65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3072/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/3072/20
За позовом: Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 39816845)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” (65069, м.Одеса, вул. Дунаєвського, 1; код ЄДРПОУ 41031695)
про стягнення 173644,26 грн.
Представники:
від прокуратури: Врублевська О.О., за посвідченням
від позивача: Кучеренко Г.А., самопредставництво
від відповідача: Майко І.І., за довіреністю
Встановив: Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” про стягнення 173644,26 грн.
Позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 173644,26 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2020р. прийнято позовну заяву Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3072/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "30" листопада 2020 р. о 10:40. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві та прокуратурі відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано прокуратуру та учасників справи у підготовче засідання, призначене на 30.11.2020р. о 10:40.
26.11.2020р. до суду відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” просило суд зупинити провадження у справі №916/3072/20 до розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи №420/2342/20 за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області.
27.11.2020р. відповідачем було подано заяву про долучення документів до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду 30.11.2020р. було відкладено підготовче засідання на 07.12.2020 року о 10:30.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2020р. повідомлено відповідача по справі №916/3072/20: Товариство з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” про судове засідання, яке відбудеться "07" грудня 2020 р. о 10:30.
04.12.2020р. до суду від прокуратури надійшли заперечення проти клопотання щодо зупинення провадження у справі.
07.12.2020р. до суду позивачем було подано відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні, яке відбулось 07.12.2020р., судом було задоволено клопотання представника відповідача та залучено відзив на позовну заяву до матеріалів справи, а також судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення до 23.12.2020р. о 16:30. та запропоновано позивачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати відповідачу та прокуратурі відповідь на відзив, оформлену з урахуванням вимог, встановлених ст.166 ГПК України, в строк до 21.12.2020р.
23.12.2020р. до суду позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
23.12.2020р. до суду відповідачем було подано відповідь на заперечення проти клопотання щодо зупинення провадження.
23.12.2020р. до суду прокуратурою було подано відповідь на відзив.
23.12.2020р. до суду відповідачем було подано клопотання про витребування доказів та в судовому засіданні 23.12.2020р. представником відповідача зауважено суду щодо необхідності огляду оригіналів документів, наданих до позовної заяви, задля встановлення відповідності поданих прокурором до позову копій, оригіналам, наявним у позивача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2020р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/3072/20 на 30 днів до 03.02.2021р. Відкладено підготовче засідання на "18" січня 2021р. о 14:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 18.01.2021р. о 14:30. Витребувано у Державної служби України з безпеки на транспорті оригінали наступних документів: Акту №048086 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.11.2019р.; Акту №0005172 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 01.11.2019р.; Довідку №0078790 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.11.2019р.; Розрахунок плати за проїзд до актів №048086, 0005172 від 01.11.2019р. на суму 6272,55 євро.
18.01.2021р. до суду відповідачем було подано заперечення.
18.01.2021р. протокольною ухвалою суду 18.01.2021р. було відкладено підготовче засідання на 02.02.2021 року о 12:00.
Клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” просило суд зупинити провадження у справі №916/3072/20 до розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи №420/2342/20 за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було залишено судом без задоволення, оскільки судом не було встановлено відповідних обставин об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства та зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини та факти, які є предметом судового розгляду справи №916/3072/20.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2021р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3072/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "17" лютого 2021р. о 10:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 17.02.2021р. о 10:00.
У судовому засіданні, яке відбулось 17.02.2021р. судом було оголошено перерву по справі до 25.02.2021р. о 10:00.
Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №4 підтримує поданий позов в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та просить суд його задовольнити.
Державна служба України з безпеки на транспорті підтримує позов прокуратури та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 173644,26 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” заперечує проти позову Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 підтримує поданий позов в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та просить суд відмовити в його задоволенні.
У судовому засіданні 25.02.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 04.03.2021р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, суд встановив.
Подаючи позов в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, прокурором було зазначено суду, що Одеською місцевою прокуратурою №4 вивчено матеріали Управління Укртрансбезпеки в Тернопільській області щодо порушення автомобільним перевізником Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001.
В обґрунтування поданого позову прокурор посилався на ч. 2 ст. 29 Закону України „Про дорожній рух”, ст. 1, ст. 6, ч. 3 ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт”, п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006р., п.п. 4 п.2, п.3, п. 27, п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007р. „Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування”.
Начальником Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області 22.10.2019р. затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області у період з 28.10.2019р. по 03.11.2018р.
Проведення рейдової перевірки транспортних засобів у Тернопільській обл. а/у М-12 км 152-192 передбачено направленням на рейдову перевірку № 006687 від 31.10.2019р.
Уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області 01.11.2019р. на автомобільній ділянці Тернопільська обл. а/д М-12 км 161 в ході здійснення рейдової перевірки, а саме: габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки - LIEBHERR, модель LTM 1200, номерний знак НОМЕР_1 : лізингоодержувачем, тобто користувачем (перевізником) якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс”, код ЄДРПОУ: 41031695, виявлено порушення порядку проїзду великовагових/ великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Вказаний транспортний засіб - автокран LIEBHERR, модель LTM 1200, номер шассі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі договору оперативного лізингу № 09/08-2019/1 від 09.08.2019 переданий у користування Товариству з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс”.
За результатами проведення габаритно-вагового контролю 01.11.2019р. складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 048086 від 01.11.2019р. та акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 0005172 від 01.11.2019р.
Разом з тим, за результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю зафіксовано наступне: повна маса транспортного засобу склала 72 тонни, нормативно допустима 40 тонн, габаритні параметри: довжина - 16,3 м, допустима 22 м, ширина - 3 м, допустима - 2,6 м, висота - 3,8 м, допустима - 4 м.
Прокурор зазначає, що Уповноваженою особою Управління складено розрахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів № 2 від 01.11.2019р. до актів №048086, 0005172 від 01.11.2019р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів, згідно якого плата за проїзд великовагового транспортного засобу склала 6272,55 євро, що у відповідності до розрахунку Національного банку України станом на час вчинення правопорушення, а саме 01.11.2019р. становить - 173644,26 грн.
Також ґрунтуючи заявлені позовні вимоги прокурор посилався на п. 22.5. Правил дорожнього руху України, ст. 33 Закону України „Про автомобільні дороги”, п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994р.
Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №048086 від 01.11.2019р. та акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0005172 від 01.11.2019р., що свідчать, за поясненнями прокурора, про порушення вимог ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт”, якою встановлено, що надання послуг із перевезення вантажу, в тому числі з перевищенням габаритних або вагових обмежень без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами, або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків та вказані порушення вчинені саме відповідачем.
Як було пояснено суду прокурором, цього ж дня відповідачу зроблено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 6272,55 євро та відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 01.11.2019, курс гривні до євро складає 2768,32 грн. Таким чином, нарахована плата у розмірі 6272, 55 євро становить 173644, 26 грн.
Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області повідомлено належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” про складання актів, розрахунку та необхідність сплати коштів за проїзд у добровільному порядку, що підтверджується відповідним листом № 66305/36/24-19 від 04.11.2019р.
Позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 173644,26 грн.
Надаючи відзив на позовну заяву Товариством з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” було зазначено суду наступне.
Посилаючись на ст. 1 Закону України „Про автомобільний транспорт”, відповідачем було зазначено суду, що вона має вичерпний перелік транспортних засобів призначених для перевезення пасажирів та/або вантажів, але також є й термін „транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій {для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль- майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо)”, тобто, як вказує відповідач, автокран є транспортним засобом спеціального призначення призначений для виконання спеціальних робіт та не пристосований для перевезення вантажів та/або пасажирів.
Разом з цим, за поясненнями відповідача, згідно ДСТУ 2986- 95 „Крани Вантажопідіймальні”: вантажопідіймальний кран - машина циклічної дії, призначена для підіймання та переміщення в просторі вантажу, підвішеного за допомогою гака чи утримуваного іншим вантажозахоплювальним органом. Також в ДСТУ є термін „самохідний кран” - пересувний кран, обладнаний механізмом для пересування під час роботи та транспортування. Таким чином, у своїй господарській діяльності наша компанія використовує самохідні вантажопідіймальні крани на спеціалізованому автомобільному шасі, які не пристосовані для перевезення вантажів чи пасажирів. Крім того, згідно митної електронної декларації (форма МД-2), оформленої саме на LIEBHERR LTM 1200, номерний знак ІМS 607: „автокран складається з автомобільного шасі на якому постійно встановлена кабіна водія на 2 місця та поворотний кран”, тобто автокран є неподільним механізмом який складається із зазначених елементів та як також зазначено в декларації: „не призначений для перевезення вантажів та людей” - тобто не підпадає під вищевказаний термін „автомобільний перевізник” зокрема на який посилається позивач.
Підсумовуючи викладене, відповідачем було зазначено суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” використовує неподільні автомобільні крани, які є транспортними засобами спеціального призначення, що призначені для виконання спеціальних робочих функцій, але не призначені для перевезення вантажу та/або пасажирів, тому відповідач не є перевізником вантажу та/або пасажирів.
Також відповідач стверджував, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” не підпадає під дію Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 та Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879, оскільки автомобільний кран не пристосований для перевезення пасажирів та вантажів, а згідно ст.1 ЗУ „Про автомобільний транспорт” відповідач не є перевізником.
Крім того, відповідачем наголошувалось суду, що Акти ГВК, Довідка ГВК, Розрахунок та Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 181265 від 01.11.19р., складені Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільскій області, не відображають дійсних обставин справи, складені з грубим порушенням змісту та процедури складення, а тому підлягають скасуванню.
За поясненнями відповідача, в Акті №048086 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.11.2019р. та Акті №0005172 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 01.11.2019р. в пунктах 5 „Суб'єкт, що перевіряється” зазначено „ТОВ «Одесакрансервіс”, хоча підприємство відповідача має назву „ТОВ «Одескрансервіс”, тобто найменування суб'єкта не відповідає дійсності.
Також, як пояснює відповідач, в пунктах 6 „Найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного” вказано „мобільний телескопічний автокран”, що не відповідає дійсності, оскільки рішенням суду встановлено, що перевезення вантажу не відбувалось та як вже неодноразово було вказано, неподільний автомобільний кран є транспортним засобом спеціального призначення, що призначені для виконання спеціальних робочих функцій, а не для перевезення вантажу.
У Довідці №0018790 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.11.2019р. відсутні будь-яке посилання на тип транспортного засобу, результати вагового контролю, а саме навантаження на осі та підпис оператора вагового комплексу. При цьому, як стверджує відповідач, позивач в заяві вказав: „за результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю зафіксоване наступне: 1) повна маса транспортного засобу склала 72 тонни...” - однак зважування транспортного засобу не проводили, яким чином було встановлено фактичну масу транспортного засобу відповідачу невідомо, що у свою чергу ставить під сумнів правильність проведення розрахунку.
Відтак, за твердженнями відповідача, у Розрахунку № б/н від І плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відсутні номер розрахунку, зазначена незрозуміла дата складання, як підстава зазначено „згідно акта від 01.11.2019 № 048086 , 0005872”, однак акту з таким номером надано не було, також у оригінальному примірнику, наданому Товариству з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс”, відсутня інформація у пункті „Платник”, що не дає змогу ідентифікувати, у відношенні кого було складено цей документ, проте, у копії, надісланій пізніше, „Платник” зазначений як „ТОВ „Одескрансервіс”, що, як пояснює відповідач, дає змогу вважати що було складено два різних документа або було допущено виправлення у складені документи, що у свою чергу також є неприпустимим.
Також відповідачем було пояснено суду, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 06.06.2018р. у справі № 820/1203/17 та постанові від 05.02.2020р. у справі №820/2475/18, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговими транспортними засобами є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. При цьому, як вказує відповідач, позивач в порушення норм процесуального законодавства, не надає жодних доказів в обґрунтування позиції відносно того, що дії відповідача є винними та завдали будь-яких збитків державі внаслідок руйнування доріг загального користування.
В Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним трап спортом № 181265 від 01.11.2019р., як зазначає відповідач, в супереч встановленій формі, не зазначено державний орган який його склав та у графі „що належить” також зазначено „ТОВ „Одесакрансервіс”.
Разом з цим, як звертає увагу суду відповідач, в акті зазначено „Під час перевірки виявлено порушення вимог ЗУ „Про автомобільний транспорт” па п. 22.5 ПДР України, а саме - рух транспортного засобу LIEBHERR, реєстраційний номер ІМS 607 масою 72000 кг та шириною 3 м. здійснювався без відповідного дозволу” та посилаючись на п. 22.5. ПДР України зазначає, що з вище зазначеного пункту не вбачається необхідність отримання будь-якого дозволу, а рух транспортних засобів забороняється у разі перевезення подільних вантажів, при цьому як встановлено рішенням суду - перевезення вантажів не відбувалось, тобто п. 22.5 ПДР України порушено не було.
За позицією відповідача, в Акті проведення перевірки зазначено: „у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України „Про автомобільний транспорт” ч.1 абз.16 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу”, однак, як вказує відповідач, оскільки, як зазначалось вище, автомобільний кран не призначений для будь-якого перевезення вантажу та факт того, що ніякого перевезення вантажу не відбувалось підтверджено та Акт проведення перевірки є незаконним.
Надаючи відповідь на відзив, прокуратурою було зазначено суду наступне.
Прокурором було зазначено суду, що твердження відповідача про те, що він не є перевізником у розумінні ст. 1 Закону України „Про автомобільний транспорт”, оскільки автомобільний кран є транспортним засобом спеціального призначення, та не пристосований для перевезення вантажу, не є підставою для не внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, оскільки устаткування, що встановлене на транспортний засіб з метою виконання операцій з вантажами необхідно враховувати як вантаж.
Так, відповідно до п.1.10 Правил дорожнього рух, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Тобто, законодавцем ототожнено поняття вантажу та встановленого спеціального обладнання чи механізмів на транспортному засобі.
Відповідно до ДСТУ 2986-95 „Крани Вантажопідіймальні” вантажопідіймальний кран - машина циклічної дії, призначена для підіймання та переміщення в просторі вантажу, підвищеного за допомогою гака чи утримуваного іншим вантажозахоплювальним органом. Самохідний кран - пересувний кран, обладнаний механізмом для пересування під час роботи та транспортування.
Прокуром пояснює, що як зазначає відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” у своїй господарській діяльності використовує самохідні вантажопідіймальні крани на спеціалізованому автомобільному шасі, яке як зазначає відповідач не пристосоване для перевезення вантажу, однак, як стверджує прокурор, з даним твердженням відповідача не можливо погодитись, оскільки вказане шасі пристосоване саме для пересування та транспортування крану, який сам по собі і є вантажем.
Також прокурор вважає, що відсутні підстави брати до уваги посилання відповідача, на лист Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 315/1- 31-18 від 25.04.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” із роз'ясненням про неможливість застосування норм Постанов КМУ від 08.11.2006 № 1567 та № 879 від 27.07.2007 до транспортного засобу - кран, оскільки відомості, викладені в даному листі стосуються іншого факту, встановленого перевіркою іншого територіального органу Укратрансбезпеки щодо іншого транспортного засобу.
Крім того, як звертає увага суду прокурор, відповідач не оскаржував дії Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області щодо проведення зазначеної у позовній заяві перевірки, відсутні будь-які судові рішення, якими б дії щодо проведення перевірки були визнані протиправними чи результати здійснення габаритно-вагового контролю були спростовані.
З урахуванням викладеного, прокурор вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до наданих заперечень, Товариством з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” надавались додаткові пояснення щодо вантажу та його перевезення, а також щодо листа від Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №315/1-31-18 від 25.04.2018р., крім того, зверталась увага суду та було зазначено, що не проведення зважування транспортного засобу під час здійснення габаритно-вагового контролю, ставить під сумнів встановлення факту маси транспортного засобу відповідача.
Також відповідачем було пояснено суду, що прокурором не надано доказів в обґрунтування позиції з приводу нанесення Товариством з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” збитків державі, які останній повинен відшкодувати у вигляді плати за проїзд.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача та відповідача, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Заступником керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в позовній заяві в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, та направленим на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 173644,26 грн., суд зазначає наступне.
Як передбачено ч. 2 ст. 29 Закону України “Про дорожній рух”, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” визначено, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними, дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007р. “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування”, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами Національної поліції, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Підпунктом 4 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними, дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007р. “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законом параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Як з'ясовано судом, начальником Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області 22.10.2019р. затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області у період з 28.10.2019р. по 03.11.2018р. та проведення рейдової перевірки транспортних засобів у Тернопільській обл. а/у М-12 км 152-192 передбачено направленням на рейдову перевірку № 006687 від 31.10.2019р.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.
Положенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м. (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м.), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 тон (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т, здвоєнні осі - 18 т, строєні - 24 т), або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Умовами ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт” визначено, зокрема, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до ст. 33 Закону України „Про автомобільні дороги”, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Закону України „Про автомобільний транспорт” передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Отже, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговими транспортними засобами є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт” визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Судом встановлено, що Уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області 01.11.2019р. на автомобільній ділянці Тернопільська обл. а/д М-12 км 161 в ході здійснення рейдової перевірки, а саме: габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки - LIEBHERR, модель LTM 1200, номерний знак НОМЕР_1 : лізингоодержувачем, тобто користувачем (перевізником) якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс”, код ЄДРПОУ: 41031695, виявлено порушення порядку проїзду великовагових/ великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Вказаний транспортний засіб - автокран LIEBHERR, модель LTM 1200, номер шассі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі договору оперативного лізингу № 09/08-2019/1 від 09.08.2019 переданий у користування Товариству з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс”.
За результатами проведення габаритно-вагового контролю 01.11.2019р. складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 048086 від 01.11.2019р. та акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 0005172 від 01.11.2019р. Разом з тим, за результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю зафіксовано наступне: повна маса транспортного засобу склала 72 тонни, нормативно допустима 40 тонн, габаритні параметри: довжина - 16,3 м, допустима 22 м, ширина - 3 м, допустима - 2,6 м, висота - 3,8 м, допустима - 4 м.
Уповноваженою особою Управління складено розрахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів № 2 від 01.11.2019р. до актів №048086, 0005172 від 01.11.2019р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів, згідно якого плата за проїзд великовагового транспортного засобу склала 6272,55 євро, що у відповідності до розрахунку Національного банку України станом на час вчинення правопорушення, а саме 01.11.2019р. становить - 173644,26 грн.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про автомобільний транспорт”, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області повідомлено відповідача про складання актів, розрахунку та необхідність сплати коштів за проїзд у добровільному порядку, що підтверджується відповідним листом № 66305/36/24-19 від 04.11.2019р.
Однак, як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” в добровільному порядку не було сплачено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 6272,55 євро, що еквівалентно 173644,26 грн.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення в дохід Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 173644,26 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судом не приймаються доводи та твердження відповідача, що були надані ним за час розгляду справи, оскільки у сукупності наявні в матеріалах справи докази та документи, що були надані прокурором та Державною службою України з безпеки на транспорті, підтверджують викладені Заступником керівника Одеської місцевої прокуратури №4 обставини та факти, що стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.
Зокрема, в Акті №048086 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.11.2019р. та в Акті № 0005172 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.11.2019р. містить ідентифікаційний код ЄДРПОУ, що надає можливість суду ідентифікувати юридичну особу, щодо якої складено відповідний акт, також суд зазначає, що наявними в матеріалах справи документами підтверджено фактичну масу транспортного засобу - автокран LIEBHERR, модель LTM 1200, номер шассі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, як з'ясовано судом, на підставі договору оперативного лізингу № 09/08-2019/1 від 09.08.2019 був переданий у користування Товариству з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс”.
Також судом не приймаються доводи відповідача, за якими позиція Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” зводиться до того, що у примірнику рахунку, що було отримано відповідачем, відсутнє зазначення платника, оскільки у відповідному рахунку є посилання на відповідні акти, саме в яких визначаються, відносно якої юридичної особи було складено такі акти та, відповідно, виставлений відповідний рахунок.
Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 048086 від 01.11.2019 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 0005172 від 01.11.2019, що свідчать про порушення вимог ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт”, якою встановлено, що надання послуг із перевезення вантажу, в тому числі з перевищенням габаритних або вагових обмежень без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами, або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків. Вказані порушення вчинені саме ТОВ „Одескрансервіс”, код ЄДРПОУ: 41031695.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Підсумовуючи вищевикладене, надавши відповіді на доводи учасників справи, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті у даній справі обґрунтовані та підтверджені наданими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2604,66 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1.Позовну заяву Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” (65069, м.Одеса, вул. Дунаєвського, 1; код ЄДРПОУ 41031695) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 39816845; одержувач: УК у місті Тернополі, Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37977726, МФО 899998 казначейство України, р/р UA 758999980313191216000019751, код платежу 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 173644 (сто сімдесят три тисячі шістсот сорок чотири) грн. 26 коп.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одескрансервіс” (65069, м.Одеса, вул. Дунаєвського, 1; код ЄДРПОУ 41031695) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552; рахунок отримувача UA 808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 2604 (дві тисячі шістсот чотири) грн. 66 коп.
Повний текст рішення складено 04 березня 2021 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко