23 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 907/62/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників сторін:
позивача - Мицька Р. М. (адвоката),
відповідача - Богдана С. В. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 (колегія суддів: Желік М. Б. - головуючий, Скрипчук О. С., Кравчук Н. М.) і рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 (суддя Ушак І. Г.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"
про стягнення заборгованості у розмірі 292 789 407,14 грн, з яких: 195 761 999,53 грн - основний борг, 10 829 443,83 грн - 3 % річних, 47 392 929,44 грн - інфляційні втрати, 38 805 034,34 грн - пеня та стягнення судових витрат,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (далі - АТ "ОГС "Закарпатгаз") про стягнення заборгованості у розмірі 292 789 407,14 грн, з яких: 195 761 999,53 грн - основний борг, 10 829 443,83 грн - 3 % річних, 47 392 929,44 грн - інфляційні втрати, 38 805 034,34 грн - пеня, просило стягнути судові витрати.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначало про неналежне виконання АТ "ОГС "Закарпатгаз" зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-235-ВТВ (далі - договір) в частині своєчасної та повної оплати за природний газ, отриманий за період із січня 2013 року до грудня 2015 року, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у сумі 195 761 999,53 грн. За прострочення сплати вартості поставленого природного газу позивач нарахував 3 % річних - 10 829 443,83 грн, інфляційних втрат - 47 392 929,44 грн та пені - 38 805 034,34 грн.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020, позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено повністю. Вирішено стягнути з АТ "ОГС "Закарпатгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" суму 292 789 407,14 грн, у тому числі: основного боргу - 195 761 999,53 грн, 3 % річних - 10 829 443,83 грн, інфляційних втрат - 47 392 929,44 грн, пені - 38 805 034,34 грн, судового збору - 616 700,00 грн.
2.2. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнали вимоги позивача обґрунтованими та доведеними. Суди зазначили, що обставини, на які посилається відповідач як на підставу звільнення від відповідальності за господарське правопорушення, не є надзвичайними та невідворотними.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 і рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019, АТ "ОГС "Закарпатгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) просить скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. АТ "ОГС "Закарпатгаз". Посилаючись на пункт 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що суди необґрунтовано відхилили клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи № 640/10858/19, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не були установлені. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 902/368/16 (пункти 54 - 61, щодо забезпечення судом права сторони на доведення всіх обставин справи), від 13.06.2018 у справі № 904/9781/17 (щодо необхідності з'ясування всіх обставин під час вирішення питання про зменшення неустойки (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України)) та від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункти 8.26, 8.33, щодо дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора). Крім того, АТ "ОГС "Закарпатгаз" посилається на неврахування судами висновків, викладених Верховним Судом у справах № 908/2287/17, № 640/2694/19 (щодо наслідків неправомірних дій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) та відсутності компенсації недоотриманої тарифної виручки).
АТ "ОГС "Закарпатгаз" надіслало до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, в якому зазначило, що крім підстав, наведених у касаційній скарзі для оскарження судових рішень, касаційна скарга подається ще й на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що існує необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 11.04.2018 у справі № 904/4470/16, від 14.05.2019 у справі № 904/1224/18, які застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (щодо застосування статті 617 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України). Мотивуючи свої доводи, скаржник зазначає, що стаття 617 Цивільного кодексу України та стаття 218 Господарського кодексу України містять виключний перелік обставин (випадків), які не належать до форс-мажорних. Обставинами (випадками), які можуть звільнити боржника від відповідальності є протиправні дії третіх осіб, що порушують свої зобов'язання та не є контрагентами товариства. НКРЕКП та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міненерговугілля) не є контрагентами АТ "ОГС "Закарпатгаз", проте дії зазначених органів унеможливили повною мірою здійснювати АТ "ОГС "Закарпатгаз" господарську діяльність та виконувати зобов'язання, передбачені укладеним договором, і мають ознаки надзвичайності та невідворотності, що підтверджує сертифікат № 5841 про форс-мажорні обставини. Відповідач наголошує, що він не міг належним чином виконувати свої зобов'язання за договором через встановлення Міненерговугілля та НКРЕКП протягом 2014- 2015 років для нього економічно необґрунтованих тарифів, які не покривали його витрат на закупівлю природнього газу у позивача (занижені обсяги виробничо-технологічних витрат). Тому скаржник вважає, що обставини, наведені у сертифікаті № 5841 Торгово-промислової палати України про обставини непереборної сили, є форс-мажорними у розумінні статті 617 Цивільного кодексу України. Скаржник зазначає, що суди не дослідили питання щодо наявності чи відсутності вини АТ "ОГС "Закарпатгаз" у господарському зобов'язанні та порушили статті 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що про наведені ним порушення викладено висновок у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 (пункти 8.11, 8.12).
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "НАК Нафтогаз України" просить залишити касаційну скаргу АТ "ОГС "Закарпатгаз" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ПАТ "НАК Нафтогаз України" зазначає, що основним аргументом для скасування судових рішень скаржник вважає неправильне застосування судами статті 617 Цивільного кодексу України. Однак, на думку ПАТ "НАК Нафтогаз України", відповідач втратив право посилатися на обставини непереборної сили, оскільки порушив строк повідомлення позивача про їх настання, встановлений договором. Позивач зазначає, що суди правильно врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2017 у справі № 911/1173/16, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 04.11.2020 у справі № 904/4470/16, від 14.05.2019 у справі № 904/1224/18. ПАТ "НАК Нафтогаз України" зауважує про дотримання судами норм процесуального права, оскільки, на його думку, обставини у справі № 640/10858/19 не матимуть преюдиційного значення під час розгляду цієї справи, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для її вирішення, тому не було необхідності зупиняти провадження у справі.
3.4. ПАТ "НАК "Нафтогаз" звернулося до Верховного Суду із заявою про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ОГС "Закарпатгаз" з посиланням на відсутність підстав для касаційного перегляду судових рішень. Заява ПАТ "НАК "Нафтогаз" про закриття касаційного провадження не підлягає задоволенню, оскільки вичерпний перелік підстав закриття касаційного провадження передбачений статтею 296 Господарського процесуального кодексу України. ПАТ "НАК "Нафтогаз" надало пояснення щодо необґрунтованості доводів касаційної скарги АТ "ОГС "Закарпатгаз", які просило врахувати під час ухвалення судового рішення.
3.5. У запереченні на відзив на касаційну скаргу АТ "ОГС "Закарпатгаз" просить долучити заперечення на відзив до матеріалів справи, касаційну скаргу задовольнити в повному обсязі. АТ "ОГС "Закарпатгаз" зазначає, що доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз" про те, що відповідач повідомив позивача про форс-мажорні обставини з порушенням строків, установлених договором, є безпідставними, оскільки прострочення основного боргу почалося з 21.01.2016, а не з 01.05.2014, як стверджує позивач, а повідомлення від 24.02.2016 щодо настання форс-мажорних обставин було направлено позивачу. Відповідач зазначає, що посилання на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, є обґрунтованим, оскільки у цій постанові Верховний Суд зробив висновки про неналежне дослідження судами двох сертифікатів, виданих Торгово-промисловою палатою України, один із яких не стосується виключно проведення бойових дій.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.13 № 13-235-ВТВ з урахуванням укладених до нього протягом 2013 - 2015 років додаткових угод №№ 1- 19, за умовами якого продавець (ПАТ "НАК "Нафтогаз") зобов'язався передати покупцеві (АТ "ОГС "Закарпатгаз") природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти й оплатити вартість газу виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень пункту 6.2 договору; остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ здійснюються покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними продавцем і покупцем; у разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок здійснюється покупцем на підставі акта приймання-передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу; у будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу (пункти 1.1, 3.3, 6.1 договору).
4.3. Згідно з умовами пункту 1.2 договору, газ, що продається, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця.
4.4. Умови щодо ціни газу викладені в розділі 5 договору: ціна (граничний рівень ціни) на газ установлюється НКРЕКП (пункт 5.1); ціна за 1000 куб. м газу на момент укладення цього договору становить 3 509,00 грн без урахування податку на додатну вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%, до ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 10,90 грн, крім того, ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 13,08 грн, до сплати ціна за 1000 куб. м газу - 3590,08 грн, крім того, ПДВ - 20% - 718,02 грн, всього з ПДВ - 4308,01 грн (пункт 5.2), у разі зміни НКРЕКП ціни на газ та/або тарифу на транспортування газу магістральними трубопроводами сторони вносять зміни до пункту 5.2 цього договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕКП ціни/тарифу (пункт 5.3), загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
4.5. Додатковими угодами № 1 від 10.07.2013, № 2 від 08.08.2013, № 3 від 31.12.2013, № 4 від 28.04.2014, № 5 від 15.05.2014, № 6 від 10.06.2014, № 7 від 05.09.2014, № 8 від 10.11.2014, № 9 від 08.12.2014, № 10 від 22.12.2014, № 11 від 05.02.2015, № 12 від 10.03.2015, № 13 від 03.04.2015, № 14 від 12.05.2015, № 15 від 03.06.2015, № 16 від 10.07.2015, № 17 від 12.10.2015, № 18 від 28.10.2015, № 19 від 27.11.2015 сторони неодноразово вносили зміни до пункту 5.2. договору щодо ціни на газ за 1000 м. куб. (а.с 16 - 37, том 1).
4.6. Договором передбачено також умови відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань з оплати за газ шляхом, зокрема, сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу (пункти 7.1, 7.2).
4.7. Згідно з умовами пункту 8 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків щодо договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру; строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи відповідно до законодавства.
4.8. Умовами пункту 11 договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 22.12.14) сторони погодили, що договір поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013, і в частині реалізації газу діє до 31.12.15, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення (а. с. 27, том 1).
4.9. Позивач протягом січня 2013 - грудня 2015 року здійснював поставку відповідачеві природного газу на загальну суму 528 999 326,71 грн, про що складено та підписано сторонами відповідні акти прийому-передачі, що долучені до матеріалів справи (а. с. 50- 83, том 1).
4.10. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.05.2018 було призначено, зокрема, судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: 1. Який розмір документально підтвердженої простроченої заборгованості ПАТ "Закарпатгаз" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за договором із зазначенням сум, періодів прострочення та, враховуючи часткові оплати, зустрічні нарахування та умови спільних протокольних рішень? 2. Чи відповідають індекси інфляції та облікові ставки НБУ, застосовані ПАТ "НАК "Нафтогаз України" під час розрахунку інфляційних втрат та пені у періоди їх нарахування, офіційно встановленим індексам інфляції та обліковим ставкам НБУ у ці періоди? 3. Чи підтверджуються документально нараховані ПАТ "НАК "Нафтогаз України" суми 3% річних, пені та інфляційних втрат, та чи здійснено їх нарахування відповідно до фактичної кількості днів прострочення та із застосуванням офіційно встановлених індексів інфляції та облікових ставок НБУ у період їх нарахування? Якщо ні, то які суми 3% річних, пені та інфляційних втрат, виходячи з документально підтверджених сум боргу на кожну дату, фактичної кількості днів прострочення та офіційно встановлених індексів інфляції та облікових ставок НБУ, мають бути за період з 20.01.2016 до 23.11.2017?
У висновку експерта від 06.12.2018 (№ 19/13-2/65-13-3/72-СЕ/18) за результатами судово-економічного дослідження вказана наступна відповідь на перше запитання, поставлене на вирішення експертизи: у період з лютого 2013 року до грудня 2015 року ПАТ " ОГС" Закарпатгаз" здійснило розрахунки з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за договором на загальну суму 333 237 327,18 грн, а кредиторська заборгованість ПАТ " ОГС" Закарпатгаз" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" станом на 21.01.2016 становить 195 761 999,53 грн, що підтверджується даними, відображеними в оборотно-сальдовій відомості за рахунком 631.
4.11. Суди установили, що вартість одержаного газу оплачена частково на суму 333 237 327,18 грн, у тому числі перерахуванням грошових коштів, шляхом зарахування сторонами зустрічних вимог та на підставі спільних протокольних рішень з організації проведення взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій". Заборгованість відповідача на суму 195 761 999,53 грн станом на 21.01.2016 залишилася неоплаченою.
4.12. Суди зазначили, що згідно з умовами спільних протокольних рішень сторони погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків, і при цьому у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ. Водночас суди зазначили, що лише частина заборгованості за поставлений газ підлягала оплаті за спільними протокольними рішеннями з організації проведення взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
4.13. Суди установили, що крім здійснення розрахунків за договором відповідно до спільних протокольних рішень, розрахунки здійснювалися також шляхом зарахування зустрічних вимог та самостійно відповідачем, після проведення яких станом на 21.01.2016 залишилася неоплаченою заборгованість відповідача на суму 195 761 999,53 грн і саме на неї позивачем було нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню.
4.14. Суди зазначили, що відповідач надав суду копію сертифіката № 5841 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Торгово-промисловою палатою України, в якому засвідчено дії/бездіяльність третіх осіб/органів державної влади, які унеможливили виконання зобов'язань за договором (а. с. 114, том 1).
4.15. Оскільки відповідач вартість послуг з постачання природного газу оплатив лише частково, то позивач звернувся з цим позовом до суду.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
5.2. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 908/2287/17 (щодо наслідків неправомірних дій НКРЕКП та відсутності компенсації недоотриманої тарифної виручки).
Касаційна скарга з посиланням на положення пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що існує необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права (статей 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України) у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 14.05.2019 у справі № 904/1224/18, від 04.11.2020 у справі № 904/4470/16, які застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
АТ "ОГС "Закарпатгаз" зазначило про порушення пункту 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на необґрунтоване відхилення клопотання скаржника про зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи № 640/10858/19, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не були установлені.
5.3. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.4. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
5.5. Предметом спору у справі № 907/62/18, що розглядається, є вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу. Підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати за постановлений газ. Предметом договору є газ, який використовується відповідачем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат відповідача.
Одним із аргументів відповідача щодо причин виникнення заборгованості за договором та неможливості його належного виконання є те, що Міненерговугілля безпідставно і неправомірно занизило об'єктивно розраховані АТ "ОГС "Закарпатгаз" обсяги газу на покриття виробничо-технологічних витрат (ВТВ) на 2014 та 2015 роки, а НКРЕКП під час затвердження тарифу на розподіл природного газу не врахувала обсяги витрат газу на покриття ВТВ та необхідні суми компенсації для покриття витрат ВТВ. Тому, як стверджував відповідач, можливість відповідача розрахуватися за природний газ для потреб ВТВ, заборгованість за який є предметом спору у цій справі, прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової. Відповідач зазначав, що встановлення обставин порушення AT "ОГС "Закарпатгаз" умов договору в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за газ саме для потреб ВТВ, що є предметом спору, невід'ємно пов'язано зі встановленням обставин порушення та/або непорушення права AT "ОГС "Закарпатгаз" на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами, що є предметом розгляду адміністративної справі № 640/10858/19. Наголошуючи, що справа № 907/62/18 та справа № 640/10858/19 є невід'ємно пов'язаними між собою, а результати розгляду адміністративної справи мають суттєве значення при вирішенні цього спору, відповідач звертався з клопотанням до Західного апеляційного господарського суду про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 640/10858/19 ( а.с. 178- 185, т. 5).
5.6. У справі № 908/2287/17, на неврахування висновків у якій посилається скаржник, за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (далі - ПАТ "Запоріжгаз") про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу, предметом якого був газ, що використовується ПАТ "Запоріжгаз" виключно для ВТВ та нормованих втрат ПАТ "Запоріжгаз", суди установили наступне. Заборгованість ПАТ "Запоріжгаз" утворилася у зв'язку з неможливістю ПАТ "Запоріжгаз" виконувати умови договору через відсутність у тарифі на розподіл природного газу, який встановлює НКРЕКП, компенсації ВТВ та нормативних витрат ПАТ "Запоріжгаз", оскільки протягом 2013- 2015 років під час формування та затвердження гранично допустимого розміру ВТВ та тарифу на розподіл природного газу Міненерговугілля та НКРЕКП не були враховані обсяги витрат газу на покриття ВТВ. У справі № 908/2287/17 Верховний Суд дійшов висновку, що органом, уповноваженим на формування цінової політики встановлення тарифу на розподіл природного газу, є НКРЕКП, тому зазначив, що апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що можливість ПАТ "Запоріжгаз" розрахуватися за природний газ для потреб ВТВ перед позивачем прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової. Крім того Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що встановлення обставин порушення AT "Запоріжгаз" умов договору купівлі-продажу природного газу в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за газ саме для потреб ВТВ, що є предметом розгляду справи № 908/2287/17, невід'ємно пов'язано із встановленням обставин порушення та/або не порушення права AT "Запоріжгаз" на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами, що є предметом розгляду адміністративної справи № 640/22634/19. Оскільки рішення у зазначеній адміністративній справі може вплинути на розмір задоволених вимог позивача у справі № 908/2287/17, Верховний Суд зауважив, що апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у справі № 908/2287/17 до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/22634/19.
5.7. Таким чином, у справі № 908/2287/17 та у справі № 907/62/18 предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини є подібними. Водночас під час розгляду справи № 907/62/18 суд апеляційної інстанції не врахував висновків, що викладені Верховним Судом у справі № 908/2287/17, та вирішив справу за відсутності встановлення обставин порушення та/або непорушення права AT "ОГС "Закарпатгаз" на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами.
З урахуванням наведеного підтвердилася зазначена скаржником підстава для касаційного оскарження судових рішень, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.8. При цьому, доводи скаржника про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 902/368/16, від 13.06.2018 у справі № 904/9781/17, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, не можуть бути взяті до уваги Судом, оскільки висновки, на які посилається скаржник, стосуються інших установлених судами фактичних обставин справи.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.9. Посилаючись на пункт 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи № 640/10858/19, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не були встановлені.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, таке порушення норм процесуального права, коли суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були установлені.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 було зупинено провадження у справі № 907/62/18 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/10858/19. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що справа № 907/62/18 та справа № 640/10858/19 є невід'ємно пов'язаними між собою, а результати розгляду останньої мають суттєве значення для вирішення господарського спору у справі № 907/62/18. Встановлення обставин порушення АТ "ОГС "Закарпатгаз" умов договору в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за газ саме для потреб ВТВ є предметом розгляду справи № 907/62/18. Тому вона невід'ємно пов'язана з адміністративною справою № 640/10858/19, предметом розгляду якої є встановлення обставин порушення та/або непорушення права АТ "ОГС "Закарпатгаз" на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами.
За заявою позивача від 19.05.2020, яка мотивована тим, що рішення в адміністративній справі № 640/10858/19 станом на час подання заяви про поновлення провадження не прийнято, та є очевидним порушення строку адміністративним судом, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 поновлено провадження у справі № 907/62/18.
АТ "ОГС "Закарпатгаз" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з клопотанням від 07.08.2020 про зупинення провадження у справі з посиланням на те, що наведені в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 підстави для поновлення провадження у справі відсутні, справа № 640/10858/19 призначена до розгляду по суті, рішення у ній не прийнято, тому наявні підстави для зупинення провадження у справі № 907/62/18 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції 02.12.2020 у справі, що розглядається, ухвалив рішення про відмову у задоволенні клопотання АТ "ОГС "Закарпатгаз" про зупинення провадження у справі № 907/62/18 до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 640/10858/19, яка перебуває у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
5.10. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, зазначив, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом спору у цій справі, та дійшов висновку, що результат вирішення справи № 640/10858/19 не впливає на розгляд справи № 907/62/18, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі.
Разом із тим, як уже зазначалося, у справі № 908/2287/17, на яку послався скаржник, за подібних фактичних обставин Верховний Суд зазначив про правомірність рішення суду апеляційної інстанції про необхідність зупинення провадження у справі № 908/2287/17 до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/22634/19, оскільки рішення у зазначеній адміністративній справі може вплинути на розмір задоволених вимог позивача у справі № 908/2287/17.
5.11. Колегія суддів звертає увагу на те, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1- 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зважаючи на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд апеляційної інстанції поновив провадження у справі та відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі без урахування висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах та без урахування наслідків рішення у адміністративній справі № 640/10858/19, яке може вплинути на розмір задоволених вимог позивача, ухвалену у справі постанову не можна визнати законною та обґрунтованою.
5.12. Інші доводи АТ "ОГС "Закарпатгаз", викладені у касаційній скарзі, не розглядаються колегією суддів, оскільки постанова Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 907/62/18 ухвалена з порушенням норм процесуального права та без урахування висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, а тому підлягає скасуванню.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеного цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. У частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.3. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно із частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Відповідно до частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
6.4. За наведених обставин колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції передчасним і таким, що зроблений без дослідження всіх зібраних у справі доказів на підтвердження наявності, чи навпаки, відсутності порушення прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду, на чому наголошував заявник касаційної скарги, тому постанову належить скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 907/62/18 скасувати, справу передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
В. А. Зуєв