03 березня 2021 року Справа № 915/2197/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали
заяви фізичної особи-підприємця Дереновського Руслана Миколайовича від 24.02.2021 про відстрочення виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2020 у справі №915/2197/19
за позовом:Управління містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради (вул. Михайла Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213; код ЄДРПОУ 24063287)
до відповідача: фізичної особи-підприємця Дереновського Руслана Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про зобов'язання звільнити об'єкт оренди,
за участі представників учасників справи:
від стягувача: не з'явився,
від боржника: не з'явився,
25.02.2021 до суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Дереновського Руслана Миколайовича від 24.02.2021, якою заявник просить суд:
1) відстрочити виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2020 у справі №915/2197/19 з причин наявності обставин, що ускладнюють його виконання на 21 день, до відновлення працездатності сторони виконавчого провадження - ФОП Дереновського Р.М.;
2) зобов'язати державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про зупинення виконавчих дій через надання відстрочки виконання судового наказу.
Ухвалою суду від 25.02.2021 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.03.2021 о 10:30 год., зобов'язано боржника в строк до 02.03.2021 надати суду належним чином засвідчені копії доданих до заяви доказів.
03.03.2021 заявником надіслано на електронну адресу суду супровідним листом від 03.03.2021 засвідчені належним чином документи: листок непрацездатності, обстеження КТ, результати досліджень, результати досліджень на виявлення РНК коронавірусу, направлення на стаціонарне лікування.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались.
Відповідно до ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.2 ст.331 ГПК України).
Явка стягувача та боржника в судове засідання судом не визнавалась обов'язковою.
Отже, заяву слід розглядати за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2020 у справі № 915/2197/19 позов Управління задоволено повністю, зобов'язано ФОП Дереновського Р.М. звільнити об'єкт оренди, стягнуто з відповідача на користь позивача 1921 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2020 залишено без змін. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дереновського Руслана Миколайовича залишити без задоволення.
Ухвалю Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2021 у справі №915/2197/19 касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Дереновського Руслана Миколайовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2020 у справі №915/2197/19 повернути.
29.12.2020 Господарським судом Миколаївської області на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2020 видано відповідні накази.
Постановою Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 11.02.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 64462220 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2020 № 915/2197/19 про зобов'язання фізичної особи-підприємця зобов'язано ФОП Дереновського Р.М. звільнити об'єкт оренди.
Вказаною постановою встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
25.02.2021 фізична особа - підприємець Дереновський Руслан Миколайович звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2020 у справі №915/2197/19 з причин наявності обставин, що ускладнюють його виконання на 21 день, до відновлення працездатності сторони виконавчого провадження - ФОП Дереновського Р.М. та зобов'язання державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про зупинення виконавчих дій через надання відстрочки виконання судового наказу.
Заява обґрунтована тим, що в даний час виконання постанови про відкриття виконавчого провадження для боржника ускладнено гострою распіратурною хворобою COVID-19 спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2. Лікування здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», у частині застосування обмежувальних протиепідемічних заходів, обумовлених обов'язковою ізоляцією, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS -СоV-2» №211 від 11 березня 2020 року, у відповідності до вимог СТАНДАРТІВ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ «КОРОНАВІРУСНА ХВОРОБА (COVID -19), затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 березня 2020 року № 722.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі “Горнсбі проти Греції” (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною, як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 р. у справі “Фуклев проти України”, заява № 71186/01, п. 84).
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 р. у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
За приписами ч. 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За змістом ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження”, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 р. по справі № 11-рп/2012).
Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм відстрочення виконання рішення за наявності певних умов.
Так, за приписами ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на певний строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 р. у справі “Корнілов та інші проти України”, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Так, в даному випадку заява про відстрочення виконання рішення суду у даній справі обґрунтована тим, що добровільне виконання цього рішення у строки, визначені в постанові про відкриття виконавчого провадження, є неможливим у зв'язку непрацездатністю боржника спричиненою гострою распіратурною хворобою COVID-19.
При постановленні даної ухвали судом також враховано наступне.
Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров'я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).
Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», обмежувальні протиепідемічні заходи - медико-санітарні та адміністративні заходи, що здійснюються в межах осередку інфекційної хвороби з метою запобігання її поширенню;
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, зобов'язані:
вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб;
виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров'я та наукових установ, у яких вони лікуються;
проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження.
На підтвердження обставин, викладених у заяві, боржником надано суду: листок непрацездатності, обстеження КТ, результати досліджень, результати досліджень на виявлення РНК коронавірусу, направлення на стаціонарне лікування.
Стягувачем заперечень щодо відстрочення виконання рішення суду не надано.
Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як свідчать надані боржником докази, він отримав з 22.02.2021 перебуває на амбулаторному лікуванні та 02.03.2021 отримав ургентне направлення 2723-2033-4019-1510 на госпіталізацію (стаціонарне лікування).
З урахуванням викладеного, а також з огляду на захворювання боржника, дотримуючись принципів “справедливої рівноваги” та “справедливого балансу” у розумінні ст. 6 Конвенції, господарський суд дійшов висновку, що в цьому випадку наявні правові підстави для часткового задоволення заяви про відстрочення виконання рішення на 21 день до 17 березня 2021 року включно (з дати подання заяви до господарського суду).
Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Верховний Суд у постанові від 20.09.2018 р. у справі № 905/2953/17 зробив наступний висновок: “Так, ГПК України передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до протоколу судового засідання від 15.09.2020 під час ухвалення судового рішення сторони не були присутні.
Отже, датою ухвалення рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2020 є дата складення та підписання повного тексту - 25.09.2020, тому період його відстрочення не може перевищувати більше одного року та тривати більше ніж до 25.09.2021.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.07.2020 у справі 908/1884/19.
Стосовно вимоги боржника про зобов'язання державної виконавчої служби винести постанову про зупинення виконавчих дій по виконавчому провадженню суд зазначає наступне.
Ані положеннями ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ані ст. 331 ГПК України не передбачає постановлення судом рішення про зупинення виконавчих дій по виконавчому провадженню.
Натомість, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов'язок сторони виконавчого провадження невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю, зокрема, про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання.
На підставі чого у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій.
Таким чином, вимоги боржника про зобов'язання державної виконавчої служби винести постанову про зупинення виконавчих дій по виконавчому провадженню є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву фізичної особи-підприємця Дереновського Руслана Миколайовича від 24.02.2021 про відстрочення виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2020 у справі №915/2197/19 задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2020 у справі №915/2197/19 на 21 день - до 17.03.2021 включно.
3. Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.03.2021.
Суддя В.О.Ржепецький