02 березня 2021 року Справа № 915/1310/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661)
в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ ВП 20915546)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАН КОМПЛЕКТ”, пр-т. Московський, 23, м. Київ, 04655 (код ЄДРПОУ 39264856)
про стягнення коштів в сумі 344 187, 45 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАН КОМПЛЕКТ”, пр-т. Московський, 23, м. Київ, 04655 (код ЄДРПОУ 39264856)
до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (код ЄДРПОУ 24584661)
в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ ВП 20915546)
про стягнення коштів в сумі 2 537 751, 87 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Касьянов М.Г.;
від відповідача: Ващенко М.С.
До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАН КОМПЛЕКТ” пені в розмірі 209 502, 27 грн. та штрафу у розмірі 134 685, 18 грн.
23.11.2020 року до господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “СТАН КОМПЛЕКТ” з зустрічним позовом (вх. № 14896/20 від 23.11.2020 року), в якому ТзОВ “СТАН КОМПЛЕКТ” просить суд відкрити провадження за даним зустрічним позовом та розглядати його разом з первісним позовом та стягнути з ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” заборгованість за поставлений товар в розмірі 2 486 304, 00 грн., 44 142, 55 грн. - 3 % річних та 7 305, 32 грн. - інфляційних втрат.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.12.2020 року прийнято зустрічний позов (вх. № 14896/20 від 23.11.2020 року) ТзОВ “СТАН КОМПЛЕКТ” до спільного розгляду з первісним позовом. Об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 24.12.2020 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.12.2020 року відмовлено ТзОВ “СТАН КОМПЛЕКТ” у задоволенні клопотання (вх. № 15811/20 від 10.12.2020 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду по справі № 915/1310/20, призначеного на 24.12.2020 року, у зв'язку з відсутністю технічної можливості.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.12.2020 року задоволено клопотання ДП “НАЕК “Енергоатом” (вх. № 16156/20 від 17.12.2020 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 04.02.2021 року. Доручено Північному апеляційному господарському суду організувати в приміщенні цього суду участь представника ТзОВ “СТАН КОМПЛЕКТ” в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.01.2021 року задоволено клопотання ДП “НАЕК “Енергоатом” (вх. № 844/21 від 20.01.2021 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 02.03.2021 року.
В судовому засіданні 02.03.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача за первісним позовом.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання товару № 53-123-01-19-05825 від 11.10.2019 року, а саме: зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу пеню та штраф. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 546, 611 ЦК України, ст. 231 ГК України та умовами договору.
2. Правова позиція відповідача за зустрічним позовом.
Підставою зустрічного позову заявником зазначено обставини щодо неналежного виконання ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” умов договору на постачання товару № 53-123-01-19-05825 від 11.10.2019 року в частині здійснення оплати за поставлений товар, внаслідок чого ТзОВ “СТАН КОМПЛЕКТ” заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі та нараховано 3 % річних та інфляційні втрати. Зустрічний позов обґрунтований положеннями ст. 174, 193 ГК України, ст. 526, 530, 610, 612, 625, 655, 712 ЦК України та умовами договору.
У відзиві на первісну позовну заяву (вх. № 14880/20 від 23.11.2020 року) відповідач ТзОВ "СТАН КОМПЛЕКТ" зазначає, що:
- ДП НАЕК "Енергоатом" довго не приймав рішення про визначення переможця процедури закупівлі, у зв'язку з чим договір між сторонами укладено 11.10.2019, хоча договір міг бути укладений 01.10.2019 року, що свідчить про те, що у постачальника строк для поставки товару був не 60 днів, а 50 днів;
- за розрахунками ТзОВ "СТАН КОМПЛЕКТ" розмір неустойки є меншим.
Відповідач просив суд в позові відмовити.
В судовому засіданні 02.03.2021 року представник відповідача усно просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.
У відповіді на відзив на первісним позовом (вх. № 15174/20 від 30.11.2020 року) позивач ДП НАЕК “Енергоатом” зазначає, що постачання товару фактично здійснено: відповідно до видаткової накладної № 76 - 13.12.2019; відповідно до видаткової накладної № 15 - 05.03.2020; відповідно до видаткової накладної № 17 - 24.04.2020, що підтверджується печатками на видаткових накладних.
Посилання відповідача на те, що договір міг бути укладений раніше є припущеннями.
Додаткова угода між сторонами на зміну терміну постачання товару не укладалась.
У відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. 16157/20 від 17.12.2020 року) позивач ДП НАЕК “Енергоатом” посилаючись на п. 7.1 договору та ст. 617 ЦК України вказує, що у зв'язку зі значним зростанням простроченої заборгованості ДП “Гарантований покупець” перед ДП НАЕК “Енергоатом”, суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії, виникла фінансова криза неплатежів.
Відповідач зазначає, що вина ВП ЮУ АЕС відсутня.
У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (вх № 71/21 від 04.01.2021) ТзОВ "СТАН КОМПЛЕКТ" зазначив, що в силу ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України відсутність грошових коштів у боржника не звільняє останнього від відповідальності.
Доказів на підтвердження існування обставин непереборної сили не подано.
В клопотанні (вх. 1470/21 від 01.02.2021 року) позивач ДП НАЕК “Енергоатом” зазначає, що ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ» неправильно визначено граничний термін оплати за умовами договору.
Отже, ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ» при здійсненні нарахування 3 % річних неправильно визначено періоди нарахування.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
11.10.2019 року між ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (покупець) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” та ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ» (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-19-05825 (том 1, арк. 9-14).
Відповідно до п. 12.1 Договору договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою.
Відповідно до п. 12.2 Договору дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2020.
Відповідно до п. 9.5 Договору усі додатки, підписані обома сторонами, є невід'ємною частиною даного договору.
До договору сторонами складено Специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору) на загальну суму 2 486 304, 00 грн. з ПДВ (том 1, арк. 15-16).
Договір та Специфікація підписані та скріплені печатками сторін.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код СРV 42130000-9 по ДК 021:2015 - Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (запасні частини до Трубопровідної арматури) (товар СВБ), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року.
Відповідно до п. 1.3 Договору місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.
Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 2 071 920, 00 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 414 384, 00 грн. Всього з ПДВ: 2 486 304, 00 грн.
Відповідно до п. 2.2 Договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Відповідно до п. 3.2 Договору з товаром постачальник надає покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках);
- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;
- документ, що підтверджує якість товару (паспорт або сертифікат якості);
- креслення (оригінал або копія завірена виробником).
Відповідно до п. 5.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 “Про порядок приймання продукції по кількості” і П-7 “Про порядок приймання продукції по якості”, СОУ НАЕК 038:2017 “Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС”.
Відповідно до п. 3.1 Договору постачання здійснюється на протязі 60 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2019 р. на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП “Складське господарство” відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника.
Відповідно до п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Відповідно до п. 11.1.2 Договору покупець зобов'язаний приймати поставлені товари згідно розділу 5.
Відповідно до п. 11.3.1 Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 12.3 Договору закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов'язань.
Судом встановлено, що на виконання умов договору постачальником ТзОВ "Стан Комплект" поставлено покупцю ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ДП НАЕК "Енергоатом" товар в повному обсязі на загальну суму 2 486 304, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (том 1, арк. 17-19), а саме:
- видаткова накладна № 76 від 11.12.2019 року на суму 562 230, 00 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 13.12.2019 року);
- видаткова накладна № 15 від 03.03.2020 року на суму 1 276 074, 00 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 05.03.2020 року);
- видаткова накладна № 17 від 22.04.2020 року на суму 648 000, 00 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 24.04.2020 року).
Всі видаткові накладні підписано сторонами.
Товар отримано представником ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ДП НАЕК "Енергоатом" на підставі довіреностей № 4/194 від 10.12.2019, № 4/12 від 03.03.2020 та № 4/31 від 22.04.2020 (том 1, арк. 133, 137, 141).
На виконання умов п. 3.2 договору, відповідачем ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ» подано та зареєстровано податкові накладні, а саме:
- податкову накладну № 7 від 11.12.2019 року на суму 562 230, 00 грн. (том 1, арк. 134). Відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 7 від 11.12.2019 року доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 27.12.2019 року (том 1, арк. 135);
- податкову накладну № 1 від 03.03.2020 року на суму 1 276 074, 00 грн. (том 1, арк. 138). Відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 1 від 03.03.2020 року доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 24.03.2020 року (том 1, арк. 139);
- податкову накладну № 1 від 22.04.2020 року на суму 648 000, 00 грн. (том 1, арк. 142). Відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 1 від 22.04.2020 року доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2020 року (том 1, арк. 143).
На виконання умов п. 5.1 договору прийняття товару по кількості та якості оформлено ярликами на придатну продукцію (том 2, арк. 25, 26), а саме:
- на поставлений товар на суму 648 000, 00 грн. по видатковій накладній № 17 від 22.04.2020 оформлено ярлик на придатну продукцію № Я-063-3 від 15.05.2020 року;
- на поставлений товар на суму 1 276 074, 00 грн. по видатковій накладній № 15 від 03.03.2020 оформлено ярлик на придатну продукцію № Я-029-3 від 01.04.2020 року;
- на поставлений товар на суму 562 230, 00 грн. № 76 від 11.12.2019 року оформлено ярлик на придатну продукцію від 27.12.2019 року, про що зазначено в клопотанні ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ДП НАЕК "Енергоатом" (вх. 1470/21 від 01.02.2021), однак самого документу до матеріалів справи не долучено.
Отже, граничним строком для оплати за товар є:
- по видатковій накладній № 76 від 11.12.2019 року - 03.03.2020 року (включно). З 04.03.2020 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання;
- по видатковій накладній № 15 від 03.03.2020 року - 09.06.2020 року (включно). З 10.06.2020 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання;
- по видатковій накладній № 17 від 22.04.2020 року - 21.07.2020 року (включно). З 22.07.2020 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
13.12.2019 року позивачем ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ДП НАЕК "Енергоатом" направлено на адресу відповідача ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ» претензію № 32/21846 від 09.12.2019 року, в якій позивач просив до 20.12.2019 року перерахувати штрафні санкції (нараховану за період прострочки пеню за період 01.12.2019 по 05.12.2019) у розмірі 12 431, 52 грн. (том 1, арк. 20-22). Факт направлення претензії підтверджується копією опису вкладення, поштовою накладною та поштовим поверненням (том 1, арк. 23-26).
Відповідачем визнано штрафні санкції та здійснено оплату в сумі 12 431, 52 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку (том 1, арк. 27).
В подальшому 23.06.2020 ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ДП НАЕК "Енергоатом" направлено на адресу відповідача ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ» претензію № 32/186 від 19.06.2020 року, в якій позивач просив перерахувати штрафні санкції у розмірі 344 187, 45 грн. до 01.07.2020 року (том 1, арк. 28-30). Факт направлення та отримання 14.08.2020 претензії підтверджується копією опису вкладення, поштовою накладною та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 31-35).
Покупцем ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ДП НАЕК "Енергоатом" не проведено оплату за отриманий товар в сумі 2 486 304, 00 грн.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що товар за вищевказаними видатковими накладними на загальну суму 2 486 304, 00 грн. відповідачем ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ» було поставлено позивачу ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ДП НАЕК "Енергоатом" з порушенням строків, передбачених п. 3.1 договору, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу пеню та штраф за порушення строків поставки товару, що і стало підставою для звернення до суду із первісним позовом.
Невиконання позивачем ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ДП НАЕК "Енергоатом" обов'язку за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар мало наслідком виникнення заборгованості та нарахування відповідачем ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ» штрафних санкцій (3 % річних та інфляційних втрат по ст. 625 ЦК України), що і стало підставою для звернення до суду з зустрічним позовом.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
1. Щодо стягнення пені та штрафу за первісним позовом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п. 4.1 договору у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, “постачальник” зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Як вказано вище, умовами п. 3.1 договору сторони погодили граничний строк поставки товару не пізніше 30.11.2019 р., а умовами п. 3.3 договору визначили, що датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Відповідачем поставлено товар:
- за видатковою накладною № 76 від 11.12.2019 року на суму 562 230, 00 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 13.12.2019 року) з порушенням строку, встановленого умовами договору. Строк прострочки становить з 01.12.2019 по 12.12.2019, тобто 12 днів;
- за видатковою накладною № 15 від 03.03.2020 року на суму 1 276 074, 00 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 05.03.2020 року) з порушенням строку, встановленого умовами договору. Строк прострочки становить з 01.12.2019 по 04.03.2020, тобто 95 днів;
- за видатковою накладною № 17 від 22.04.2020 року на суму 648 000, 00 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 24.04.2020 року) з порушенням строку, встановленого умовами договору. Строк прострочки становить з 01.12.2019 по 23.04.2020, тобто 145 днів.
Перевіривши розрахунок розміру пені за порушення терміну постачання товару, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені в сумі 221 933, 79 грн. за період з 01.12.2019 року по 23.04.2020 року по кожній видатковій накладній окремо. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені зазначено у позовній заяві (арк. 3).
Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 209 502, 27 грн. з урахуванням здійсненої відповідачем оплати пені згідно претензії № 32/21846 від 09.12.2019 в сумі 12 431, 52 грн.
Отже, вимога про стягнення пені в сумі 209 502, 27 грн. (221 933, 79 грн. - 12 431, 52 грн.) є обґрунтованою та підставною.
У зв'язку з тим, що заборгованість відповідача становить більше 30 календарних днів, позивачем нараховано відповідачу 7 % штрафу в розмірі 134 685, 18 грн. по видатковим накладним № 15 від 03.03.2020 та № 17 від 22.04.2020.
Розрахунок штрафу здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору (арк. 3). Отже, нарахування штрафу в сумі 134 685, 18 грн. є обґрунтованим та підставним.
Позовна вимога в частині стягнення штрафу є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
2. Щодо клопотання відповідача ТзОВ "СТАН КОМПЛЕКТ" про зменшення розміру неустойки за первісним позовом.
В судовому засіданні 02.03.2021 року представник ТзОВ "СТАН КОМПЛЕКТ" усно заявив клопотання про зменшення розміру неустойки.
В обґрунтування підстав для зменшення неустойки зазначив наступні обставини:
- завершення процедури закупівлі у строки, більш пізні, ніж правомірно очікував відповідач під час подання тендерної пропозиції (том 1, арк. 112-113);
- позивач до цього часу не розрахувався за отриманий товар, хоча строк оплати сплив у лютому, травні та липні 2020 року, що підтверджується Актом звірки між сторонами договору станом на 11.09.2020 p., що негативно впливає на фінансовий стан відповідача;
- умови договору складені таким чином, що відповідач як постачальник позбавлений права вимагати від позивача сплати пені. В п. 2.2. Договору визначено: «Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується». Якби даної умови в договорі не було, то позивач мав би сплатити відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки за час затримки платежу в загальній сумі 159 260,32 гри, що становить 46% і позовних вимог позивача.
- відповідач має незначні обсяги торговельної діяльності, про що свідчать номери видаткових накладних: № 15 на початку березні 2020 року та № 17 наприкінці квітня 2020 року, з інтервалом в півтора місяця. Тобто, для відповідача дане замовлення (Договір) є суттєвим і стягнення коштів за позовними вимогами матиме негативи вплив на фінансовий стан Відповідача;
- позивач отримав вигоду від того, що користується коштами, які мав сплатити відповідачу за отриманий товар, будучи монополістом запропонував несправедливі умови договору поставки, виключивши можливість застосування до себе пені за несвоєчасну оплату;
- розмір неустойки, розрахованої позивачем, становить 14,8 % від загальної ціни товару. За таких обставин відповідач отримує негативний фінансовий результат;
- відповідач заявляє про неспівмірність балансу прав та обов'язків позивача та відповідача на користь Позивача.
Представник ДП НАЕК "Енергоатом" проти зменшення розміру неустойки заперечив.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши та оцінивши подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (пені, штрафу) є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені, штрафу.
Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2018 року у справі № 917/1068/17 та у постанові від 15.05.2018 року справі 905/2009/17.
Отже, з наведених норм випливає, що зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань. Таке зменшення не є обов'язком суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.
Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Розглянувши клопотання про зменшення розміру неустойки, судом відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне. Наведені відповідачем обставини щодо неоплати ДП НАЕК "Енергоатом" коштів за товар, а також виключення з умов договору права постачальника на нарахування пені не залежать від строків поставки товару (відсутній причинний зв'язок). Крім того, сторони відповідно до ст. 627 ЦК України є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору та виборі контрагента. Доказів вжиття відповідачем ТзОВ "СТАН КОМПЛЕКТ" заходів для належного виконання зобов'язання суду не подано. Доказів на підтвердження майнового стану відповідача ТзОВ "СТАН КОМПЛЕКТ" суду не подано, що унеможливлює надання судом оцінки збалансованості інтересів сторін. Захист майнових прав ТзОВ "СТАН КОМПЛЕКТ" відбувається за порушення виконання ДП НАЕК "Енергоатом" грошового зобов'язання відбувається шляхом стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення неустойки. Первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
3. Щодо стягнення суми основного боргу за зустрічним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 2.2 Договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Як встановлено судом вище, граничним строком для оплати за товар є:
- по видатковій накладній № 76 від 11.12.2019 року - 03.03.2020 року (включно). З 04.03.2020 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання;
- по видатковій накладній № 15 від 03.03.2020 року - 09.06.2020 року (включно). З 10.06.2020 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання;
- по видатковій накладній № 17 від 22.04.2020 року - 21.07.2020 року (включно). З 22.07.2020 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 2 036 304, 00 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості жодними доказами.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено вимоги ст. 11, 509, 525, 526, 692 ЦК України та умови договору в частині оплати за поставлений товар.
Позовна вимога в частині стягнення 2 486 304, 00 грн. - суми основного зобов'язання є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
4. Щодо стягнення суми 3 % річних та інфляційних втрат за зустрічним позовом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання (постанова КЦС ВС від 27.01.2021 № 337/5617/19).
Враховуючи порушення позивачем умов договору в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар, відповідачем нараховано 3 % річних в сумі 36 837, 23 грн. по кожній видатковій накладній окремо, а саме:
- по видаткові накладній № 76 від 11.12.2019 за період з 18.02.2020 по 31.10.2020 на суму 11 843, 70 грн.;
- по видаткові накладній № 15 від 03.03.2020 за період з 08.05.2020 по 31.10.2020 на суму 18 513, 53 грн.;
- по видаткові накладній № 17 від 22.04.2020 за період з 02.07.2020 по 31.10.2020 на суму 6 480, 00 грн.
Натомість, відповідачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 44 142, 55 грн.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що при нарахуванні суми 3 % річних позивачем неправильно визначено період нарахування 3 % річних.
Судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних та встановлено, що 3 % річних становить 31 631, 99 грн.
Детальний розрахунок 3 % річних, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (том 2, арк. 49). Розрахунок розміру 3 % річних здійснено судом за допомогою Бази "Законодавство".
Отже, вимога про стягнення 3 % річних в сумі 31 631, 99 грн. є обґрунтованою та підставною. В цій частині позов підлягає задоволенню. В решті стягнення 3 % річних слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Відповідачем також нараховано позивачу 7 305, 32 грн. - індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання. Нарахування здійснено по видатковій накладній № 15 від 03.03.2020 за період з березня по жовтень 2020 року. Перевіривши нарахування індексу інфляції, судом встановлено, що відповідачем допущено арифметичні помилки та неправильно застосовано заокруглення.
Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат та встановлено, що інфляційні втрати за період березень - жовтень 2020 року становлять 15 876, 82 грн.
Детальний розрахунок інфляційних втрат, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (том 2, арк. 50). Розрахунок розміру інфляційних втрат здійснено судом за допомогою Бази "Законодавство".
Проте, суд, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення інфляційних втрат у заявленій до стягнення відповідачем сумі 7 305, 32 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо заперечень ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ДП НАЕК "Енергоатом", які полягають у відсутності його вини та наявності форс-мажорних обставин, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).
У зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується, і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання (постанова КГС ВС від 11.10.2018 по справі № 910/20767/17).
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати” Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215, від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року № 291 та № 343 від 04.05.2020 року відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.
В подальшому карантин продовжувався і діє на день розгляду справи.
Відповідно до п. 7.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором унаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов'язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини.
Відповідно до п. 7.2 Договору форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов'язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входить повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили.
Відповідно до п. 7.3 Договору недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, наведені відповідачем підстави (зростання простроченої заборгованості ДП “Гарантований покупець” перед ДП НАЕК “Енергоатом”, фінансова криза неплатежів) не є в розумінні ст. 617 ЦК України обставинами, які звільняють боржника як від оплати за отриманий товар, так і від відповідальності.
Граничний строк оплати за товар в силу умов п. 2.2. договору припав на 03.03.2020 року, 29.05.2020 року та 16.07.2020 року по видатковим накладним відповідно. Карантин на території України введено постановою КМУ № 211 з 12.03.2020 року, тобто виконання договору мало місце вже під час дії карантину, що свідчить про обізнаність відповідача з відповідними обставинами. Вищевказане спростовує твердження відповідача про те, що карантин вплинув на виконання зобов'язань у термін, встановлений у договорі.
Крім того, відповідачем в порушення умов п. 7.2 договору не подано доказів інформування відповідача про настання форс-мажорної обставини, засвідченої відповідним сертифікатом, що в силу умов п. 7.3 договору позбавляє відповідача (покупця) можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні правові підстави для звільнення відповідача (покупця) від відповідальності за порушення зобов'язання через обставини непереборної сили.
Зустрічний позов підлягає задоволенню частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
При зверненні до суду із первісним позовом ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южноукраїнська АЕС” сплачено судовий збір в розмірі 5 162, 81 грн. (том 1, арк. 8).
При зверненні до суду із зустрічним позовом ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ» сплачено судовий збір в розмірі 38 066, 28 грн. (том 2, арк. 144).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв'язку з задоволенням первісного позову судовий збір в розмірі 5 162, 81 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ» позивачу ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южноукраїнська атомна електрична станція”.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв'язку з частковим задоволенням зустрічного позову судовий збір в розмірі 37 878, 62 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южноукраїнська атомна електрична станція” позивачу ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ».
Судовий збір в розмірі 187, 66 грн. покласти на позивача ТзОВ «СТАН КОМПЛЕКТ».
VІ. ЗУСТРІЧНЕ ЗАРАХУВАННЯ СУМ.
Відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провести у даній справі зустрічне зарахування грошових вимог по первісному та зустрічному позовах та стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАН КОМПЛЕКТ» грошові кошти в сумі 2 213 769, 67 грн. (2 563 119, 93 грн. - 349 350, 26 грн.), що складає різницю між розміром задоволених позовних вимог за зустрічним позовом та розміром задоволених позовних вимог за первісним позовом (з урахуванням судового збору).
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити первісний позов про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАН КОМПЛЕКТ”, пр-т. Московський, 23, м. Київ, 04655 (код ЄДРПОУ 39264856) на користь позивача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ ВП 20915546):
- 209 502, 27 грн. (двісті дев'ять тисяч п'ятсот дві грн. 27 коп.) - пені;
- 134 685, 18 грн. (сто тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять грн. 18 коп.) - штрафу;
- 5 162, 81 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят дві грн. 81 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
2. Частково задовольнити зустрічний позов про стягнення з відповідача за зустрічним позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ ВП 20915546) на користь позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАН КОМПЛЕКТ”, пр-т. Московський, 23, м. Київ, 04655 (код ЄДРПОУ 39264856):
- 2 486 304, 00 грн. (два мільйони чотириста вісімдесят шість тисяч триста чотири грн. 00 коп.) - заборгованості за поставлений товар;
- 31 631, 99 грн. (тридцять одна тисяча шістсот тридцять одна грн. 99 коп.) - 3 % річних;
- 7 305, 32 грн. (сім тисяч триста п'ять грн. 32 коп.) - інфляційних втрат;
- 37 878, 62 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят вісім грн. 62 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
4. Стягнути з відповідача за зустрічним позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ ВП 20915546) на користь позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАН КОМПЛЕКТ”, пр-т. Московський, 23, м. Київ, 04655 (код ЄДРПОУ 39264856):
- 2 213 769, 67 грн. (два мільйони двісті тринадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять грн. 67 коп.) - грошових коштів.
5. Наказ видати позивачу за зустрічним позовом ТзОВ “СТАН КОМПЛЕКТ” після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.03.2021 року.
Суддя Е.М. Олейняш