Справа № 653/188/20
Провадження № 2/653/210/21
іменем України
02 лютого 2021 року
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Берлімової Ю.Г.
за участю секретаря Волвенко А.О.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про складання аліментів та про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про складання аліментів та про стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що сторони з 2013 року не проживають однією сім'єю, шлюб між ними розірваний. Від шлюбу мають двох синів, один з яких неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що після розірвання шлюбу син постійно проживав разом з відповідачем, а іншій син - ОСОБА_4 , 1996 року народження проживав із ним та був на його утриманні до серпня 2019 року, доки навчався у вищому навчальному закладі. Наголошує, що рішенням Генічеського районного суду від 09 вересня 2019 року з нього стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1100 гривень щомісячно до його повноліття, проте з вересня 2019 року син почав проживати разом з позивачем та повністю перебуває на його утриманні, як й син ОСОБА_6 , який мешкає разом з батьком близько шести років поспіль. За таких обставин вважає, що з вересня 2019 року відпали підстави для стягнення з нього аліментів на користь відповідача на утримання сина. При цьому наголошує, що відповідач не працює, ніяких доходів не має та аліменти на дитину не витрачала. Враховуючи, що син, на якого за рішенням суду стягуються аліменти проживає разом з позивачем, то відповідач повинна сплачувати йому аліменти, а так як вона є особою працездатного віку та задовільний стан здоров'я, то має змогу це робити.
З огляду на це, просить суд постановити рішення про складання з нього аліментів в розмірі 1100 гривень на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі ј частини з усіх видів її доходу щомісячно та до досягнення сином повноліття.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, з підстав, викладених в позові. Вказав, що колишня дружина з травня 2019 року вивезла речі та забрала дитину з собою. ОСОБА_7 син приїхав з навчання та жив з ним, а молодший ОСОБА_5 жив з відповідачем. В січні 2020 року колишня дружина поїхала закордон та молодший син ОСОБА_5 жив з ним до жовтня місяця. На сьогоднішній день молодший син проживає з відповідачем.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Вказала, що в січня 2019 року вона пішла від чоловіка та забрала з собою дитину, проживали у її матері у АДРЕСА_1 . В травні 2019 року вивезла речі. В січні 2020 року вона поїхала на заробітки закордон, а молодший син мешкав з батьком - позивачем. 20 березня 2020 року вона повернулась. Наголошує, що аліменти за цей період позивач не сплачував та не платить їх вже рік. З березня по жовтень 2020 року дитина мешкала то в батька, то в неї, а з жовтня мешкає разом з нею постійно.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14 березня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Генічеського районного управління юстиції Херсонської області, актовий запис № 57.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що був розірваний рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2013 року.
Також рішенням Генічеського районного суду від 09 вересня 2019 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1100 гривень щомісячно, починаючи з 26 липня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що під час розгляду справи було встановлено, що дитина мешкає з матір'ю у АДРЕСА_1 .
Звернення позивача до суду зумовлено тією обставиною, що, на думку позивача, підстави для стягнення з нього аліментів на дитину відсутні, оскільки вона постійно мешкає з ним, що дає йому підстави для втрати обов'язку їх сплачувати та наділяє його правом на отримання аліментів від відповідача на свою користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Отже, під час вирішення вказаного спору визначальним є те, разом з ким спільно проживає дитина та з якого періоду.
При цьому суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд вважає, що в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх позовних вимог.
Так, зі змісту позову вбачається, що у вересні 2019 року суд ухвалив стягувати з нього аліменти на молодшого сина та в цьому ж місяці син почав постійно жити з ним та перебувати на його утриманні.
При цьому, в судовому засіданні позивач зазначив, що дитина почала мешкати разом з ним з січня 2020 року, коли матір дитини - відповідач поїхала закордон, що не заперечується й відповідачем. Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що дитина мешкала з позивачем до березня 2020 року, поки відповідач не повернулась в Україну та з цього часу та до жовтня 2020 року дитина мешкала то з батьком, то з матір'ю. З жовтня 2020 року та до цього часу дитина продовжує проживати з матір'ю, при цьому як наголошує відповідач, аліменти позивач на час проживання з ним дитини не сплачував та не платить й наразі, примусове стягнення аліментів не здійснюється.
Таким чином, з пояснень, наданих сторонами вбачається, що дитина, на яку за рішенням суду присуджені аліменти проживала разом з позивачем лише в період з січня 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти за цей період не сплачувались. Після цього та жовтня 2020 року дитина мешкала з батьками по черзі та з жовтня 2020 року мешкає з матір'ю постійно.
За таких обставин, суд вважає, що підстави на які посилається позивач, а саме постійне проживання дитини з ним, що позбавляє його обов'язку платити аліменти та дає право на їх отримання від другого з батьків з ким дитина не мешкає не знайшли свого підтвердження.
Позивач наголошував, що вказані обставини можуть підтвердити допитані в судовому засіданні свідки, проте явка цих свідків до суду позивачем забезпечена не була. Також позивач не спростував заперечення відповідача з приводу проживання дитини з нею та визнав їх.
З огляду на вищевикладене, в задоволенні позову слід відмовити.
Також, оскільки в задоволенні позову відмовлено, то судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 141, 263, 264,265, 280 ЦПК України, ст. ст. 180-184 Сімейного кодексу України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про складання аліментів та про стягнення аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 08 лютого 2021 року.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова