Справа № 635/1652/21
Провадження № 1-кс/635/501/2021
04 березня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220780000137 від 02.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України про арешт майна, -
03 березня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220780000137 від 02.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, а саме на мобільний телефон Xiaomi Redmi 6А, золотистого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з sim картою «Київстар»( НОМЕР_3 ), місцем зберігання якого просив визначити камеру схову відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області.
В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що о 20 годині 53 хвилини, надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завідомо неправдиво повідомив, про те, що заклав саморобну бомбу в супермаркеті АТБ, за адресою. Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Полтавське Шосе 149/2.
02.03.2021слідчим відділенням Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області внесені відомості в Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220780000137 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено особу, яка причетна до скоєння злочину, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , якого було затримано в порядку ст.208 КПК України. Оу СКП відділу поліції № 3 Харківського районною управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , було проведено обшук затриманої особи, яка причетна до скоєння злочину, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон Xiaomi Redmi 6А, золотистого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з sim картою «Київстар» ( НОМЕР_3 ), який у подальшому згідно діючого законодавства України може бути визнаним речовим доказом по даному кримінальному провадженні, та без накладення арешту може бути знищений, переданий іншим особам, що унеможливило б у подальшому проведення досудового розслідування та доказування складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, зазначених в клопотанні.
Володілець майна, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти арешту вказаного майна не заперечували.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, володільця майна та його захисника, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного висновку.
Стаття 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст.259 КК України передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.
Тимчасово вилучене у ОСОБА_4 майно, а саме: мобільний телефон Xiaomi Redmi 6А, золотистого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з sim картою «Київстар»( НОМЕР_3 ), визнано речовими доказами, може бути предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, зберегти на собі його сліди та може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Отже, враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за №12021220780000137 від 02.03.2021 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного тимчасово вилученого майна, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,131-132,170-173КПК України,-
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220780000137 від 02.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України про арешт майна- задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно: мобільний телефон Xiaomi Redmi 6А, золотистого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з sim картою «Київстар»( НОМЕР_3 ), місцем зберігання якого визначити камеру схову відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області.
Виконання ухвали у порядку ст.175 КПК України доручити прокурору Харківської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_6 .
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1