Справа № 643/3545/20
Провадження № 1-кп/643/484/21
01 березня 2021 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020220470000152 від 09.01.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, уродженця м. Очамчира Автономної республіки Абхазії, Грузія, який офіційно не працевлаштований, має малолітню дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання в Україні не зареєстрований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) 20.10.1994 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 майна; 2) 11.08.1998 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 17.11.2004 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 186, ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна;4) 22.12.2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки; ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22.12.2015 року вирок скасовано та постановлено новий вирок, яким призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 30.05.2018 року умовно - достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 24 дні
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Грузії, уродженця м. Очамчира Автономної республіки Абхазія, Грузія, який офіційно не працевлаштований, за місцем проживання в Україні не зареєстрований, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
У вказаному провадженні відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурором в судовому засіданні заявлено письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинувачених, на строк 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_9 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 6 років, тобто у тяжкому злочині відповідно до ст. 12 КК України. У зв'язку із підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у вчиненні тяжкого злочину проти власності, у сторони обвинувачення є підстави вважати, що у підозрюваних можуть виникнути передбачені п.п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України спроби з урахуванням суворості покарання, що передбачається за інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення, переховуватись від суду. Крім того, про наявність вказаного ризику свідчить і дані про особу підозрюваних, які офіційно не працевлаштовані, не мають стійких міцних соціальних зв'язків, не мають громадянства України. Останні усвідомлюють незворотність покарання, у зв'язку з чим наявний ризик їх ухилення від суду. Також обвинувачені можуть незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані у судовому засіданні. Також слід врахувати факт того, що обвинуваченим вручено додатки із копіями матеріалів досудового розслідування, що свідчить про те, що їм відомі анкетні дані деяких свідків та їх фактичне місце мешкання. Відтак, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати наявними ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинувачених інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. На теперішній час ризики не зникли та не зменшилися.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала заявлене клопотання.
Захисник обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинувачених, та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. В обґрунтування зазначив, що обвинувачені тривалий час перебувають під вартою, а ризики, зазначені в клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу, є недоведеними.
Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав позицію свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав позицію захисника.
Вирішуючи клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту, суд керується наступним.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною п'ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.03.2020 року. Обираючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку щодо доведеності підозри. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03.02.2020 року, вказану ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2020 року - залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.03.2020 року. Обираючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку щодо обґрунтованості підозри, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13.02.2020 року, вказану ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2020 року - залишено без змін.
Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, а також до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Судом встановлено, що ОСОБА_9 зареєстрованого місця проживання в Україні не має, офіційно не працевлаштований, є громадянином іншої держави, раніше неодноразово судимий.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Судом встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрованого місця проживання не має, офіційно не працевлаштований, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, є громадянином іншої держави.
Судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчений.
Судом допитано свідків та потерпілого, в зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими доводи захисника відносно того, що ризик впливу на вказаних вище осіб зменшився.
Разом з тим, як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.
Враховуючи дані про особу обвинувачених, тяжкість покарання, що їм загрожує в разі визнання їх винними, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченими дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, зокрема ризик переховування від суду, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинувачених під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.
Доводи захисника вказаних висновків суду не спростовують.
Так, доводи захисника відносно того, що в клопотанні прокурора міститься посилання на недопустимі докази, зокрема протоколи допиту свідків, а також що частина свідків дала неправдиві показання, судом не можуть бути визнані підставою для відмови в клопотанні прокурора, оскільки оцінку наданим доказам судом може бути надано виключно у вироку суду. Крім того, суд враховує, що в ході судового розгляду справи зазначені вище особи надали показання безпосередньо суду.
Доводи захисника відносно того, що обвинувачені з січня 2020 року перебувають під вартою, не впливають на висновки суду щодо наявності підстав для продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинувачених, оскільки судове провадження не закінчено.
Крім того, суд враховує, що у рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Враховуючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні тяжкого корисливого злочину, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених переважають інтереси забезпечення поваги до їх особистої свободи.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , на строк до 24:00 годин 30 квітня 2021 року.
Відповідно, суд на даній стадії розгляду кримінального провадження приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно суд роз'яснює обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що вони мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , на домашній арешт - відмовити.
В задоволенні клопотання захисника Адзінби Паати - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_7 , на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_7 , на строк до 24:00 годин 30 квітня 2021 року.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , на строк до 24:00 годин 30 квітня 2021 року.
Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_7 та ОСОБА_5 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова 05.03.2021 року об 11-30 год.
Суддя ОСОБА_1