Справа № 752/2064/21
Провадження № 2/752/4772/21
01.03.2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати Договір довічного утримання (догляду) від 19 травня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків, зокрема з метою надання доказів сплати позивачем судового збору, за якими можливо встановити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На виконання якої 23 лютого 2021 року до суду через канцелярію суду було подано заяву про усунення недоліків.
Проте, дослідивши заяву на усунення недоліків, суд дійшов висновку про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі від 26 січня 2021 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, в заяві про усунення недоліків позивач вказує, що обов'язок щодо сплати судового збору виконано ним у повному обсязі, оплата проведена через онлайн сервіс на офіційному сайті суду, що підтверджується квитанцією. Чинним законодавством України не передбачено отримання іншого платіжного документа, ніж наданий позивачем, який повинен підтверджувати зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.
Разом з тим, встановлено, що до позовної заяви долучено копію платіжного документа без зазначення його номера та дати платежу, з відомостями про трансакцію переказу коштів, здійсненого на сайті Інформаційні судові системи. З платіжного документа вбачається, що, не дивлячись на повідомлення, що платіж пройшов успішно, позивачу необхідно здійснити дію «продовжити» для сплати коштів та збереження чеку, яка ним виконана не була, таким чином завершення трансакції до кінця позивачем не було проведено.
На виконання вимог ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судом перед відкриттям провадження у справі перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановлено, що кошти по сплаті судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 в розмірі 926,53 грн до спеціального фонду не надійшли.
З огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху, залишено не виконаним стороною позивача, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст.4, 11, 12, 13, 43, 44, 48, 81, 175, 185, 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду безпосередньо або через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.В. Слободянюк