Справа №635/478/21
Провадження по справі 1-в/635/196/2021
04 березня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нижня Сироватка Сумського району Сумської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 03 листопада 2017 року Сумським районним судом Сумської області за ч.2 ст. 309, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
- 04 квітня 2018 року Сумським районним судом Сумської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що відбув більше двох третин строку покарання, працює, з 2018 року хворіє (ВІЛ), має два заохочення від адміністрації виправної колонії, а тому вважає, що став на шлях виправлення. Крім того, його матір є пенсіонером.
Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання заперечував
Представник Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Засуджений ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Сумського районного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підстапві ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, покарання, призначене за вироком Сумського районного суду Сумської області від 03 листопада 2017 року за ч.2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України із іспитовим строком на 1 рік виконувати самостійно.
Вирок набрав законної сили 04 жовтня 2018 року.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 - 22 жовтня 2018 року, кінець строку - 22 жовтня 2021 року.
Засуджений з 30 листопада 2018 року відбуває покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)».
Згідно характеристики на засудженого, наданої начальником відділення СПС майором внутрішньої служби ОСОБА_6 , погодженої заступником начальника установи із соціально-виховної роботи «Темнівської виправної колонії (№100)» ОСОБА_7 від 01 березня 2021 року, засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 22 жовтня 2018 року. Під час тримання в державній установі «Сумський слідчий ізолятор» режим тримання не порушував, стягнень та заохочень не мав. З 30 жовтня 2018 року відбуває покарання покарання в державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)», працевлаштований в майстерні установи, поставлені завдання виконує своєчасно та повністю. Засуджений ОСОБА_4 також залучався до безоплатних робіт з благоустрою установи, до виконання робіт ставиться позитивно. За час відбування покарання засуджений характеризується позитивно, стягнень не має, з метою стимулювання правослухняної поведінки заохочувався адміністрацією установи три рази. Засуджений ОСОБА_4 підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику в свою адресу, дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи, виконує законні вимоги персоналу. Засуджений бере участь у виховних заходах, які проводяться в установі, бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Творчість», до реалізації програми ставиться посередньо. Соціально-корисні зв'язки з рідними підтримує шляхом листування, телефонних розмов, отримання посилок та передач, стосунки доброзичливі, позитивно впливають на процес виправлення. На профілактичних обліках установи засуджений не перебуває. За вироком Сумського районного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року має сплатити на користь держави судові витрати за проведення експертизи у сумі 494,35 гривен. Крім того, на виконанні в бухгалтерії установи знаходяться виконавчі листи на загальну суму 1863,15 гривень. Станом на 25 лютого 2021 року за виконавчими листами утримано 341,11 гривень, залишок заборгованості складає 1522,04 гривень.
Адміністрація виправної колонії вважає, що засуджений ОСОБА_4 за час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, відповідно до ст. 81 КК України застосування до нього умовно-дострокового звільнення передчасне.
Відповідно до положень ст. 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому у його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
За змістом кримінального закону умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду і можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, а умовно-достроковому звільненню підлягають лише ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення. Для цього всі дані про особу беруться у сукупності, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а саме виправлення засудженого.
У відповідності до положень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Згідно до положень ст.6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві.
Сумлінна поведінка засудженого означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; наявності заохочень і відсутності стягнень; участі у самодіяльних організаціях засуджених; товариському ставленні до інших засуджених.
Крім того, сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, застосованих у порядку, визначеному законодавством, а і те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов'язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого за весь час відбування ним покарання.
Судом встановлено, що згідно довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_4 , останній має три заохочення та жодного стягнення.
З лютого 2019 року ОСОБА_4 працевлаштований, проте у березні, вересні та жовтні 2019 року, з січня по червень 2020 року, засуджений ОСОБА_4 не працював.
Відповідно до довідки про майновий позов, який підлягає відшкодуванню за вироком суду, ОСОБА_4 має заборгованість за виконавчими листами у загальному розмірі 1863,15 гривень, станом на 25 лютого 2021 року за виконавчими листами утримано 341,11 гривень, залишок заборгованості складає 1522,04 гривень.
З матеріалів особової справи засудженого також вбачається, що ОСОБА_4 протягом майже всього часу відбування покарання характеризувався посередньо, певний період часу не працював, залучався до робіт з благоустрою установи, проте ініціативи не проявляв, не завжди дотримувався санітарно-гігієнічних норм та зовнішнього вигляду, за що отримував зауваження, до реалізації програми диференційованого вплимву ставився без зацікавленості, участі в організації виховних заходів не приймав.
Враховуючи характеристики засудженого, його поведінку та спосіб життя за час відбуття покарання, ставлення засудженого до праці, суд приходить до висновку про відсутність даних, які б свідчили про виправлення засудженого та досягнення цілей покарання в більш короткий термін, а тому суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1