Справа № 647/3563/20
№ провадження 2/647/19/2021
03.03.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Миргород В.С.,
при секретарі Дзежик Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/3563/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розмірів аліментів, суд -
ОСОБА_1 звернулася до Бериславського районного суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розмірів аліментів у якій посилається на те, що рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 14.01.2015 року у по справі № 643/3560/14-ц, з неї на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 30% прожиткового мінімуму до досягнення повноліття дитини. За судовим наказом Бериславського районного суду від 22.09.2020 року за справою №647/2512/20 з неї на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.09.2020 року та до досягнення її повноліття. В зв'язку з чим вважає, що сумарно відносно її заробітку (доходу) стягнення на двох неповнолітніх дітей становить більше 50% щомісячно, що не відповідає вимогам ч.5 ст.183 СК України. Не заперечуючи свого обов'язку по сплаті аліментів на своїх дітей просить змінити їх загальний розмір стягнення у відповідності до діючих нормативів, а саме зменшити розмір стягнутих аліментів на користь відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно до їх повноліття.
Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 12.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи в суді була повідомлена завчасно та належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, заявою, яка надійшла на електронну адресу суду, позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила цивільну справу розглядати без її участі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, заявою, яка надійшла на електронну адресу суду, позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив в задоволенні позову відмовити, цивільну справу розглядати без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.
Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони клопотань у тому числі і про призначення експертизи не заявляли.
З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ст. 192 СК України вказано, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Під час розгляду цивільної справи № 640/16750/16-ц (постанова від 25.04.2018р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі вказав, що при розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Зазначене відображено також у ст. 181 та ст. 192 СК України.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю своїх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 14.01.2015 року, справа №647/3560/14-ц, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.12.2014 року і до повноліття дитини - до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 4). Рішення суду набрало законної сили 25.01.2015 року (а.с. 4 об).
22.09.2020 року по справі №647/2512/20, Бериславським районним судом Херсонської області винесено судовий наказ, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомо, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.09.2020 року та до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 22.09.2020 року (а.с. 5).
З довідки виданої ФОП ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 працює продавцем продовольчих товарів ФОП ОСОБА_6 і її заробітна плата за 2020 рік склала 52 784, 00 грн., що підтверджується довідкою (а.с. 8).
З довідки-розрахунку виданої Бериславським районним відділом Державної виконавчої служби 03.03.2021 року за №63280441 вбачається наявність заборгованості позивачки по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 1021-50 грн.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України).
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що вона сплачує аліменти у більшому розмірі, ніж передбачено ч.5 ст.183 СК України, якою передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов'язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.
При постановленні рішення від 14.01.2015 року про стягнення аліментів з позивачки на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що суд врахував стан здоров'я та матеріальне становище, як дитини, так і платника аліментів та стягнув з позивача аліменти в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.12.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Судовим наказом від 22.09.2020 року у справі №647/2512/20 Бериславським районним судом Херсонської області стягнуто з позивачки на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.09.2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Окрім цього суд враховує наявність у позивача станом на 03.03.2021 року заборгованості по сплаті аліментів на користь відповідача ОСОБА_3 в розмірі 1021-50 гривень, що свідчить про недобросовісне виконання позивачкою своїх батьківських обов'язків, щодо неповнолітньої дитини, дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач в даному судовому засіданні не надав доказів того, що з часу стягнення аліментів на користь відповідачів, змінився її матеріальних та сімейний стан, стан її здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У даному випадку відсутні будь-які підстави передбачені чинним законодавством для зміни розміру аліментів.
Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
Суд звертає увагу на тому, що позивачем не наведено жодних доказів на підтвердження позовних вимог, а сам факт сплати аліментів на двох дітей в розмірі 50% від заробітної плати, не є безумовною причиною для зменшення розміру аліментів.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, в межах заявлених вимог, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розмірів аліментів, відмовити за його необґрунтованістю.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03.03.2021 року.
Суддя В. С. Миргород