Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/212/21
провадження № 6/650/7/21
03 березня 2021 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Сікора О.О.,
за участю секретаря - Коваленко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Олександрівка заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»; ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення по справі № 2-398/2007,
Представник ТОВ «Брайт Інвестмент», звернувся до суду із вказаною заявою в якій просить замінити стягувача ПАТ «Комерційний банк «Надра»на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» та поновити строк для пред'явлення виконавчого листа по справі № 2-398/2007 виданого на виконання рішення Великоолександрівського районного суду від 27 серпня 2007 року, яким задоволено позов ПАТ «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 804/6/07/2006/980к/2 від 28 липня 2006 року в розмірі 7738,31 грн.
В обґрунтування вказаних вимог заявник зазначив, що рішення у цивільній справі № 2-398/2007 набрало законної сили, а у відповідності до договору від 05 серпня 2020 року про відступлення права вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» передав права вимоги за кредитним договором № 804/6/07/2006/980к/2 від 28 липня 2006 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
Відповідно до договору від 30 вересня 2020 року про відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» передала права вимоги за кредитним договором № 804/6/07/2006/980к/2 від 28 липня 2006 рокуТОВ «Брайт Інвестмент» відтак саме з 30 вересня 2020 року у заявника з'явилось право пред'явлення виконавчого листа до відповідних органів ДВС, однак строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив.
Вважає, що причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважними, оскільки ТОВ «Брайт Інвестмент» не могло раніше знати про дану обставину, так як ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент», разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами лише 30 вересня 2020 року. Такі обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк, та виникли об'єктивно не залежно від волі ТОВ «Брайт Інвестмент».
Представник заявника, на судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце та час розгляду заяви повідомлені належним чином, а тому у відповідності до ст. 442 ч. 3 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
З'ясувавши всі обставини у справі, вивчивши матеріали цивільної справи, заяву та додані до неї матеріали, суд вважає, що заяву належить задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено, що за рішенням Великоолександрівського районного суду від 27 серпня 2007 року № 2-378/2007 позов ПАТ «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з останніх 7738,31 грн, рішення набрало законної сили.
Відповідно до договору від 05 серпня 2020 року про відступлення права вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» передав права вимоги за кредитним договором № 804/6/07/2006/980к/2 від 28 липня 2006 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
Відповідно до договору від 30 вересня 2020 року про відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» передала права вимоги за кредитним договором № 804/6/07/2006/980к/2 від 28 липня 2006 рокуТОВ «Брайт Інвестмент»
Згідно з ч.1 ст.1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - також Закону), у разі вибуття однієї із сторін, заінтересована особа має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Частиною 1 ст. 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Такими чином, враховуючи наведені обставини суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони стягувача з первісного кредитора на його правонаступника.
Щодо наступної вимоги, заявник вказує про те, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання було пропущено з поважної причин, якою є незнання ТОВ «Брайт Інвестмент» про даний факт до 30 вересня 2020 року, тобто до моменту отримання усіх документів за вказаним кредитним договором в порядку відступлення права вимоги.
Відповідно до даних канцелярії суду матеріали цивільної справи № 2-378/2007 були знищені та в архіві суду зберігається лише оригінал вказаного рішення суду, яким підтверджується наведена інформація щодо його ухвалення. Заявником не було надано суду його примірника.
Відповідно до порядку обчислення процесуальних строків і положень статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції станом на час ухвалення зазначеного рішення (далі Закон), строк пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання становив три роки, останнім днем якого, без урахування можливості його переривання, було 07 вересня 2010 року.
Відповідно до частини шостої статті 23 зазначеного Закону, який діяв до 02 червня 2016 року було передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, мав право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 76 ЦПК України).
Докази у цивільному процесі мають бути належними та допустимими.
Відповідно до частини першої статті 77 та частини першої статті 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а допустимими є докази, які одержані в порядку, встановленому законом.
Надані заявником докази не підтверджують наведених ним доводів та обставин, які мають значення для справи.
Так, заявником додано до заяви такі документи: копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копія свідоцтва про реєстрацію фінансової установи; копія наказу № 3 від 21 липня 2020 року щодо особового складу; копія кредитного договору від 28 липня 2006 року; копія договору поруки від 28 липня 2006 року із ОСОБА_1 ; копія договору поруки від 28 липня 2006 року із ОСОБА_2 ; копія паспорта ОСОБА_4 ; копія договору про відступлення права вимоги від 30 вересня 2020 року із додатком № 1 до нього; копія договору про відступлення права вимоги від 05 серпня 2020 року із додатком № 1 до нього; копія виконавчого листа № 2-398/2007 від 07 вересня 2007 року; копії платіжних доручень № 1 від 06 липня 2020 року, № 95 від 11 грудня 2020 року, № 168 від 21 січня 2021 року; № 24 від 02 жовтня 2020 року, № 116 від 23 грудня 2020 року, № 25 від 07 жовтня 2020 року, № 154 від 11 січня 2021 року, № 69 від 25 листопада 2020 року.
Наведені заявником докази у сукупності з іншими встановленими судом обставинами щодо ухвалення вказаного судового рішення та заміни сторони виконавчого провадження, не підтверджують обставин на які заявник посилається як на підставу своїх вимог.
Так, причиною пропуску строку пред'явлення виконавчих документів до виконання заявник називає відсутність у нього відомостей про пропуск строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що сталося внаслідок набуття ним прав кредитора лише з моменту відступлення права вимоги з 30 вересня 2020 року. Однак, заявник не наводить обставин за якими він погодився прийняти борг вказаних боржників без підтвердження наявності у попереднього кредитора підстав для поновлення пропущеного строку.
Також заявник не пояснює причини та не наводить відповідних доказів, які перешкоджали первісному та наступному кредиторам, правонаступником яких є заявник, ініціювати вирішення питання про поновлення пропущеного строку у період, що передував передачі кредитної справи в порядку відступлення права вимоги.
Більш того, відповідно до відомостей, що містяться у копії виконавчого листа № 2-298/2007 від 07 вересня 2007 року вбачається, що вказаний виконавчий документ було неодноразово звернуто до примусового виконання, однак державною виконавчою службою його так само неодноразово було повернуто без виконання з причини відсутності у боржників на яке могло бути звернуто стягнення.
А згідно з оригіналом рішення Великоолександрівського районного суду від 27 серпня 2007 року у справі за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості вбачається, що йому присвоєно номер № 2-378/2007, а не як зазначено у виконавчому листі 2-398/2007. Тобто у останньому допущено описку відомості про виправлення якої суду не надані.
Отже, із встановлених обставин вбачається, що первісний кредитор в повній мірі вчинив дії щодо пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання та після спливу строку пред'явлення його до виконання, обрахованого з урахуванням правила переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, із заявою про його поновлення до суду не звертався.
Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, та інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України) слід виснувати, що новий кредитор погодився із діями попередніх кредиторів щодо звернення вказаного виконавчого листа до виконання.
Натомість, заявник не навів жодної обставини, яка об'єктивна перешкоджала звернути виконавчий документ до примусового виконання у визначені законом строки, як первісному кредитору так і заявнику.
Заявник не наводить у заяві дані щодо того, коли саме на його думку закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання з урахуванням його неодноразово звернення до примусового виконання та повернення без виконання (переривання строку) та не вказує, причин з яких із відповідного моменту не вчинялося жодних дій щодо поновлення пропущеного строку.
За встановлених обставин, 30 вересня 2020 року заявник, як новий кредитор, отримав право вимоги за вказаним зобов'язанням із закінченим строком пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання, що само по собі не може бути підставою для його поновлення.
Вирішуючи дану справу суд приймає до уваги, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Однак право стягувача на звернення виконавчого документа до виконання не є абсолютним та має бути реалізоване у відповідності до визначеної законом процедури, яка в свою чергу гарантує обом сторонам дотримання їх прав та правову визначеність.
Національним законом встановлена можливість звернення до виконання виконавчого документа впродовж конкретно визначеного строку у три роки про який стягувач мав бути обізнаний та який мав стимулювати його до вжиття своєчасних заходів з метою отримання присудженого за рішенням суду.
Також національним законом визначена можливість поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у випадку його пропущення з поважних причин, однак для цього заявник має надати докази, які б переконали суд, що стягувачем дійсно встановлений строк пропущено з поважних причин, тобто з причин, які настали незалежно від волі стягувача.
Пред'явлення виконавчого документа до виконання є правом стягувача, а не його обов'язком, а отже він керуючись власним розсудом приймає рішення про необхідність розпочинати примусову процедуру виконання судового рішення.
Із наданих суду доказів вбачається, що первісний кредитор правонаступником якого є заявник дійсно вживав заходи щодо звернення виконавчого листа до примусового виконання, однак його неодноразово не було виконано.
Також, суд приймає до уваги, що з дня ухвалення рішення та набрання ним чинності минуло 13 років, при тому, що для його примусового виконання визначено 3 роки, та за цей час змінилося два стягувача, які останні дії щодо звернення його до виконання вживали до 2014 року.
Законодавцем не визначено граничного строку поза межами якого рішення вже не може бути звернуто до виконання, однак при ухваленні рішення про поновлення відповідного строку суд має керуватися безсумнівними та вичерпними доказами, які свідчатимуть про необхідність поновлення стягувача у праві вимагати подальшого виконання ухваленого на його користь рішення суду.
Таким чином, зважаючи на недоведеність заявником поважності причин пропуску строку пред'явлення вказаного виконавчого листа до примусового виконання, у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись вищезазначеними положеннями законодавства, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 433, 442 ЦПК України, суддя
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»; ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення по справі № 2-398/2007 - задовольнити частково.
Замінити сторону стягувача з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вулиця Академіка Белелюбського, будинок 54, офіс 402, (р/р IBAN: НОМЕР_1 , банк одержувача АТ «ПРАВЕКС БАНК», ЄДРПОУ банку 14360920, код банку 380838), у виконавчому листі по цивільній справі за рішенням, що видав Великоолександрівський районний суд Херсонської області від 27 серпня 2007 року про стягнення заборгованості у розмір 7738,31 грн. з боржника ( ОСОБА_3 ).
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: О.О. Сікора