Справа № 653/4393/19
Провадження № 2/653/208/21
іменем України
02 лютого 2021 року
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Берлімової Ю.Г.
за участю секретаря Волвенко А.О.
адвоката позивача Токарєвої І.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та аліментів за минулий час, посилаючись на те, що вона та відповідач мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що після розлучення, а саме з 30 вересня 2014 року батько дітей ухиляється від своїх обов'язків та фінансово жодним чином не допомагає, діти при цьому проживають із нею та перебувають на її утриманні.
При цьому, відповідач працездатний, має добрий дохід, нерухоме майно, транспортний засіб, добрий стан здоров'я та відповідно змогу сплачувати аліменти.
У зв'язку із цим, із уточненими позовними вимогами, просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання двох дітей, що складають 4436 гривень, щомісячно, починаючи з 2016 року та до повноліття дітей.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 була відсутня. Її представник - адвокат Токарєва І.В. в судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила суд стягувати з відповідача на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі, що відповідає визначеному законом мінімуму на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дати подання позову й до досягнення дітьми повноліття. Вказала, що такий розмір аліментів був визначений за домовленістю сторін.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що згоден сплачувати аліменти в визначеному законом мінімумі, оскільки, сплачувати аліменти в більшому розмірі він не може.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Генічеського районного суду від 30 вересня 2014 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. Після розірвання шлюбу дружині відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_1 .
Від шлюбу сторони мають двох дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про його народження, серії НОМЕР_1 , виданого 19 листопада 2019 року Генічеським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Херсонській області, актовий запис № 83, а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження, серії НОМЕР_2 , виданого 03 листопада 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Генічеського районного управління юстиції Херсонської області, актовий запис № 223.
Діти мешкають разом з позивачем, що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Щасливцевської сільської ради 09 грудня 2019 року.
Згідно з нормами ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Зі змісту ч. 1 ст. 182 СК України вбачається, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З пояснень сторін вбачається, що добровільно вирішити питання щодо утримання дітей батькам не вдалось, у зв'язку із чим позивач була вимушена звернутись до суду. Діти мешкають разом із матір'ю, яка також має третю дитину від іншого шлюбу. При цьому спільні з відповідачем діти потребують фінансової допомоги на своє утримання.
Суд враховує, що відповідач є батьком дітей та з огляду на відсутність доказів щодо його непрацездатності, незадовільного стану здоров'я, наявності інших утриманців, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд зазначає, що ч. 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» такий прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
З огляду на це, враховуючи, враховуючи рівні обов'язки батьків щодо утримання дітей, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 гривень на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в розмірі 1200 гривень на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, починаючи з дати подання позову, тобто з 10 грудня 2019 року та до досягнення дітьми повноліття.
Такий розмір аліментів суд вважає справедливим та таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
З огляду на те, що позивач у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, то відповідач сплачує судові витрати на користь держави відповідно до ст. 141 ЦПК України у розмірі, що діяв на момент подачі позову, а саме за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263, 264,265, 280 ЦПК України, ст. ст. 180-184 СК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 10 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 10 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір: (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 08 лютого 2021 року.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова