№ провадження 4-с/646/22/2021
Справа № 646/213/21
03.03.2021 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Хілінський М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко Анни Олегівни, стягувач - Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,
Адвокат Мироненко І.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору №1 від 14 серпня 2020 року про надання правової допомоги, звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О., в якій просила зобов'язати старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О. виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про арешт та заборону відчуження всього нерухомого та рухомого майна боржника ОСОБА_1 , визнати незаконними та скасувати постанови старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О., а саме: у ВП №34651909 - постанову від 26 жовтня 2020 року про стягнення виконавчого збору, постанову від 20 листопада 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 20 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження в частині п.2 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про витрати виконавчого провадження; у ВП №63778457 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 11605,60 грн.; у ВП №63778685 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 169 грн.; у ВП №34650482 - постанову від 20 листопада 2020 року про стягнення виконавчого збору, постанову від 20 листопада 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 20 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження в частині п.2 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про витрати виконавчого провадження; у ВП №63783651 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 170 грн.; у ВП №63783150 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 169 грн.
В обґрунтування скарги зазначила, що у Міжрайонному ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувало на виконані зведене виконавче провадження №34651909 та № 34650482, яке було відкрите на підставі виконавчого листа Червонозаводського районного суду м. Харкова № 2-2552/11 від 20 вересня 2012 року, боржником в якому є ОСОБА_1 24 березня 2013 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі заступника керуючого по управлінню активами Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Ахадова В.Т. та ОСОБА_1 як позичальником було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про відкриття кредитної лінії №КЛ 0906/08, відповідно до умов якої ОСОБА_1 зобов'язалась повернути Банку у строк до 24 березня 2013 року суму заборгованості у розмірі 36000 грн., після чого Банк здійснить прощення боргу у розмірі 143211 грн. 89 коп. 24 вересня 2013 року ОСОБА_1 виконала умови угоди та сплатила суму основного боргу у розмірі 36000 грн., судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн. Станом на 24 березня 2013 року ОСОБА_1 повістю погасила борг за виконавчими провадженнями №34651909 та №34650482. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 погасила заборгованість перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № КЛ 0906/08 від 06 червня 2008 року, яка підлягала стягненню з останньої за рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2011 року у справі №2-2551/11, державним виконавцем 21 січня 2016 року в рамках зведеного виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка на думку заявника є безпідставною та незаконною. У подальшому заявнику стало відомо, що державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчих проваджень №34650482 та №34651909. Окрім того, у виконавчому провадженні №34651909 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яку виведено в окреме провадження №63778457 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, яку також виведено в окреме виконавче провадження №63778685. У виконавчому провадженні №34650482 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яку виведено в окреме виконавче провадження №63783651 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, яку виведено в окреме виконавче провадження №63783150. Зазначені постанови заявник вважає незаконними з огляду на те, що рішення суду по справі №2-2551/11 від 11 листопада 2011 року, на підставі якого було відкрито зведене виконавче провадження виконано боржником у добровільному порядку та не було результатом примусових дій державного виконавця. Крім того, державним виконавцем до фактичного виконання боржником рішення суду не було вжито жодних дій передбачених положеннями Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 19 січня 2021 року скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні та витребувано з Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Харків) матеріали виконавчих проваджень № 34651909, №63778457, №63778685, № 34650482, №63783150, №63783651.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 03 березня 2021 року провадження за скаргою в частині вимог про визнання незаконними та скасування постанов старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О., а саме: у ВП №34651909 - постанову від 26 жовтня 2020 року про стягнення виконавчого збору, постанову від 20 листопада 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 20 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження в частині п.2 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про витрати виконавчого провадження; у ВП №63778457 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 11605,60 грн.; у ВП №63778685 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 169 грн.; у ВП №34650482 - постанову від 20 листопада 2020 року про стягнення виконавчого збору, постанову від 20 листопада 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 20 листопада 2020 року про закінчення виконавчого провадження в частині п.2 про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про витрати виконавчого провадження; у ВП №63783651 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 170 грн.; у ВП №63783150 - постанову від 01 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 169 грн. закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Представник заявника - адвокат Мироненко І.С. у судовому засідання не з'явилася, подала до канцелярії суду заяву, в якій просила проводити судове засідання без її участі та участі заявника.
Державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко А.О. у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Представник АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, оглянувши копії матеріалів виконавчих проваджень №34651909, №34650482, 63783651, №63783150, №63778685, №63778457, дійшов таких висновків.
Постановою державного виконавця Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 09 жовтня 2012 року відкрито виконавче провадження №34651909 року на підставі виконавчого листа №2-2552/11, виданого 20 вересня 2012 року Червонозаводським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №КЛ0906/08 від 06 червня 2008 року у розмірі 116056 грн. 05 коп.
Постановою державного виконавця Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 09 жовтня 2012 року відкрито виконавче провадження №34650482 на підставі виконавчого листа №2-2552/11, виданого 20 вересня 2012 року Червонозаводським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк Фінанси та Кредит» судовий збір у розмірі 1700 грн.
Постановою державного виконавця Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 21 січня 2016 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення у розмірі 117756 грн. 05 коп. із забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.
21 січня 2016 року за реєстраційним номером обтяження №15666045 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесені відомості про арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: все рухоме майно, підстава обтяження: доручення УДВС, серія та номер: 07-24, виданий 03 липня 2017 року ГТУЮ у Харківській області, обтяжувач: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків ГТУ юстиції у Харківській області, код: 41430683, боржник - ОСОБА_1
Постановою державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 20 листопада 2020 року виконавче провадження №34651909 з примусового виконання виконавчого листа №2-2552/11 від 20 вересня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №КЛ0906/08 від 06 червня 2008 року у розмірі 116056 грн. 05 коп. закінчено.
Вказаною постановою припиняється чинність арешту майна боржника та скасовується інші заходи примусового виконання рішення. Постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про витрат виконавчого провадження виведено в окреме провадження.
Постановою державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 20 листопада 2020 року виконавче провадження № 34650482 з примусового виконання виконавчого листа №2-2552/11 від 20 вересня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк Фінанси та Кредит» судового збору у розмірі 1700р грн. 05 коп. закінчено.
Вказаною постановою припиняється чинність арешту майна боржника та скасовується інші заходи примусового виконання рішення. Постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про витрат виконавчого провадження виведено в окреме провадження.
Як слідує зі змісту Додаткової угоди №1 до Договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії №КЛ0906/08 від 06 червня 2008 року, укладеної 24 вересня 2013 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі заступника керуючого по управлінню активами Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Ахадова В.Т. та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 зобов'язується повернути Банку у строк до 24 вересня 2013 року суму заборгованості перед Банком за кредитним договором у розмірі 36 000 грн. За умови своєчасного та у повному обсязі виконання позичальником своїх зобов'язань, Банком здійснюється прощення боргу у сумі 143 211 грн. 89 коп.
Зі змісту квитанції №1310007 від 24 вересня 2013 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила на рахунок Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» кошти у розмірі 36000 грн.
Крім того, з прибуткових касових ордерів №2 від 24 вересня 2013 року та №01 від 24 вересня 2013 року вбачається, що ОСОБА_1 повернула Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму судового збору за позовом у розмірі 1700 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу за позовом у розмірі 120 грн.
Як вбачається зі змісту повідомлення АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 24 вересня 2013 року станом на 24 вересня 2013 року ОСОБА_1 своєчасно та у повному обсязі виконала свої зобов'язання відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 24 вересня 2013 року до Договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії №КЛ0906/08 від 06 червня 2008 року, а тому зобов'язання ОСОБА_1 за вказаним договором вважається виконаним у повному обсязі, а сам договір вважається припиненим.
Крім того, як слідує з матеріалів справи, 26 вересня 2013 року на адресу Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції були направлені повідомлення про те, що ОСОБА_1 сплатила в повному обсязі заборгованість та судові витрати, які підлягали стягненню з останньої за рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2011 року.
Відповідно до витягу з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 , сформованого 18 лютого 2021 року, наявний запис про обтяження №13805101 від 22 березня 2016 року, внесений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 34651909, виданий 21 січня 2016 Червонозаводським відділом державної служби Харківського міського управління юстиції.
З матеріалів справи вбачається, що представником боржника ОСОБА_1 - адвокатом Мироненко І.С. на адресу Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) були направлені клопотання, в яких остання просила закінчити виконавчі провадження №34651909 та №34650482 у зв'язку з фактичним виконанням ОСОБА_1 рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2011 року у повному обсязі та зняти арешт з всього нерухомого та рухомого майна останньої, скасувати заборону його відчуження, які були накладені на підставі постанови державного виконавця Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції в рамках зведеного виконавчого провадження №34651909, виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про боржника ОСОБА_1 .
Положеннями ст.447 ЦПК України передбачено право сторони виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо вона вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з вимогами п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, що діяла на час винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Положеннями ч.3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року) встановлено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу(посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Положеннями ч.2 ст.50 вказаного закону (в редакції 1999 року) встановлено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.3 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року) за заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що 24 вересня 2013 ОСОБА_1 сплатила заборгованість у повному обсязі, яка підлягала стягненню на підставі виконавчих листів, виданих Червонозаводським районним судом м. Харкова 20 вересня 2012 року у справі №2-2551/11, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження №34650482 від 09 жовтня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк Фінанси та Кредит» судовий збір у розмірі 1700 грн., №34651909 від 09 жовтня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №КЛ0906/08 від 06 червня 2008 року у розмірі 116056 грн. 05 коп.
26 вересня 2013 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк Фінанси та Кредит» надіслало на адресу Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції повідомлення про те, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість у повному обсязі.
Однак у порушення вимог п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження"(в редакції 1999 року) виконавчі провадження №34650482 від 09 жовтня 2012 та №34651909 від 09 жовтня 2012 року закінчені не були.
Крім того, 21 січня 2016 року, після спливу більш ніж двох років з моменту погашення ОСОБА_1 заборгованості держаним виконавцем Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
Як вбачається з наданих державним виконавцем копій виконавчих проваджень лише 20 листопада 2020 року були винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень №34650482 та №34651909, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Однак, не зважаючи на те, що виконавчі провадження №34651909 та №34650482 закінчені, отже чинність арешту майна боржника, який було накладено в рамках вказаних виконавчих проваджень, припинено, проте до теперішнього часу відомості про арешт та заборону відчуження всього нерухомого та рухомого майна боржника ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна не виключені.
Положеннями ч.2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент розгляду скарги та на час винесення постанов про закінчення виконавчого провадження) встановлено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно з ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувану на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
При цьому, матеріали справи та матеріали виконавчих проваджень №34650482 та №34651909 не містять відомостей про те, що постанови про закінчення вказаних виконавчих проваджень були направлені органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21 січня 2016 року, та були вчинені дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Крім того, як вбачається з наданої представником заявника інформації, відомості про арешт та заборону відчуження майна боржника ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та Державного реєстру обтяжень рухомого майна не виключені.
З огляду на викладене, у зв'язку з невжиттям державним виконавцем заходів, передбачених положеннями ч.2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент розгляду скарги та на час винесення постанов про закінчення виконавчого провадження), спрямованих на виключення відомостей про арешт та заборону відчуження майна боржника ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, суд приходить до висновку про порушення законного права заявника на володіння та розпорядження своєю власністю та вважає вказану бездіяльність державного виконавця незаконною.
Разом з цим, заявник у своїй скарзі просить суд зобов'язати державного виконавця виключити відомості про арешт та заборону відчуження майна боржника ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Суд зазначає про невідповідність обраного заявником способу захисту порушеного права з огляду на таке.
Предметом даного судового спору є саме правомірність дій державного виконавця щодо невиконання положень ч.2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняються дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Суд зазначає, що частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Закону України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій приватного виконавця.
За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Разом з тим, відповідно до п. 1.6 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи» № 1395/5 від 24.04.2017 дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Тобто здійснення органом державної влади дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
При цьому, як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Я (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд, розглядаючи справу щодо правомірності дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Аналогічне роз'яснення надане судам в п. 18 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.05.2012, яке зводиться до того, що суд не має права зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
З огляду на викладене, при вирішенні питання щодо зобов'язання державного виконавця виключити відомості про арешт та заборону відчуження майна боржника з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та Державного реєстру обтяжень рухомого майна слід виходити з того, що суд не вправі підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження державного виконавця (державної виконавчої служби) щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до їх компетенції, зокрема ч.2 ст.40 Закону України ""Про виконавче провадження".
За таких обставин, в межах заявлених вимог скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 447 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ткаченко Анни Олегівни, стягувач - Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 03 березня 2021 року.
Суддя С.В. Демченко