05.03.2021 Справа№ 914/2703/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», м.Луцьк
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Західенерго», Львівська область, м.Червоноград
та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енерго Системс», Львівська область, м.Червоноград
про стягнення 292666,13 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Західенерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енерго Системс» про стягнення 292666,13 грн.
Рішенням суду від 25.01.2020 р. позов задоволено. В резолютивній частині даного рішення зазначено про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Західенерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енерго Системс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» 285355,57 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 5848,45 грн пені, 1462,11 грн 3% річних та 2195 грн судового збору.
Разом з тим, з тексту даного рішення вбачається, що суд насправді вирішив питання про стягнення судового збору іншим чином, ніж було вказано в резолютивній частині рішення.
Так, в мотивувальній частині рішення детально описано розподіл судових витрат між сторонами і зазначено, зокрема таке «Оскільки згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів порівну, так як солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено».
У зв'язку з цим, в тексті вищевказаного рішення замість невірно зазначеного в пункті 2 резолютивної частини висновку суду про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору в сумі 2195 грн варто вважати, що ця сума судового збору підлягає стягненню з кожного з них окремо, тобто в частині судових витрат необхідно читати, що суд вирішив:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Західенерго», Львівська область, м.Червоноград, вул.Львівська, 44 (ідентифікаційний код 43115656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», м.Луцьк, вул.Єршова, 11-А (ідентифікаційний код 42159289) 2195 грн судового збору;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енерго Системс», Львівська область, м.Червоноград, вул.Львівська, 44 (ідентифікаційний код 42512080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», м.Луцьк, вул.Єршова, 11-А (ідентифікаційний код 42159289) 2195 грн судового збору.
Відповідно, з пункту 2 резолютивної частини рішення суду треба вилучити словосполучення «…та 2195 грн судового збору», водночас доповнивши резолютивну частину рішення пунктами 3 і 4 вищевказаного змісту. Також, з огляду на те, що висновок про стягнення судового збору в дійсності має бути викладений в окремих пунктах, варто вказати в кожному з них і місцезнаходження та ідентифікаційні коди юридичних осіб.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 243 Господарського процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
На переконання суду, допущені в рішенні описки підлягають виправленню, так як ні вказівка на правильний порядок розподілу судового збору, що підлягає стягненню, ані повторне зазначення ідентифікуючих даних юридичних осіб жодним чином не впливають на зміст прийнятого судом рішення та не змінюють його суті.
Отже, суд вважає за потрібне виправити допущені описки шляхом викладення п.2 резолютивної частини рішення в новій редакції та доповнення резолютивної частини рішення після пункту 2 пунктами 3 і 4, наводячи при цьому в резолютивній частини цієї ухвали вірний текст резолютивної частини рішення в цілому, з метою досягнення чіткості та зрозумілості рішення і унеможливлення невірного тлумачення його змісту.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Виправити описки, допущені в рішенні Господарського суду Львівської області від 25.01.2021 р. у справі №914/2703/20, та вважати правильною таку резолютивну частину цього рішення:
« 1. Позов задоволити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Західенерго», Львівська область, м.Червоноград, вул.Львівська, 44 (ідентифікаційний код 43115656) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енерго Системс», Львівська область, м.Червоноград, вул.Львівська, 44 (ідентифікаційний код 42512080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», м.Луцьк, вул.Єршова, 11-А (ідентифікаційний код 42159289) 285355,57 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 5848,45 грн пені, 1462,11 грн 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Західенерго», Львівська область, м.Червоноград, вул.Львівська, 44 (ідентифікаційний код 43115656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», м.Луцьк, вул.Єршова, 11-А (ідентифікаційний код 42159289) 2195 грн судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енерго Системс», Львівська область, м.Червоноград, вул.Львівська, 44 (ідентифікаційний код 42512080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», м.Луцьк, вул.Єршова, 11-А (ідентифікаційний код 42159289) 2195 грн судового збору.»
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Суддя З.П. Гоменюк