Провадження № 3/702/22/21
Справа № 702/49/21
про накладення адміністративного стягнення
05 березня 2021 року м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Жежер Ю.М., з участю секретаря судового засідання Махомети І.С., прокурора Семеруня О.І., захисника - Підчасюка В.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянув матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастирище Черкаської області, місце реєстрації та місце фактичного проживання АДРЕСА_1 , депутата Монастирищенської міської ради Черкаської області, основне місце роботи - директор ТОВ «Агровет Атлантик Груп»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи депутатом Монастирищенської міської ради Черкаської області та відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 7 ч. 1 ст.46 Закону України "Про запобігання корупції" 26.06.2020 подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік у якій не відобразив дохід в сумі 405 700,00 грн від операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, що становить 193 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП - роз'яснено.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що обраний депутатом Монастирищенської міської ради Черкаської області. У 2019 році відчужив належну йому квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , проте фактично кошти за продаж даної квартири отримав від покупця квартири ОСОБА_2 у 2016 році, оскільки у 2016 році розпочав будівництво житлового будинку та йому необхідні були кошти на будівництво власного будинку. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відомості про вчинений правочин у формі купівлі-продажу не зазначив як і не зазначив дохід отриманий від продажу нерухомого майна квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , оскільки кошти за вказану квартиру отримав у 2016 році. Просить справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
У судовому засіданні захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог законодавства, а саме: в протоколі анкетні дані особи, що притягається до адміністративної відповідальності зазначено невірно, в описовій частині протоколу містяться відомості про невстановлену особу ОСОБА_4 , місце вчинення адміністративного правопорушення - Монастирищенська міська рада Черкаської області не відповідає фактичному місцю вчинення правопорушення, оскільки відсутні положення нормативно-правових актів щодо обов'язку подавати декларацію саме в конкретному місці. При складенні протоколу було порушено право особи на захист, а саме ненадання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливості подати пояснення щодо суті протоколу. Вважає, що протокол складений не уповноваженою особою, відомостей, що особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 уповноважений на його складання в матеріалах справи відсутні. Докази наявні в справи про адміністративне правопорушення та сам протокол про адміністративне правопорушення є неналежними та недопустимими, оскільки Управління стратегічних розслідувань є неуповноваженою особою та не може перевіряти факт неповноти подання декларації суб'єктом декларування. Правоохоронні органи без письмового повідомлення із Національного агентства з питань запобігання корупції про факт виявлення неповноти подання декларації, що належить до їх виключної компетенції, не мали права складати протокол про адміністративне правопорушення та вийшли за межі своїх повноважень. У протоколі про адміністративне правопорушення відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме не доведено умисел особи на подання завідомо недостовірних відомостей та не розкрито об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, оскільки в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не відобразив дохід, а ч. 4 ст. 172-6 КУпАП встановлює відповідальність саме за подання завідомо недостовірних відомостей. Просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що перебуває у дружніх стосунках із особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її чоловік працює у ОСОБА_1 на підприємстві. У 2019 році нею із ОСОБА_1 було укладеного договір купівлі-продажу належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3 . Фактично розрахунок за купівлю даної квартири у розмірі більше 400 000 грн було проведено у 2016 році. Під час оформлення у нотаріуса договору купівлі-продажу даної квартири у договорі було зазначено, що розрахунок здійснювався до підписання договору. Згідно з умовами договору нотаріусом було роз'яснено порядок проведення розрахунку готівкою, проте будь-яких доказів що розрахунок було проведено із дотриманням форми розрахунків надати не може. Під час передачі коштів ОСОБА_1 будь-яких розписок від отримувача коштів вона не вимагала. В квартирі фактично проживає з червня 2019 року, до цього часу там проживав ОСОБА_1 .
Прокурор в судовому засіданні протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП підтримав, просив притягнути особу до адміністративної відповідальності та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вважає, що пояснення свідка та особи, що притягається до адміністративної відповідальності суперечить іншим зібраним у справі доказам.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 47/2021 від 15.01.2021 ОСОБА_1 , будучи депутатом Монастирищенської міської ради Черкаської області та відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 7 ч.1 ст.46 Закону України "Про запобігання корупції", подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік у якій не відобразив дохід в сумі 405 700,00 грн від операцій з продажу об'єктів нерухомого майна (а.с.2-9).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» із змінами та доповненнями депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Відповідно до постанови № 13 Монастирищенської міської виборчої комісії Черкаської області від 27.04.2017 «Про заміщення депутатів Монастирищенської міської ради» ОСОБА_1 визнано обраним депутатом Монастирищенської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Монастирищенської міської ради за черговістю кандидатів в депутати від Монастирищенської районної організації Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (а.с. 39 - 40).
Згідно з пп. б) п. 1) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» до суб'єктів на яких поширюється дія цього Закону є: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Відповідно до ч. 4 ст. 172 - 6 КУпАП подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з приміткою до ст.172-6 КУпАП (в редакції чинній на дату вчинення правопорушення) суб'єктами декларування у цій статті є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 обраний депутатом Монастирищенської міської ради Черкаської області, набув повноважень депутата міської ради у порядку передбаченому законом, є суб'єктом на якого поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції» та який, відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону зобов'язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17.03.2020 Розділ XIII Прикінцеві положення Закону України "Про запобігання корупції" доповнено пунктом 2-1 такого змісту: "Встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Суб'єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв'язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період".
Підпунктом 1 п.1 Роз'яснень Національного агентства з питань запобігання корупції "Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю" № 1 від 13.02.2020, визначено, що законом передбачено чотири типи декларацій суб'єкта декларування, одна із них - щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості, зокрема, про отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Згідно відомостей про доходи та витягу (довідник ознак доходів) ОСОБА_1 у період з 01.01.2019 - 31.03.2019 отримав дохід від продажу (обміну) нерухомого майна згідно зі ст. 172 розділу ІV Кодексу в сумі 405 700,00 грн (а.с. 33 - 35), що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 , що наявні в матеріалах справи, відповідно до яких на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01.02.2019 ним було відчужено квартиру за ціною 405 700 грн (а.с.87).
Дані відомості також підтверджуються наданою захисником особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 копією договору купівлі- продажу квартири від 01.02.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 відчужив належну йому квартиру АДРЕСА_3 за 405 700 грн (а.с. 96).
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становив 1 921,00 гривню, тобто відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП настає у випадку, якщо відомості зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування у 2019 році відрізняються від достовірних на суму в межах від 192100 грн до 480250 грн.
Згідно з роздруківкою сторінки публічної частини інформаційно-телекомунікаційної системи “Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування” public.nazk.gov.ua за параметрами пошуку " ОСОБА_1 " вбачається, що ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2019 рік подав 26.05.2020 о 11:05 та 27.05.2020 о 17:44 подав виправлену декларацію (щорічну) (а. с. 14-31).
Відповідно до щорічної декларації за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та виправленої декларації (щорічної) ОСОБА_1 встановлено, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» відомостей про продаж (обмін) нерухомого майна у розмірі 405 700,00 грн не зазначено.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на якого поширюється дія Закону згідно з п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» не відобразив дохід в сумі 405 700,00 грн від операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, такі відомості відрізняються від достовірних на суму, передбачену у примітці до ст. 172-6 КУпАПта становить 211 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Датою вчинення адміністративного правопорушення суддя вважає дату подання виправленої декларації, тобто 27.05.2020, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено можливість подавати виправлену декларацію протягом 7 днів з дня подачі декларації і в цей строк декларант має можливість усунути неточності чи помилки у поданій декларації.
Датою виявлення правопорушення суддя вважає момент отримання інформації про таке порушення уповноваженою особою чи органом державної влади. При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов'язаного з корупцією - є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов'язаного з корупцією (факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).
Матеріали справи містять відповідь Монастирищенської ДПІ ГУ ДПС у Черкаській області від 28.09.2020 на запит Монастирищенського відділу Уманської місцевої прокуратури з інформацією про доходи ОСОБА_1 , яка отримана спеціально уповноваженим органом у сфері протидії корупції 29.09.2020 (а.с. 32).
Суддя не погоджується із твердженням посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що фактичним моментом виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є дата зібрання усіх матеріалів перевірки та складення протоколу.
Так, правопорушення, відповідальність за яке передбачає ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, не є триваючим правопорушенням, а його подія є разовою і моментом її виявлення є день отримання компетентними органами інформації, з якої вбачається наявність ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до ч. 2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тобто, виявленню особи, яка вчинила правопорушення, може передувати момент виявлення ознак правопорушення, який не перевищує 24-х годин.
Зібрання усіх матеріалів перевірки є повноваженнями Національної поліції України, передбаченими ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», які передують складенню протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, суддя вважає моментом виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, день отримання компетентними органами інформації, з якої вбачається наявність ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією. У даному випадку моментом виявлення адміністративного правопорушення є отримання відомостей про доходи ОСОБА_1 , а саме 29.09.2020.
Місцем вчинення правопорушення суддя вважає місце виникнення обов'язку дотримуватися вимог статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», тобто Монастирищенську міську раду Черкаської області.
Посилання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 про те, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення порушено право особи на захист через ненадання можливості подати пояснення спростовується самим протоколом про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення , пов'язане з корупцією ОСОБА_1 роз'яснено положення ст. 268 КУпАП, ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України про що міститься особистий підпис ОСОБА_1 . Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності надана можливість зазначити пояснення по суті правопорушення, про що свідчить напис ОСОБА_1 : пояснення будуть надані у письмовому вигляді протягом п'яти робочих днів, після отримання даного протоколу та міститься підпис ОСОБА_1 .
Щодо посилання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 про те, що виявлення факту несвоєчасного подання декларації проводилась неуповноваженими особами, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України не віднесено до суб'єктів, які наділені правом перевірки декларацій та мають право скласти протокол про адміністративне правопорушення після отримання письмового повідомлення з НАЗК суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - це органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національну поліцію» національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно з пп. 1-3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до витягу з положення про Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 № 17 до функцій Управління належать, зокрема, моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язані з корупцією.
Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК наділено повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, виключно стосовно службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Перелік таких осіб наведено у примітці до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції чинній на дату вчинення правопорушення).
Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції чинній на дату вчинення правопорушення) у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному Національним агентством; у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» таким уповноваженим суб'єктом визначено органи Національної поліції.
З огляду на наведене єдиною підставою складання НАЗК обґрунтованого висновку та направлення його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції є виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення в осіб, стосовно яких у НАЗК відсутні повноваження на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У разі виявлення органами внутрішніх справ адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-6 КУпАП, обов'язкове звернення до НАЗК за обґрунтованим висновком законом не передбачено. Аналогічний висновок міститься у листі НАЗК Голові Національної поліції України від 06.02.2019 № 44-01/8418/19.
Разом із тим, відповідно до п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень.
Вжиття заходів для виявлення адміністративних правопорушень передбачає, в тому числі, збирання органами внутрішніх справи у процесуально передбаченому порядку будь-яких фактичних даних - доказів, які б могли вказувати про таке.
Частиною другою статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу - стосовно адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-6 КУпАП, - на органи внутрішніх справ.
Таким чином, закріплені в Законі України «Про Національну поліцію» дискреційні повноваження поліції щодо виявлення адміністративних правопорушень, навіть за наявності встановлених Законом України «Про запобігання корупції» конкретних повноважень НАЗК щодо контролю за поданими суб'єктами декларування деклараціями, не свідчать про відсутність повноважень в органів внутрішніх справ на виявлення адміністративних правопорушень, пов'язаних із поданням суб'єктами декларування декларацій.
Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 про проведення розрахунків за договором купівлі-продажу квартири, укладеного 01.02.2019 у 2016 році спростовуються наступним.
Суддею встановлено, що у декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2018 рік відображена квартира, яку ОСОБА_1 відчужив у 2019 році, що свідчить, що станом на 2018 рік дана квартира перебувала у його власності.
У розділі «Видатки та інші правочини» декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік не відображено, крім отриманого доходу, ще й правочин вчинений ОСОБА_1 у формі продажу квартири.
Відповідно до договору купівлі - продажу квартири від 01.02.2019 ОСОБА_1 передав у власність, а ОСОБА_2 прийняла у власність квартиру під АДРЕСА_3 . Продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 405 700 грн, які отримані Продавцем від Покупця до підписання договору. Сторонам роз'яснено зміст ст. 1087 ЦК України (форми розрахунків) та постанови НБУ від 25.11.2016 № 407 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою». Сторони свідчать, що розрахунок між ними було здійснено з дотриманням вимог ст. 1087 ЦК України та постанови НБУ № 407 від 25.11.2016.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 1087 ЦК України граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 06.06.2013 № 210, в редакції постанови від 25.11.2016 № 407 встановлено граничну суму розрахунку готівкою для фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50 000 грн.
Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 50 000 грн, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки ( у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Доказів внесення коштів за договором купівлі-продажу на депозиті рахунки, відповідно до зазначених вище нормативно-правових актів, судді не надано, хоча відповідно до п. 4 Договору сторони свідчать, що розрахунок між ними було здійснено з дотриманням вимог ст. 1087 ЦК України та постанови НБУ № 407 від 25.11.2016.
Крім того, оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів нерухомого майна регламентується статтею 172 ПКУ, в якій зазначено, що під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.
Отже, у разі якщо особа здійснює продаж нерухомого майна, за яким відбувається перехід права власності на зазначене майно, то у розумінні ПКУ дохід від такого продажу у платника податку - фізичної особи виникає у день укладення відповідного договору.
Щодо тверджень захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 про те, що у діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 172 - 6 КУпАП подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абзацом другим примітки до ст.172-6 КУпАП (в редакції чинній на дату вчинення правопорушення) зазначено, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Тобто приміткою до ст. 172-6 КУпАП уточнено коли настає відповідальність за даною частиною статті, а саме у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності наданих в судовому засіданні 01.02.2019 ним як продавцем було відчужено належну йому квартиру АДРЕСА_3 за ціною 405 700 грн. Дані пояснення свідчать про те, що ОСОБА_1 достовірно знав про отриманий дохід за продаж даної квартири, проте у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування дані відомості не відобразив.
Посилання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 про те, що у протоколі невірно вказані анкетні дані особи, що притягається до адміністративної відповідальності та те, що четвертому аркуші протоколу ініціали особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначені як ОСОБА_4 ніяким чином не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
З урахування викладеного вище, суддею встановлено, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією на підставі пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у поданій ним 27.05.2020 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2019 рік подав завідомо недостовірні відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», а саме не відобразив дохід в сумі 405 700,00 грн від операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, що відрізняються від достовірних на суму, передбачену у примітці до ст. 172-6 КУпАПта становить 211 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З огляду на вказане, суддя вважає, що у діянні ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов'язаний з корупцією, передбачений ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Обставин, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
З урахуванням положень ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає стягненню з особи у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.23, 24, 33, 34, 35, ч. 4 ст. 172-6, 283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в 15 днів в порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 51 000 гривень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Монастирищенський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.
Суддя Ю.М. Жежер