Справа № 752/14897/17
Провадження № 6-а/752/17/21
04 березня 2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кахно І. А., перевіривши матеріали заяви відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), заінтересовані особи: Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві (боржник), Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (правонаступник боржника), ОСОБА_1 (стягувач), про заміну сторони виконавчого провадження,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), заінтересовані особи: Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві (боржник), Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (правонаступник боржника), ОСОБА_1 (стягувач), про заміну сторони виконавчого провадження, у якій заявник просив замінити сторону у виконавчому провадженні № 64542593 - боржника: з Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві *код ЄДРПОУ: 40375920, 03680, м. Київ, вул. Антоновича, 70) на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Розділ IV КАС України врегульовує розділ процесуальних питань, пов'язаних з виконання судових рішень в адміністративних справах, як заключного етапу у процесі реалізації захисту адміністративних прав.
Виконання судових рішень в адміністративних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 167 КАС України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необгрунтованою, суд повертає таку заявнику (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення (надання) іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення (розділ IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах»).
Заява про заміну сторони виконавчого провадження є заявою, поданою на стадії виконання судового рішення.
У той же час, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), звернувшись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у порядку, передбаченому розділом IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України, не додав доказів надіслання (надання) копії такої заяви з додатками іншим учасникам справи.
Інші учасники справи не повинні бути позбавлені процесуального права на інформацію про подану заявником заяву до суду.
Так, на підтвердження виконання вимог частини першої статті 167 КАС України та направлення заяви про заміну сторони виконавчого провадження заявник надав реєстр згрупованих поштових відправлень та копію фіскального чеку.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про заміну виконавчого провадження та доданих до неї документів у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Реєстр згрупованих поштових відправлень, на які посилається заявник як на підтвердження направлення іншим учасника справи копії заяви, не можуть бути належними доказами направлення останнім саме заяви про заміну сторони виконавчого провадженя з відповідними додатками, поданої заявником до суду, оскільки за ним неможливо встановити, яку саме кореспонденцію було направлено на адресу заінтересованих осіб (стягувача, правонаступника стягувача та боржника).
Такі висновки відповідають правовому висновку, сформованому у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником. Список згрупованих відправлень рекомендованих листів та копія з журналу вихідної кореспонденції не є належними доказами надіслання копії документів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що частиною другою статті 379 КАС України передбачено розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження у десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, оскільки нормами КАС України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження та обов'язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад адміністративного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви про заміну сторони виконавчого провадженння та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.
Таким чином, неотримання учасником справи копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Конституційний Суд України у рішенні від 12 чеврня 2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини). При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені КАС України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необгрунтованою, суд повертає таку заявнику (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
При цьому, повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 167, 379 КАС, суд,
Заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), заінтересовані особи: Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві (боржник), Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (правонаступник боржника), ОСОБА_1 (стягувач), про заміну сторони виконавчого провадження, повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана суддею 04 березня 2021 року.
Суддя І. А. Кахно