Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"04" березня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/1049/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В., при секретарі судового засідання Васильєвій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" (вул. Лодзька, 7, к. 306, м. Харків, 61099, код ЄДРПОУ 31631773) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Вараш, Рівненська область, 34400, ІК 05425046) про стягнення 1 146 327 грн 02 коп.
за участю представників сторін:
- від позивача: Пустовалова Інна Сергіївна (в режимі ВКЗ)
- від відповідача: Деркач Валерій Вікторович (в режимі ВКЗ)
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.03.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер MAP6B3WJ22142567.
09.11.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" (далі - позивач) надійшов позов до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач), у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 11, 509, 510, 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 193, 216, 218, 222 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 49, 54-57, 58 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 672 669 грн 95 коп. (з яких - 1 412 626 грн 93 коп. - основний борг, 96 706 грн 03 коп. - пеня, 22 074 грн 30 коп. - 3 % річних, 141 262 грн 69 коп. - штраф).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своєчасно та у повному обсязі своїх зобов'язань в частині оплати за Договорами поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року та № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року, які укладено між позивачем та відповідачем.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 09.11.2020 року справу № 918/1049/20 розподілено судді Заголдній Я.В.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/1049/20, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на "03.12.2020 року., запропонувати сторонам:
а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 01.12.2020 року.
б) відповідачу: подати суду відповідно до ст. 165 ГПК України протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;
в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу.
г) відповідачу: у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.
Окрім того, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.11.2020 року зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" подати суду у термін до 01.12.2020 року обґрунтований розрахунок суми нарахування та періоди нарахування (з якого по яке число і чому саме такі дати):
- 3 % річних за договором поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року у розмірі 9 282 грн 98 коп.;
- 3 % річних за договором поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року у розмірі 12 791 грн 32 коп.;
- пені за договором поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року у розмірі 42 530 грн 85 коп.;
- пені за договором поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року у розмірі 54 175 грн 18 коп.
16.11.2020 року на поштову адресу господарського суду Рівненської області від адвоката позивача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 918/1049/20 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, зокрема за допомогою програми "EasyCon" за участі представника - Пустовалової І.С.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.11.2020 року заяву адвоката позивача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" № б/н від 13.11.2020 року про участь у судовому засіданні 03.12.2020 року в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі № 918/1049/20 задоволено, постановлено провести судове засідання 03.12.2020 року о 11:30 год. по справі № 918/1049/20 у Господарському суді Рівненської області із Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" .
25.11.2020 року на поштову адресу господарського суду Рівненської області від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надійшла заява про проведення судового засідання 03.12.2020 року у справі № 918/1049/20 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, зокрема за допомогою програми "EasyCon" за участі представників - Бондаренко О.В. та/або Деркача В.В.
27.11.2020 року на офіційну електронну адресу Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшов відзив. Оригінал відзиву у паперовому вигляді на поштову адресу суду надійшов 30.11.2020 року.
30.11.2020 року від представника позивача на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали від 11.11.2020 року у справі № 918/1049/20.
У судовому засіданні 03.12.2020 року представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про проведення наступного судового засідання у справі № 918/1049/20 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, зокрема за допомогою програми "EasyCon".
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.12.2020 року відкладено підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження на 21.12.2020 року, усну заяву адвоката позивача про участь у судовому засіданні 21.12.2020 року в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі № 918/1049/20 задоволено, постановлено провести судове засідання 21.12.2020 року із Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", усну заяву адвоката відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі № 918/1049/20 задоволено, постановлено провести судове засідання 21.12.2020 року по справі № 918/1049/20 із Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
11.12.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява від 07.12.2020 року про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем боргу у розмірі 50 000 грн 00 коп. після відкриття провадження у даній справі.
21.12.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява про направлення поштової кореспонденції на електронну адресу адвоката Пустовалової І.С.: in_ness_a@ukr.net.
21.12.2020 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідач вживає заходи для погашення існуючого боргу та для мирного врегулювання спору. 21.12.2020 року на поштову адресу суду надійшов оригінал вказаного клопотання у паперовому вигляді.
21.12.2020 року підготовче засідання не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заголдної Я.В.
Про неможливість проведення судового засідання 21.12.2020 року розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Господарського суду Рівненської області https://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/pres-centr/novyny/1044678/ в мережі Інтернет.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.12.2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.01.2021 року.
12.01.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника відповідача надійшло клопотання № 206/001 від 06.01.2021 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у даній справі з використанням власних технічних засобів, зокрема за допомогою програми "EasyCon" за участі представників Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Бондаренко О.В. (bonav@rnpp.atom.gov.ua) або Деркача В.В. (електронна адреса: dervv@rnpp.atom.gov.ua).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.01.2021 року клопотання представника відповідача № 206/001 від 06.01.2021 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі № 918/1049/20 задоволено, постановлено провести судове засідання 13.01.2021 року по справі № 918/1049/20 у Господарському суді Рівненської області із Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
13.01.2021 року на електронну адресу Господарського суду Рівненської області від представника відповідача надійшла заява, у якій останній вказує про часткове погашення боргу в загальній сумі 239 957 грн 24 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 10805 від 01.12.2020, №11567 від 10.12.2020, №12403 від 24.12.2020, №12559 від 29.12.2020. 14.01.2021 року на поштову адресу суду надійшов оригінал вказаної заяви у паперовому вигляді.
У судовому засіданні 13.01.2021 року представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання з метою перевірки надходження коштів щодо сплати основного боргу на рахунок позивача, оскільки станом на день проведення судового засідання представнику позивача про часткове погашення боргу не відомо.
Крім того, представники позивача та відповідача в судовому засіданні 13.01.2021 року заявили усні клопотання про проведення судового засідання 02.02.2021 року у справі № 918/1049/20 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, зокрема за допомогою програми "EasyCon".
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.01.2021 року продовжено за ініціативою суду процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 02.02.2021 року, усну заяву адвоката позивача про участь у судовому засіданні 02.02.2021 року в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі № 918/1049/20 задоволено, постановлено провести судове засідання 02.02.2021 року із Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", усну заяву адвоката відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі № 918/1049/20 задоволено, постановлено провести судове засідання 02.02.2021 року із Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
У судовому засіданні 02.02.2021 року оголошено перерву до 08.02.2021 року.
08.02.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшла заява, у якій останній повідомляє про часткове погашення боргу в загальній сумі 30 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 525 від 20.01.2021 року. 09.02.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшов оригінал вказаної заяви у паперовому вигляді.
08.02.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява від 04.02.2021 року про зменшення позовних вимог на загальну суму 219 957 грн 24 коп.
У судовому засіданні 08.02.2021 року представник позивача в режимі ВКЗ просив суд з урахуванням заяв від 07.12.2020 року та від 04.02.2021 року зменшити позовні вимоги до відповідача у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості за Договором № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року на загальну суму 269 957 грн 24 коп. та просив суд стягнути з відповідача 1 402 712 грн 71 коп. (з яких - 1 142 669 грн 69 коп. - основний борг, 96 706 грн 03 коп. - пеня, 22 074 грн 30 коп. - 3 % річних, 141 262 грн 69 коп. - штраф).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.02.2021 року прийнято заяви Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" від 07.12.2020 року та від 04.02.2021 року про зменшення позовних вимог, закрито підготовче провадження у справі № 918/1049/20, призначено справу № 918/1049/20 до судового розгляду по суті на 02.03.2021 року, усну заяву адвоката позивача про участь у всіх судових засіданнях у справі № 918/1049/20 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду задоволено, постановлено проводити усі судові засідання у справі № 918/1049/20 у Господарському суді Рівненської області із Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", усну заяву адвоката відповідача про участь у судовому засіданні 02.03.2021 року в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі № 918/1049/20 задоволено, постановлено провести судове засідання 02.03.2021 року із Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" за участю представника Бондаренко О.В.
09.02.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява, яку було озвучено адвокатом Пустоваловою І.С. усно у судовому засіданні 08.02.2021 року, про участь у всіх судових засіданнях у справі № 918/1049/20 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
16.02.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у даній справі з використанням власних технічних засобів, зокрема за допомогою програми "EasyCon" за участі представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Деркача В.В.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.02.2021 року клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі № 918/1049/20 задоволено, постановлено провести судове засідання 02.03.2021 року із Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» за участю представника відповідача Деркача В.В.
01.03.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від представника відповідача надійшла заява, у якій вказано про часткову сплату відповідачем основного боргу за Договором № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року на загальну суму 196 431 грн 69 коп., що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 1733 від 19.02.2021 року на суму 77 110 грн 61 коп.;
- № 1842 від 19.02.2021 року на суму 119 321 грн 08 коп.
01.03.2021 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про внесення даних адвоката позивача Пустовалової І.С. до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 918/1049/20.
Господарським судом задоволено заяву представника позивача та надано представнику Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" доступ до справи № 918/1049/20 у системі "Електронний суд".
01.03.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява (вх. № 592/21 від 01.03.2021 року) про зменшення позовних вимог на загальну суму 256 385 грн 69 коп.
02.03.2021 року у судовому засіданні розпочато розгляд справи № 9018/1049/20 по суті.
У судове засідання 02.03.2021 року з'явився уповноважений представник позивача у режимі ВКЗ.
Представник відповідача з технічних причин не вийшов на зв'язок у режимі ВКЗ за допомогою програми "EasyCon", про що складено акт № 918/1049/20 від 02.03.2021 року.
Зважаючи на необхідність заслухання вступного слова відповідача та необхідність детального дослідження матеріалів справи з урахуванням усіх доводів та заперечень учасників справи, господарський суд дійшов висновку про неможливість вирішення спору у судовому засіданні 02.03.2021 року.
02.03.2021р присутній представник позивача не заперечив . проти оголошення перерви у судовому засіданні на 04.03.2021р.
При цьому, господарський суд за власної ініціативи дійшов висновку про проведення судове засідання 04.03.2021 року по справі № 918/1049/20 у Господарському суді Рівненської області із відповідачем в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" за участю представника відповідача Деркача В.В.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 04.03.2021 року, постановлено провести судове засідання 04.03.2021 року по справі № 918/1049/20 у Господарському суді Рівненської області із Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: www.court.gov.ua) за участю представника відповідача Деркача Валерія Вікторовича.
03.03.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшла заява, у якій Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у зв'язку з виникненням технічних проблем у системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" оголосити перерву у судовому засіданні, призначеному на 02.03.2021 року.
03.03.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява вх. № 2095/21 від 03.03.2021 року, у якій адвокат Пустовалова І.С. просить суд:
- закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмір 246 431 грн 69 коп. за Договором поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року;
- проводити усі наступні судові засідання у системі "EasyCon".
У судове засідання 04.03.2021 року з розгляду справи по суті з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача у режимі ВКЗ.
Представник позивача наполягала на задоволенні поданих заяв вх. № 592/21 від 01.03.2021 року та вх. № 2095/21 від 03.03.2021 року.
Судом встановлено, що заяву про зменшення позовних вимог вх. № 592/21 від 01.03.2021 року подано представником позивача поза межами процесуальних строків, встановлених ч. 2 ст. 46 ГПК України, а саме - після закінчення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.03.2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" (вх. № 592/21 від 01.03.2021 року) про зменшення позовних вимог на загальну суму 256 385 грн 69 коп. залишено без розгляду, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" вх. № 2095/21 від 03.03.2021 року про закриття провадження у справі № 918/1049/20 в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмір 246 431 грн 69 коп. та про проведення усіх наступних судових засідань у системі "EasyCon" задоволено частково, відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" вх. № 2095/21 від 03.03.2021 року в частині проведення усіх наступних судових засідань у системі "EasyCon", закрито провадження у справі № 918/1049/20 в частині стягнення основного боргу у сумі 256 385 грн 69 коп.
Відтак предметом розгляду у справі № 918/1049/20 є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 146 327 грн 02 коп. (з яких - 886 284 грн 00 коп. - основний борг, 22 074 грн 30 коп. - 3 % річних, 96 706 грн 03 коп. - пеня, 141 262 грн 69 коп. - штраф).
Представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі на загальну суму 1 146 327 грн 02 коп. з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача не заперечив про існування заборгованості за Договором поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року, який укладено між позивачем та відповідачем, в частині основного боргу, однак повідомив, що заборгованість перед постачальником з оплати поставленої продукції виникла через складну фінансову ситуацію Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та спричинена найбільшою енергетичною кризою.
Також відповідач вказав, що після відкриття провадження у справі № 918/1049/20 проведено повну оплату основної заборгованості за Договором поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року та частину основної заборгованості за Договором № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року.
При цьому представник відповідача заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог в іншій частині та просив суд відмовити у стягненні 96 706 грн 03 коп. - пені та 141 262 грн 69 коп. - штрафу, а також у частині зайво нарахованих 3 % річних із підстав, викладених у відзиві, зокрема у зв'язку з тим, що на його переконання:
- умовами договорів поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року та № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року не встановлено конкретний розмір пені та штрафу за порушення виконання грошового зобов'язання;
- стороною позивача неправильно визначено початок відліку строку нарахування 3 % річних за видатковою накладною № 122 від 20.01.2020 року - 23.03.2020 року, хоча потрібно було визначити 24.03.2020 року;
- стороною позивача неправильно визначено початок відліку строку нарахування 3 % річних за видатковою накладною № 124 від 29.01.2020 року - 05.04.2020 року, хоча потрібно було визначити 08.04.2020 року.
- стороною позивача неправильно визначено початок відліку строку нарахування 3 % річних за видатковою накладною № 128 від 26.02.2020 року - 10.05.2020 року, хоча потрібно було визначити 12.05.2020 року.
Судом встановлено, що контррозрахунку розміру 3 % річних відповідач суду не надав.
Позивач у справі не виявив бажання скористатися своїм процесуальним правом на подання відповіді на відзив. При цьому у заяві про зменшення позовних вимог (вх. № 3052 від 11.12.2020 року) Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" вказує, що отримавши відзив, позивач не згоден із позицією відповідача, наполягає на стягненні основної суми боргу, пені, штрафу та 3 % річних, так як у зв'язку з довготривалою несплатою за поставлений товари позивач поніс певні фінансові збитки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
17.12.2019 року між Державним підприємством "Національна атомна компанія "Енергоатом" (далі - замовник) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", в особі генерального директора Павлишина Павла Яремовича, котрий діє на підставі довіреності від 22.05.2019 року, зареєстрованої в реєстрі за № 822, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" (далі - постачальник), в особі директора Венгерова Олександра Юрійовича, котрий діє на підставі Статуту, з іншої сторони, при спільному згадуванні Сторони, укладено Договір поставки № 53-122-01-19-08999 (далі - Договір № 1).
04.02.2020 року між Державним підприємством "Національна атомна компанія "Енергоатом" (далі - замовник) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", в особі т. в. о. генерального директора Куроєдова Сергія Вікторовича, котрий діє на підставі довіреності від 10.12.2019 року, зареєстрованої в реєстрі за № 2010, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" (далі - постачальник), в особі директора Венгерова Олександра Юрійовича, котрий діє на підставі Статуту, з іншої сторони, при спільному згадуванні Сторони, укладено Договір поставки № 53-122-01-20-09166 (далі - Договір № 2).
Згідно з п. 1.1. Договорів № 1 та № 2 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник в свою чергу зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договорів № 1та № 2).
Предметом поставки по договору № 1 є 44170000-2 прокат плоский Ст3, передбачені специфікацією № 1 до даного Договору (п. 1.2. Договору № 1)
Предметом поставки по договору № 2 є 44170000-2 (плити, листи, стрічки та фольга, пов'язані з конструкційними матеріалами) передбачені специфікацією № 1 до даного Договору (п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 1.3. Договорів № 1 та № 2 умови Договору викладені сторонами у відповідності до "Інкотермс 2010 року. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", які застосовуються із врахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.
Як вбачається із п. 2.1. Договору № 1 ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 818 545 грн 00 коп., крім того ПДВ - 163 709 грн 00 коп. Загальна сума договору складає 982 254 грн 00 коп.
У відповідності до розділу 2 Договору № 2 ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 778 680 грн 00 коп., крім того ПДВ - 155 736 грн. 00 коп. Загальна сума договору складає 934 416 грн 00 коп.
Згідно з Договорами № 1 та № 2 кількість товару та ціна за одиницю товару вказану у специфікації № 1 (додаток № 1) до даного договору. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає. До ціни продукції включена вартість упакування, маркування, страхування, доставки та інші понесені постачальником витрати на умовах поставки DDP Інкотермс-2010.
У розділі 3 Договору № 1 сторони узгодили, що продукція поставляється постачальником на умовах DDP Інкотермс-2010, в строк 45 календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, Рівненська обл., склад РВ ВП «Складське господарство ДП "НАЕК "Енергоатом". При поставці продукції сторони керуються діючим законодавством та даним Договором.
У відповідності до розділу 3 Договору № 2 сторони узгодили, що продукція поставляється постачальником на умовах DDP Інкотермс-2010, в січні-лютому 2020 року. Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, Рівненська обл., склад РВ ВП "Складське господарство» ДП "НАЕК "Енергоатом". При поставці продукції сторони керуються діючим законодавством та даним Договором.
У відповідності до п. 4.1 Договорів № 1 та № 2 кількість та асортимент продукції визначається у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору).
Розділ 6 Договорів № 1 та № 2 регулює порядок проведення розрахунків, згідно з яким оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Згідно п.8.4 Договорів № 1 та № 2 датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення продукції переходить до Замовника з моменту поставки продукції.
У розділі 9 Договорів № 1 та № 2 узгоджено відповідальність сторін.
У відповідності до п. 11.1. Договорів № 1 та № 2 останні вважаються укладеним з моменту їх підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів, які застосовують печатку). Строк дії даних договорів - по 31.12.2020 року.
Судом встановлено, що зазначені Договори № 1 та № 2 з додатками № 1 (специфікація № 1) та № 2 (технічні вимоги) підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договорів, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
Судом встановлено, що постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" відвантажив, а вантажоодержувач прийняв товар на виконання умов Договору № 1 (Договір поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року) на загальну суму 966 846 грн 84 коп., що підтверджується:
- видатковою накладною № 122 від 20.01.2020 року на суму 411 198 грн 97 коп. та товарно-транспортною накладною № 2001 від 20.01.2020 року (том 1, а.с. 36-37);
- видатковою накладною № 123 від 22.01.2020 року на суму 424 705 грн 69 коп. та товарно-транспортною накладною № 2002 від 22.01.2020 року (том 1, а.с. 38-39);
- видатковою накладною № 124 від 29.01.2020 року на суму 130 942 грн 18 коп. та товарно-транспортною накладною № 124 від 29.01.2020 року (том 1, а.с. 40-41).
Як вбачається із листа відповідача № 2023/041 від 07.02.2020 року, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" повідомило позивача, що згідно з умов договору № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року продукція, отримана згідно видаткової накладної № 122 від 20.01.2020 року, пройшла вхідний контроль. Ярлик на придатну продукцію № 1-4, 5-8 від 06.02.2020 року (том 1, а.с. 129).
Судом встановлено, що по видатковій накладній № 123 від 22.01.2020 року було виготовлено 2 ярлика на придатну продукцію, а саме:
- 10.02.2020 року (№ 1-4, 5-13) на суму товару з ПДВ - 350 224 грн 70 коп. (том 1, а.с. 136);
- 17.02.2020 року (№ 1-4, 5-14) на суму товару з ПДВ - 74 480 грн 99 коп. (том 1, а.с. 135).
Із матеріалів справи вбачається, що ярлик на придатну продукцію (№ 1-4, 5-24) по видатковій накладній № 124 від 29.01.2020 року виготовлено 19.02.2020 року (том 1, а.с. 134).
Відтак враховуючи умови п. 6.1 Договору № 1 (оплата здійснюється протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію), суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок з оплати за поставлену продукцію у розмірі:
- 411 198 грн 97 коп. із 07.02.2020 року по 22.03.2020 року включно - за видатковою накладною № 122 від 20.01.2020 року;
- 350 224 грн 70 коп. із 11.02.2020 року по 26.03.2020 року включно - за видатковою накладною № 123 від 22.01.2020 року (ярлик від 10.02.2020 року);
- 74 480 грн 99 коп. із 18.02.2020 року по 03.04.2020 року включно - за видатковою накладною № 123 від 22.01.2020 року (ярлик від 17.02.2020 року);
- 130 942 грн 18 коп. із 20.02.2020 року по 04.04.2020 року включно - за видатковою накладною № 124 від 29.01.2020 року.
В порушення умов Договору № 1 відповідачем станом на час звернення з даним позовом до суду лише частково із простроченням проведено оплату за поставлений товар за видатковою накладною № 122 від 20.01.2020 року на загальну суму 288 332 грн 73 коп., а саме:
- 13.04.2020 року на суму 12 100 грн 22 коп.;
- 29.04.2020 року на суму 36 580 грн 30 коп.;
- 30.04.2020 року на суму 55493 грн 45 коп;
- 18.05.2020 року на суму 134 158 грн 76 коп;
- 13.08.2020 року на суму 50 000 грн 00 коп.
Крім того, відповідач із простроченням частково оплатив зобов'язання за видатковою накладною № 123 від 22.01.2020 року у загальному розмірі 159 415 грн 28 коп., а саме:
- 13.04.2020 року на суму 5 579 грн 10 коп.;
- 13.04.2020 року на суму 8 052 грн 50 коп.;
- 07.05.2020 року на суму 35 783 грн 68 коп.;
- 19.05.2020 року на суму 40 000 грн 00 коп.;
- 25.05.2020 року на суму 30 000 грн 00 коп.;
- 26.05.2020 року на суму 40 000 грн 00 коп.
Також відповідачем із простроченням частково оплачено зобов'язання за видатковою накладною № 124 від 29.01.2020 року на загальну суму 2 709 грн 90 коп., а саме:
- 13.04.2020 року на суму 590 грн 93 коп.;
- 13.04.2020 року на суму 2 118 грн 97 коп.
Таким чином, до пред'явлення позову непогашеними залишалися зобов'язання відповідача за Договором № 1 (Договір поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року) за видатковими накладними № 122 від 20.01.2020 року, № 123 від 22.01.2020 року та № 124 від 29.01.2020 року на загальну суму 516 388 грн 93 коп.
Із матеріалів справи вбачається, що постачальник звертався до замовника із претензією № 65-1 від 05.06.2020 року про сплату боргу за Договором № 1.
У відповіді на претензію замовник повідомив, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" здійснить оплату заборгованості за даним договором в найкоротший термін.
Однак, у зв'язку із порушенням замовником зобов'язання за Договором поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року постачальник змушений був звернутися до Господарського суду Рівненської області із даними позовними вимогами про стягнення основного боргу у розмірі 516 388 грн 93 коп., а також пені у розмірі 42 530 грн 85 коп., штрафу у розмірі 51 638 грн 89 коп. та 3 % річних у розмірі 9 282 грн 98 коп.
Судом встановлено, що відповідачем у справі № 918/1049/20 повністю сплачено заборгованість перед позивачем за Договором поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року у розмірі 516 388 грн 93 коп. після відкриття провадження у даній справі, що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 10805 від 01.12.2020 року на суму 50 000 грн 00 коп.;
- № 11567 від 10.12.2020 року на суму 72 866 грн 24 коп.;
- № 12403 від 24.12.2020 року на суму 65 969 грн 33 коп.;
- № 12559 від 29.12.2020. року на суму 51 121 грн 67 коп.;
- № 525 від 20.01.2021 року на суму 30 000 грн 00 коп.
- № 1204 від 09.02.2021 року на суму 50 000 грн 00 коп.;
- № 1733 від 19.02.2021 року на суму 77 110 грн 61 коп.;
- № 1842 від 19.02.2021 року на суму 119 321 грн 08 коп.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.02.2020 року прийнято заяви Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" від 07.12.2020 року та від 04.02.2021 року про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості за Договором № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року на загальну суму 269 957 грн 24 коп.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.03.2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" вх. № 2095/21 від 03.03.2021 року про закриття провадження у справі № 918/1049/20 в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмір 246 431 грн 69 коп. задоволено.
Зважаючи на викладене, станом на 04.03.2021 року як вбачається із матеріалів справи, у Державного підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" перед Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" відсутня основна заборгованість за Договором поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року.
Крім того, судом встановлено, що постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" відвантажив, а вантажоодержувач прийняв товар на виконання умов Договору № 2 (Договір поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року) на загальну суму 896 238 грн 00 коп., що підтверджується:
- видатковою накладною № 127 від 26.02.2020 року на суму 404 838 грн 00 коп та товарно-транспортною накладною № 127 від 26.02.2020 року (том 1, а.с. 30, 34);
- видатковою накладною № 128 від 26.02.2020 року на суму 475 398 грн 00 коп. та товарно-транспортною накладною № 127 від 26.02.2020 року (том 1, а.с. 31, 34);
- видатковою накладною № 129 від 04.03.2020 року на суму 9 954 грн 00 коп. (том 1, а.с. 32);
- видатковою накладною № 130 від 13.03.2020 року на суму 6 048 грн 00 коп. (том 1, а.с. 33).
Із матеріалів справи вбачається, що ярлик на придатну продукцію (№ 1-4, 5-66) по видатковій накладній № 127 від 26.02.2020 року виготовлено 30.03.2020 року (том 1, а.с. 132).
Ярлик на придатну продукцію (№ 1-4, 5-65) по видатковій накладній № 128 від 26.02.2020 року виготовлено 25.03.2020 року (том 1, а.с. 133).
Ярлик на придатну продукцію (№ 1-4, 5-80) по видатковій накладній № 129 від 04.03.2020 року виготовлено 30.03.2020 року (том 1, а.с. 131).
Ярлик на придатну продукцію (№ 1-4, 5-86) по видатковій накладній № 130 від 13.03.2020 року виготовлено 31.03.2020 року (том 1, а.с. 130).
Відтак враховуючи умови п. 6.1 Договору № 2 (оплата здійснюється протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію), суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок з оплати за поставлену продукцію у розмірі:
- 404 838 грн 00 коп. із 31.03.2020 року по 14.05.2020 року включно за видатковою накладною № 127 від 26.02.2020 року;
- 475 398 грн 00 коп. із 26.03.2020 року по 09.05.2020 року включно за видатковою накладною № 128 від 26.02.2020 року;
- 9 954 грн 00 коп. із 31.03.2020 року по 14.05.2020 року включно за видатковою накладною № 129 від 04.03.2020 року;
- 6 048 грн 00 коп. із 01.04.2020 року по 15.05.2020 року включно за видатковою накладною № 130 від 13.03.2020 року.
У зв'язку із неналежним виконанням замовником своїх зобов'язань по оплаті за Договором поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року, постачальник звернувся до замовника із претензією № 65-2 від 05.06.2020 року про сплату боргу за Договором № 2.
У відповіді на претензію замовник повідомив, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" здійснить оплату заборгованості за даним договором в найкоротший термін.
Однак, у зв'язку із порушенням замовником зобов'язання за Договором поставки поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року постачальник змушений був звернутися до Господарського суду Рівненської області із даними позовними вимогами про стягнення основного боргу у розмірі 896 238 грн 00 коп., а також пені у розмірі 54 175 грн 18 коп., штрафу у розмірі 89 623 грн 80 коп. та 3 % річних у розмірі 12 791 грн 32 коп.
Відповідачем сплачено частину основної заборгованості за Договором № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року, який укладено між позивачем та відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 1738 від 19.02.2021 року на суму 9 954 грн 00 коп.
Зважаючи на викладене, як вбачається із матеріалів справи, у Державного підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" перед Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" існує основна заборгованість за Договором поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року у розмірі 886 284 грн 00 коп.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отримання відповідачем продукції за видатковими накладними № 122 від 20.01.2020 року на суму 411 198 грн 97 коп., № 123 від 22.01.2020 року на суму 424 705 грн 69 коп., № 124 від 29.01.2020 року на суму 130 942 грн 18 коп., № 127 від 26.02.2020 року на суму 404 838 грн 00 коп., № 128 від 26.02.2020 року на суму 475 398 грн 00 коп., № 129 від 04.03.2020 року на суму 9 954 грн 00 коп., № 130 від 13.03.2020 року на суму 6 048 грн 00 коп. без заперечень на склад, свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарської операції поставки та прийняття продукції саме на виконання договірних зобов'язань за Договорами поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року та № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року, які укладено між позивачем та відповідачем.
Також як свідчать матеріали справи, замовник (покупець, відповідач) не відмовився прийняти товар за Договорами № 1 та № 2, заперечень щодо ціни, кількості, якості чи комплектності товару не має.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.
Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.
Сторони Договорів-1 та 2 на підставі вільного волевиявлення домовилися, погодили та зафіксували у п. 6.1 Договорів, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС".
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар за Договорами 1 та 2 на загальну суму 1 863 084 грн 84 коп., а відповідач розрахувався за отриманий ним товар частково в сумі 976 800 грн 84 коп., при чому проплати відповідачем здійснювалися несвоєчасно як до (у загальному розмірі 450 457 грн 91 коп.), так і після (у загальному розмірі 526 342 грн 93 коп.) пред'явлення позову та відкриття провадження у даній справі № 918/1049/20.
Враховуючи, що відповідач в порушення вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.
Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог у частині стягнення основного боргу у загальному розмірі 886 284 грн 00 коп. за Договором поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем основної заборгованості у загальному розмірі 886 284 грн 00 коп. за Договором поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року за отриманий від позивача товар.
Крім того, предметом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" є, зокрема, стягнення з Державного підприємства "Національна атомна компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" 3 % річних у загальному розмірі 22 074 грн 30 коп. та зокрема:
- за Договором поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року у розмірі 9 282 грн 98 коп.;
- за Договором поставки № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року у розмірі 12 791 грн 32 коп.
Представник відповідача заперечив проти задоволення заявлених позовних у частині зайво нарахованих 3 % річних у зв'язку з тим, що на його думку:
- стороною позивача неправильно визначено початок відліку строку нарахування 3 % річних за видатковою накладною № 122 від 20.01.2020 року - 23.03.2020 року, хоча потрібно було визначити 24.03.2020 року;
- стороною позивача неправильно визначено початок відліку строку нарахування 3 % річних за видатковою накладною № 124 від 29.01.2020 року - 05.04.2020 року, хоча потрібно було визначити 08.04.2020 року.
- стороною позивача неправильно визначено початок відліку строку нарахування 3 % річних за видатковою накладною № 128 від 26.02.2020 року - 10.05.2020 року, хоча потрібно було визначити 12.05.2020 року.
Стосовно суми стягнення 3 % річних суд зауважує наступне.
Господарський суд відхиляє аргументи відповідача про неправильність початку періоду нарахування 3 % річних за видатковими накладними № 122, 124 та 128, оскільки сторони узгодили та зафіксували у п. 6.1 Договорів № 1 та № 2, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію, а не банківських днів.
При цьому господарський суд зауважує, що твердження відповідача про те, що, оскільки останній день строку оплати припав на вихідний, то останній день такого строку відповідно переноситься на наступний робочий день - є неправильним. Адже, умовами Договорів № 1 та № 2 встановлено строк обрахунку оплати поставленого товару саме в календарних днях. А тому відповідач повинен був враховувати такі обставини під час виконання своїх договірних обов'язків.
Окрім цього суд враховує наступні положення законодавства.
Згідно з правилами ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Згідно з нормами ст. 67 Кодексу законів про працю України, при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
На думку відповідача, оскільки останній день сплати за поставлений товар припадає на суботу чи неділю, - останній день строку переноситься на наступний робочий день за неробочим. Однак відповідач не надав суду доказів/обгрунтувань, за якими вихідним днем на підприємстві відповідача є субота чи неділя. Також відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що субота та неділя є вихідними днями у банківських установах та їх відділеннях, де здійснюється обслуговування відповідача.
Крім того, відповідач не надав суду доказів про те, що він не зміг виконати свій обов'язок по оплаті товару з таких причин.
Відтак суд не приймає вказані твердження, оскільки вони не підтверджені відповідними доказами.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Заперечення відповідача стосовно визначеного позивачем початку прострочення заборгованості по видаткових накладних № 123, 127, 129 та 130 не надходили.
Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На думку суду, встановлені обставини щодо прострочення відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленого товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача.
Окрім того, зобов'язання зі сплати 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про його сплату є додатковою до основної вимоги.
У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Позивачем правильно встановлено перший день нарахування 3 % річних за такими видатковими накладними, а саме:
- із 23.03.2020 року - за видатковою накладною № 122 від 20.01.2020 року;
- із 27.03.2020 року - за видатковою накладною № 123 від 22.01.2020 року (ярлик від 10.02.2020 року);
- із 05.04.2020 року - за видатковою накладною № 124 від 29.01.2020 року.
Однак, позивач не врахував, що по видатковій накладній № 123 від 22.01.2020 року було виготовлено 2 ярлика на придатну продукцію, а саме:
- 10.02.2020 року (№ 1-4, 5-13) на суму товару з ПДВ - 350 224 грн 70 коп. (том 1, а.с. 136);
- 17.02.2020 року (№ 1-4, 5-14) на суму товару з ПДВ - 74 480 грн 99 коп. (том 1, а.с. 135).
Відтак враховуючи умови п. 6.1 Договору № 1 (оплата здійснюється протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію), суд дійшов висновку, що нарахування 3 % річних на заборгованість у розмірі: 350 224 грн 70 коп. за видатковою накладною № 123 від 22.01.2020 року (ярлик від 10.02.2020 року) - слід проводити із 27.03.2020 року, а на заборгованість у розмірі 74 480 грн 99 коп. за видатковою накладною № 123 від 22.01.2020 року (ярлик від 17.02.2020 року) - із 04.04.2020 року.
Позивач нараховує 3 % річних по кожній видатковій накладній № 122, 123 та 124 із врахуванням часткових проплат на залишок непогашеного боргу по 01.11.2020 року включно.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Сума 3% річних нарахована позивачем до сплати відповідачу за видатковою накладною № 122 від 20.01.2020 року на загальну суму 122 866 грн 64 коп. становить 2 262 грн 09 коп.
Судом перевірено розрахунок 3% річних долучений позивачем до справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останній не є арифметично вірним, оскільки обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3 % річних за видатковою накладною № 122 від 20.01.2020 року становить 3 762 грн 39 коп.
Оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 2 262 грн 09 коп. за видатковою накладною № 122 від 20.01.2020 року, господарський суд задовольняє дану позовну вимогу у розмірі, який просить стягнути позивач.
Сума 3% річних нарахована позивачем до сплати відповідачу за видатковою накладною № 123 від 22.01.2020 року на загальну суму 265 290 грн 41 коп. становить 4 797 грн 03 коп.
Судом перевірено розрахунок 3% річних долучений позивачем до справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останній не є арифметично вірним, оскільки обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3 % річних за видатковою накладною № 123 від 22.01.2020 року становить 4 095 грн 66 коп. + 1 294 грн 26 коп. = 5 389 грн 92 коп.
Оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 4 797 грн 03 коп. за видатковою накладною № 123 від 22.01.2020 року господарський суд задовольняє дану позовну вимогу у розмірі, який просить стягнути позивач.
Сума 3% річних нарахована позивачем до сплати відповідачу за видатковою накладною № 124 від 29.01.2020 року на загальну суму 128 232 грн 28 коп. становить 2 223 грн 86 коп.
Судом перевірено розрахунок 3% річних долучений позивачем до справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останній не є арифметично вірним, оскільки обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3 % річних за видатковою накладною накладною № 124 від 29.01.2020 року становить 2 219 грн 56 коп.
Оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 2 223 грн 86 коп. за видатковою накладною № 124 від 29.01.2020 року, господарський суд задовольняє дану позовну вимогу частково у розмірі 2 219 грн 56 коп. та відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги у розмірі 04 грн. 30 коп.
Крім того, судом встановлено, що позивачем правильно встановлено перший день нарахування 3 % річних за такими видатковими накладними, а саме:
- із 15.05.2020 року за видатковою накладною № 127 від 26.02.2020 року;
- із 10.05.2020 року за видатковою накладною № 128 від 26.02.2020 року;
- із 15.05.2020 року за видатковою накладною № 129 від 04.03.2020 року;
- із 16.05.2020 року за видатковою накладною № 130 від 13.03.2020 року.
Позивач нараховує 3 % річних по кожній видатковій накладній № 127, 128, 129 та 130 по 01.11.2020 року включно.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Сума 3% річних нарахована позивачем до сплати відповідачу за 171 день прострочення за видатковою накладною № 127 від 26.02.2020 року на загальну суму 404 838 грн 00 коп. становить 5 689 грн 92 коп.
Судом перевірено розрахунок 3% річних долучений позивачем до справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останній не є арифметично вірним, оскільки обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3 % річних за видатковою накладною № 127 від 26.02.2020 року становить 5 674 грн 37 коп. (171 день прострочення).
Оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 5 689 грн 92 коп. за видатковою накладною № 127 від 26.02.2020 року, господарський суд задовольняє дану позовну вимогу частково у розмірі 5 674 грн 37 коп. та відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги у розмірі 15 грн. 55 коп.
Сума 3 % річних нарахована позивачем до сплати відповідачу за 176 день прострочення за видатковою накладною № 128 від 26.02.2020 року на загальну суму 475 398 грн 00 коп. становить 6 876 грн 99 коп.
Судом перевірено розрахунок 3% річних долучений позивачем до справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останній не є арифметично вірним, оскільки обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3 % річних за видатковою накладною № 128 від 26.02.2020 року становить 6 858 грн 20 коп. (176 днів прострочення).
Оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 6 876 грн 99 коп. за видатковою накладною № 128 від 26.02.2020 року, господарський суд задовольняє дану позовну вимогу частково у розмірі 6 858 грн 20 коп. та відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги у розмірі 18 грн 79 коп.
Сума 3% річних нарахована позивачем до сплати відповідачу за 171 день прострочення за видатковою накладною № 129 від 04.03.2020 року на загальну суму 9 954 грн 00 коп. становить 139 грн 90 коп.
Судом перевірено розрахунок 3% річних долучений позивачем до справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останній не є арифметично вірним, оскільки обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3 % річних за видатковою накладною № 129 від 04.03.2020 року становить 139 грн 52 коп. (171 день прострочення).
Оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 139 грн 90 коп. за видатковою накладною № 129 від 04.03.2020 року, господарський суд задовольняє дану позовну вимогу частково у розмірі 139 грн 52 коп. та відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги у розмірі 00 грн 38 коп.
Сума 3% річних нарахована позивачем до сплати відповідачу за 170 днів прострочення за видатковою накладною № 130 від 13.03.2020 року на загальну суму 6 048 грн 00 коп. становить 84 грн 51 коп.
Судом перевірено розрахунок 3% річних долучений позивачем до справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останній не є арифметично вірним, оскільки обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3 % річних за видатковою накладною № 130 від 13.03.2020 року становить 84 грн 28 коп.
Оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 84 грн 51 коп. за видатковою накладною № 130 від 13.03.2020 року, господарський суд задовольняє дану позовну вимогу частково у розмірі 84 грн 28 коп. та відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги у розмірі 00 грн 23 коп.
Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог у частині стягнення 3 % річних за Договорами № 1 та № 2 у загальному розмірі 22 035 грн 05 коп. При цьому господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 39 грн 25 коп.
Що стосується вимог позивача про стягнення пені та штрафу, то господарський суд зауважує наступне.
Позивач при поданні позовної заяви просив суд стягнути з відповідача 96 706 грн 03 коп. - пені та 141 262 грн 69 коп. - штрафу за Договорами поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року та № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року.
При цьому відповідач зазначає, що у позовній заяві позивач не визначив норми закону, на підставі якої нараховується пеня та штраф за Договорами № 1 та № 2. Також відповідач у відзиві звертає увагу, що за Договорами поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року та № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року ані пеня, ані штраф за порушення строків оплати товару не передбачені.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Як вбачається з аналізу чинних норм законодавства, неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 року зазначає, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Судом встановлено, що з умов укладених між сторонами Договорів № 1 та № 2 вбачається, що сторони не передбачили відповідальності за прострочення виконання Замовником своїх зобов'язань з оплати за поставлену продукцію у вигляді пені та/або штрафу.
За приписом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У своїй постанові від 20.06.2018 року по справі №904/5922/17, що прийнята у подібних правовідносинах, Верховний Суд констатує, що в тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Частина 6 ст. 231 ГК України, не є нормою законодавства, яка встановлює обов'язок та умови сплати пені, тобто не є безумовною підставою для стягнення неустойки в силу закону, а відтак не може бути застосована у даному випадку.
При цьому, з огляду на характер правовідносин, які склались між сторонами, відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати товару не передбачена законодавчими актами.
Верховний Суд у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 року проаналізував ст. 231 ГК України та зазначив, що положення ч. 6 ст. 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається облікової ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, ч. 2 ст. 231 ГК України, у ч. 6 цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.
Оскільки сторони, укладаючи Договори № 1 та № 2, не погодили відповідальність за несвоєчасне виконання покупцем (замовником) зобов'язання по оплаті товару у вигляді пені та /або штрафу, умовами Договорів № 1 та № 2 взагалі не встановлено розмір неустойки за порушення виконання грошового зобов'язання, а ч. 6 ст. 231 ГК України також не встановлює конкретного розміру (відсотку) пені та штрафу, а лише встановлює порядок його визначення у договорі, виходячи з облікової ставки Національного банку України, позовна вимога про стягнення з відповідача 96 706 грн 03 коп. - пені та 141 262 грн 69 коп. штрафу є безпідставною, а тому суд відмовляє у її задоволенні.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28.10.2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати по договору поставки та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.
Суд на підставі доказів, наданих позивачем та відповідачем, встановив факт перебування сторін у договірних відносинах та встановив факт порушення відповідачем прав позивача.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача за Договорами поставки № 53-122-01-20-09166 від 04.02.2020 року та № 53-122-01-19-08999 від 17.12.2019 року заборгованості у розмірі 908 319 грн. 05 коп. (з яких - 886 284 основний борг, 22 035 грн 05 коп. - 3 % річних). При цьому господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 39 грн 25 коп., а також в частині вимог про стягнення пені у розмірі 96 706 грн 03 коп. та штрафу у розмірі 141 262 грн 69 коп.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у даній справі при поданні позовної заяви є стягнення з відповідача 1 672 669 грн 95 коп. (з яких - 1 412 626 грн 93 коп. - основний борг, 96 706 грн 03 коп. - пеня, 22 074 грн 30 коп. - 3 % річних, 141 262 грн 69 коп. - штраф).
Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 1 672 669 грн 95 коп. позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 25 090 грн 05 коп.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у необхідному розмірі 25 090 грн 05 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 396 від 06.11.2020 року. (том1, а.с. 11).
Крім того, після прийняття заяв про зменшення позовних вимог ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.02.2021 року та закриття провадження у справі в частині ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.03.2021 року сума судового збору, що підлягає сплаті за позовні вимоги складає 17 194 91 грн. судового збору.
Господарським судом роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" про можливість повернення судового збору у розмірі 7 895 грн 14 коп. за його письмовим клопотанням.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 908 319 грн. 05 коп. (з яких - 886 284 основний борг, грн 05 коп. - 3 % річних), то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 13 624 грн 79 коп., який покладається на відповідача.
Сума судового збору у розмірі 3 570 грн 12 коп. залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Вараш, Рівненська область, 34400, ІК 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" (вул. Лодзька, 7, к. 306, м. Харків, 61099, код ЄДРПОУ 31631773) 908 319 (дев'ятсот вісім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 05 коп. (з яких - 886 284 (вісімсот вісімдесят шість тисяч двісті вісімдесят чотири) основний борг, 22 035 (двадцять дві тисячі тридцять п'ять) грн 05 коп. - 3 % річних).
3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 39 грн 25 коп. відмовити.
4. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 96 706 грн 03 коп. відмовити.
5. У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 141 262 грн 69 коп. відмовити.
6. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Вараш, Рівненська область, 34400, ІК 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРСПЕЦСЕРВІС" (вул. Лодзька, 7, к. 306, м. Харків, 61099, код ЄДРПОУ 31631773) 13 624 (тринадцять тисяч шістсот двадцять чотири) грн 79 коп. судового збору.
7. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2021 року.
Суддя Заголдна Я.В.