішого переходу та каналу водовідведення від 28 травня 2020 року, складений в с. Мальовниче щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2021 року.
Суддя І.В. Войнаровський