Справа № 653/1555/20
Провадження № 2/653/393/21
іменем України
01 лютого 2021 року
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Берлімової Ю.Г.
за участю секретаря Волвенко А.О.
представника позивача Железнякова І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Акцент», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про припинення кредитного договору та зняття заборони за іпотечним договором,
ОСОБА_1 звернувся до суду із уточненим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Акцент», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про припинення кредитного договору та зняття заборони за іпотечним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що 02 вересня 2008 року між ним та ЗАТ «Фінансовий союз банк» був укладений кредитний договір № 069/01-08, для забезпечення виконання якого також був укладений договір іпотеки. В якості іпотечного майна в заставу було передано земельну ділянку площею 0,2185 га та домоволодіння, яке розташоване на цій земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
Вказує, що рішенням Генічеського районного суду від 04 жовтня 2011 року з нього була стягнута заборгованість за цим кредитним договором на користь правонаступника кредитора ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк», оскільки ЗАТ «Фінансовий союз банк» припинив своє існування.
Наголошує на тому, що 23 травня 2012 року між ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» та ПАТ «КБ «Аксіома» укладено договір відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» відступило право вимоги в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, за кредитним договором №069/01-08 від 02 вересня 2008 року та додатковими угодами до цього договору і за договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «Фінансовий союз банк».
05 лютого 2019 року позивачем був отриманий лист-повідомлення від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Аксіома».
Вказує, що рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 07 квітня 2014 року та ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 24 липня 2014 року майно, яке було передано мною під іпотеку визнано власністю ПАТ «КБ «Аксіома».
Проте, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ і кримінальних справ від 08 липня 2015 року дане рішення в частині позову ПАТ «КБ «Аксіома» щодо визнання права власності за ними іпотечного майна було скасовано і справу направлено на новий розгляд до Генічеського районного суду, за результатами нового розгляду яким 15 вересня 2017 року ухвалено рішення, яким визнано, що договір відступлення права вимоги № 051/01-08-вю від 20 липня 2011 року, укладений між ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» та ПАТ «КБ «Аксіома» є нікчемним та ПАТ «КБ «Аксіома» не набув права іпотекодержателя та не має права на предмет іпотеки.
За таких умов вважає, що подальше відступлення права вимоги від ПАТ «КБ «Аксіома» до ТОВ Фінансовій компанії «Акцент» щодо договорів, укладених з ОСОБА_1 є незаконним, оскільки придбання цих вимог ПАТ «КБ «Аксіома» є незаконним, враховуючи також те, що договір між ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ Фінансовій компанії «Акцент» укладений також без нотаріального посвідчення.
З огляду на це наголошує, що ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» був перепроданий та змінив назву на ПАТ «Юніон стандарт банк» (ПАТ «ЮСБ БАНК») та припинив свою державну реєстрацію як юридична особа, а отже банк є ліквідований.
При цьому враховуючи, що ПАТ «ЮСБ БАНК» нікому в рамках діючого законодавства не передав права по даному кредитному договору № 069/01-08, укладеному між ОСОБА_1 та ЗАТ «Фінансовий союз банк», правоприємником якого є ліквідований ПАТ «ЮСБ БАНК», що припинив своє існування, то договір не може виконуватись.
Крім того вважає, що оскільки кредитний договір має бути визнаний припиненим, то приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна зобов'язана зняти з державного реєстру земельну ділянку площею 0,2185 га та домоволодіння, яке розташоване на цій земельній ділянці по АДРЕСА_1 як іпотечне майно з припиненням всіх зобов'язань щодо його користування.
За таких обставин, просить суд визнати кредитний договір № 069/01-08, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Фінансовий союз банк», правоприємником якого є ліквідований ПАТ «ЮСБ Банк» припиненим, а також зобов'язати приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Лозенко В.В. зняти з державної реєстрації як іпотечне майно земельну ділянку площею 0,2185 га та домоволодіння, яке розташоване на цій земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 був відсутнім. Про день, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судових повісток, які отримав особисто. Причини неявки не повідомив.
Представник позивача - адвокат Железняков І.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наголосив на тому, що правоприємник банку, з яким позивач укладав договір є ліквідованим та права вимоги у законний спосіб не передавав, а тому договір слід визнати припиненим. Просить задовольнити позов в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Акцент» був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судових повісток, які отримані представником, а також шляхом оголошень на веб-сайті «Судова влада України», проте до судового засідання не з'явився, від нього не надійшло повідомлення про причину неявки та відзив, тому суд ухвалив слухати справу на підставі наявних у справі доказів, у відсутність відповідача, згідно ст. 280 ЦПК України.
Третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна була повідомлена про день, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судових повісток, які отримала особисто, а також шляхом оголошення на веб-сайті «Судова влада України», проте до судового засідання не з'явилась, від неї не надійшло повідомлення про причину неявки та відзив, тому суд ухвалив слухати справу на підставі наявних у справі доказів, у відсутність відповідача, згідно ст. 280 ЦПК України.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 609 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Судом встановлено, що 02 вересня 2008 року між ОСОБА_1 (позичальником) та Закритим Акціонерним Товариством «Фінансовий союз банк» (кредитором) був укладений кредитний договір № 069/01-08, предметом якого є надання позичальнику грошових коштів у тимчасове користування в сумі 130 тисяч доларів з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом, відсотками, комісіями, штрафами, пенями в строк до 27 серпня 2009 року на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань був також укладений іпотечний договір № 066/02-08 від 02 вересня 2008 року з ОСОБА_1 .
Згідно копії вказаного іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, площею 0,2185 розташованої по АДРЕСА_1 , на якій розташований двоповерховий будинок, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Зі змісту позовних вимог вбачається, що рішенням Генічеського районного суду від 04 жовтня 2011 року з ОСОБА_1 була стягнута заборгованість за цим кредитним договором на користь правонаступника кредитора - ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк», оскільки ЗАТ «Фінансовий союз банк», з яким позивач укладав кредитний договір № 069/01-08 припинив своє існування.
В подальшому, новий кредитор - ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» уклав договір з ПАТ «Комерційний банк» Аксіома» щодо відступлення права вимоги за договором між ОСОБА_1 та ЗАТ «Фінансовий союз банк» від 02 вересня 2008 року, що за посиланням позивача було предметом судового розгляду та після направлення Вищим спеціалізованим судом України справи на новий розгляд до суду першої інстанції, Генічеський районний суд своїм рішенням від 15 вересня 2017 року визнав, що ПАТ КБ «Аксіома» не набув права іпотекодержателя та не має права на предмет іпотеки.
Звернення позивача до суду за таких обставин зумовлено тим, що оскільки судовим рішенням визнано, що ПАТ КБ «Аксіома» не набув права іпотекодержателя та не має права на предмет іпотеки, то Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Аксіома» не мав права укладати договір про відступлення права вимоги до ТОВ Фінансова компанія «Акцент».
Вважає, що право кредитора за укладеним договором мав лише ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк», оскільки це визнано судовим рішенням від 04 жовтня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь заборгованості за кредитним договором, як правонаступник ЗАТ «Фінансовий союз банк» та оскільки ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» був перепроданий та змінив назву на ПАТ «Юніон стандарт банк», що ліквідований та такий банк в рамках діючого законодавства не передавав права по договору, то укладений договір не може виконуватись та підлягає визнанню як припинений із зняттям з реєстрації іпотечного майна.
Суд наголошує, що в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, на які посилається позивач та його представник, оскільки вказані обставини не підтверджуються жодними належними доказами.
Так, належність та визнання позивачем Приватного акціонерного товариства «Єкатеринославський комерційний банк» в якості правонаступника вимог кредитора Закритого акціонерного товариства «Фінансовий союз банк», із яким позивач укладав кредитний договір, забезпечений іпотекою, позивач підтверджує рішенням Генічеського районного суду від 04 жовтня 2011 року, яким, з його пояснень, з ОСОБА_1 була стягнута заборгованість за цим кредитним договором на користь правонаступника кредитора - ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк», оскільки ЗАТ «Фінансовий союз банк», з яким позивач укладав кредитний договір № 069/01-08 припинив своє існування.
Проте, позивач не надав суду копію вказаного рішення, яким заборгованість за кредитним договором стягнута з ОСОБА_1 на користь правонаступника кредитора та яким встановлені вказані обставини.
Не наданий суду й докази, що свідчать про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаного рішення, незважаючи на те, що за поясненнями представника позивача - адвоката Железнякова І.І. таке провадження було відкрито.
Крім того, позиція позивача зводиться до того, що судовим рішенням від 15 вересня 2017 року були визнані обставини щодо належної заміни кредитора з ЗАТ «Фінансовий Союз банк на підставі відступлення права вимоги, укладеним з його правонаступником - ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» та також визнано, що договір відступлення права вимоги між «Єкатеринославський комерційний банк» та ПАТ КБ «Аксіома» не був нотаріально посвідчений та що при укладенні договору не дотриманні вимоги закону, тому він вважається нікчемним, та відповідно позивач ПАТ КБ «Аксіома» не набув права іпотекодержателя, та не має права на предмет іпотеки, а отже й відступати такі права.
На підтвердження вказаної позиції позивач надав суду докази у вигляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року, який розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, розподіл майна подружжя та зустрічний позов ПАТ «КБ « Аксіома» до ОСОБА_1 , треті особи: відділ державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції, ОСОБА_2 , ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» про визнання права власності на іпотечне майно за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 07 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 24 липня 2014 року ухвалив задовольнити касаційну скаргу частково та скасувати вищевказані рішення в частині вирішення зустрічного позову та в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Так, рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 15 вересня 2017 року суд, розглянувши справу за зустрічним позовом третьої особи з самостійними вимогами Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк» «Аксіома» до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Відділ державної виконавчої служби Генічеського РУЮ, ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Юніон Стандарт банк» про передачу предмету іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки вирішив в задоволенні зустрічного позову відмовити та прийшов до висновку, що ПАТ КБ «Аксіома» не набув права іпотекодержателя відступлені ним ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» та не має права на предмет іпотеки.
Обставини, встановлені вказаним рішенням позивач вважає такими, що визначають незаконність відступлення права вимоги за кредитним договором від ПАТ «КБ « Аксіома» до ТОВ Фінансова компанія «Акцент», оскільки ПАТ «КБ « Аксіома» не були набутті права іпотекодержателя.
Проте, суд не погоджується з вказаною позицією та наголошує на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. ст. 77-80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на це слід наголосити, що докази, наданні на підтвердження позовних вимог повинні відповідати вимогам, зокрема, щодо їх належності та у випадку посилання на обставини, що встановленні судовим рішенням, такий доказ також повинен бути належним, а саме копія такого рішення повинна відповідати вимогам щодо його належного засвідчення.
Більш того, оскільки підставою для звільнення від доказування обставин, що встановлені рішенням суду є набрання цим рішенням законної сили, то відповідно й копія рішення повинна мати відмітку про набрання цим рішенням законної сили, проте надані позивачем докази не відповідають зазначеним вимогам та відповідно не можуть бути прийняті судом.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надані жодні докази, що підтверджують наявність підстав для визнання зобов'язань припиненим через ліквідацію юридичної особи, оскільки жодними належними доказами не підтверджено, що
- правонаступником ЗАТ «Фінансовий союз банк», з яким позивач укладав кредитний договір є ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк», який, з пояснень позивача, змінив назву на ПАТ «Юніон стандарт банк» та ліквідований, що також не підтверджено належними доказами, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських об'єднань;
- не надані жодні докази, що свідчать про стягнення за рішенням суду грошових коштів з позивача на користь ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» за кредитним договором, не надані докази на підтвердження наявності виконавчого провадження за цією справою, що свідчить про наявність предмету позову.
Також докази, що надані позивачем в якості підтвердження незаконності договору про відступлення права вимог за кредитним договором від ПАТ «КБ «Аксіома» до ТОВ Фінансової компанії «Акцент», з мотивів, що ПАТ «КБ « Аксіома» не набув права іпотекодержателя від ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк», обставини щодо чого, за посиланням позивача, встановлені судовим рішенням від 15 вересня 2017 року- не прийняті судом, з огляду на невідповідність цих доказів вимогам до їх належності, належного засвідчення та відсутності відомостей про набрання законної сили.
Інші докази, надані позивачем у вигляді договору № 1 про відступлення прав вимоги від 05 лютого 2019 року, за яким ПАТ «КБ «Аксіома» відступив ТОВ Фінансовій компанії «Акцент» права вимоги до позичальників, зазначених у додатках 1 та 2 до договору та відповідне повідомлення про це ОСОБА_1 , а також протокол електронного аукціону не може слугувати окремими та достатніми доказами на підтвердження позовних вимог щодо наявності підстав для визнання кредитного договору припиненим через ліквідацію юридичної особи.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання кредитного договору № 069/01-08, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Фінансовий союз банк», правонаступником якого є ліквідований ПАТ «ЮСБ Банк» припиненим слід відмовити за недоведеністю.
Відповідно в задоволенні вимоги щодо зобов'язання приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Лозенко В.В. зняти з державної реєстрації як іпотечне майно земельну ділянку площею 0,2185 га та домоволодіння, яке розташоване на цій земельній ділянці по АДРЕСА_1 слід також відмовити, оскільки така позовна вимога є похідною від вимоги про визнання договору припиненим, в задоволенні якого відмовлено.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Акцент», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про припинення кредитного договору та зняття заборони за іпотечним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, форма і зміст якої, повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 10 лютого 2021 року.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова