м. Суми
03.03.2021 Справа № 920/371/19
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Осокіної А.М., розглянувши заяву відповідача - фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 28.01.2021 б/н (вх. № 662к від 02.02.2021) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 920/371/19 та матеріали зазначеної справи
за позовом: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 10, код 00955880),
до відповідача: фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 74 872,86 грн,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідача (заявника) - не з'явився.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.02.2020 у справі № 920/371/19 ухвалено позов задовольнити частково; стягнути з фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» заборгованість за надані послуги із складського збереження зерна за договором від 30.03.2017 № С3-16/17 в розмірі 46 260,84 грн, 2 570,04 грн - 3% річних, 8 997,72 грн - інфляційних втрат, а також 1 483,70 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам; в іншій частині позовних вимог відмовити.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі № 920/371/19 рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2020 у справі № 920/371/19 залишено без змін.
20.10.2020 на виконання вищевказаного рішення судом видано відповідний наказ № 920/371/19 від 20.10.2020.
02.02.2021 до суду надійшла заява відповідача - фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 28.01.2021 б/н (вх. № 662к від 02.02.2021) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 920/371/19, в якій заявник просить суд: 1) зупинити виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/371/19 від 20.10.2020 про стягнення з фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» заборгованості за надані послуги із складського збереження зерна за договором від 30.03.2017 № С3-16/17 в розмірі 46 260,84 грн, 2 570,04 грн - 3% річних, 8 997,72 грн - інфляційних втрат, а також 1 483,70 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам; 2) визнати наказ Господарського суду Сумської області № 920/371/19 від 20.10.2020 в частині стягнення 19 753,74 грн таким, що не підлягає виконанню.
Заява вмотивована тим, що 17.12.2020 державним виконавцем Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Нежевело А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/371/19 від 20.10.2020.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 11.02.2020 у справі № 920/330/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі № 920/330/19 ухвалено позов задовольнити частково; стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 10, код ЄДРПОУ 00955880) на користь фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 194 66,80 грн збитків, завданих неналежним виконанням договору складського зберігання № СЗ-16/17 від 30.03.2017 та 286,94 грн витрат по сплаті судового збору. 23.06.2020 на виконання рішення від 11.02.2020 у справі № 920/330/19 Господарським судом Сумської області видано наказ.
Заявник зазначає, що ним 11.11.2020 на адресу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» рекомендованим листом № 4200009203757 надіслано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.11.2020, згідно якої відповідач повідомив позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 197 53,74 грн, в наслідок чого грошові зобов'язання Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» перед фізичною особою-підприємцем Ничиком Віктором Володимировичем припиняються в сумі 19 753,74 грн в повному обсязі, а грошові зобов'язання фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича перед Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» припиняються в сумі 19 753,74 грн із залишком невиконаних грошових зобов'язань в сумі 39 558,56 грн.
Таким чином, на думку відповідача, в силу вимог статей 598, 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України у нього відсутній обов'язок виконання наказу Господарського суду Сумської області № 920/371/19 від 20.10.2020 в частині стягнення 19 753,74 грн в зв'язку з його припиненням.
Ухвалою суду від 09.02.2021 у справі № 920/371/19 постановлено прийняти заяву відповідача від 28.01.2021 б/н (вх. № 662к від 02.02.2021) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 920/371/19 до розгляду; призначити розгляд заяви у судове засідання з повідомленням учасників справи на 15.02.2021, 10:30; запропонувати позивачу - Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 10, код 00955880) подати суду письмові пояснення з урахуванням заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи даних про належне повідомлення учасників розгляду справи про час та місце проведення судового засідання, ухвалою від 15.02.2021 у справі № 920/371/19 судом постановлено відкласти розгляд заяви відповідача від 28.01.2021 б/н (вх. № 662к від 02.02.2021) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 920/371/19 в судове засідання на 03.03.2021, 10:30.
Учасники справи (стягувач та боржник) своїх представників в засідання суду 03.03.2020 не направили, причини неявки суду не повідомили.
Копію ухвали від 09.02.2021 у справі № 920/371/19 отримано уповноваженим представником позивача 17.02.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуте на адресу суду відділенням поштового зв'язку.
Копія ухвали від 15.01.2021 у справі № 920/371/19 судом надіслано позивачу за адресою: 42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 10, яка підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненого судом на підставі статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за кодом 423908272575 станом на 03.03.2021, повернута відділенням поштового зв'язку на адресу Господарського суду Сумської області з відміткою «відмова від одержання».
Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Таким чином, позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Станом на 03.03.2021 від відповідача на адресу суду не надходило письмових пояснень чи заперечень щодо заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи, що згідно з частиною третьою статті 328 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяв про виправлення описок у виконавчих документах, суд визнав за можливе розглянути заяву боржника за відсутністю представника стягувача та боржника.
Встановивши обставини за поданою заявою та дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 326 ГПК України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частиною другої статті 328 ГПК України визначено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За приписами частини третьої статті 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Розглядаючи вимоги боржника щодо зупинення виконання за наказом від 20.10.2020 виданого на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2020 у справі № 920/371/19, суд виходить з того, що будь-яка заява з процесуальних питань в силу вимог статей 73-80 ГПК України повинна бути обґрунтована належними та допустимими доказами.
Проте, заявником не наведено жодних мотивів відносно доцільності зупинення виконання судового рішення, не підтверджено обставин, щодо вчинення дій з примусового стягнення заборгованості із заявника.
З огляду на наведене, зважаючи, що вимоги про зупинення виконання за наказом від 20.10.2020 виданого на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2020 у справі № 920/371/19 не обґрунтовано належним чином, суд дійшов висновку про відхилення таких вимог.
Наслідком визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Суд зауважує про те, що наведені законодавцем підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу, зокрема: видача виконавчого документу за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягаю примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення його до виконання.
Відповідно до пункту 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 Господарський процесуальний кодекс містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.
Як зазначає боржник, ним 11.11.2020 надіслано на адресу стягувача рекомендованим листом № 4200009203757 надіслано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.11.2020 року в порядку статті 601 ЦК України, згідно якої відповідач повідомив позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 197 53,74 грн, в наслідок чого грошові зобов'язання Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» перед фізичною особою-підприємцем Ничиком Віктором Володимировичем припиняються в сумі 19 753,74 грн в повному обсязі, а грошові зобов'язання фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича перед Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» припиняються в сумі 19 753,74 грн із залишком невиконаних грошових зобов'язань в сумі 39 558,56 грн.
Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
За змістом статті 203 Господарського кодексу України для зарахуванням зустрічних однорідних вимог достатньо заяви однієї сторони.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей); 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо). Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.02.2016 у справі N 6-2784цс15.
Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Отже, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.
Безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.
Проте боржником в якості доказів на підтвердження факту надсилання стягувачеві вищезазначеної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог надав суду копії фіскальних чеків №№ 0225712 0187811, 0225713 0187812 від 11.11.2020 та скріншот з офіційного сайту АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення за трек-кодом № 4200009203757, з яких не вбачається, що цим поштовим відправлення боржником надіслано стягувачеві саме заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.11.2020, згідно якої відповідач повідомив позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 197 53,74 грн.
Таким чином заява боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та додані до неї матеріали не містять доказів, у розумінні статей 76-78 ГПК України, на підтвердження факту надсилання боржником стягувачеві заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Крім того матеріали цієї справи не містять відомостей щодо стану виконання рішення Господарського суду Сумської області від 11.02.2020 у справі № 920/330/19.
Інших причин, які б підтверджували відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій відносно боржника (стягнення, зобов'язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо) заявником у заяві не зазначено та документально не підтверджено.
З огляду на наведені вище обставини та норми права, правових підстав для задоволення заяви відповідача - фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 28.01.2021 б/н (вх. № 662к від 02.02.2021) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 920/371/19, не вбачається.
Враховуючи наведені обставини, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача - фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 28.01.2021 б/н (вх. № 662к від 02.02.2021) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні заяви відповідача - фізичної особи-підприємця Ничика Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 28.01.2021 б/н (вх. № 662к від 02.02.2021) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 05 березня 2021 року.
3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Суддя Ю.А. Джепа